​

​

ТЕМА: ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА “КАВКАЗ”. Узагальнена ідея поеми – неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.

Епіграф:�«Кавказ” - це огниста інвектива проти “темного царства” (І.Франко)�

ПРИГАДАЙТЕ

Дайте відповіді на питання: (усно)

• Назвіть період творчості Тараса Шевченка, до якого належить поема “Кавказ”?
• Кому присвячена поема?
• Які історичні події покладені в основу твору?
• Який міфологічний образ змальовано в поемі?
• Яка основна думка твору?

�

Хто ж такий Яків де Бальмен? Чому свою поему «Кавказ» Т.Шевченко присвятив йому? 

Де Бальмен Яків Петрович (1813-1845) – граф, офіцер, художник-аматор. З роду офранцужених шотландців, які наприкінці XVII - на початку XVIII ст. переселились у Росію і дослужились до дворянського звання, мали маєток на Полтавщині. Яків де Бальмен захоплювався літературою, писав повісті з великою пошаною ставився до Шевченка, з яким познайомився 1843р. в селі Мойсівка. Художник-офіцер разом з М.Башиловим ілюстрував рукописний "Кобзар", що мав поширюватися серед слов`янських народів. Загинув у бою на Кавказі влітку 1845 р., тіло не було знайдено.

КАВКАЗ

Кавказ — історичний, культурний та політичний регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями на кордоні між Європою та Азією. Географію регіону визначають Кавказькі гори, на північ від Головного хребту яких лежить Північний Кавказ (Передкавказзя), що входить до складу Росії, а на південь — Південний Кавказ (Закавказзя, поділений між Грузією, Вірменією та Азербайджаном. Кавказ відомий давньою та багатою історією, унікальним різноманіттям мов та народів, а в сучасності — рядом етнічних та міжнародних конфліктів.

ГОРА ЕЛЬБРУС (НАЙВИЩА ВЕРШИНА КАВКАЗЬКИХ ГІР)

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864). Російська армія була неоднорідною: крім строкових солдатів? у неї влилося багато кримінальних злочинців, усіляких авантюристів, хижих шукачів легкої наживи. Убивати, грабувати, руйнувати, нищити - стало їхньою професією, засобом наживи. Для офіцерства різних рангів ця війна була доброю нагодою одержувати чини, ордени, монарші милості, багатства. Кавказька війна була дуже жорстокою.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

За наказом командування, озвірілі солдати руйнували аули, грабували майно тубільців, випалювали ліси, вирубали сади й виноградники. Жорстоко розправлялися з «непокірним» місцевим населенням. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків і дівчат продавали в рабство. Наприклад, тільки генерал Вельямінов за один лише 1823 рік продав у рабство близько 2000 полонених кавказців по 150–250 карбованців за кожного. Він же утвердив звичай відрубувати голови горцям, за що платив солдатам по десять карбованців, а черепи відправляли до Петербурга в Академію наук. Довгі десятиліття горці відчайдушно боролися, але встояти перед численним і добре озброєним ворогом не мали змоги.

Петро Грузинський “Залишення горцями власного аула”

Франц Рубо “Кавказька війна”

Зі спогадів російських офіцерів:

“ Закипів шалений бій, у ньому брали участь і жінки; вони, як ті відьми, кидалися зі зброєю в руках на наших солдатів, діти жбурляли в нас камінням, щоб не здаватися, жінки з немовлятами кидалися зі скель у прірву і вщент розбивалися об каміння.”

“Звірство й озлоблення злодіїв доходило до такої межі, що вони вважали за краще загинути, ніж здатися в полон. Так, після однієї битви, семеро осетинів кинулися в прірву.”

​

Композиція твору (цитатна)

У поемі немає чіткого сюжету, конкретних подій, чітко виписаних образів, героїв-персонажів, окрім самого оповідача – ліричного героя.

Сюжет твору (умовно)

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Чурек - хліб народів Кавказу;

сакля - житло горців;

гішпани - іспанці-работорговці;

патинки - туфлі без закаблуків;

стати на прю - вступити у суперечку;

ставник - церковний служник;

мірра - пахуча смола;

французів лаєм - переслідують вільнодумний дух французького просвітительства: Вольтера, Дідро, Руссо.

​

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рік написання:

Жанр:

Тема:

​

Ідея:

​

Основна думка:

1845 рік

сатирична поема з елементами лірики та героїки; поема-інвектива

викриття загарбницької політики російського самодержавства, змалювання страждань поневолених народів Кавказу.

співчуття поневоленим, уславлення мужності, стійкості горців;

утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства,

кріпосництва; заклик до об’єднання для спільної боротьби проти російського царизму.

​

“Борітеся - поборите!”

Пригадай:

• Які образи-символи наявні у творі? Пригадай, що таке образ-символ?

Образи поеми:

• -образ Прометея;
• -образ орла;
• -образ колонізатора.

​

МІФІЧНИЙ ГЕРОЙ ПОЕМИ

За давньогрецькими міфами Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам багато століть, поки Геракл не вбив орла й не визволив титана.

​

Чому автор відійшов від сюжету античного міфу, замінивши печінку на серце?

ОБРАЗ - СИМВОЛ

Образ Прометея - символ народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея.

Прометей у поемі - це філософський образ, що звернений був до революційних сил народу і закликав їх до самоусвідомлення своєї історичної ролі та активної дії, до оптимізму й вірив перемогу над самодержавством.

​

ОБРАЗ - СИМВОЛ

Орел — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії.

​

ОБРАЗ КОЛОНІЗАТОРА

Колонізатор — царизм фальшиво твердить, що хліб і хату горця ніхто не відбере в нього, а його самого «не поведе… в кайданах». Втрачаючи владу над собою, загарбник проговорюється, що він хотів би «подарувати» йому його власну хату, а хліб хотів би кинути горцеві, «як тій собаці». Він мріє про той час, коли горці будуть платити податок навіть за сонце. Підступний колонізатор облудливо закликає горців до дружби з ним і обіцяє, що від нього горці «багато б дечому навчились!».  Чим же вихваляються колонізатори? Класовою нерівністю, злиднями, політичним безправ’ям, насильством, темнотою, продажністю і фальшивістю церкви, переслідуванням прогресивної думки і торгівлею людьми, мов худобою.

ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО

САТИРА - висміювання негативного (вірші викривального характеру).

ІРОНІЯ - прихована, часто доброзичлива насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному планічи навіть із захопленням, а мається на увазі зовсім інше.

САРКАЗМ - різке, негативне ставлення до зображуваного. Сарказм близький до іронії, але не має прихованого значення.Він спрямований на шкідливі явища.

Укажи засіб комічного:

Отам-то милостивії ми

Ненагодовану і голу

Застукали сердешну волю

Та й цькуємо.

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!

А в нас!.. На те письменні ми,

Читаєм божії глаголи!..

І од глибокої тюрми

Та до високого престола —

Усі ми в золоті і голі.

А тюрм, а люду!.. Що й лічить!

Од молдаванина до фінна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

У нас навчіться! В нас дери,

Дери та дай,

І просто в рай,

Хоч і рідню всю забери!

У нас! Чого-то ми не вмієм?

Ми не гішпани! Крий нас, боже,

Щоб крадене перекупать,

Як ті жиди. Ми по закону!..

Все покажем! Тільки дайте

Себе в руки взяти.

Як і тюрми мурувати,

Кайдани кувати —

Як і носить!..

сарказм

сатира

сатира

іронія

сатира

іронія

сарказм

Визначити художні засоби в уривках поеми (письмово)�1. «..гори…засіяні горем, кровію политі..» - ...�2. «Воно (серце) знову оживає і сміється знову» - ...�3. «А сльоз, а крові? Напоїть�Всіх імператорів би стало..» -...�4. «За кого ж Ти розіп’явся,�Христе, Сине Божий?»- ....�

АКТУАЛЬНІСТЬ ПОЕМИ

Ця тема лишається актуальною й досі. Це — додатковий доказ талановитості Шевченка: мистецтво не мусить обмежуватись одноденними темами, хоча політична сатира, зазвичай звертається найчастіше саме до них. Цей твір пам'ятатимуть і перечитуватимуть, доки існуватиме колоніальна політика як ганебне явище, незалежно від того хто її проводить — Росія чи якась інша країна. Явища живуть довше за держави, не кажучи вже про державних діячів чи то просто окремих людей. Життя коротке, а мистецтво — вічне.

ЗНАЧЕННЯ ПОЕМИ

Тарас Шевченко, поезія якого стала символом свободи, був проти усякого духовного поневолення. Самодержавна сваволя щодо іншомовних народів імперії, проливання братньої крові всередині країни заповнювали поетову душу презирством і ненавистю до можновладців. Цей благородний гнів поєднується у нього з величезним талантом, тому поема «Кавказ» — не просто вірш, а історичний документи доби, звинувачувальний та викривальний.

​

І тебе загнали, мій друже єдиний,

Мій Якове добрий! Не за Україну,

А за її ката довелось пролить

Кров добру, не чорну. Довелось запить

З московської чаші московську отруту!

О друже мій добрий! друже незабутий!

​

Кого звинувачує Шевченко у загибелі друга?

с. Линовиця на Чернігівщині. Башта графа де Бальмена споруджена в 1887 році в пам’ять відвідин їх садиби Тарасом Шевченком.

Садибний будинок де Бальменів на фото 1917 року.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати сенкан до твору.
2. Виписати в зошити рядки з поеми, що стали крилатими висловами.

3. Знайти інформацію, як вшановано пам'ять Т.Шевченка на Кавказі.