«ГІРНИЧО-ПРОМИСЛОВІ ЛАНДШАФТИ ПОДІЛЛЯ� ЯК ПОТЕНЦІЙНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ»
Анна МАГДІЙЧУК, доктор філософії в галузі екології
Науковий співробітник відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання
ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
ПОДІЛЛЯ
Поділля це історико-географічний регіон, площею 60,9 тис. км2 (10,1% території України), який за адміністративно-територіальним поділом включає Тернопільську (Західне Поділля), Хмельницьку (Центральне Поділля), Вінницьку (Східне Поділля) області.
2
Одним із шляхів оптимізації регіональної екомережі Поділля є пошук перспективних територій та їх включення до структурних елементів, які забезпечуватимуть її просторову цілісність та репрезентативність.
Способи інтеграції гірничо-промислових ландшафтів
3
королівські соляні шахти Величка і Бохні
кам’яновугільні копальні Валлонії
копальні Раммельсберга
вугільна шахта Цольферайн
Способи інтеграції гірничо-промислових ландшафтів
4
Лужицький озерний край
шахтарське місто Рьорус
кам’яновугільний басейн у регіоні Нор-Па-де-Кале
Сади Бутчартів
Видобування піску в регіоні
В Україні значна частка освоєння корисних копалин у відкритий спосіб припадає на видобування піску у сухих кар’єрах, яких станом на 2021 р. налічувалося 652 родовища, з них 240 родовищ у розробці і 412 родовищ, що не розробляються
5
Стан видобування піску в межах Поділля
№ | Область | Кар’єрів загалом/ не розробляються | Балансовий запас, тис. м3 |
1 | Східне Поділля | 41/30 | 43811,9 |
2 | Західне Поділля | 47/18 | 63881,1 |
3 | Центральне Поділля | 38/23 | 75759,8 |
6
Розташування родовищ корисних копалин в межах Бужоцько-Бузько-Вовксько-Смотрицького екокоридору: A1–Верхньопобузьке природне ядро, А2 – Давидковецьке природне ядро, А3 – Городоцьке природне ядро, А4 – Чернецько-Колубаївське суб’ядро локальної екомережі, B – Бужоцько-Бузько-Вовксько-Смотрицький екокоридор, С – Жищинецька відновлювальна територія; Родовища: 1 – Перегінка-Північ, 2 – Нижчевовківецьке, 3 –Андрійковецьке, 4 – Гвардійське, 5 – Доброгорщанське, 6 – Жучковецьке, 7 – Городоцьке, 8 – Південносмотрицьке, 9 – Смотрицьке)
7
Стан гірничо-промислових ландшафтів
за даними супутникових знімків
Андрійковецький кар’єрно-відвальний комплекс розташований поблизу села Андрійківці Розсошанської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області (географічні координати 49°18'21.1"N 26°48'10.7"E) у межах Центрального Поділля.
8
В – розташування Поділля та досліджуваного кар’єрно-відвального комплексу на карті України;
1 – кордони країн Європи; 2 – межі областей України; 3 – кордон України; 4 – межі Поділля; 5 – розташування Андрійковецького кар’єрно-відвального комплексу
Ортофотоплан досліджуваного кар’єру
Легенда
Основні чинники, які впливають на відновлення та формування рослинного покриву кар’єру
9
склад ґрунтоутворюючих порід (покрівля кар’єру – суглинок, продуктивна частина – дрібнозернистий пісок, підошва – глина)
кліматичні умови (в межах кар'єру кліматичні умови достатньо сприятливі для росту і розвитку рослин);
водно-фізичні властивості субстрату (опади швидко просочуються вниз, капілярність піску дуже низька, а зворотного підйому води практично не спостерігається);
Основні чинники, які впливають на відновлення та формування рослинного покриву кар’єру
10
господарська діяльність та новоутворені едафічні умови (після завершення видобутку піску на кар’єрі фіксуємо особливості, притаманні «місячному ландшафту»: територія характеризується наявністю відвалів гірських порід, нерівностей поверхні з різкими перепадами висот до 20 м, що нехарактерно для природних територій (найглибша точка знаходиться в північно-східній частині кар’єру і становить 328 м над рівнем моря, найвища точка – 340 м над рівнем моря) та крутих схилів)
Основні чинники, які впливають на відновлення та формування рослинного покриву кар’єру
11
нетиповий рельєф (для вивчення тенденцій та темпів змін цієї території визначено динаміку з використанням фотографій різних років та створено ландшафтні карти; протягом трирічного періоду спостережень площі рослинного покриву в межах кар’єру та збільшилась кількість видів)
Основні чинники, які впливають на відновлення та формування рослинного покриву кар’єру
12
№ зразка | Кислотність, mmol/100 g | Сума ввібраних основ (Ca+Mg), mg-eq/100 g | Гумус, % | Вміст елементів живлення, mg/kg | |||
Hr | pH | N | P2O5 | K2O | |||
1 | 0,91 | 6,7 | 32,4 | 2,68 | 114,8 | 90 | 227 |
2 | 4,92 | 5,0 | 16,4 | 1,88 | 95,2 | 138 | 198 |
3 | 0,43 | 7,1 | 45,0 | 0,3 | 28,0 | 135 | 270 |
елементний склад (вміст органічної речовини в ґрунті впливає на фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунту, особливо на комплекс основних мікроелементів – NPK. Також вміст важких металів у субстраті може не лише впливати на сукцесійні перетворення, а також вибір подальших заходів ренатуралізації.
№ зразка | Рівень забруднення важкими металами, mg/kg | |||
Cu | Zn | Cd | Pb | |
1 | 0,16 | 0,34 | 0,08 | 0,91 |
2 | 0,28 | 0,39 | 0,06 | 0,96 |
3 | 1,37 | 0,70 | 0,28 | 0,45 |
ГДК mg/kg | 3,0 | 23,00 | 0,7 | 6,0 |
Зразок № 1 – зразок відібраної проби ґрунту сільськогосподарських угідь, які оточують всебічно територію кар’єру; Зразок № 2 – зразок відібраної проби ґрунту, відібрана неподалік сільськогосподарських угідь як зразок характерного непорушеного природного ґрунту; Зразок № 3 – зразок субстрату безпосередньо з піщаного кар’єру.
ГІРНИЧО-ПРОМИСЛОВІ ЛАНДШАФТИ ПОДІЛЛЯ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ
Нами запропоновано виділяти відновлювальні території регіональної екомережі на основі наступних критеріїв:
13
Через встановлені критерії, оцінку відновлювальної території (ВТ) регіональної екомережі можна визначати за 5-бальною шкалою:
1 бал – низька, 2 – задовільна, 3 – добра, 4 – висока, 5 – дуже висока.
Оцінка ВТ регіональної екомережі дає можливість здійснити їх типологічне ранжування, встановивши 5 груп за сумарним показником значущості:
1 група – найвищий показник у регіоні; 2 група – високий; 3 група – середній; 4 група – задовільний; 5 група – низький.
Територія | СП | РБ | ЛЦР | СФП | ІРЗ | Площа | Заг |
Андрійковецький кар’єрно-відвальний комплекс | 2 | 3 | 1 | 2 | 1 | 1 | 10 |
рекомендації
14
висновки
За умови реалізації комплексу заходів з ренатуралізації запропонований кар’єрно-відвальний комплекс може стати цінним об’єктом, який репрезентує унікальну зональну флору регіону та виконувати функції структурних елементів екомережі як відновлювальні ділянки.
15
В умовах сьогодення виявлено негативну тенденцію до посилення впливу антропогенних факторів на природні об’єкти довкілля – вплив військових дій, збільшення площ несанкціонованих звалищ, розорювання, зниження продуктивності земель внаслідок їх збитковості використання, зміни цільового призначення земель, розробки та видобування корисних копалин відкритим способом.
Актуальними завданнями наукових досліджень є виявлення цінних перспективних територій для подальшого збереження та охорони природи, особливо тих, які можуть стати цінними осередками біорізноманіття.
Встановлено, що найбільший вплив мають едафічні умови, елементний склад і вміст органічної речовини в новоутвореному субстраті, нетиповий рельєф, який різко відрізняється від природного.
Дякую за увагу! ☺
16