ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ. �НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ
Розбудова України як демократичної, правової, соціальної держави, закріплення в Конституції України положення про найвищу соціальну цінність людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки вимагає формування нових підходів до захисту прав людини.
Відтепер головним змістом і спрямованістю діяльності держави стають права і свободи людини та гарантії їх здійснення.
Для здійснення цієї діяльності реалізуючи свою правоохоронну функцію, держава створює систему правоохоронних органів.
Правоохоронні органи
Національна поліція
Національна поліція України — це орган виконавчої влади.
Поліція забезпечує охорону прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримує порядок.
Поліція призначена для захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, а також для протидії злочинності, охорони громадського порядку, власності та для забезпечення громадської безпеки.
Завданнями Національної поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
забезпечення громадської безпеки та публічного порядку;
охорони та захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
протидії злочинності;
надання в межах, визначених законом, першої допомоги постраждалим особам
Поліція проводить свою діяльність на таких принципах:
Верховенство права — поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Дотримання прав і свобод людини — під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України.
Законності — поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Відкритості та прозорості — поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.
Поліція проводить свою діяльність на таких принципах:
Політичної нейтральності — поліція забезпечує захист прав та свобод людини незалежно від політичних переконань та партійної належності. Поліція у своїй діяльності є незалежною від рішень, заяв чи позицій політичних партій та громадських об’єднань.
Взаємодії з населенням на засадах партнерства — діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.
Безперервність — поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Структурні підрозділи поліції
Національна поліція України
Кримінальна поліція
Патрульна поліція
Поліція особливого призначення
Поліція тактико-оперативного реагування
Поліція превенції
Спеціальна поліція
Органи досудового розслідування
Поліція охорони
Основними повноваженнями поліції є
Профілактика правопорушень та запобігання їм.
Досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Розшук осіб.
Накладання штрафів.
Затримання підозрюваних.
Забезпечення громадського порядку.
ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»
1. Поліцейський зобов’язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
4. Додаткові обов’язки, пов’язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Екіпіровка поліцейських
Зразок службового посвідчення працівника НПУ
Спеціальні звання поліцейських
Поліцейські зобов’язані реагувати на будь-які вияви неправомірного поводження. Якщо ви стали свідком чи учасником такого — телефонуйте на лінію 102, або кличте поліцейських, якщо вони у зоні досяжності. Немає ситуацій, на які поліція мала би право відмовитися реагувати. І навіть якщо виникають певні труднощі, які, патрульний поліцейський не може вирішити на місці, він має роз’яснити громадянину, куди по закону звернутись із тією чи іншою проблемою.
Що потрібно знати неповнолітньому про затримання, арешт, процедуру допиту?
1. Співробітники правоохоронних органів повинні забезпечити обов’язкове інформування родичів або іншої дорослої особи, якій довіряє неповнолітній, про його затримання. Таке повідомлення слід зробити незалежно від того, просив про це неповнолітній чи ні.
2. Затримані неповнолітні ніколи не повинні піддаватися допиту і їм не можна пропонувати зробити будь-яку заяву або підписати будь-який документ про правопорушення, у скоєнні якого він/вона підозрюється, без присутності адвоката і дорослої особи, якій він/вона довіряє. Варіант «не бажає зустрічатися з адвокатом», що допускається для дорослих затриманих, не можна застосовувати щодо неповнолітніх.
3. Неповнолітні мають право вимагати надавати їм спеціальний бюлетень з інформацією, викладеною вище (пп. 1-2), відразу після їх прибуття в правоохоронні органи. Бюлетень повинен бути адаптований для дітей, написаний просто і зрозуміло та доступний різними мовами. Особливу увагу слід приділяти забезпеченню того, щоб неповнолітні в повній мірі розуміли інформацію.
4. Неповнолітні не повинні утримуватися в правоохоронних установах більш ніж 24 години.
5. Неповнолітні повинні утримуватись не у звичайних камерах поліцейських дільниць, а у середовищі, підходящому для непо-внолітніх.
6. Неповнолітні повинні утримуватись окремо від дорослих.
Визначте, до якого правоохоронного органу потрібно звернутися в наведених ситуаціях:
1. Ви побачили, як на вашого друга напали невідомі і викрали мобільний телефон.
2. Телевізор, куплений вашою родиною у магазині, вийшов з ладу під час гарантійного строку, а магазин відмовився ремонтувати його.
3. Вашого родича звинувачують у вчиненні злочину.
4. У вашого батька виникли проблеми на роботі. Його попередили про звільнення, але він вважає звільнення незаконним і хоче отримати юридичну консультацію.
5. Прийшовши додому, ви виявили, що двері квартири кимось зламано.