Найдавніші рукописні книги
Остромирове Євангеліє
НЕЙМОВІРНІ ФАКТИ
ПРО СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКУ РЕЛІКВІЮ
21 жовтня 1056 р. киянин диякон Григорій вивів першу літеру нового твору. 12 травня наступного року він завершив працю. В історію рукопис увійшов під назвою «Остромирове Євангеліє» і містить євангельські читання для неділі та свят.
Остромирове Євангеліє переписане з староболгарського оригіналу для новгородського посадника Остромира, який у написі книги названий «близьким» родичем князя Ізяслава Ярославича
Остромирове Євангеліє. Аркуш 2
Євангеліє написане великим красивим уставним письмом, причому розмір літер поступово зростає до кінця книги. 294 пергаментні аркуші Євангелія прикрашені заставками та трьома великими зображеннями євангелістів Іоана, Луки і Марка.
Ініціали, які яскраво розфарбовані зеленою, червоною, блакитною і білою фарбами та обведені накладним золотом – найпомітніша особливість художнього оформлення книги.
У 1932 році сантехнік під час підтопу в бібліотеці намагався вкрасти багато оздоблену палітурку книги
Ізборник Святослава
Склад збірника енциклопедичний, про що свідчить уже його заголовок: «Събор от мног отьць: тълкованія о неразумных словесах в еуаггеліи и в апостолЂ и в инЂх книгах вкратцЂ съложено на память и на готов отвЂт» (тобто «Збірник, складений з творів багатьох отців церкви, тлумачення незрозумілих слів Євангелії, в Апостолі і в інших книгах, складений коротко для пам’яті й для готової відповіді»).
Поруч із статтями церковно-догматичними в ньому є список книжок, уривок з популярного «поученія» Іоанна Златоуста «о злих женах», стаття Єпіфанія Кіпрського про чудодійну силу дорогоцінного каміння, довідки календарного й історичного характеру, роз’яснення філософських понять про істотне й випадкове, про рід і вид, стаття Георгія Хуровська з питань стилістики — про тропи і фігури
Ізборник 1076р.
Припускають, що збірник складено в Київській Русі упорядником, який дбав про красу форми викладу, і що частина творів, які входять у збірник,— оригінальні.
Історія – наші корені. Без них не можливе життя сьогодні і в майбутньому.� М. Амосов