Нова українська школа та ціннісна орієнтованість освіти. Реалізація компетентнісного підходу
у навчанні математики
Ольга Біляніна,
методистка науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
Матеріали
підготувала:
Світ стане змінюватися так швидко, що досвід попереднього покоління не стане підґрунтям для покоління наступного.
Маргарет Мід
Зауважмо!
Громадянин суспільства – знаючий (володіючий знаннями), інтелектний, компетентниий, маючий ціннісні орієнтири, тобто суспільство бачить ПЕДАГОГА нової формації
?Суспільство…
(сутності, здібностей, можливостей, потреб, запитів, настанов, життєвих планів).
Педагог нової формації МАЄ:
Із Концепції освітянська спільнота отримала творчі модернізаційні виклики, за яких ВИДОЗМІНЮЄТЬСЯ
соціальна й професійна місія педагога в контексті
європейського професіоналізму із збереженням кращих ментальних українських характеристик.
Модернізаційні виклики Концепції «Нова українська школа» !
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки.
Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням знання та вміння застосовувати їх у повсякденному житті.
НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами.
Тут ПАНУЄ співпраця та взаєморозуміння між батьками, вчителями та учнями.
Нормативно-правова база
впровадження НУШ –
ухвали Кабінету Міністрів України:
Докладніше про зміни
Реформу НУШ розраховано на роки, адже неможливо одразу змінити те, що плекалася у нас протягом десятиліть. Законом передбачено, що повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:
початкова освіта – перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти
базова середня освіта – другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти
профільна середня освіта – третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти
ФОРМИ ЗДОБУТТЯ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Законом встановлено
право на здобуття
повної загальної
середньої освіти.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
ВИСНОВОК на перспективу
У школі формується ядро знань учнів, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті!
Список компетентностей, яких
набуватимуть учні, закріплено законом «Про освіту», який створювався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя»
(від 18.12.2006 р.)
Вільне володіння державною мовою
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами
Математична
Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій
Іннова ційність
Екологічна
Інформаційно-кому-нікаційна
навчання впродовж життя
громадянські
та соціальні компетентності,
пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей
Культурна
Підприєм-ливість та фінансова грамотність
Компе тент ності
ЗАУВАЖМО!
Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння:
читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
критичне та системне мислення,
здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність,
вміння конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики, приймати рішення,
розв’язувати проблеми,
здатність співпрацювати з іншими людьми.
школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя.
Щоб набувати компетентностей,
Концепція НУШ також пропонує
інтегроване та проєктне навчання.
Чому?
Тому, що це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
Нову модель оцінювання учнів у межах Нової української школи.
Тепер, наприклад, замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень.
Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату (кількості помилок) та поступу учня.
Міністерством освіти і
науки України розроблено
НУШ – це також реформа освітнього середовища. Але це не заміна техніки чи меблів, хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.
Важливо знати
Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання.
Саме
такою є
НУШ!!!
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що мета МОНУ – сприяти професійному та особистому зростанню ВЧИТЕЛЯ, а також підвищувати його соціальний статус.
Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Міністерство освіти і науки пропонує типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої.
Учитель тепер обмежений лише
Державним стандартом.
У цьому документі окреслено результати:
що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання.
Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Учитель, який отримав свободу навчати, отримав й свободу навчатися, бо має працювати принцип «гроші ходять за вчителем»: педагоги можуть підвищувати кваліфікацію за державні кошти в будь-якій організації, яка має ЛІЦЕНЗІЮ на проведення курсів!
Центри професійного розвитку такої ліцензії НЕ МАЮТЬ!
До курсів є дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання має відбуватись щорічно.
Щоб вмотивувати вчителів фінансово, Міністерство запровадило сертифікацію – це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.
Цей проєкт стартував на початку 2019 року і є діючим!
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?
НУШ – це відповідальна школа, тому навчальні заклади отримали більше свободи дій (відповідальність та свобода йдуть пліч-о-пліч).
Закон “Про освіту” передбачив кадрову автономію:
Один із принципів Нової української школи – ПАРТНЕРСТВО, у тому числі – між школою та батьками.
Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси. Батьки можуть контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
ДЛЯ БАТЬКІВ?
Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя, і врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною!
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
ДЛЯ БАТЬКІВ?
Задачі, які повинен уміти вирішувати вчитель нової формації
Задачі, які повинен уміти вирішувати вчитель нової формації
Складаємо програми і
реалізуємо їх…
З 1 вересня 2021 року реформа Нової української школи стартувала у пілотних п’ятих класах у 136 школах країни, а з наступного навчального року за новим Держстандартом базової середньої освіти навчатимуться вже всі п'ятикласники.
НУШ
з 1 вересня 2021 року
ЗЗСО Чернівецької області, які вибрано МОНУ для пілотування з математики у 5 класі є:
Коровійський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Чернівецької ТГ;
Мигівський НВК-опорний заклад Вижницької ТГ;
ЗЗСО І-ІІІ ст. № 28 Чернівецької міської ради
ЗЗСО І-ІІІ ст. № 27 Чернівецької міської ради
Ціннісні компоненти
Державного стандарту
• повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору тощо;
• становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, ініціативності та впевненості в собі;
• розвиток критичного мислення;
Ціннісні компоненти
Державного стандарту
• формування культури здорового способу життя, створення умов для гармонійного фізичного та психічного розвитку учнів;
• утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги тощо;
• формування активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей, державної мови; відповідального ставлення до довкілля.
Критерії оцінювання
модельних навчальних програм
Модельні навчальні
програми:
підходи до створення та до експертизи
Н
У
Ш
Використовуємо матеріали Олени ГАЙДАМАКИ,
ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»
Модельна навчальна
Програма – це
Н
У
Ш
документ, що визначає:
орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів,
зміст навчального предмета/інтегрованого курсу,
види навчальної діяльності учнів/учениць,
рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством (Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 1, абзац 7)
Модельні навчальні програми створюють відповідно до переліку
Типової освітньої програми,
Н
У
Ш
затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України
від 19.02.2021 № 235
Н
У
Ш
АВТОРСЬКІ КОЛЕКТИВИ ЧИННИХ МОДЕЛЬНИХ ПРОГРАМ з математики
Модельна навчальна програма
«Математика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
1) Автори: Беденко М.В.,
Клочко І.Я., Кордиш Т.Г., Тадеєв В.О.
2) Автори: Бурда М.І.,
Васильєва Д.В.
3) Автори: Істер О.С.
Н
У
Ш
АВТОРСЬКІ КОЛЕКТИВИ ЧИННИХ МОДЕЛЬНИХ ПРОГРАМ з математики
Модельна навчальна програма
«Математика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
4) Автори: Мерзляк А.Г.,
Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.
5) Автори: Скворцова С.О.,
Тарасенкова Н.А.
Н
У
Ш
АВТОРСЬКІ КОЛЕКТИВИ ЧИННИХ МОДЕЛЬНИХ ПРОГРАМ з математики
Модельна навчальна програма
«Математика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
6) Автори: Радченко С.С.,
Зайцева К.С.
7) Автори: Василишин М.С.,
Миляник А.І., Працьовитий М.В.,
Простакова Ю.С., Школьний О.В.
Модельна навчальна програма
«Математика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти.
Автори:
Василишин Марія Сергіївна
Миляник Андрій Іванович
Працьоватий
Микола Васильович
Простакова Юлія Сергіївна
Школьний
Олександр Володимирович
Модельна навчальна програма спрямована на досягнення мети базової середньої освіти,
яка передбачає:
розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів,
формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії,
виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Метою курсу «МАТЕМАТИКА»
у 5-6 класах є розвиток і підтримка пізнавального й емоційного інтересу учнів до вивчення математики.
Математична підготовка учнів базової школи, спрямована, зокрема, на формування математичної компетентності, передбачає такі вміння учнів:
Завдяки структуризації змісту навчального матеріалу завдання курсу підпорядковуються зазначеним у Державному стандарті базової середньої освіти обов’язковим результатам навчання:
1. Дослідження ситуацій і виокремлення проблем, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів.
2. Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій, планів дій для розв’язання проблемних ситуацій.
3. Критичне оцінювання процесу та результату розв’язання проблемних ситуацій.
4. Розвиток математичного мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіння математичною мовою.
Відповідно до Державного стандарту базової освіти, цикл вивчення математики в 5-6 класах є перехідним етапом від початкової до базової освіти.
У 5-6 класах відбувається адаптація учнів до навчання в гімназії, формуються інтереси і світогляд, закладаються навички самостійної роботи та роботи в учнівському колективі. Тому значну частину часу курсу математики в цих класах автори присвячують повторенню, уточненню й поглибленню знань, отриманих дітьми в початковій школі, їх систематизації та формуванню компетентностей. Особливо це стосується формування обчислювальних умінь і розвитку логічного мислення, звідки перевага арифметичним методам розв’язування текстових задач. Крім того, надзвичайно корисними для розвитку логічного мислення нам видаються різноманітні логічні головоломки, комбінаторні задачі та задачі на використання елементарної теорії множин.
У навчанні математики, у програмі передбачається посилення ролі ймовірнісної та статистичної лінії під час навчання в гімназії. Зокрема, автори пропонують глибше вивчати способи отримання даних, їх зручного подання у вигляді таблиць, діаграм і графіків. При цьому значну увагу приділяти розгляду способів отримання достовірних даних, вміння відрізняти повні й правдиві дані від неповних або неправдивих, а також виокремленню ознак можливої дезінформації чи маніпуляції даними.
У цій програмі передбачається зменшення кількості завдань, що вимагають громіздких перетворень.
Для виконання таких завдань передбачається використання сучасних програмних засобів.
Програма ґрунтується на ціннісних орієнтирах, які передбачають становлення вільної особистості учнів, підтримку їх самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі, а також, створення освітнього середовища, в якому буде забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу, умови для співпраці, творчості та дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності.
Програма спрямована на формування наскрізних умінь в усіх ключових компетентностях, а саме:
Компетентнісний потенціал курсу «МАТЕМАТИКА» відповідає компетентнісному потенціалу математичної освітньої галузі, який полягає в тому, щоб:
чітко і зрозуміло формулювати думки, аргументувати, ставити запитання і розпізнавати проблеми;
формулювати висновки на основі даних, поданих в різних формах;
правильно та доречно вживати математичну термінологію, грамотно висловлюватися;
оперувати текстовими і числовими даними, геометричними об’єктами на площині та в просторі;
обирати, створювати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ;
Компетентнісний потенціал курсу «МАТЕМАТИКА» (продовження) відповідає компетентнісному потенціалу математичної освітньої галузі, який полягає в тому, щоб:
робити висновки на основі міркувань та свідчень, обґрунтовувати рішення;
оцінювати достовірність даних;
моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності;
висловлювати власну думку, слухати і чути інших осіб, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;
генерувати нові ідеї, аналізувати, ухвалювати оптимальні рішення, розв’язувати життєві проблеми.
Модельна навчальна програма
з курсу «МАТЕМАТИКА» побудована на принципах доступності та науковості, збалансованості та послідовності,
єдності навчання і виховання.
Програма укладена таким чином, що передбачає варіативність використання навчального часу, оскільки може бути адаптована як до рекомендованої кількості годин, так, і до мінімальної та максимальної кількості годин навчального навантаження, визначеної у типовій освітній програмі.
Модельна навчальна програма
з курсу «МАТЕМАТИКА».
Перевагою цієї програми є те, що запропонована кількість тематичних блоків розподілена рівномірно на
чотири навчальних чверті та передбачає тижневий резерв навчального часу в кожній чверті навчального року, який може бути використаний на узагальнення та систематизацію навчального матеріалу або вивчення інтегрованих навчальних модулів.
| | |
| | |
Структура
модельної навчальної програми
Н
У
Ш
НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА/ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ
Цикл, роки навчання
ВСТУПНА ЧАСТИНА
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Клас навчання
Очікувані результати навчання | Пропонований зміст | Види навчальної діяльності |
(результати на певному етапі навчання) | (базові знання на певному етапі навчання) | (активності і взаємодії для досягнення очікуваних результатів навчання) |
ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА
(за потреби)
лист МОН
від 24.03.2021 № 4.5/637-21