1 of 16

Наукові основи контролю фітопатогенного мікобіому

рослинними угрупуваннями для зниження

біологічного забруднення агроекосистем

Доповідач:

д.б.н., проф. Парфенюк А.І.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ�ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

2 of 16

АКТУАЛЬНІСТЬ

Fusarium spp.

3 of 16

Ключові аспекти :

1. Розуміння фітопатогенного мікобіому в контексті агроекосистем:

Видовий склад та динаміка популяцій фітопатогенних грибів
Взаємодії між патогенами, культурними рослинами та супутньою флорою
Вплив агротехнічних практик на розвиток патогенних популяцій

2. Концепція біологічного забруднення агроекосистем:

Визначення та оцінка рівнів біологічного забруднення
Вплив надмірного розвитку фітопатогенів на продуктивність та стійкість агроекосистем
Екологічні та економічні наслідки біологічного забруднення

3. Роль рослинних угруповань у контролі фітопатогенів:

Вплив біорізноманіття на стійкість агроекосистем до патогенів
Механізми супресивності грунтів в різних рослинних угрупованнях
Алелопатичні взаємодії та їх роль у пригніченні патогенів

4 of 16

4. Механізми контролю фітопатогенів рослинними угрупованнями:

Конкуренція за ресурси та екологічні ніші
Стимуляція корисної мікрофлори грунту
Індукція системної стійкості рослин

5. Екологічні аспекти контролю фітопатогенів:

Вплив на біорізноманіття грунтової мікрофлори
Збереження та відновлення природних механізмів регуляції в агроекосистемах
Оцінка довгострокових екологічних наслідків різних стратегій контролю

6. Методологія дослідження та оцінки ефективності:

Молекулярно-генетичні методи аналізу мікобіому
Польові експерименти та довгострокові спостереження
Розробка індикаторів здоров'я агроекосистем

7. Інтеграція з іншими методами захисту рослин:

Комбінування біологічних та агротехнічних методів
Розробка інтегрованих систем захисту рослин з мінімальним використанням хімічних засобів
Адаптація стратегій контролю до різних типів агроекосистем

5 of 16

8. Стратегії формування рослинних угруповань для контролю патогенів:

Розробка оптимальних сівозмін
Використання змішаних та сумісних посівів
Інтеграція покривних культур та сидератів

9. Практичне застосування та впровадження:

Розробка рекомендацій для фермерів та агрономів
Економічна оцінка ефективності різних стратегій контролю
Подолання бар'єрів для широкого впровадження екологічних методів контролю

10. Перспективи розвитку та інновації:

Використання нових технологій (наприклад, геномне редагування) для створення стійких сортів
Розробка біопрепаратів на основі корисних мікроорганізмів
Адаптація стратегій контролю до змін клімату

6 of 16

Метод оцінювання сортів злакових культу за стійкістю до P. herpotrichoides та за впливом сортів на інтенсивність його пропагулоутворення

7 of 16

Метод визначення впливу соняшника за стійкістю до Sclerotinia sclerotiorum d’By та на інтенсивність його пропагулоутворення

8 of 16

Метод визначення впливу гібридів огірка на інтенсивність пропагулоутворення некротрофних грибів

9 of 16

кількість стійких рослин, %

100

120

111

Миронівська 808

Roazon

R-морфотипи

W-морфотипи

Патогенність морфотипів P. herpotrichoides

Диференціація сортів пшениці озимої за впливом на інтенсивність спороутворення гриба P. herpotrichoides

Сорт, назва	Кількість стійких рослин, %	Кількість інфекційних структур, млн шт./мл
Сорт, назва	Кількість стійких рослин, %	конідії, млн шт./мл	хламідоспори, млн шт./мл
Мирхард	91,7	1,16±0,07	0,92±0,05
Зустріч	85,7	1,13±0,05	0,80±0,07
Миронівська 27	50,0	0,65±0,01	0,24±0,02
Мирлебен	50,0	0,95±0,03	0,15±0,01
Поліська 104	35,3	0,43±0,01	0,20±0,03
Крижинка	27,8	0,57±0,04	0,17±0,01

10 of 16

Інтенсивність спороутворення мікроміцета F. oxysporum на плодах сортів перцю солодкого

Швидкість росту міцелію F. oxysporum за дії ексудатів рослин сортів перцю солодкого

11 of 16

Частота трапляння та інтенсивність спороутворення гриба F. oxysporum у насінні сортів пшениці

В сортів пшениці озимої на агресивність штамів гриба F. oxysporumплив

Штам, №	Характеристика штаму	Показники агресивності			Ступінь збільшення агресивності
Штам, №	Характеристика штаму	кількість сприйнятливих рослин, %	інтенсивність спороутворення млн шт./мл	кількість життєздатних спор, %	Ступінь збільшення агресивності
1	Слабо-агресивний	10	0,48±0,02	17	1
2	Слабо-агресивний	20	1,05±0,05	30	8
3	Слабо-агресивний	40	0,21±0,01	36	4
4	Середньо-агресивний	30	0,56±0,02	80	17
5	Сердньо-агресивний	20	1,04±0,04	53	14
6	Сильно-агресивний	40	0,69±0,02	86	29

12 of 16

Залежність між чисельністю мікроміцетів у мікобіомі ризосферного ґрунту рослин соняшника гібриду Душко та значенням ГТК вегетаційного періоду 2018–2020 рр.

13 of 16

Частота трапляння домінуючих мікроміцетів на рослинах сої сорту Сузір’я (2020‒2022 рр.)

Інтенсивність споруляції ізоляту гриба F. solani за впливу екзометаболітів, виділених із сортів Сузір’я та Кент, вирощених за впливу різних біопрепаратів

14 of 16

Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України (НААН)
Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП)
Інститут агроекології і природокористування НААН
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
Поліський національний університет
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН
Інженерно-технологічний інститут "Біотехніка" НААН України
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
ПП "БТУ-Центр" (приватне підприємство)

Наукові установи України, що займаються цим напрямком досліджень

15 of 16

Університет Віго (Іспанія)
Ротамстедська дослідницька станція (Велика Британія)
INRAE (Франція)
Університет Бонна (Німеччина)
Люблінський університет природничих наук (Польща)
Університет Болоньї (Італія)
Шведський університет сільськогосподарських наук (Швеція)
Корнельський університет (США)
Університет Каліфорнії (США)

Наукові установи світу, що займаються цим напрямком досліджень