Обряди і традиції українців.

Частина 3�Літній цикл

Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами, але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах з’являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів день (святих Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.

З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

ПРОВОДИ

Другий тиждень після Великодня називають "поминальним", або Томиним (Фоминим) тижнем, Проводами, "гробками", "могилками" (Поділля й Волинь), "бабським Великоднем" (Київщина та Лівобережжя), поминками (Херсонщина).

Здавна існує звичай в Україні провідувати на Провідному тижні своїх померлих родичів. У призначений для Проводів день уся парафія з хоругвами, хрестами, церковним хором і священиками іде на кладовище. Ставши поміж могилами, відправляють спільну панахиду, моляться за спасіння душ померлих, а потім справляють на гробках своїх близьких обід-тризну.

Починається тиждень Провідною, Поминальною, Томиною неділею,  

Радуницею (Радунцем, Радовницею).

5 ТРАВНЯ

ЛЯЛЯ АБО КРАСНА ГІРКА

Красна гірка - то одне з весняних народних свят. З цього дня (або Благовіщення, або Великодня - залежить від місцевості і погодніх умов) починаються хороводи, ігри на горах і долинах, відкривається весняно-літній сезон на весілля.

Майже по всій Україні дотепер існує гра "Горю-дуба", або "Горю-горю пень"

Щоб виконувати "Горю-дуба" чи "Горю-горю пень", дівчата збираються на високих місцях - "щоб можна було добре розбігтися". Такі ігри тривають до часу, "поки в полі просо заросте".

​

Того самого дня дівчата "грають" Лялю, або Лелю. Хоровод збирається по обіді на лузі, вибирає найкращу з дівчат, хоровідниці перев'язують їй шию, груди, рук й ноги різним зіллям, на голову кладуть вінок зі свіжих квітів. Дівчину садять на лавку, а поруч із нею ставлять глечик із молоком, сир, масло, червоні крашанки, кладуть вінки зі свіжих квітів (стільки вінків, скільки є дівчат). Дівчата танцюють навколо Лялі і співають пісень, де найбільше згадується про милого і весілля.

Після цього Ляля роздаровує товаришкам сир, масло та усе, що навколо поскладано, потім кидає вінки, а дівчата намагаються схопити їх на льоту. Вінки від Лялі кожна дівчина зберігає до наступної весни. А гілля чи листя, у яке одягали Лялю, дівчата несуть до річки і пускають на воду.

6 ТРАВНЯ

ДЕНЬ СВЯТОГО ЮРІЯ

Святий Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства у всіх християнських народів

Цей день у нашого населення завжди у великій пошані. Вважається, що на Юрія "весна сходить на землю", а сам святий цього дня "відмикає землю".

На Юрія існує звичай обливати водою пастуха, щоб накликати дощ.

​

Колись наші предки в цей день до схід сонця збирали росу і хворі промивали нею очі, дівчата вмивалися - "на красу", старші люди мочили голову - "щоб не боліла", господині кропили цією росою домашню птицю - "щоб плодилися курчата".

22 ТРАВНЯ

ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ

22 травня відзначається як день перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, в народі ж кажуть - "літнього" Миколи.

За народними віруваннями, святий Миколай є покровителем мореплавців. Козаки перед довгою мандрівкою морем завжди служили молебень Богородиці й Миколаєві Угоднику.

Колись у цей день господарі виводили коней у поле на першу пашу і священики служили посеред села молебні та кропили коней свяченою водою. У цей час в полі вершники їздили верхи - "щоб нечиста сила коней не мучила". В народі уклалося декілька приповідок з цієї нагоди:

"Прийшов Миколай - коней випасай", 

"Юрій  з теплом, а Микола з кормом", "Святий Юрій  пасе корів, а Микола - коней".

Від цього дня починали стригти овець і сіяти гречку, тож склалася приповідка: "До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!"

ЗАГОВИНИ НА ПЕТРІВКУ

У перший понеділок Петрівського посту відзначаємо Заговини на Петрівку, або ж Похорони Ярила.

Похорони Ярила символізують спадання плодючості землі й сонця, що спостерігається навесні й раннього літа. Ярило уособлював собою родючу силу весняного сонця і зображувався як парубок, що ходить ночами полями в білому покривалі з маково-хмелевим вінком, а в руках носить серп і дозрілі колоски жита й пшениці.

Жінки відзначають похорони Ярила веселими забавами, що мають назву "гонити шуліку". "Ганяли" їх, зазвичай, у шинку, де жінки гуляли, танцювали, співали сороміцьких пісень, але тільки цього дня. "На шуліку" не допускалися молоді дівчата, самотні чи овдовілі жінки, лише одружені.

Дівчата ж цього дня пускають на воду клечальні вінки, що їх виплели у перший день Зелених свят.

​

Вважається, що першого дня Петрівки відбуваються "звірячі ігри", тому в цей день до лісу ходити небезпечно. Свійських тварин на петрівські заговини годують краще, особливо корів.

ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски.

Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.

Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо.

Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якій, за повір'ям, повісився Іуда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.

7 ЛИПНЯ

ІВАНА КУПАЛА

У ніч з 6 на 7 липня відзначається містичне свято Івана Купала. Існує безліч прикмет і звичаїв, пов’язаних з цим днем. Традиція відзначати Івана Купала налічує кілька століть. Наші предки вірили, що в цю ніч на землю виходять лісовики, відьми і злі духи, а захиститися від них допомагають вода і вогонь.

Ворожіння на Івана Купала

У ніч на Івана Купала дівчата часто проводили ритуали, щоб дізнатися дату весілля або свою долю. Також в цей день проводять ворожіння на бажання і здоров’я.

• Ворожіння на подорожнику. Дівчина повинна зірвати лист подорожника біля дороги і покласти під подушку в ніч на 7 липня. Потім потрібно сказати: “Попутник-трипутник, ти живеш при дорозі, бачиш як старого, так малого, покажи мені мого судженого”. Тоді уві сні їй присниться наречений.
• 12 трав. Перед сном дівчина збирає трави і не дивлячись кладе їх під подушку. Вранці їх слід розглянути. Якщо знайдеться 12 і більше різних трав – скоро весілля.

• Ворожіння на вінку. Незаміжні дівчата пускають плисти вінок по озеру або річці. Чий вінок далі всіх відпливе – та перша вийде заміж.

• Ворожіння на багатті. Якщо водойми немає, вінки можна кинути в багаття. У якої дівчини вінок швидше догорить, та й вийде заміж першою.

Головні прикмети на свято

• У це свято уважно спостерігають за погодою, щоб дізнатися, якими будуть найближчі дні.
• Злива в цей день віщує тривалу посуху. А ось потрапити під зливу для людини означає удачу в грошах.
• Дощ сьогодні означає, що урожай пшениці буде поганий.
• Грім з блискавкою на свято – горіхи не вродять.
• Веселка в цей день обіцяє велику удачу.
• Якщо погода сонячна і безхмарна – фруктів буде багато.

Головний звичай купальської ночі пов’язаний з розпалюванням великого багаття. У давні часи біля купальського багаття збиралося все село. Молодь водила хороводи і танцювала. У центр багаття встановлювали колесо на жердині, яке символізувало сонце.

​

Через багаття стрибала закохана пара, тримаючись за руки. Якщо стрибок успішний – любов буде дуже міцною. У купальське багаття також кидали сорочку хворої людини, щоб вилікувати її від хвороби.

12 ЛИПНЯ

ПЕТРА І ПАВЛА

В Україні з днем Петра і Павла пов'язувалося багато повір'їв та звичаїв. На Пе́тра вперше після посту, який в народі називають Петрівка, дозволялося готувати молочні страви. Господині варили вареники із сиром, пекли мандрики — сирні бабки.

До цього дня готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір'ї.

Існує і низка заборон, пов’язаних з Днем святих Петра і Павла.

​

• Не допускається важка фізична праця, не можна працювати в полі та на городі.
• Не слід сваритися і з’ясовувати стосунки в цей святковий день.
• Не можна шити, в’язати і вишивати.
• У деяких регіонах люди намагалися не підходити на Петра і Павла до водойм, не купатися у них.
• Як і під час будь-якого релігійного свята, на Петра і Павла не можна давати і просити гроші в борг.
• Заборонено зловживати алкоголем, лаятися і голосно кричати цього дня.
• Не слід думати про погане, заздрити іншим людям.
• Також церква не проводить обряд вінчання на Петра і Павла.

Прикмети на Петра і Павла

У народі говорили: «Петро-Павло жару додали, а день на годину збавили». З давніх-давен збереглося безліч прикмет, пов’язаних з погодою і навколишнім середовищем на Петра і Павла. Якщо хочете їх перевірити, спостерігайте за природою в цей день.

• Зозуля кує на Петра і Павла – погана прикмета, буде біда.
• Якщо цього дня пішов дощ – буде гнити картопля.
• Але є і хороша прикмета, пов’язана з опадами на Петра – дощі до хорошого врожаю.
• Якщо на Петра і Павла спека, то на Різдво мороз.
• Пожовкле листя на березі – рано опаде.

Закінчувався літній цикл днем святої Мокрини, у народі ще кажуть: "Свята Мокрина осінь приносить".

Першого серпня - день святої Мокрини. Мокрини (Мокриди) - народна назва церковно-календарного дня Преподобної Мокрини. В дохристиянські часи Мокрину вважали дочкою богині осені.

За народними прикметами: «Якщо сухий видається день - сухо буде й восени», - каже приповідка на Уманщині.

«Як на Мокрини дощ, то горіхи повимокають, а як сухо, то бджоли повилітають!»,  говорять селяни на Київщині.