2 of 13

План уроку:

1. Громадівський рух на початку 70-х років ХІХ ст.
2. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.
3. Емський указ.
4. Михайло Драгоманов. Громадівський рух в кінці 70-х – в 90-х рр. ХІХ ст.
5. Молоді громади. Братство тарасівців.

3 of 13

Періодизація розвитку громадівського руху:

1859 – 1863 рр.	Кінець 1860 – 1875 рр.	1875 – 1890 рр.
Легальна	Напівлегальна	Нелегальна
Дослідження української культури та мови.	Наукова українознавча діяльність російською мовою.	Пошуки форм легальної діяльності й перенесення центру політичної боротьби до Галичини (ідея «галицького П‘ємонту» В. Антоновича).

4 of 13

Відновлення діяльності громад (кінець 60-х – початок 70-х років ХІХ ст.)

Стара громада, Київ (початок 70-х рр.).

Перетворення Росії на федерацію і надання Україні широкої автономії.

Продовження культурно-просвітницької діяльності:

1873 р. – створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства;

1873 р. – заснування Історичного товариства Нестора-літописця;

1874 – 1875 рр. – видання газети «Киевский телеграф».

В. Антонович, М. Драгоманов, О. Русов, С. Подолинський, П. Чубинський.

5 of 13

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.�Передумови відкриття:

Військове відомство в умовах загострення міжнародного становища потребувало інформації, необхідної для складання детальних топографічних карт.

Щоденні потреби органів влади, пов'язані з реалізацією селянської реформи 1861 р.

Зосередження в Києві значних наукових сил: тут діяли Комісія по розгляду давніх актів, Комісія по опису губерній Київського освітнього округу.

6 of 13

13 лютого 1873 р. в Києві відбулося урочисте відкриття Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства.

У відділі працювали 76 дійсних членів.

Головою відділу було обрано Г. Галагана.

Управитель справ – П. Чубинський.

Друкований орган: «Записки Юго-Западного отдела».

7 of 13

Діяльність відділу:

1874 р. вперше було проведено одноденний перепис населення Києва.
Проведення в серпні 1874 р. ІІІ Археологічного з'їзду.
Створення етнографічного музею, бібліотеки та архіву.
Активна видавнича діяльність: опубліковано сім томів «Трудов Юго-Западной экспедиции», два томи «Записок Юго-Западного отдела», видано три збірки праць М. Максимовича тощо.
У березні 1875 р. Відділ брав участь у географічному конгресі та виставці в Парижі.

Будівля Київської контори Державного банку, де відбулося перше засідання Відділу.

8 of 13

Емський указ – розпорядження російського імператора Олександра ІІ, підписане 18 травня 1876 р. у німецькому місті Емс.

Ввозити з-за кордону будь-які книжки українською мовою.
Видавати українською мовою оригінальні твори, тексти п‘єс для театральних вистав і нот, крім історичних пам‘яток із збереженням правопису оригіналу.
Робити переклади українською мовою з інших мов.
Ставити сценічні вистави і влаштовувати публічні читання українською мовою.
Діяльність театральних труп із суто українським репертуаром.
Видання газети «Киевский телеграф», за шкідливий вплив і залучення до діяльності неблагонадійних осіб.
Діяльність у Києві Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства.
Викладання в початкових школах українською мовою і предписував вилучати з бібліотек українські книжки.
В‘їзд у південні губернії і столиці М. Драгоманова, П. Чубинського і вислання їх «з краю» під таємний нагляд як невиправних і небезпечних агітаторів.

Забороняв:

9 of 13

Михайло Драгоманов

Вчений та громадсько-політичний діяч.
Засновник українського соціалізму.
Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864–1875).
Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889).

«Громада» — український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався у Женеві Михайлом Драгомановим у 1878–1879 та 1882 роках (5 випусків). 1880 року збірник було реорганізовано у журнал, якого вийшло 2 номери.

«Громада» стала першим в історії української преси вільним, безцензурним виданням.

10 of 13

Молоді громади (70 – 90-ті роки ХІХ ст.).

Основні ідеї:

Повалення самодержавства;
Ліквідація пережитків кріпосного права;
Завоювання політичних свобод;
Незалежність української держави;
Розвиток української культури.

Виникнення молодих громад у Харкові, Полтаві, Чернігові, Києві, Одесі, Єлисаветграді.

Шлях досягнення мети вбачали в соціалістичній революції.

М. Драгоманов, С. Подолинський, М. Зібер.

11 of 13

Братство тарасівців, Харків 1891 р.

Братство було створене за принципом таємної організації і поділялося на «п‘ятірки», які діяли в Харкові, Одесі, Катеринославі, Полтаві, Чернігові та деяких інших містах.

«Не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо!»

І. Липа, Б. Грінченко, М. Міхновський.

М. Байздренко, М. Базькевич, В. Боровик.

12 of 13

Основні ідеї:

Українці є окремою нацією.
Як і кожна нація, українці потребують національної волі для праці й поступу.
Повна автономія України (на той час висунути це гасло не наважувався ніхто).
Єдність українського народу (це гасло стало зародком майбутньої ідеї соборності Української держави).
Негативне ставлення до українофільства (культурництва), але визнання при цьому його користі для національного руху.
Радикалізм і екстремізм щодо відступників.
Необхідність створення українських шкіл.
Боротьба за використання української мови в школі, державних установах та родині.

«Кредо молодих українців», 1893 р.:

Визнання Російської імперії окупантом і гнобителем України;
Вимога повної державно-політичної незалежності України;
Ідея єдності українських земель.

13 of 13

Діяльність:

1892 р. – подорож до Канева, присяга на могилі Т. Г. Шевченка про поширення серед українського народу ідей Кобзаря.
Культурно-просвітницька діяльність:
організація лекцій, таємних сходок;
створення бібліотеки нелегальної літератури;
написання праць, що стимулюватимуть національно-визвольний рух.