Зміни в Українському законодавстві

На допомогу вчителю правознавства

Розділ 3.

Взаємозвязок людини й держави

​

Конституційне право

ЗУ «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» (чинний з 1.01.20)

«Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

��Закон України «Про особливу процедуру� усунення Президента України з поста �(імпічмент)» (чинний з 25.09.19)�

��Закон �(імпічмент)» України «Про особливу процедуру� усунення Президента України з поста (чинний з 25.09.19)�

Структура Закону:

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ІНІЦІЮВАННЯ ІМПІЧМЕНТУ, ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТИМЧАСОВОЇ СЛІДЧОЇ КОМІСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
3. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТИМЧАСОВОЇ СЛІДЧОЇ КОМІСІЇ, РОЗГЛЯД ЇХ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ЗВИНУВАЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ АБО ПРИПИНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ІМПІЧМЕНТУ
4. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО УСУНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПОСТА В ПОРЯДКУ ІМПІЧМЕНТУ. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ УСУНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПОСТА В ПОРЯДКУ ІМПІЧМЕНТУ
5. ПРИПИНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ІМПІЧМЕНТУ

​

України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» (07.02.19)�

ПРЕАМБУЛА

«піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України»;

​

України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» (07.02.19)�

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

«5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»;

​

України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» (07.02.19)�

Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.

«Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»;

​

України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» (07.02.19)�

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

«11) забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

​

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (слідча комісія) – це колегіальний тимчасовий орган парламенту, що утворюється з числа народних депутатів для парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.

​

​

​

Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України (спеціальна комісія) – це колегіальний тимчасовий орган парламенту, що створюється з числа народних депутатів для підготовки й попереднього розгляду питань, а також для підготовки та доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради на правах головного комітету, якщо предмет правового регулювання таких проектів не належить до предметів відання комітетів, що існують.

Спеціальна комісія здійснює повноваження головного комітету, передбачені Регламентом Верховної Ради України, та діє відповідно до вимог цього закону, а також Закону «Про комітети Верховної Ради України».

​

​

• Кодекс відповідно до Конституції України 
• визначає гарантії права громадян на участь у виборах;
• регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.

​

​

​

Реформування �Прокуратури

Внесені зміни до Конституції України (від 02.06.2016 № 1401-VIII) кардинально змінили вектор діяльності прокуратури як через наділення її іншими функціями, так і віднесення прокуратури до розділу «Правосуддя».

статті 131¹ Конституції України на прокуратуру України покладаються: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

​

​

Реформування �Прокуратури

Стаття 131-1.

В Україні діє прокуратура, яка здійснює:1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.

Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом.

{Конституцію доповнено статтею 131-1 згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016}

​

​

Реформування �Прокуратури

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (від 19.09.2019 № 113-IX)

визначено першочергові заходи із реформування органів прокуратури:

- атестація прокурорів прокуратур усіх рівнів.

- реформування структури:

• Офіс Генерального прокурора (з 02.01.2020)
• обласні прокуратури ( з 11.09.2020)
• окружні прокуратури (15.03.2021)

- створено Тренінговий центр прокурорів України при Офісі Генерального прокурора для забезпечення підвищення кваліфікації прокурорів замість ліквідованої Національної академії прокуратури

- сформовано новий склад Ради прокурорів України та органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

​

Реформування� Прокуратури

Закон України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень» (15.06.2021).

• безальтернативна обов’язковість проходження атестації для можливості обіймання посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласній чи окружній прокуратурі, у тому числі у разі поновлення на посадах за рішеннями судів;
• постійність дії кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, які забезпечують проведення атестації прокурорів, зазначивши, що утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи таких комісій здійснюється Генеральним прокурором;
• відновлення дії положень Закону України «Про прокуратуру» в частині формування складу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та надання права Генеральному прокурору приймати рішення про скликання всеукраїнської конференції прокурорів, а у випадку її скликання - надання Генеральному прокурору або його першому заступнику чи заступнику права відкривати всеукраїнську конференцію прокурорів

���(06.06.19)

Стаття 1. Визначення термінів

• «проживання на території України на законних підставах - мають військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні»;
• «декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання - документ, у якому іноземець засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (замість зобов’язання припинити іноземне громадянство)»;

​

���

«Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення … та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»;

​

���(06.06.19)

«Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 Закону «Про громадянство України», не можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресії проти України, або в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 року № 68/262».

​

Указ Президента України «Про питання спрощення набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства» (13.08.19)

стосується громадян Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, у т. ч. осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та/або брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

​

Розділ 4.

Неповнолітні як суб’єкти правовідносин

​

�Закон «Про правовий статус осіб,� зниклих безвісти» (12.07.18)�

Закон поширюється на суспільні правовідносини, пов’язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв’язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин

У Сімейному кодексі �України

• «Державний орган реєстрації» замінено словами «Орган державної реєстрації»
• Стаття 179. Право власності на аліменти, одержані на дитину

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 32).

​

У Сімейному кодексі �України

• Стаття 19. Участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів

«4. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою».

У Сімейному кодексі України

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

• У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
• При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

​

У Сімейному кодексі України

Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини

«5. Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

​

У Сімейному кодексі України

• Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових…… у разі:

1. наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2. наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку,

У Сімейному кодексі України

• Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У Сімейному кодексі України

• У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
• Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби,

У Сімейному кодексі України

Стаття 175. Право спільної сумісної власності батьків і дітей

• «2. Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

​

• У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

​

• Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки»

​

У Сімейному кодексі України

Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

• «5. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину».

Розмір аліментів

• Відповідно до вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину повинен складати не менше від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оновлений з 1 грудня розмір прожиткового мінімуму також знадобиться при проведенні розрахунку мінімального розміру аліментів. Відповідно,

​

розмір аліментів з 1 грудня 2021 становитиме:

• 1050 гривень для дітей віком до 6 років;
• 1309 гривень для дітей віком від 6 до 18 років.

​

Трудове право

​

Трудове право

• Що змінилося 
• облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування,
• все ж на вимогу працівника, який працевлаштовується вперше, роботодавець має оформити трудову книжку в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
• на вимогу будь-якого іншого працівника роботодавець зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі (ст. 48 КЗпП).
• Отже, після набуття чинності Законом № 1217 (після 10.06.2021 р.) трудова книжка подається лише за її наявності у працівника, а запис до неї вноситься за його бажанням. Після внесення запису трудова книжка залишається на руках у працівника, а не у відділі кадрів, як було раніше. 

​

Закон про Держбюджет-2022� (2 грудня 2021р)

• Мінімальна зарплата у місячному розмірі: з 1 січня 2022 року – 6 500 грн,

з 1 жовтня – 6 700 грн;.

• Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:

з 1 січня – 2 393 грн,

з 1 липня – 2 508 грн,

з 1 грудня – 2 589 грн.

Трудове право

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо удосконалення правового регулювання

дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 04.02.2021 р. № 1213

​

• трудовий договір укладається обов’язково в письмовій формі в разі оформлення дистанційної та надомної роботи відповідно до типових форм договорів, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 р. № 913-21.

​

• У зв’язку з ухваленням Закону № 1213 КЗпП доповнено новою нормою, якою передбачена можливість дистанційного ознайомлення з документами. У такому разі в трудовому договорі обов’язково визначаються засоби електронного зв’язку для обміну інформацією. Отже, працівника, який працює дистанційно (надомника), можна ознайомити віддалено із: правилами внутрішнього трудового розпорядку; колективним договором; з наказами (розпорядженнями); повідомленнями та іншими документами роботодавця щодо прав та обов’язків працівників.

​

Трудове право

​

• Підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником. Що мається на увазі під поняттям «електронні документи» в розумінні трудового законодавства та законодавства про охорону праці, невідомо. Тож слід звернутися до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV. Відповідно до ст. 5 цього Закону електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Одним із обов’язкових реквізитів створення такого документа є електронний цифровий підпис. 

​

• Статтю 14 Закону про охорону праці доповнено нормою, в якій вказано, що при виконанні обов’язків за трудовим договором про дистанційну (надомну) роботу працівник самостійно визначає своє робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому, а роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної або надомної роботи. При виконанні надомної роботи визначене працівником робоче місце має характеризуватися наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами.
•  

​

Трудове право

• роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Попередньою редакцією цієї статті було визначено, що копію такого наказу роботодавець був зобов’язаний видавати лише в разі звільнення з ініціативи власника (ст. 40 та ст. 41 КЗпП). 
• На вимогу працівника роботодавець зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівникай записи про звільнення (ст. 48 КЗпП
• Але роботодавцю не слід забувати видавати копію наказу про звільнення працівнику на руки під підпис (для цього радимо завести спеціальний журнал). Оскільки згідно з частиною п’ятою ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо працівник не з’являється за отриманням наказу чи відмовляється його отримувати, радимо роботодавцю складати акт (додаток 3), щоб убезпечити себе від можливих трудових спорів. 
•  

​

Дякую за увагу �Успіхів у роботі�