18. Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 рр.

СТАДІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ (1900-1914 рр.)

1900-1903 - економічна криза.

1904-1905 – піднесення виробництва.

1905-1910 – економічна депресія.

1910-1914 – економічне зростання.

Причина кризи - перевиробництво (пропозиція перевищує попит). Підприємства випускали товарів більш ніж їх купляли.

В Україні з’являються МОНОПОЛІЇ – об’єднання підприємств (у перекладі - «один продаю»).

Розповсюджена форма монополій в Україні – СИНДИКАТ (об’єднання підприємств для спільного збуту продукції).

​

Кін ХІХ ст. – поява першого цукрового синдикату.

​

1902 - засновано найбільший у металургії синдикат «Продамет».

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО на початку XX ст.

Розвиток сільського господарства гальмувався:

1. поміщицьким землеволодінням,

2. відсталими і малоефективними форм виробництва,

3. селянським малоземеллям.

​

Спеціалізація окремих районів.

У Степовій Україні розширювалися посіви зернових.

На Правобережжі (частково й на Лівобережжі) - технічних культур: цукрових буряків, картоплі, тютюну.

​

Неврожай в 1901 р. та голод в 1902 р.

Посилення міграції українських селян

Причина - аграрне перенаселенні.

Створення сільськогосподарських спілок (кооперативів)

М. Левитський (1859-1934)

«Батько спілчаного руху»

1900 - Перше травня, Харків - масовий робітничий страйк і 10-тисячна демонстрація, яка проходила під економічними й політичними гаслами.

1903. літо - загальний страйк робітників південних міст імперії.

Харків. Пам'ятний знак на згадку про події 1900 року.

Страйк — організоване масове або часткове припинення роботи чи інша протидія нормальному перебігу виробничого процесу з метою домогтися виконання певних вимог.

1898 - створення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП).

1903 - на другому з'їзді РСДРП соціал-демократи розкололися на помірковану (меншовики) і ліворадикальну (більшовики) течії.

1901 - 1902 - створення партії російських соціалістів-революціонерів (есерів) (селянська). Ця партія спадкоємниця народників. Тактика - революційний терор.

Партія соціалістів-революціонерів (есерів) була найбільш масовою партією.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Міхновський Микола Іванович

1900- вихід праці Миколи Міхновського «Самостійна Україна»

​

​

​

​

Коваленко О.М.

1900 – створення Революційної української партії (РУП) в Харкові

Програма:

1. повалення самодержавства,

2. ліквідація поміщицького землеволодіння,

3. безоплатна передача землі селянам,

4. спочатку – ідея самостійності, пізніш – федералізму (автономія у складі Росії).

Антонович Д.В.

Мацієвич Л.М.

Засновники РУП: Антонович Д.В., Мацієвич Л.М., Коваленко О.М.

1902 – утворення Української народної партії (УНП),

Засновник - Микола Міхновський.

Задача – боротьба за державну самостійність України.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Міхновський М.І.

РЕВОЛЮЦІЯ 1905- І907 рр.

1905 9.І – КРИВАВА НЕДІЛЯ

1905. 14-25.VІ – Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський»

​

Очолили повстання Григорій Вакуленчук і Опанас Матюшенко.

Серед учасників був і Олександр Коваленко, інженер-механік. У свій час він був одним із засновників РУПу.

25 червня Потьомкінці здали броненосець румунській владі в порту Констанца.

Коваленко О.М.

Вакуленчук Г.М.

Матюшенко П.М.

РОЗГОРТАННЯ СЕЛЯНСЬКОГО РУХУ

Fata Morgana (Марево про землю) — повість Михайла Коцюбинського, про події революції 1905—1907 с. Вихвостові Городнянського району, що на Чернігівщині).

1905. 22.ІІ - близько 3 тис. селян Глухівського повіту Чернігівської губернії розгромили цукровий завод у Хуторі-Михайлівському.

В травні-червні виступи селян поширилися на цілі райони.

1905. Х - жовтневий політичний страйк.

Вимогами страйкарів були:

1. восьмигодинний робочий день,

2. встановлення демократичних свобод,

3. знищення самодержавства,

4. негайне скликання Установчих зборів.

1905. 17.Х - Микола II видав Маніфест, в якому «дарував» населенню:

1. громадянські свободи,

2. особисту недоторканність,

3. свободу слова, совісті, зібрань і спілок.

4. одночасно встановлювалася Державна дума як законодавчий орган імперії.

Микола II

(Російський імператор)

Загальноросійські партії:

​

​

1. «Кадети» - Російські ліберали створили Конституційно-демократичну партію (кадети);

​

​

​

​

2. «Октябристи» - «Союз 17 Октября». Революцію вони вважали закінченою і готувалися до парламентської боротьби у стінах Державної думи;

​

​

​

​

​

​

​

3. «Чорносотенці» - (шовіністи) найвпливовішою серед яких був «Союз русского народа». Головне завдання – боротьба за монархію;

1905.11-16.ХІ - повстання на крейсері «Очаків» в Севастополі, до якого приєдналося 12 бойових кораблів.

Керівник повстання лейтенант Петро Шмідт

1905. 18.ХІ – повстання солдат трьох рот саперної бригади кількістю до 800 осіб на чолі з поручиком Борисом Жаданівським.

1905. ХІІ – збройні повстання.

Більшовики, частково меншовики та есери, спробували захопити владу.

​

У Донбасі озброєні робітничі загони діяли в Горлівці, Єнакієвому, Луганську, деяких інших містах.

Найбільш запеклою була боротьба в Горлівці, куди прибули бойові дружини з Гришиного, Ясиноватої, інших районів, усього майже 4 тис. осіб. 17 грудня повстанці повели наступ на армійські казарми. І Після 8-годинного бою урядові війська відступили. Однак, отримавши підкріплення, вони перейшли в наступ. У Горлівці загинуло 300 дружинників. Немало учасників було страчено.

1905. ХІ - вихід першої української газети «Хлібороб» в Лубнах.

1905.ХІІ - в Києві почала виходити перша щоденна українська газета «Громадська думка». Її видавцем став Євген Чикаленко. Фінансував видання газети Василь Симиренко.

1905. 30.Х - відкриття в Одесі першої «Просвіти».

Діяльність українських громад у І та II Державних думах Росії

45 депутатів-українців створили свою власну парламентську громаду. Головою її був адвокат і громадський діяч з Чернігова Ілля Шраг (1847-1919).

Громада почала видавати свій власний журнал «Украинский вестник».

У червні 1907 р. ІІ Думу було розпущено.

1907. І - вибори до II Думи.

​

Понад половину всіх депутатів з України становили селяни.

Українське парламентське об'єднання - називалось Трудовою громадою.

1906-1911 - ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА ПЕТРА СТОЛИПІНА.

Початок реформи - видання Указу від 9 листопада 1906 р.

Положення реформи:

1. ліквідація общин - скасовувались обов'язкові земельні общини,

2. право на «відруб» - кожен селянин мав право забрати свою землі в одному масиві, що мав назву «відрубу». Селяни могли переносити туди свої господарські будівлі і створювати «хутір».

ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Уряд заохочував переселення селянства на малообжиті землі Далекого Сходу і Сибіру.

На півдні Далекого Сходу, в районі, який отримав назву «Зелений Клин» серед поселенців українці становили 75-80 %, Амурської області - 60-65 %.

ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ В УКРАЇНІ

1908 - у Києві створено «Клуб російських націоналістів».

1909 - «Союз російських націоналістів» добився рішення про недопущення викладання української мови у школах.

Учителям заборонялося розмовляти з учнями українською мовою.

1907 – кількість періодичних українських видань зменшилося з 18 до 9.

Не дозволялося вшановувати пам'ять Тараса Шевченка.

1911 – 1913 «СПРАВА БЕЙЛІСА»

1911 р., в Києві агенти охранки при підтримці місцевих чорносотенців звинуватили прикажчика Менделя Бейліса у вбивстві з ритуальною метою російського хлопчика. Суд виправдав Бейліса.

1910.20.І - СТОЛИПІНСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

Про заборону реєструвати будь-які чужородні («инородческие») товариства й видавництва (українські й єврейські організації).

Зарахувавши українські організації до «инородческих», уряд потрапив у досить своєрідну ситуацію: з одного боку, він не визнавав українців окремим від росіян народом, а з іншого - підніс їх до явно неросійських народів.

Чорносотенці — члени реакційної ультра націоналістичної громадської організації в Росії початку XX ст., які виступали за непорушність самодержавства та організовували погроми опозиційних організацій аж до вбивств.

Усі українські партії зазнали переслідування властей.

УНП у 1907-1910 рр. завмерла

В'ячеслав Липинський (1882-1931) виступав за незалежність.

1908. осінь – виникнення Товариства українських поступовців (ТУП)

Програма ТУПу:

1. парламентаризм;

2. федеративна перебудова Росії;

3. національно-територіальна автономія України в складі Російської Федерації.

Земська реформа 1911 р.

ДАТИ ПОДІЙ

Створення Революційної української партії (РУП), першої політичної партії Наддніпрянської України;

1900 р.

Д. Антонович

М. Русов

О. Коваленко

Створення Товариства українських поступовців (ТУП);

1908 р.

М. Грушевський

Є. Чикаленко

І. Шраг

Створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти»;

1905 р.

ПЕРСОНАЛІЇ

Євген Чикаленко

Громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист.

Один з ініціаторів скликання Центральної Ради.

Микола Міхновський

Він став ідеологом українського монархізму.

Його політичним ідеалом була конституційна монархія - «класократія з правовою - законом обмеженою і законом обложуючою монархією».

В'ячеслав Липинський

Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнівний …

Перший є націоналізм територіальний, другий — націоналізм екстериторіальний і віросповідний.