���«Володимир Левицький - творець української математичної культури» (До 150 річниці від дня народження)

�Мирослав Попович, академік

• Чи існують німецька або українська математика? З точки зору змісту, істинності – такого поділу математики немає. Теорема або доведена, або ні – незалежно від місця на земній кулі. Але поняття “українська математика” має сенс. Воно означає ту сферу національної культури, в якій працюють математики. І якщо ця сфера мало розвинута чи нація не має власної математичної культури, свого загону математиків, то це справляє негативний вплив на всю національну культуру

​

​

«Ніщо так не допомагає �запам’ятати математичні дані, як знання історії іх винайдення»

Г.Ващенко

​

• “Кого не манить ні краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не різниться від математики вищим летом уяви, а математик різниться від поета лиш тим, що все і всюди розуміє… Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори гарні переживають століття і виховують цілі покоління..” Мирон Зарицький

Мирон Зарицький — один з фундаторів української математичної культури на західноукраїнських землях, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка з 1927р. Наукові праці з теорії множин, математичної логіки, теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії функцій дійсної змінної».

​

• Новосілківська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені М.Зарицького

• Поряд із суто науковими дослідженнями з математики М. Чайковський приділяв багато уваги питанням української наукової і, зокрема, математичної термінології, а також підготовці підручників з математики українською мовою, зокрема «Систематичний словник української математичної термінології» (1924 p.)

• "...Я знаю, я твердо вірю, що тільки в науковій діяльності - і лише в ній - я знайду своє щастя. Я не поет і не відаю того натхнення, яке описують поети, але я знаю хвилини не самовдоволення, не гордості - все це приходить потім - а моменти, коли розум цілком охоплює ідею, що раніше відскакувала, наче м'яч. Тоді я забуваю, що існую, я бачу перед собою ідею."

Микола Чайковський

• Основною ділянкою наукових робіт В. Левицького була теорія аналітичних функцій. Написав два підручники: з алгебри (у співавторстві з Петром Огоновським) та фізики.�Зібрав і впорядкував матеріали з української математичної, фізичної, астрономічної, хімічної термінологій.�

Володимир Левицький – видатний український математик

«поступ математичних та природничих наук на українських землях є необхідною умовою для українського народу, щоб вповні ввійти в сім’ю культурних народів».

В.Левицький�

Золочів

• Тернопільська гімназія

• «Математики в Тернополі вчили мене великі учителі, педагоги, що розвинули в мені охоту до «цариці усіх наук». Се був директор доктор Дністрянський, а по його відході до Львова професор Плешкевич. Тому нічим дивного, що я, який побивався між замилуванням до філології і математики, вибрав вже в VI класі математику і остав їй вірний на все».

Львів. Колишня гімназія імені Франца-Йосипа�

• Будівля Львівського університету�

• На п'ятому засіданні секції НТШ молодому випускникові університету В. Левицькому було доручено укласти українську фізичну і математичну термінологію. За півроку він встигає підготувати матеріали до термінології з механіки.

• Тернопіль

• «Я дбав про живий і ясний виклад, про естетичне писання на таблиці, про добрі прозорі рисунки, та що найважливіше – не допускав ніколи до найбільшого ворога в школі – нудьги»

• В 1899 р. утворюється національно-демократична партія (М. Грушевський, В.Левицький, В. Охримович, Д. Савчак, І. Франко). Одним із пунктів практичної політики нової партії було створення українського університету у Львові. Завдяки старанням О. Барвінського для потреб цього університету кільком українцям було призначено Державну стипендію і відпустку в наукові центри.

• Львів

• Геттінгенський університет

• Серед них і В. Левицькому, котрий студіював математику у Геттінгені у 1901 р. Провчився він у Геттінгені лише один семестр, незважаючи на його спокійну і творчу атмосферу, бо був там з дружиною, котра нудьгувала без українського товариства.
• В. Левицький писав:
• «Хто знав тоді у Геттінгені щось про українців? Одні думали, що ми кроати, другі вважали нас мадярами, а лиш одному професору Кляйнові не було чуже ім'я нашої нації».

​

• Вільний Берлінський університет

• У Берліні провчився з 1901 по 1903 рік. Але Берлін не оправдав надії молодого вченого. Адже там у більшість професорів жила старими ідеями своїх «зоряних» часів, про що В.Левицький писав:
• Володимир Левицький: «В Берліні з викладачів математики, крім одного Ландау, з яким увійшов я в ближній контакт, не зискав я в дійсности нічого. Однак праця в університетській бібліотеці і величавій надворній бібліотеці, де була література всього світу, дала мені достатню компензату за маловартні виклади колишніх берлінських математичних майстрів».

​

• Після закордонного стажування В. Левицький повертається до Львова і у вересні 1903 р. займає посаду вчителя 5-ї державної гімназії, де працює до першої світової війни.

• Військовий австрійської армії

• Герб і будівля НТШ�у Львові�

• М. Кравчук писав до В. Левицького: «Ви (і в цій справі перший) підносите важливе та цікаве питання: про вивчення історії математичної думки на Україні. Хотілося б, щоб Ви зробили початок, бо маєте легку руку. [...]

• З жовтня 1939 р. В. Левицький працює спочатку в новоствореному Львівському педінституті, а з 1940 р. — у Львівському державному університеті ім. І. Франка, де в 1941 р. йому було присвоєно звання професора. За час роботи в університеті викладав курси диференціальних рівнянь, теорію функцій комплексного змінного

• Результатом багаторічної роботи В. Левицького була публікація у VIII томі «Збірника» (1902 р.) матеріалів до математичної термінології. Вони складалися з двох частин (елементарної і вищої математики) і охоплювали близько двох тисяч термінів. Як і передбачав автор, словник не був повним. Траплялися і хиби. Ряд термінів, утворених перекладом з грецької та латинської мов, не прижились. Ось деякі з них: прогресія — поступ, хорда — тятива, центр — осередок, катет — прямка, гіпотенуза — протипрямка. При укладанні термінологічного словника В. Левицький користувався словниками Євгена Желехівського і Софрона Недільського (Львів, 1884—1886 рр.). Звідти і з'явилися терміни: тягла — неперервна, виложник — визначник, безоглядно збіжний — абсолютно збіжний, промір — діаметр та інші.

• Матеріали математичної термінології В. Левицького стали основою для створення наступних термінологічних словників і полегшили написання нових підручників та фахових статей. Крім того, він видрукував у чотирьох частинах «Матеріали до фізичної термінології» та «Начерк хімічної термінології».

​

​

Доля нашої мови залежить від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній (Олесь Гончар)

Виховання культури математичного мовлення та правильного використання термінології в фаховому мовленні

• Грамотно використовуємо математичну мову

• Під час навчання математики стежити не лише за правильністю розв’язування завдань, але й:
• за правильною вимовою слів,
• грамотністю написання,
• правильним стилем при побудові речень.

• Завдання для виправлення та запобігання мовних помилок в учнів

1. Записати під диктовку певний математичний термін і поставити наголос.
2. Сформулювати та переформулювати (усно, письмово) деяку теорему.
3. Сформулювати твердження, обернене до даного.
4. Заперечити дане твердження.

• В. Левицький є автором понад 30 наукових статей, котрі в основному відносилися до теорії аналітичних функцій. Зокрема, теорії еліптичних функцій присвячено цикл його найбільш значних робіт. Так на основі функціонально-алгебраїчного підходу ним вивчалась теорія аналітичних інваріантів диференціальних рівнянь та їх групові властивості. Ці праці стали вагомим внеском у загальну теорію інтегрування в квадратурах, яку активно розвивали в Європі французька і німецька школи у зв'язку з проблемою Рімана.
• У надзвичайно короткий термін, за 7 місяців, В. Левицький пише солідний підручник (672 с.) «Фізика для вищих кляс», що побачив світ у 1912 р. Тривалий час це був один з найкращих підручників з фізики. У 1924 р. його перевидали.

• В. Левицький редагував математичні і фізичні матеріали для Української загальної енциклопедії. Видав кілька популярних брошур у бібліотечці «Самоосвіта», присвячених історії науки, астрономії, фізиці.

Пiд час проживання у Левицьких я вiдчувала пригнiченiсть мого добродiя пiд впливом сумних реалiй поневоленого краю. Вiн завжди мрiяв про незалежну Україну i вiрив, що Україна здобуде волю.

• «Антiн Бачинський – воiстину визначний громадський i церковний дiяч Комарнiвщини, Рудеччини i Самбiршини. Заклав фундаментальну основу освiтньої, суспiльної i полiтичної працi, подвижницьки й працюючи на нивi духовного життя як в цих селах, так i в цiлiй Галичинi. Вiн навчив людей шанувати освiту й подвижницьку працю в iм’я свого народу, бути порядним, мужнiм i шляхетним, самовiддано любити Бога».
• Львiв, сiчень 2017. Раїса Сахно «Спомини про Володимира Левицького»

• 14 липня 1956 р. В. Левицького не стало. В газеті некролог так і не з'явився. Та й згодом не часто згадували про визначного галицького математика, бо В. Левицький стояв на державницьких позиціях. Він розумів, що для побудови незалежної України необхідно мати фахівців з усіх галузей знань, а особливо з природознавства. Завдяки результатам своєї праці В. Левицький назавжди залишиться в історії української культури як основоположник математичної культури нашого народу.

• Могила на Личаківському кладовищі�

Меморіальна дошка визначним українським математикам на стіні Львівського університету�

• Вшанування пам’яті

• На уроках передбачити проведення історичних хвилинок, на яких коротко інформувати про життя і наукову спадщину видатних українських математиків, які присвятили себе великій справі – служінню математиці�

“ Наука не має батьківщини, але не буває вченого без батьківщини, і те значення, яке його праці можуть мати у світі, він повинен відносити до своєї батьківщини ”

​

• Луї Пастер

​

• Форми вивчення історизмів

• 1. Пояснення походження терміну, розповідь про першовідкривача формули, теореми або методу.
• 2. Бесіда, розв’язування історичної задачі.
• 3. Огляд життя і творчості видатних математиків.
• 4. Узагальнення і систематизація знань учнів за допомогою історичного огляду, в якому аналізується розвиток певної змістової лінії шкільного курсу математики.
• 5. Проєктні та дослідницькі роботи.
• 6. Впровадження міжпредметної інтеграції.
• 7. Позакласна робота

• ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!