Інфекції, що передаються статевим шляхом та їх профілактика

Особливості ІПСШ

• Інфекції / захво́рювання, що передаю́ться стате́вим шляхо́м (ІПСШ / на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки.
• у вітчизняній медицині виділяють у групу венеричних захворювань.
• ІПСШ можуть передаватися й іншими механізмами і шляхами: гемоконтактним (гепатит B), 
• Контактно, через мікропошкодження шкіри  (короста),
•  вертикальним (від матері до дитини,ВІЛ).

​

Особливості ІПСШ

• На відміну від більшості інфекційних захворювань після ІПСШ, як правило, не виникає імунітет і, у разі повторного зараження, хвороба розвивається знову.
• Видужання не настає само по собі: без лікування людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
• Частина з цих хвороб призводять при тривалому перебігу до безпліддя та можливості передачі від матері до дитини.
• За результатами численних досліджень встановлено, що наявність ІПСШ суттєво підвищує ризик передачі та інфікування ВІЛ статевим шляхом.

​

До ЗПСШ відносять:�

• вірусні інфекції: ВІЛ-інфекція, герпесвірусні інфекції (генітальний герпес, цитомегаловірусна інфекція,
•  інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу, включаючи саркому Капоші), загострені кондиломи (ураження, які спричинює папіломавірус людини), гепатит С, гепатит B, контагіозний молюск тощо;
• бактеріальні інфекції: сифіліс, гонорея, м'який шанкр, пахова гранульома (венерична лімфогранульома), хламідійна лімфогранульома,
•  хламідіоз,урогенітальний мікоплазмоз, уреаплазмоз;
• протозойні інфекції: трихомоніаз;
• грибкові інфекції: кандидоз (молочниця), гарднерельоз;
• паразитарні захворювання: педикульоз, короста

​

групи венеричних захворювань:

Розрізняють три групи венеричних захворювань:

• класичні: сифіліс та гонорея;
• захворювання, які переважно локалізуються у статевій сфері: хламідіоз, трихомоніаз, кандидозний вульво-вагініт, мікоплазмоз, генітальний герпес, бактеріальний вагіноз тощо;
• захворювання, які мають як статевий, так і нестатевий шлях передачі: короста, гепатит В, лямбліоз тощо.

​

Шляхи передачі ІПСШ�

• Основною особливістю ХПСШ є відносно висока сприйнятливість збудників до умов навколишнього середовища, наслідком чого є необхідність прямого контакту для інфікування збудником.
• при незахищеному статевому контакті (включаючи орально-генітальні форми). 
• орально-статевий контакт і використання сексуальних іграшок (вібратори), підвищує ризик інфікування при захищеному за допомогою презерватива статевому акті.
• Зокрема, заразитися папіломавірусом можливо при тісному побутовому контакті; трихомонада вагінальна може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні).
• Збудник корости або лобкова воша може передаватися контактно-побутовим шляхом через предмети вжитку.
• Вертикальний шлях передачі інфекції передбачає інфікування дитини матір'ю або батьком (ВІЛ-інфекція, гепатит В тощо).
• гемоконтактно - через застосування медичних (шприці, зубні екстрактори тощо) і немедичних (татуаж, манікюр та педикюр тощо) інструментів, при переливанні кровопрепаратів, як це відбувається при гепатиті В, ВІЛ-інфекції.

​

Поширення ІПСШ

• На сьогодні більше 1 мільйонів випадків захворювань, що передаються статевим шляхом, відбувається щодня у всьому світі. Щорічно 357 мільйонів випадків ІПСШ припадає на 4 хвороби: урогенітальний хламідіоз, гонорею, сифіліс та трихомоноз.
• Близько 500 мільйонів людей у світі є зараженими вірусом простого герпесу II типу.
• Більше 290 мільйонів жінок на планеті заражені папіломавірусами.
• Для багатьох з цих хвороб характерний малосимптомний перебіг хвороби, що значно утруднює своєчасну діагностику і зменшує можливості профілактики.
• За даними МОЗ в Україні щорічно реєструється близько 400 тисяч нових випадків хвороб у такому порядку: сифілісу, гонореї, хламідіозу, герпесу, сечостатевого мікоплазмозу, генітального кандидозу і трихомоніазу.

Гонорея

Збудники: Гонококові бактерії. Уражують слизові оболонки.

Симптоми: Біль при сечовипусканні, гнійні виділення зі статевих органів біло-жовтого кольору, помутніння сечі і присутність в ній білих ниток або пластівців.

У чоловіків симптоми часто більш виражені. У половини жінок виразних симптомів не простежується.

Наслідки: У жінок гонорея може спричинити запалення органів малого таза, яке в 17 % є причиною безпліддя, у 10 % - позаматкової вагітності.

Профілактика: Утримання від статевих стосунків.

Взаємна подружня вірність,а також статевих партнерів. Використання контрацептивів.

​

Хламідіоз

Збудники: Хламідії. Уражують слизові оболонки. Третина осіб, уражених гонококом, хворі також і на хламідіоз

Симптоми: Після інфікування людина відчуває дискомфорт при сечовипусканні, а через 2-3 дні з’являються водянисті виділення зі статевих органів. У жінок цих симптомів часто нема.

Наслідки: Як і при гонореї, у жінок може спостерігатися запалення органів малого таза. Якщо інфікована жінка народжує дитину, існує ризик розвитку в немовляти пневмонії або запалення очей.

Профілактика: для захисту новонародженого - повідомити лікарів.

​

Сифіліс (пранці)

Збудники: Бліда спірохета. При контакті зі

шкірою чи слизовою оболонкою збудник

«просвердлює» поверхню й проникає в організм.

Інфекція може передаватися при будь-яких контактах, навіть через поцілунок або спільний рушник.

Симптоми: Первинний сифіліс - відкрита виразка (шанкр). Може з’явитися на губах, у роті, навколо статевих органів.

Вторинний сифіліс - підвищена температура тіла, висипка на шкірі, біль у м’язах, великі генітальні бородавки.

Наслідки: За тиждень чи два шанкр може сам собою загоїтися, і хворий думає, що він здоровий.

Однак у наступні 2-3 місяці розвивається вторинний сифіліс. Ця стадія також минає, але інфекція продовжує руйнувати організм. Через деякий час

настає третя стадія хвороби, яка вражає життєво важливі органи й може спричинити смерть.

Профілактика: дотримання правил особистої гігієни у побуті

​

​

Вірусні ІПСШ:генітальний герпес

Збудники: Вірус герпесу простого. 

Існує два його види. Один спричиняє

лихоманку на губах, другий - ІПСШ:

висипання і виразки на статевих

органах людини.

Обидва типи вірусу передаються

при безпосередньому контакті.

Симптоми: Біль, свербіння,

виділення зі статевих

органів. Навколо них з’являються

пухирці, які через 10-12 днів вкриваються кіркою і зникають.

Повторні висипки тривають до п’яти

днів. У половини інфікованих їх нема, але вірус залишається в організмі.

​

• Симптоми захворювання: характерні висипання - пухирці з прозорою рідиною на голівці статевого члена, на внутрішньому листку крайньої плоті, рідше в промежині і на мошонці в чоловіків;
• у жінок - на слизовій піхви , шийки матки, на шкірі промежини, стегон і сідниць.
• При цьому можуть збільшуватися пахові лімфатичні вузли, може підвищуватися температура, а також виявлятися герпетичний цистит, який характеризується частими і болючими сечовипусканнями. Через кілька днів пухирці лопаються і на їх місці утворюються хворобливі виразки, які заживають приблизно через тиждень. �

​

Генітальний герпес

Наслідки: Загальновизнано, що

генітальний герпес особливо

небезпечний для новонароджених, які були в контакті з вірусом під час пологів.

У них можливі запалення очей, шкіри, центральної нервової системи, а в окремих випадках настає смерть.

Профілактика: Утримання від статевих стосунків.

Взаємна подружня вірність, а також

статевих партнерів.

Використання контрацептивів.

Для захисту малюка - повідомити лікарів.

Зазвичай матерям з активною формою герпесної інфекції призначають кесарів розтин

​

• Лікування генітального герпесу включає в себе застосування противірусних препаратів, імуномодулюючих ліків. Важливо розуміти, що абсолютно вилікувати герпес неможливо, оскільки, потрапивши одного разу в організм, він залишається там назавжди. Для попередження рецидивів захворювання необхідна консультація з імунологом, який призначить підтримуючий курс імуномодуляторів та проконсультує з приводу подальших дій.

​

Хламідіоз

• Хламідіоз - це захворювання, яке викликається бактеріями роду хламідій, які живуть усередині живої клітини, подібно вірусу.
• Тому виявити і лікувати хламідіоз дуже складно. Для діагностики використовуються більш точні методи: ПЛР, РІФ, ФІТЦ. 

​

• Симптоми: склоподібні виділення з сечовипускального каналу, свербіння і неприємні відчуття при сечовипусканні, незначне підвищення температури, загальний стан слабкості. Відчуття печіння під час сечовипускання, набряклість або біль у яєчках, статевого розряду, болі в животі, болісний статевий акт, незвичайні вагінальні кровотечі.

​

​

Трихомоніаз

• Трихомоніаз вражає піхву в жінок, а у чоловіків - передміхурову залозу і сечовипускальний канал. Найчастіше зараження відбувається в результаті статевого акту, якщо людина контактує з хворим або носієм інфекції. У медичній практиці досить рідко зустрічається побутовий шлях передачі трихомоніазу, саме тому основним шляхом все-таки вважається статевий. 

​

• Симптоми у жінок: жовтуваті виділення з піхви, які іноді супроводжуються неприємним запахом, біль при сечовипусканні; свербіж та почервоніння зовнішніх статевих органів.
• Симптоми у чоловіків : печіння і хворобливі відчуття при сечовипусканні, виділення з сечовипускального каналу; симптоми простатиту при ураженні передміхурової залози. 
• �Діагностика захворювання проводиться на основі мазка з уретри і подальшого посіву на живильне середовище.
• Основним шляхом лікування трихомоніазу є застосування протівотріхомонадних препаратів.
• Крім того - масаж передміхурової залози, інстиляції уретри, прийомом імуностимуляторів, фізіотерапія.�

​

Мікоплазмоз і уреаплазмоз

• Щодо мікоплазмозу і уреаплазмозу в даний час ведуться активні дискусії. Справа в тому, що у 25-75% здорових жінок дані збудники присутні в невеликій кількості в уретрі, прямій кишці, у піхві. А перетворитися на шкідників вони можуть у певних ситуаціях: при поєднанні з іншими інфекціями, на фоні зниженого загального та місцевого імунітету. 

​

ВІЛ

Збудники: Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)

Наслідки: ВІЛ-інфекція — невиліковне захворювання.

Існують препарати, що стримують розмноження вірусу і зменшують вірогідність його передачі від матері до дитини. Без цих препаратів ВІЛ-інфекція є смертельним

захворюванням.

Профілактика: Утримання від статевих стосунків.

Взаємна подружня вірність, а також статевих партнерів.

Використання контрацептивів. Уникання контактів із кров’ю інших людей.

Для захисту дитини потрібне спеціальне лікування і штучне вигодовування.

​

ВІЛ/СНІД

• СНІД, або Синдром набутого імунодефіциту - важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яке пошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність організму проти будь-якого захворювання.
• Збудником є вірус, що має вигляд спіральки у трикутній серцевині. Він носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними у Західній Європі, та ВІЛ 3, на який страждають переважно американці та африканці.
• Вірус вражає Т-лімфоцити, що служать для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму.

Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу у організмі впливає на імунну систему так, що

навіть проста нежить може призвести до смерті

людини.

​

Пам’ятай!

При всіх ІПСШ важливо звернутися до лікаря в перші дні після появи симптомів захворювання. Вчасно призначене лікування сприяє одужанню. Якщо цей час упущений або займаються самолікуванням, захворювання переходить у хронічну стадію. Дуже важливе одночасне лікування обох партнерів, щоб уникнути повторного зараження.

Профілактика та боротьба з ІПСШ�

Поняття «безпечна статева поведінка» (безпечний секс), що включає в себе:

• Правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;
• Правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;
• Періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;
• У разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування;
• Статева стриманість;
• Обов'язкове повідомлення статевих партнерів;
• Вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусів людини.

​

Пам’ятайте!

• Деякі люди вважають, що заразитись венеричними хворобами можна тільки статевим шляхом і після певного віку. НІ!
• Заразитись від хворої людини можна й нестатевим шляхом - якщо не дотримуватись сучасних гігієнічних вимог і користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, його одягом, рушником, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах.
• Сприйнятливість до зараження венеричними захворюванням підвищується у стані сп'яніння алкоголем чи наркотиками.

​

Цікавий факт

• Група учнів з Академії Ісаака Ньютона в передмісті Лондона запропонувала концепцію презерватива, здатного змінювати колір у випадку контакту з якою-небудь інфекцією, що передається статевим шляхом.��У латекс будуть інтегровані молекули, що реагують на віруси, а вбудований індикатор «повідомить» діагноз. Так, при наявності папілломавірусів він стане темно-червоним, жовтий колір буде сигналізувати про наявність герпесу, для сифілісу обрано синій колір, а для хламідій - зелений. Розповідаючи журналістам про нову технологію, її творці не уточнили, кого з партнерів зможе діагностувати презерватив нового типу.

​