ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ –� �

РІВНИЙ

ДОСТУП

ДО

ЯКІСНОЇ

ОСВІТИ:

Адаптація, модифікація навчальних

програм дітей з ООП

Засідання педради№3 30.10.2023 року

Підготувала Липка Н.М.- директор ліцею

ІНКЛЮЗІЯ

​

Інклюзія (від Inclusion – включення) –

процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. 

Інклюзія — це процес реального включення осіб з ООП(інвалідністю) в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства.

Головний сенс процесу інклюзії можна позначити так: «Всім тут раді!» 

��

ІНКЛЮЗИВНА �ОСВІТА

Розглядається як:

система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу.

​

ЗАВДАННЯ �ІНКЛЮЗИВНОЇ �ОСВІТИ

Організувати освітній процес, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей.

Розробити систему надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами.

Створити позитивний клімат у шкільному середовищі та поза його межами.

�ДІТИ �З ОСОБЛИВИМИ� ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ (ООП)

Згідно з законом України «Про освіту»

особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту,

є особою

з особливими освітніми потребами.

ЦІННОСТІ� ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

• Це:
• це визнання того, що всі діти можуть навчатися;
• це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;
• це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;
• це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства;
• це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

ІНКЛЮЗИВНЕ �НАВЧАННЯ -

– це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

(Концепція розвитку інклюзивної освіти)

�ІНКЛЮЗИВНА �ШКОЛА -

Це заклад освіти, який забезпечує інклюзивну

освіту як систему освітніх послуг, зокрема:

• адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання;
• використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків;
• співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей;
• створює позитивний клімат в шкільному середовищі.

​

�ОРГАНІЗАЦІЙНІ �ЗАСАДИ �ФОРМУВАННЯ� ІНКЛЮЗИВНОГО �НАВЧАННЯ�

​

Ст.20) Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

� АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ

• Батьки дитини з ООП звертаються до закладу освіти, пишуть заяву та додають до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку дитини.
• Керівник закладу освіти дає подання до органу управління освітою щодо погодження організації інклюзивного навчання в його закладі.
• Орган управління освітою дає лист-погодження або наказ.
• За необхідності в штатний розпис потрібно внести зміни, наприклад, ввести додаткові ставки асистентів вчителів чи вчителів-дефектологів.
• Керівник закладу освіти видає наказ щодо створення класу або класів з інклюзивним навчанням, щодо затвердження положення про команду психолого-педагогічного супроводу в закладі освіти, про склад цієї комісії.

АСПЕКТИ �ОРГАНІЗАЦІЇ �УСПІШНОЇ ІНКЛЮЗІЇ:

• Додаткова допомога з боку асистента вчителя.
• Необхідність розроблення індивідуальної програми розвитку для дитини з особливими освітніми потребами.
• Особливості організації фізичного середовища, яке має відповідати принципам універсального дизайну.
• Співпраця з додатковими фахівцями, зокрема з учителем-логопедом, практичним психологом та ін.
• Розуміння особливостей співпраці з батьками дитини з особливими освітніми потребами.

​

ОРГАНІЗАЦІЯ �НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО�ПРОЦЕСУ

Навчання здійснюється за Типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими МОН для загальноосвітніх та, у разі потреби, спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів.

Освітній процес здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу.

З урахуванням індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів, складається індивідуальний навчальний план.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ �НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин.

Для проведення корекційно-розвиткових занять в ІНП учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень.

ІНДИВІДУАЛЬНА � ПРОГРАМА РОЗВИТКУ �(ІПР)

Це документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, визначає перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг і засобів для розвитку дитини.

ІПР розробляється на один рік.

Двічі на рік (за потреби) програма переглядається з метою її корегування.

ІНДИВІДУАЛЬНА �ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

ІПР для дітей з ООП розробляє команда фахівців, до складу якої входять:

• учитель;
• асистент учителя ;
• батьки;
• вчитель-логопед;
• практичний психолог.

ІНДИВІДУАЛЬНА �ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

​

Компоненти ІПР:

• Інформація загального характеру про дитину.
• Наявний рівень знань і вмінь дитини.
• Цілі й завдання.
• Перелік спеціальних і додаткових послуг.
• Адаптація та модифікація.
• Строк дії ІПР.
• Інформація про прогрес дитини.

​

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ІПР

ІПР повинна містити:

Довгострокові цілі для кожного навчального предмета, в якому учень потребує допомоги.

Слід спиратись на звіт команди фахівців.

Ураховувати результати консультацій з колишніми вчителями учня та педагогами, які працюють з ним зараз.

Брати до уваги результати спостережень і характеристику потреб дитини з точки зору її батьків.

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ІПР

Короткострокові завдання –

Це послідовність етапів, які проходить учень у досягненні визначеної річної цілі.

Короткострокові цілі містять:

• Визначення знань, умінь і навичок, які повинен набути учень відповідно до довгострокових цілей.
• Методику реалізації певної цілі.
• Критерії оцінювання її досягнення.
• Строки періодичного оцінювання.

ІНДИВІДУАЛЬНА �НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ІНП -

• визначає зміст, систему знань, навичок та вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також зміст розділів і тем;

​

- розробляється на основі типових навчальних програм ЗНЗ, у тому числі спеціальних, з їх відповідною адаптацією або модифікацією.

АДАПТАЦІЯ

Адаптація – змінює характер подання навчального матеріалу, але не змінює зміст або концептуальну складність навчального завдання.

Адаптація – це зміна умов виконання завдання.

Види адаптації –

- пристосування освітнього середовища;

- адаптація навчальних підходів;

- адаптація навчальних матеріалів.

МОДИФІКАЦІЯ - ЦЕ

зміна (зазвичай спрощення) змісту предмету, програми викладання та, у результаті, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання.

Інколи, учні можуть потребувати модифікаційних програм тільки

з окремих предметів.

КОРЕКЦІЙНО-�РОЗВИТКОВІ �ЗАНЯТТЯ

Це комплексна система заходів

супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Як правило, корекційно-розвиткові заняття проводять після уроків. Однак, якщо учень з особливими освітніми потребами навчається за індивідуальним навчальним планом і програмою, то корекційно - розвиткові заняття можна проводити за рахунок часу, відведеного на вивчення предмета, який учень не вивчає.

В ХОДІ �КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ �РОБОТИ ОБОВ’ЯЗКОВИМ Є:

• Діагностика динаміки розвитку дитини під впливом відповідного корекційного навчання.
• Обговорення з педагогом інклюзивного класу, асистентом вчителя, вчителем дефектологом, вчителем-логопедом та батьками труднощів, що виникають у процесі навчанні, накреслення шляхів їх вирішення.

ПСИХОЛОГО-�ПЕДАГОГІЧНИЙ �СУПРОВІД -

це взаємоузгоджена комплексна діяльність команди фахівців та батьків дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок, успішній адаптації, реабілітації, її самореалізації та інтеграції в соціум.

Психолого-педагогічний супровід — це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.

�ПРИНЦИПИ КОМАНДИ СУПРОВОДУ

• Повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП.
• Дотримання інтересів дитини з ООП.
• Командний підхід.
• Активна співпраця з батьками дитини, залучення їх до освітнього процесу та розробки ІПР.
• Конфіденційність .
• Міжвідомча співпраця.

�ФУНКЦІЇ КОМАНДИ �СУПРОВОДУ

-Збирати інформацію про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні проблеми.

-Визначати напрями психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг на підставі висновку ІРЦ та надавати їх.

-Розробляти ІПР та моніторити її виконання, коригувати її та визначати динаміку розвитку дитини.

-Створювати умови для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище.

-Консультувати батьків дітей з ООП щодо особливостей їхнього розвитку, навчання та виховання.

-Робота з педагогами, батьками і дітьми, щоб не допустити дискримінацію та порушення прав дитини, сформувати дружнє та неупереджене ставлення до дітей з ООП.

ХТО ТАКИЙ АСИСТЕНТ �УЧИТЕЛЯ?

Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент учителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.

Асистент

(від лат. assistens (assistentis) – присутній, помічник.

�СПІВПРАЦЯ �З БАТЬКАМИ

У Концепції сімейного і родинного виховання наголошується на тому, що

«сучасна сім’я має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку».

�БАТЬКИ �МАЮТЬ ПРАВО:

Вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей.

Приймати рішення щодо участі в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Обирати і бути обраним до органів громадського самоврядування ЗНЗ.

Звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей.

 Захищати законні інтереси дітей .

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА �ДЛЯ БАТЬКІВ:

Надає можливості для співпраці й активнішого залучення до життя шкільної громади.

Забезпечує можливість вибору в їхньому прагненні забезпечити якісну освіту своїй дитині.

Допомагає краще усвідомити розмаїття шкільної та загальної громади.

Заохочує до спілкування з іншими батьками для отримання підтримки й інформації.

Допомагає сформувати чітку мету й створювати реальне майбутнє для своєї дитини.

�ЗАВДАННЯ �ПЕДАГОГІВ:

Допомогти сформувати адекватні взаємостосунки між батьками, іншими членами сім’ї та дитиною з вадами психофізичного розвитку; допомогти дорослим створити комфортну для такої дитини сімейну атмосферу.

Розширити інформованість батьків про потенційні можливості дитини, її перспективи у різних аспектах життя.

Створити умови для активної участі батьків у вихованні та навчанні дитини.

Навчити батьків прийомам організації навчальної діяльності дитини.

 Підвищити рівень психічного здоров’я самих батьків.

​

�ФОРМИ РОБОТИ �З БАТЬКАМИ�

Бесіди: колективні та індивідуальні.

Консультації: колективні, індивідуальні, тематичні, оперативні.

Батьківські збори у формі: тренінгу, «Круглих столів», «Педагогічної вітальні».

Індивідуальні та групові заняття з дітьми за участю батьків.

Проведення спільних свят, конкурсів, розваг.

ІВАН ПАВЛОВ:

​

…Ніщо не залишається

непорушним, а все завжди може

змінитися на краще.

Аби тільки були

створені

відповідні умови.

​

​

• Я знаю, люди, дуже важко всім, і серце так стискається до болю.
• Та дуже прошу, прошу не спішіть, ви не спішіть жалітися на долю.
• Якщо ти зрячий і навколо світ-веселка барвами сіяє,
• То дякуй БОГУ, бо незрячому в житті радості цієї вже немає...
• Якщо ногами босими в росу ти на світанку би могла ступити,
• То дякуй долі і згадай людей – багато хто не можуть це зробити.
• Ви чуєте, як у гаю співає соловей чи листям шелестить тополя,
• То ви щасливі, бо вам дано слух, а багатьом це не дарує доля.
• То прошу : подивіться навкруги і милосердні будьте до чужого болю,
• А нарікати не спішіть і не спішіть жалітися на долю...

​

​

​

​

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!