1 of 14

Критичне мислення та медіаграмотність

Громадянська освіта

2 of 14

Ключові компетентності

  • Досліджуємо, як працювати з джерелами.
  • Розуміємо, чому необхідно бути медіаграмотним.
  • Діємо, оцінюючи медіаповідомлення щодо дотримання стандартів.

​

​

​

3 of 14

Медіа-тест�До якої категорії медіакористувачів ви належите

я пасивно розумію медіа;

я активно використовую медіа;

я взаємодію з іншими через медіа;

я ефективно використовую медіа.

4 of 14

Стоп-фейк

Про те, як перевіряти інформацію на достовірність можна дізнатися з веб-сторінки ресурсу Stop Fake (Стоп-фейк) — волонтерського Інтернетпроекту, створеного для викриття неправдивої інформації про Україну, а також інші держави https://www.stopfake.org/uk/golovna/

5 of 14

  • Медіаграмотність ― це розуміння способів, за допомогою яких медіа створюють різні типи повідомлень, того, як вони подають інформацію і які методи використовують для організації матеріалу. Це критичний погляд на медіаконтент.
  • Медіаосвіта ― формування медіаграмотності на матеріалах та з допомогою мас-медіа, що має на меті критичне сприйняття медіаповідомлень.
  • Критичне мислення ― це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, перевіряючи її на достовірність і наявність маніпуляцій.

6 of 14

Чому важливо бути медіаграмотним сьогодні

Вся інформація, окрім особистого досвіду, є медійною.

Медіа впливають на формування цінностей та поведінкових моделі.

Медіа впливають на нас без нашого усвідомлення цього.

Медіа визначають політичне й культурне життя країни та світу.

Ваш аргумент.

1

2

3

4

5

7 of 14

Розглядаємо та обговорюємо

1. Перегляньте три різні відео на тему медіаграмотності.

• Фільм № 1

https://www.youtube.com/watch?v=vtaTeWzy6tQ.

• Фільм № 2

https://www.youtube.com/watch?v=GIn4GXkqKps.

• Фільм № 3

https://www.youtube.com/watch?v=2VtBjM_ycYM&t=1s. (Фільми №2 і 3створені ГО «Інформаційно-аналітичний центр «Дайджести та Аналітика».)

2. Перелічіть якомога більше аргументів на користь медіаграмотності.

3. Сформулюйте одним реченням ваше послання (меседж), що таке медіаграмотність.

4. Чому медіаграмотність є важливою?

​

8 of 14

Ключові питання для аналізу медіамеседжів

9 of 14

Авторство й аудиторія

    • Хто створив повідомлення?

Авторство

    • З якою метою їх було створено?
    • До чого вони підштовхують мене?
    • Яка цільова аудиторія?

Цілі

    • Хто заплатив за ці повідомлення?

Економіка

    • Що я можу зробити у відповідь на цей меседж?
    • Як це повідомлення впливає на мої почуття?
    • Як мої емоції впливають на мою інтерпретацію меседжа?

Реакція

    • Хто отримає користь від повідомлення?
    • Кому воно може завдати шкоди?
    • Чи це повідомлення корисне для мене або подібних на мене людей?
    • Що оповідач хоче, аби я запам’ятав/ла?

Вплив

10 of 14

Меседжі і значення

    • Які техніки використано й чому?
    • Яким чином вони передають цей меседж?

Техніки

    • Про що це повідомлення змушує мене думати?
    • Що можна дізнатися з цього меседжа?
    • Які ідеї, цінності, інформація або погляди є очевидними?
    • Про що важливе не було сказано?

Зміст

    • Як різні люди можуть по-різному зрозуміти меседжі?
    • Яка моя інтерпретація і що я можу дізнатися про себе з власної реакції чи інтерпретації?

Інтерпретації

11 of 14

Репрезентація й реальність

    • Коли повідомлення було створено?
    • Коли і як його було поширено серед громадськості?

Контекст

    • Це факт, погляд чи щось інше?
    • Наскільки це повідомлення заслуговує на довіру (і звідки це відомо)?
    • Якими є джерела інформації, ідей чи припущень?

Надійність

12 of 14

10 компетентностей із медіаграмотності

13 of 14

Прочитайте уривок зі статті «Україна: маріонетки Світового Уряду поіменно і зі списком “заслуг”» (переклад з російської) від 02.03.2017 р. та проаналізуйте відповідно до запитань таблиці.

У київському метро станції оголошують двома мовами — українською та англійською. Якщо не брати до уваги «корінних жителів столиці», які приїхали з Тернополя, Івано-Франківська та Львова, то більшість населення Києва російськомовні… Зробили подібне «нововведення» зовсім не під «Євробачення»,.. а ще три роки тому. Мер Кличко розповідав, як важко було підібрати «носія англійської мови» для «начитки оголошень». …обшарпані вагони, які давно потребують ремонту, тепер з англомовною «озвучкою».

Самих амерів у Києві мало. У них є кілька «тусовочних місць» з бургерами і стейками, де вони відпочивають. Я маю на увазі постійно проживаючих «господарів», які тут нас вчать жити. Вони не користуються метро, оскільки це небезпечно. Але якщо раптом зайдуть, то почують «рідний голос». Крім кадрового дипломатичного корпусу США в Києві, який піддається ротації з частотою приблизно раз на півтора року (за винятком посла і першого секретаря), «прогресори» (вони ж «господарі») працюють «вахтовим методом». Приїхали на два-три місяці, погосподарювали і назад на базу. Раніше, до Трампа, прийнято було чекати приїзду «спецпосланця» Держдепу Вікторії Нуланд і віце-президента Джо Байдена. Це як візит «справжніх білих панів». З прийняттям «доленосних рішень», роздачею «булочок» і доган. Тепер залишилися тільки «вахтовики» і «маріонетки».

14 of 14

Висновки

Критичне мислення зазвичай пов’язане з допитливістю, обізнаністю, неупередженістю, гнучкістю, справедливістю в оцінюванні, чесністю, розсудливістю, ретельністю в пошуку потрібної інформації, розумністю у виборі критеріїв, постійністю в пошуку результатів і першоджерел. Критичне мислення забезпечує самостійні й відповідальні дії та є запорукою демократії.