1 of 13

§ 61-62.

Побут міського населення.

Особливості та культурне життя українського міста

8 клас

Історія: УКРАЇНА І СВІТ

Автори підручника: І. Д. Васильків, І.) Л. Паршин, М. Д. Вітенко, І. С. Димій.

Модельна навчальна програма: «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)» (варіант 2) для закладів загальної середньої освіти (автори: Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І. Я.).

Автор презентації: Тетяна Муха

2 of 13

Сьогодні на уроці :

61-62.1. Життя і повсякденність в європейському місті

61-62.2. Особливості щоденного життя

українських городян

61-62.3 Культурне і суспільне життя українського міста

5 of 13

Міське житло було більш індивідуальним (щодо комфорту тут багато хто віддавав перевагу заміським садибам).

Будівлі опалювалися пічками із кахлю, підлогу також викладали плитками чи камінням (паркет увійшов у моду в XVIII ст.).

Стіни оббивали деревом, яке почало поступатися місцем шпалерам з тканини.

Меблі ранньомодерних городян були подібними до сучасних: ліжко, стіл, шафа, крісла. Прозоре скло було відоме уже від XV ст., воно було дороге, тому вікна будинків прикривалися проолієним пергаментом. Освітлювали помешкання, зазвичай, свічками.

Заможніші містяни могли слідкувати за модою, купуючи закордонні 3 товари, зокрема, камзоли, капелюхи із вузькими полями, великі штани, чоботи тощо.

Міська біднота не мала такого вибору, передаючи свій скромний одяг у спадок.

6 of 13

В українських землях Ранньомодерного

часу більшість міст мали центральну ринкову

площу та міцні укріплення. Так само, як у

Західній Європі, на центральній площі міста

проводили ярмарки, тут були будинки най-

багатших городян, торгові лавки ремісничих

цехів. Земля коштувала дорого, оскільки

укріплення не давали змогу вільно розши-

рити місто. Тож будинки щільно прилягали

одне до одного. На Сході України міста,

зазвичай, споруджували із дерева, тоді як на

Заході – із каменю. Із Європи прийшла мода

зводити ратуші (будівлі міських адмініст-

рацій), відчутними були європейські стилі в

архітектурі. Постійні війни та розвиток артилерії призвели до змін у

фортифікації: почали застосовувати бастіони (невисокі висунуті

уперед вежі із товстими стінами), якими оточували навіть замки

(Хотин, Ужгород, Кам’янець тощо). Найбільшою оборонною спорудою

на українських землях можна вважати Київську (Печерську)

фортецю, яка вирізнялася міцністю укріплень серед усіх інших.

Вулиці українських міст були не мощені, дерев’яні будинки легко

спалахували. Окрім частих війн, небезпеку становили хвороби, які

швидко поширювалися у міському середовищі.

7 of 13

Особливістю великих українських міст була їх відчутна

поліетнічність, тобто тут проживали представники декількох етносів.

Найбільше місто Львів мало чотири громади: католицьку

(німецьку, польську), православну, вірменську та єврейську.

Зазвичай,вірмени – це фахівці з торгівлі зі Сходом, греки – з Балканами,

німці і італійці – із Заходом, поляки, українці та євреї – більше

мали справ із місцевою торгівлею.

Православна громада об’єднувала як українців, так і потужну

грецьку купецьку діаспору (особливо помітні греки у Шаргороді,

Ніжині, Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький) та в Криму).

8 of 13

Здійснити 3-D прогулянку Київською фортецею

можна на сайті музею НІАМ «Київська фортеця»

https://cutt.ly/BeZnoERY

або в онлайн застосунку Google Maps

https://cutt.ly/4eZniETl

10 of 13

Що стало причиною написання скарги?

Яку роль здійснювали братства у захисті прав православних міщан?

11 of 13

Вір, але перевір

Цехи Лівобережжя

За поодинокими відомостями, у Полтаві в 50—60-х рр. XVII ст.існували шевський, ткацький та кравецький цехи. А вже уXVIIІ ст. в місті існувало 10 цехів: кравецький, різницький, шевський,ковальський, гончарський, ткацький, кушнірський, бондарський і колісницький. Наприкінці століття до них додався ще й цех музик. Міські

ремісники не мали спеціальних приміщень (цехових будинків),виробництво концентрувалося у домогосподарствах власників, де розміщувалися їхні майстерні та необхідні виробничі знаряддя. Так

ремісники найчисельнішого шевського цеху проживали на 7 вулицях, а ковалі зайняли аж 11 вулиць. Наприкінці XVIII ст. в Полтаві з’явилися промислові об’єкти: свічний завод та цегельні, воскобійні.

12 of 13

Підсумуємо:

Працюємо разом

«Ментальна мапа». Створіть ментальну мапу «Церковні братства».
«Інфографіка». Візуалізуйте інформацію про економічний, соціальний та культурний розвиток одного з українських міст (на вибір) у формі інфографіки.

https://cutt.ly/xeZnp2Fd

1 of 13

2 of 13

3 of 13

4 of 13