Японія сучасна

ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ.

Японія

Японія в середині ХІХ ст.

​

• закрита країна
• політика самоізоляції (розвиток без участі інших держав)
• технічно відстала країна
• сьогун спирався на князів-землевласників

сьогун - голова уряду

​

У 1853 р. біля берегів Японії з'явився американський флот і змусив японську владу відкрити для торгівлі свої порти. Проникнення європейців та американців до Японії підірвало авторитет традиційної влади сьогуна (правителя).

У 1866 р. вмер сьогун Ємоті, який уособлював світську владу, а 1867 р. - імператор (мікадо) Комей, який репрезентував владу релігійну.

У країні спалахнула боротьба за владу, нового імператора Муцухіто підтримували самураї півдня Японії, городяни, селяни. Імператор Муцухіто об'єднав світську і духовну владу.

З 1868 р. по 1912 р. править імператор Муцухіто. Цей період отримав назву Мейдзі ("освічене правління").

Реформи доби Мейдзі

1. Імператор Муцухіто переніс свою резиденцію з Кіото в Токіо.
2. Замість князівств було введено префектури, які очолили призначені імператором чиновники. Князі-даймьо втратили реальну владу й землі.
3. Було затверджено новий державний прапор: червоне коло на білому тлі, що символізувало «Країну, де сходить сонце».

Текст гімну «Ти — увесь світ» підкреслював велич імператорської влади.

• Аграрна реформа, за якою частина землі відійшла до селян. Селяни отримали в приватну власність ті ділянки землі, що їх вони обробляли. Вона дала простір для розвитку товарного виробництва.
• Військова реформа. Армія комплектувалася на основі загальної військової повинності. Було створено військові академії та інші навчальні заклади. Офіцерський корпус комплектувався з самураїв. Японія готувалася до здійснення широкомасштабних планів експансії на материку. Одним із девізів періоду реформ було: «Багата країна — сильна армія».
• Прийнята Конституція, в 1889 році

Основний закон Японії написаний простою й чіткою мовою. Це невеликий документ із 76 статей, об'єднаних у сім розділів. Вони присвячені правам та обов'язкам імператора й підданих, парламенту, кабінету міністрів, а також Таємній раді, судовій владі, фінансам тощо.

За свідченням японських правників, тільки три із 76 статей можна вважати оригінальними, інші запозичені з основних законів інших країн (зокрема, 46 статей було взято з конституції Німеччини). Наступну конституцію Японії, прийняту в 1947 р., було підготовлено за допомогою американців.

Імператор Муцухіто наказав підготувати Конституцію країни, спираючись на досягнення західних держав. 

У жодній країні Сходу не приділялося стільки уваги розвитку освіти, як у Японії.

По всій країні відкривали державні школи й коледжі. Японія зробила рішучий ривок у поширенні грамотності. Обдарованих юнаків відправляли на навчання до Європи та Америки. Європейська освіченість поступово формувала серед японців європейський спосіб життя.

Однак традиції, безумовно, зберігалися. У школах виховували сувору покору законам і беззаперечне служіння інтересам Японії.

У 80-90-х pp. чимало державних фабрик І заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. Утворилися великі фірми ("Міцуї", "Міцубісі", "Ясуда", "Асано"). Підприємства часто передавалися до рук землевласників, вищих службовців. За рахунок держави було створено систему транспорту і зв'язку. 

Штабквартира Mitsubishi в Маруноучі

Реформи доби Мейдзі:

Японсько - китайська війна 1894 - 1895 pp. Англо - японський союз 1902 р.

Першим об'єктом експансії Японії на материку стала Корея, яка знаходилась у васальній залежності від Китаю. Накинувши Кореї в 1876 р. нерівноправний договір, Японія розширила експансію під приводом сприяння національно-визвольному рухові. Коли на початку 90-х pp. у Кореї вибухнуло повстання і китайські війська виступили на його придушення, Японія спрямувала свої армійські частини на південь півострова.

Конфлікт на Корейському півострові вилився в японсько-китайську війну 1894- 1895 pp., яка закінчилася поразкою Китаю і підписанням мирного договору. Китай визнав незалежність Кореї, передав Японії Тайвань і Пескадорські острови, відкрив для Японії торговельні порти, надав право будівництва підприємств і зобов'язався виплатити величезну контрибуцію.

Велика Британія, Німеччина, Росія, Франція та Японія ділять Китай, французька карикатура кінця XIX ст.

Російсько-японська війна 1904 - 1905 pp.

На початку XX ст. Японія зважилася на гострий конфлікт із царською Росією. Широка антиросійська кампанія, яка стала частиною загальної пропаганди націоналізму й шовінізму в Японії та ідеологічної підготовки до реалізації планів створення "Великої Азії", особливо посилилася після підписання англо - японської угоди 1902 р. та отримання англійських кредитів. 5 серпня 1905 p. у Портсмуті (США) було підписано мир, згідно з яким Японія встановлювала протекторат над Кореєю. Порт-Артур, залізниця в Південній Маньчжурії, а також південна частина о. Сахалін відходили до Японії.

�

https://uahistory.co/pidruchniki/dyachkov-2017-world-history-9-class/24.php

https://geomap.com.ua/uk-wh9/1241.html

ІСТОРІЯ В ДОКУМЕНТАХ

«Клятва п'яти статей» імператора Мейдзі (1868 р.)

1. Ми будемо скликати наради й управляти народом, зважаючи на суспільну думку.

2. Люди вищих і нижчих класів без різниці будуть одностайні в усіх справах.

3. Поводження із цивільними й військовими чинами буде таким, що вони зможуть виконувати свої обов'язки, не відчуваючи невдоволення.

4. Застарілі методи й звичаї будуть знищені, і нація піде великим шляхом Неба й Землі.

5. Знання будуть запозичуватися у всіх націй світу, й імперія досягне вищого рівня розквіту.