Тема:Умови життя овочевих рослин
1.Тепловий та світловий режим. Способи їх регулювання
2. Поживний режим. Вимоги овочевих до умов
ґрунтового живлення. Повітряно-газовий
режим.
3. Водний режим. Потреба рослин у воді у різні вікові періоди.
Література: Підберезький В.Г. «Плодоовочівництво» ст..15-24
По вимогам до тепла, овочеві культури умовно можна розділити на п'ять груп:
Морозостійкі рослини: до цієї групи відносяться багаторічні культури: щавель, ревінь, тархун, спаржа, часник, багатоярусна цибуля, цибуля-порей.
Холодостійкі рослини: капуста, морква, петрушка, пастернак, столовий буряк, ріпа, редька, редис, цибуля ріпка, салат, пекінська капуста, шпинат, петрушка, селера, коріандр, листова гірчиця, огіркова трава, овочевий горох і боби.
Напівхолодостійкі – картопля.
Теплолюбні: огірки, кабачки, патисони, помідори, баклажани, перець, фізаліс.
Жаростійкі овочеві культури: овочева квасоля, цукрова кукурудза, кавуни, дині столові гарбузи
Способи регулювання теплового режиму у відкритому і закритому ґрунті:
За вимогами до інтенсивності освітлення овочеві культури поділять на такі групи:
Способи регулювання світлового режиму:
2. За вимогами до вмісту елементів живлення
в ґрунті овочеві культури поділяють:
Протягом вегетації рослини неоднаково засвоюють поживні речовини. Співвідношення елементів живлення змінюється також залежно від фази росту і розвитку рослин.
Потреби в загальній кількості елементів живлення і їх співвідношення, є індивідуальним для тої чи іншої овочевої культури, чи групи рослин.
З усіх газів атмосфери найбільше значення для сільського господарства, мають азот, кисень, вуглекислий газ і водяна пара.
Повітряно-газовий режим у відкритому ґрунті регулюють внесенням органічних добрив, систематичним розпушенням, руйнуванням ґрунтової кірки.
3. Більшість овочевих культур містять 83-95% води тому, високі врожаї їх одержують в умовах достатнього зволоження.
За здатністю вбирати воду з ґрунту і витрачати її надземними частинами овочеві культури поділяють на чотири групи:
до першої належать культури, які добре вбирають з ґрунту та інтенсивно витрачають воду (буряки);
до другої – ті, що добре вбирають та економно її витрачають (кукурудза, квасоля, перець, гарбузи, кавуни, диня, петрушка);
до третьої – культури, які погано вбирають воду з ґрунту і неекономно її витрачають (капуста, огірки, баклажани, шпинат, салат, коренеплоди родини капустяних);
до четвертої – ті, що вбирають незначну кількість води з ґрунту, але економно її витрачають (цибуля, часник).
Кількість води, яку рослина витрачає на утворення одиниці сухої маси, називають транспіраційним коефіцієнтом.
Волога, яка використовується рослинами для створення органічної речовини, називається продуктивною.
Основними показниками режиму зрошення є зрошувальна й поливна норма, строки і види поливів.
Зрошувальна норма – це кількість води, яка потрібна для зрошування культур на один гектар площі, протягом вегетаційного періоду.
Поливна норма – це кількість води, яку витрачають на один гектар площі за полив.
Контрольні запитання: