Василь Сліпак
Зірка Паризької опери VS Герой України
Той, хто замінив сцену
на холодний бліндаж?
«Україна є сильною завдяки своєму народу. Маємо базуватися в майбутньому саме на людях» –� пророчі слова В.Сліпака за рік до своєї загибелі особиливо символічно звучать зараз
Ким був� Василь Сліпак?�
«Пригадую, що вперше я заспівав у шестирічному віці на весіллі у двоюрідного брата. Була перерва, і я сам вийшов на сцену і «виконав» щось із пісень Мареничів... Потім мене якось почали заставати вдома на кухні біля радіо, де я з дня у день стояв і співав популярні тоді пісні Зінкевича, Яремчука. Ніхто у родині не мав відношення до музики. Згодом мене привели у «Дударик». І тут співав, як мав від природи: дискантом, альтом»
У складі «Дударика», де він співав понад 10 років, Василь Сліпак об’їздив пів світу, виступаючи на найпрестижніших сценах – у Карнегі-холі, Соборі Паризької Богоматері, Варшавській філармонії тощо
Василь виріс на творах українських композиторів – Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Миколи Леонтовича, Олександра Кощиця – та проніс цю шану до української музики через усе життя
Зірка Паризької опери
У 19 років В.Сліпак взяв участь у відомому музичному конкурсі в Клермон-Феррані у Франції, здобувши Гран-прі та Приз глядацьких симпатій.
Після цієї перемоги кар'єра молодого українського співака стрімко пішла вгору: сольні концерти у Франції, Німеччині, Польщі, а згодом, у 1997 році, Сліпак пройшов конкурс та став артистом Паризької національної опери.
Допоки не долучився до захисту України на фронті – Василь Сліпак співпрацював із Паризькою оперою
«Він дарує винятковий, рідкісний, нечуваний спів... Надзвичайно обдарований сопраніст, має тонкий, вміло безмежний, що просто зводить з розуму, — вібрато — сповнений могутньої сили, що невідомо як вміщується у такому молодому співакові. Ніхто, здається, так не зумів би», – цитата з газети «La Montagne», 1994 рік.
«Як чоловік, можу бути на війні, а як артист – можу робити максимальну промоцію України у Франції»
У 2013 році, з початком Революції Гідності, Василь Сліпак очолив волонтерський рух у Франції, допомагаючи Україні, брав участь у багатьох мітингах у Парижі.
9 травня 2015 року Василь виступив із прощальним концертом у Парижі, а 10 травня поїхав в Україну воювати добровольцем на Донбас. На фронті одразу ж отримав позивний «Міф» – на честь Мефістофеля, героя своєї улюбленої опери «Мефістофель» Шарля Гунно. Доєднався до боїв за Авдіївку
«Тяжко сидіти в тому Парижі, поки війна в Україні. Душа рветься до вас»
Василь Сліпак загинув 29 червня 2016 року в бою в район смт Луганське (Бахмутський район, Донецька область) від кулі снайпера, прикриваючи товаришів з кулемету.
«Бо інакше не міг. Інакше не зміг би дивитися собі в очі у дзеркалі. Це дуже поширена мотивація, як на мене, він хотів не просто ілюзії причетності, він хотів у бій. Міг завжди десь «відсидітися», де тихіше…Але він хотів у саме пекло, якщо вже вирвався на фронт, нарешті, то максимально діяти, максимально приносити користь»
У 2017 році присвоєно звання «Герой України» (посмертно)
Василь став першим бійцем-добровольцем, який отримав зірку Героя України, не будучи в лавах ЗСУ
У 2021 році НБУ випустив монету �на честь Василя Сліпака
Львівська журналістка Ірина Вовк написала книгу спогадів «Василь Сліпак», що розповідає про всесвітньо відомого українського оперного співака, волонтера та учасника бойових дій на Сході України