ВЕЛИКА БРИТАНІЯ у І половині ХІХ століття

Тема: Велика Британія. Парламентські реформи. Чартизм.�

Мета:

• інформаційна компетентність: ознайомитися із особливостями розвитку тогочасної Англії, розвивати вміння роботи з історичними документами, виділяти головне і другорядне, складати схеми;
• логічна компетентність: вчитися порівнювати, аналізувати та систематизувати історичну інформацію, ставити запитання та шукати відповіді;
• соціальна та громадянська компетентності: виховувати в учнів інтерес до історії інших країн.

План:

1. Парламентські реформи у Великій Британії.
2. Чартизм
3. Перехід Англії до політики вільної торгівлі. Зовнішня політика.

Велика Британія (королівство Велика Британія) – держава, що виникла в результаті об’єднання Англії, Шотландії (1707 р.) та Ірландії (1808 р.) – спадкова обмежена монархія (за формою правління).

Обмежена монархія?

Проблемне питання:

АНГЛІЯ – “майстерня світу” – це, на Вашу думку, вишукана фраза чи влучна характеристика місця і ролі Великої Британії у світі в середині ХІХ ст.?

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ В. БРИТАНІЇ

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

ДВОПАРТІЙНА СИСТЕМА

ТОРІ

Земельна аристократія

Вище духовенство

ВІГИ

Дворянська аристократія

Буржуазія

Консервативна партія

Ліберальна партія

ВАДИ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ:

• жінки не брали участі у виборах;
• промислових робітників не допускали до виборів;
• право голосу залежало від доходу, суми сплачених податків;
• наявність “кишенькових округів”, виборці яких повністю залежали від землевласників;
• наявність “гнилих містечок” (власник землі сам себе висував до парламенту і сам за себе голосував);
• натомість великі промислові міста не мали свого представництва у парламенті.

НЕОБХІДНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕФОРМИ

ПЕРША ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕФОРМА

1832 р. – закон про велику реформу

СУТЬ РЕФОРМИ:

• збільшено кількість виборців;
• ліквідація “гнилих містечок”;
• у промислових містах створювалося 42 виборчі округи;
• робітники виборчих прав так і не отримали.

​

Наслідки реформи:

1. Землевласники зберегли значну частину панівних позицій в управління країною, їх не усунули від влади;
2. Робітники виборчого права не отримали.

Значення реформи:

• забезпечила промисловій буржуазії представництво в парламенті, збільшила її вплив на політику англійського уряду;
• внаслідок реформи зросла кількість виборців;
• реформа сприяла зростанню самосвідомості робітників.

ДРУГА парламентська реформа – 1867 р.

Чартизм (від анг. – «хартія»)�1836 р.

Причина виникнення – економічні кризи; поширення ідей про необхідність запровадження загального виборчого права; економічне становище робітників

Основні вимоги – загальне виборче право для чоловіків від 21 року; скасування майнового цензу для кандидатів у депутати до парламенту; рівне представництво та зрівняння виборчих округів; таємне голосування на виборах; оплата роботи депутатів із державної скарбниці; щорічні вибори депутатів

Чартистський рух – це початок самостійної, організованої, масової політичної боротьби робітників за свої права і свободи.

ЛІДЕРИ: Вільям Ловетт, Ферпос Едуард О’Коннор.

Велика Британія – майстерня світу – 45% продукції світу вироблялося у Англії.

1825 р. – відкрита перша залізниця в країні

Швидко збільшувався британський експорт

Перехід від протекціонізму до фритредерства

Домашнє завдання:

1. Опрацювати параграф 7;

2. Створити і вивчити конспект;

3. Дати відповідь на проблемне питання.

Дякую за увагу!

Миру всім нам!!!