1 of 20

Нормативно-правові засади запобігання та реагування на випадки насильства і жорстокого поводження з дітьми

2 of 20

3 of 20

Що забезпечує Типова програма?

  • Превенція: Створення середовища, вільного від будь-яких проявів насильства.
  • Інформування: Впровадження чіткої системи повідомлення про випадки (або підозри) насильства.
  • Реагування: Забезпечення оперативного розгляду випадків та надання допомоги постраждалим.

4 of 20

Хто зобов'язаний виконувати вимоги?

  • Заклади освіти (школи, дитсадки, ліцеї тощо).
  • Заклади охорони здоров'я.
  • Заклади соціального захисту.
  • Заклади фізичної культури і спорту.
  • Молодіжні центри та інші установи, що працюють з дітьми.

5 of 20

Обов'язки керівників закладів

  • Затвердження власної програми (плану заходів) на основі Типової.
  • Призначення відповідальних осіб за реагування на випадки насильства.
  • Організація навчання для працівників щодо протидії жорстокому поводженню.
  • Забезпечення конфіденційності звернень.

6 of 20

Інструменти реалізації

  • Діагностика: Проведення анонімних опитувань серед дітей (типові анкети).
  • Фіксація: Використання типової форми первинного повідомлення про підозру насильства.
  • Алгоритми дій: Чіткі інструкції для персоналу: "Побачив – Повідомив – Відреагували".

7 of 20

Безпека дитини — пріоритет

  • Програма встановлює єдині стандарти безпеки для всіх дитячих закладів.
  • Своєчасне виявлення ознак насильства рятує життя та здоров'я.
  • Відповідальність кожного працівника — не бути байдужим.

8 of 20

Чек-лист �для самооцінки готовності закладу освіти до виконання вимог Постанови та забезпечення безпечного середовища.

9 of 20

10 of 20

11 of 20

12 of 20

Мета Порядку

  1. Своєчасність: Забезпечення негайного та ефективного реагування.
  2. Скоординованість: Чітке визначення ролей і функцій
  3. Безпека: Першочергове забезпечення безпеки та найкращих інтересів дитини.

13 of 20

Головні терміни

  • Насильство над дитиною: Дія або бездіяльність, що завдає шкоди фізичному, психічному чи моральному здоров'ю. (Слід розрізняти: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне).
  • Жорстоке поводження: Форма насильства, що включає недбале ставлення, відсутність піклування.
  • Суб'єкти реагування: Юридичні та фізичні особи, уповноважені здійснювати заходи.
  • Негайне втручання: Дії, що вимагають термінового реагування для запобігання шкоді життю/здоров'ю.

14 of 20

Суб'єкти реагування та їхні завдання

Координатор та Орган Взаємодії

Служби у справах дітей (ССД): Ключовий координуючий орган.

Завдання: Організація міжвідомчої взаємодії, оцінка потреб дитини, розробка Плану індивідуального захисту.

Провідні Суб'єкти (Ролі)

Органи Національної поліції (НПУ): Негайне припинення насильства, фіксація, відкриття кримінального провадження/адмін. справи.

Заклади охорони здоров'я (ЗОЗ): Надання невідкладної допомоги, медичне обстеження, фіксація тілесних ушкоджень.

Заклади освіти, культури, спорту: Виявлення, інформування ССД та НПУ, проведення профілактичних заходів.

Соціальна Допомога

Центри соціальних служб (ЦСС): Надання соціально-психологічної допомоги, кризове консультування, супровід сім'ї.

Заклади соціального захисту: Надання тимчасового притулку дитині (у разі небезпеки в сім'ї).

15 of 20

Алгоритм дій: етапи реагування

Етап 1: Виявлення та Повідомлення

  1. Виявлення: Факт насильства встановлюється будь-яким суб'єктом.
  2. Повідомлення: Негайно інформувати НПУ та/або ССД (протягом 1 доби).
  3. Фіксація: Заклади освіти фіксують факт та обставини виявлення в документації.

Етап 2: Оцінка та Планування

  1. Оцінка: ССД проводить оцінку рівня безпеки дитини та її потреб (соціальних, медичних, освітніх).
  2. Рішення: За результатами оцінки ССД приймає рішення про необхідність негайного відібрання дитини (якщо є загроза життю) або про інші заходи.
  3. План: Розробка Індивідуального плану захисту дитини (ІПЗД) за участю всіх суб'єктів.

Етап 3: Надання Допомоги та Супровід

  1. Виконання ІПЗД: Здійснення запланованих заходів (терапія, юридична допомога, тимчасове влаштування).
  2. Моніторинг: ССД контролює виконання ІПЗД та стан дитини.
  3. Відновлення: Робота з дитиною та сім'єю, спрямована на подолання наслідків і відновлення її безпечного середовища.

16 of 20

Особливості реагування �у різних випадках

Насильство у Сім'ї

Фокус: Робота з кривдником (обмежувальні приписи, проходження корекційних програм), захист дитини в її інтересах (тимчасове влаштування). Ключова роль: НПУ (затримання, протоколи) та ЦСС (корекція).

Насильство у Закладі (Булінг)

Фокус: Дії адміністрації закладу (проведення розслідування, інформування ССД/НПУ), застосування механізму протидії булінгу. Відповідальність: Керівник закладу за бездіяльність.

Сексуальне Насильство

Фокус: Кримінальна відповідальність. Специфіка: Допит дитини відбувається в присутності психолога/законного представника, використання методів, що мінімізують травматизацію (наприклад, Кімната Барнахус). Ключова роль: НПУ, ЗОЗ, ССД.

17 of 20

Ефективність = Координація

18 of 20

Відповідальність

  • Обов'язок повідомити: Неповідомлення про факт насильства/жорстокого поводження може тягнути за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність (залежно від тяжкості наслідків).
  • Відповідальність за бездіяльність: Керівники закладів та уповноважені особи несуть відповідальність за невиконання/неналежне виконання своїх обов'язків згідно з Порядком.

19 of 20

Ключові висновки та рекомендації

Головні Висновки

  1. Пріоритет: Життя та здоров'я дитини – безумовний пріоритет.
  2. Системність: Ефективність забезпечується лише через чіткий алгоритм дій та співпрацю.
  3. Профілактика: Реагування є наслідком, необхідна активна превентивна робота (зв'язок із Типовою програмою).

Рекомендації для Установ

  1. Навчання: Регулярне навчання персоналу (педагогів, медиків, соцпрацівників) щодо ідентифікації ознак та процедури реагування.
  2. Розробка внутрішніх інструкцій: Адаптація Порядку під специфіку свого закладу.
  3. Інформаційна робота: Розміщення доступної інформації для дітей та батьків про гарячі лінії та алгоритм дій.

20 of 20

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!