Помаранчева революція. � Україна в 2004-2010 рр

2004 року Україна готувалася до чергових президентських виборів

Президентські вибори. Помаранчева революція. Конституційна реформа

Опозиційні сили згрупувалися навколо лідера «Нашої України», колишнього голови Національного банку України, Прем’єр-міністра 1999–2001 рр. Віктор Ющенка.

​

Кандидатом від існуючої влади став чинний тоді Прем’єр-міністр України Віктор Янукович�

Президентські вибори 2004 року

Незадоволені результатами виборів 21 листопада зібралися на мітинг на центральній площі Києва – майдані Незалежності. З наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і дістала назву «Помаранчева революція»

​

Робота з термінами та поняттями

"Помаранчева революція" – це акції протесту українських громадян, що були викликані масовими фальсифікаціями президентських виборів 2004 року на користь провладного кандидата Віктора Януковича. Ці події отримали назву за кольором, який використовували прибічники кандидата в президенти Віктора Ющенка й опозиційної партії "Наша Україна".

​

Робота з історичним документом

У ніч на 23 листопада на Майдані Незалежності й на Хрещатику перебувало до 10 тис. Громадян вони зібралися на підтримку Віктора Ющенка

Увечері 25 листопада Верховний Суд України заборонив ЦВК оприлюднювати результати виборів. Повторне голосування другого туру було призначене на 26 грудня.

​

Події на Майдані 2004 р. вплинули на розвиток політичної ситуації у країні. 8 грудня 2004 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Конституції України»

26 грудня 2004 р. відбулося повторне голосування, за результатами якого �В. Ющенко отримав 51, 99 % голосів, а В. Янукович – 44,20 %.

Візитна емблема �«Помаранчевих виборів»

Пара́ска Васи́лівна Королю́к

також відома як ба́ба Пара́ска; 

активна учасниця Помаранчевої революції

та подальших політичних подій в Україні.

Діючи згідно з коаліційними домовленостями, �В. Ющенко в січні 2005 р. підписав указ про призначення Юлії Тимошенко на пост виконувачки обов’язків прем’єр-міністра.

Уряд поставив перед собою кілька амбітних ключових завдань: �Програма президента В. Ющен­ка «10 кроків назустріч людям»

1. наповнити державний бюджет за рахунок лікві­дації пільг в оподаткуванні, вільних економічних зон і всі­ляких тіньових схем отримання доходів; припиненням кон­трабанди, маніпуляцій з поверненням ПДВ;
2. підвищити доходи громадян за рахунок збільшення заробітної плати, розширення соціальних виплат тощо;
3. реприватизація не­законно приватизованої власності.

За результатами роботи уряду було зменшено масштаби махінацій з податком на додану вартість, унаслідок чого рівень надходжень ПДВ до бюджету в 2005 р. зріс удвічі. Здійснювалася програма «Контрабанда – стоп!», під час реалізації якої зменшилися зловживання на кордонах і, відповідно, збільшилися митні надходження. Удалося впорядкувати та знизити в’їзне мито на �90 % імпортних товарів.

​

Програма президента В. Ющен­ка «10 кроків назустріч людям»

Результатом стало виконання урядом соціальних гарантій:

• підвищили мінімальну пенсію (на 17 %); мінімальну заробітну плату (на 27 %);
• зросли зарплати в бюджетному секторі (на 57 %);
• започаткували виплати одноразової державної допомоги при народженні дитини (8,5 тис. грн).

​

З літа 2008 р. в Україні дедалі сильніше відчувалися впливи світової фінансової кризи. Фінансова криза негативно вплинула на економіку: зменшився обсяг випуску промислової продукції, відбувся спад будівництва. Відштовхнуло від України іноземних інвесторів питання реприватизації.

​

Робота з термінами та поняттями

Реприватизація – процес, зворотний приватизації, що полягає в повторній привати­зації після повернення в державну власність раніше приватизованого об’єкта.

​

Особливо загострилося протистояння між секретарем РНБО України П. Порошенком і Ю. Тимошен­ко. Конфлікт вибухнув 5 вересня 2005 р., наступником Ю. Тимошенко став

Юрій Єхануров

22 вересня 2005 р. В. Ющенко, В. Янукович і в. о. прем’єр-міністра Ю. Єхануров підписали меморандум порозуміння між владою та опозицією.

​

Від січня 2006 р. набула чинності конституційна реформа, затверджена парламентом під час Помаранчевої революції. Вона істотно підвищила роль партій у політичному житті. Тепер вибори до Верховної Ради мали відбуватися тільки за пропорційною системою.

​

Проте справа з розподілом посад закінчилася неочікувано: соціалісти перейшли на бік регіоналів, створивши інше співвідношення сил у Верховній Раді. Переможці в парламентських виборах стали переможеними, а помаранчева коаліція припинила існування. Лідер соціалістів �О. Мороз досяг мети і став головою парламенту, після чого �7 липня проголосив утворення так званої антикризової коаліції на чолі з В. Януковичем.

Голова ВРУ V скликання

6 липня 2006-23 листопада 2007 рр.

Найбільш позитивним у діяльності ВРУ V скликання стало прийняття 28 листопада 2006 р. Закону «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні».

Антикризова коаліція проіснувала недовго. Суперечності між В. Ющенком та �В. Януковичем у принципових питаннях дійшли до того, що у червні 2007 р. Президент України розпустив парламент і призначив позачергові вибори на 30 вересня.

​

30 вересня 2007 р. відбулися дострокові вибори до ВРУ. Найбільшу фракцію в парламенті 6-го скликання мала Партія регіонів –174 мандатів, 156 мандатів, блок «Наша Україна – Народна самооборона» 72 мандатів.

29 листопада 2007 р. було оголошено про створення Коаліції демократичних сил у складі 228 депутатів (БЮТ і НУ-НС). Головою Верховної Ради став А. Яценюк

На тлі політичних чвар відбулася важлива подія на шляху реформування україн­ської економіки: у 2008 р. Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ).

Домашнє завдання

• Опрацювати парараф 24
• Виконати завдання зі слайду 9
• Виконайте завдання 2 зі сторінки 206