Кроки до підвищення якості освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти
(Результати проведення у 2020, 2021 роках інституційних аудитів у закладах загальної середньої освіти
Хмельницької області)
Кількість проведених інституційних аудитів
2020 рік
2021 рік
48
290
Планових – 21
За заявами керівників – 223
За заявами засновників – 46
Планових – 3
За заявами керівників – 45
Всього в Україні
2020 рік
Всього у Хмельницькій області
(в позаплановому порядку)
2021 рік
2
11
За заявами керівників – 2
За заявами керівників – 10
За заявами засновників – 1
Методи збору інформації, що використовувались
під час аудитів у Хмельницькій області
Кількість респондентів – 4 698
Опитування
Спостереження
Аналіз документів
Застосування інструментарію інституційного аудиту дає можливість:
Безпосереднього вивчення освітнього процесу в закладі освіти
Охоплення всіх напрямів освітнього процесу
Використання кількох джерел інформації за кожним індикатором, що дозволяє підвищити об’єктивність даних
Врахування думки учасників освітнього процесу щодо якості діяльності закладу
Узагальнення даних та відстеження тенденцій якості освітньої діяльності в країні
Управлінські процеси закладу освіти
Педагогічна діяльність педпрацівників
Система оцінювання здобувачів освіти
Освітнє середовище закладу освіти
У 4 закладах оцінено на високий рівень всі 4 напрями (Чернігівська область, м. Київ, Харків, Дніпро).
Найбільш високі показники отримані за напрямом «Управлінські процеси закладу освіти»
(достатній – 63%, високий – 9%).
Найбільш низькі – за напрямами:
Рівні оцінювання, отримані за результатами інституційних аудитів в Україні (кількість закладів)
Управлінські процеси закладу освіти
Педагогічна діяльність педпрацівників
Система оцінювання здобувачів освіти
Освітнє середовище закладу освіти
Найбільш високі показники отримані за напрямом:
«Управлінські процеси закладу освіти» (достатній – 84% (11 ЗЗСО) , високий – 8% (1 ЗЗСО)
Найбільш низькі – за напрямом:
«Система оцінювання результатів навчання учнів» (вимагає покращення – 62% (8 ЗЗСО)
Рівні оцінювання, отримані за результатами інституційних аудитів у Хмельницькій області (кількість закладів)
Аналіз тенденцій якості освітньої діяльності ЗЗСО
у контексті реформи «Нова українська школа» у Хмельницькій області
46% шкіл мають достатній рівень планування та здійснення освітнього процесу на основі компетентнісного підходу (інтерактивне, проєктне, інтегроване, ігрове навчання, розвиток критичного мислення).
У 69% ЗЗСО близько половини вчителів застосовують технології компетентністного навчання
У 54% ЗЗСО більшість учителів ефективно використовують ІКТ
Майже усі ЗЗСО мають постійний зворотній зв’язок із батьками
Педагогіка партнерства реалізується більшою половиною вчителів переважною більшістю шкіл (85%)
Формувальне оцінювання в основному застосовується лише у початковій школі
У 46% ЗЗСО лише частина учителів використовують ІКТ
Управлінські процеси та розбудова внутрішніх систем забезпечення якості освіти
Усі школи мають стратегії розвитку
У 15% шкіл стратегії не затверджені засновником.
У одному ЗЗСО стратегія розвитку взагалі не реалізується
При розробці стратегій у більшості ЗО не враховуються особливості його діяльності
В усіх школах розроблені положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Майже у всіх ЗЗСО проводяться внутрішні моніторинги якості освіти
Близько 50% положень про внутрішню систему забезпечення є нефункціональними (не містять інструментарію для проведення самооцінювання).
Менше 50% ЗЗСО провели комплексне самооцінювання.
У 15% шкіл моніторинги проводяться лише з окремих предметів
Розбудова здорової та безпечної школи
У переважній більшості шкіл:
- розроблено план
заходів із попередження булінгу;
- переважна більшість учнів вважають середовище школи безпечним для себе
У 13% ЗЗСО не реалізується план заходів із попередження булінгу
Наявні умови для харчування дітей:
- у 38% ЗЗСО харчується більшість учнів;
- 54% - харчується близько половини учнів
Серед причин відмови від харчування
найбільше учні називали:
Забезпечення психологічного комфорту учнів
У переважній більшості ЗЗСО – достатній рівень освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації
Окремі ЗЗСО потребують покращення такого середовища.
У 15% закладах освіти немає практичного психолога та соціального педагога
(переважно у сільській місцевості)
У більшості шкіл розробляються індивідуальні освітні траєкторії
за потребами учнів та заявами батьків
У 8% ЗЗСО не розробляються індивідуальні освітні траєкторії, навіть якщо учні цього потребують.
У деяких закладах розроблені освітні траєкторії
не відповідають потребам учнів
Інклюзивна освіта
У переважній більшості шкіл:
- сформовані команди
психолого-педагогічного супроводу для кожної дитини;
Ресурсні кімнати у більшості ЗО облаштовані частково
Лише у 38% ЗЗСО територія та приміщення
адаптовані для учнів з ООП
Обладнання освітнього простору
Всі школи під’єднані до мережі Інтернет.
85% шкіл мають доступ до високошвидкісної мережі Інтернет
Найкраще у ЗЗСО обладнані кабінети інформатики
15 % шкіл не мають доступу до високошвидкісної мережі Інтернет
У більшості приміщень бібліотек та спортивних майданчиків
відсутнє сучасне обладнання
Кабінети хімії обладнані частково
У 15% ЗЗСО − відсутні
Освітнє середовище
Найбільш поширені практики наданих засновникам та керівникам ЗЗСО рекомендацій
Найбільш поширені практики наданих керівникам ЗЗСО рекомендацій
Система оцінювання результатів навчання учнів
Педагогічна діяльність педагогічних працівників
Найбільш поширені практики наданих засновникам та керівникам ЗЗСО рекомендацій
Найбільш поширені практики наданих засновникам та керівникам ЗЗСО рекомендацій
Управлінські процеси
регламенту для закладів загальної середньої освіти
Проблеми, що потребують вирішення
Проблеми
Шляхи вирішення
Управлінські процеси:
и, розташованих у сільській місцевості.
- формальність стратегій розвитку ЗЗСО, незатвердження їх засновниками;
- непродуманість та неузгодженість джерел фінансування напрямів розвитку закладів освіти
Відсутність можливості встановлення зв’язку між якістю освіти (результатів навчання) та якістю освітньої діяльності
(освітнього процесу)
Розроблення інструментарію для проведення моніторингів результатів навчання учнів
- відсутність самооцінювання освітніх і управлінських процесів
- відсутність належного аналізу результатів внутрішніх моніторингів та результатів навчання учнів
- забезпечення педагогічними кадрами сільських шкіл
Запровадження програм залучення педагогів до роботи у сільських школах
Проведення щорічного самооцінювання освітньої діяльності, оприлюднення їх результатів та обговорення шляхів удосконалення із засновниками і учасниками освітнього процесу
Розбудова школами ефективних внутрішніх систем забезпечення якості освіти
Підвищення кваліфікації керівників шкіл
Налагодження співпраці між керівниками шкіл та засновниками
Проблеми, що потребують вирішення
Проблеми
Шляхи вирішення
Системне запровадження технологій
компетентнісного навчання:
застосування формувального оцінювання у базовій та старшій школі
застосування вчителями електронних ресурсів для
пошукових, дослідницьких завдань для учнів
використання ІКТ для формування ключових компетентностей учнів
Підключення шкіл до високошвидкісної мережі Інтернет
Забезпечення вчителів комп’ютерною технікою
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Проблеми, що потребують вирішення
Проблеми
Шляхи вирішення
Застосування індивідуального підходу до
навчання учнів
Розроблення індивідуальних траєкторій розвитку
- зміна системи оплати праці педагогічних працівників;
- введення додаткових оплачуваних годин для вчителів на реалізацію індивідуального навчання
Обладнання приміщень закладів освіти та
забезпечення у них комфортних умов для навчання і праці
(безпека території, обладнання навчальних кабінетів, спортивних та ігрових майданчиків, бібліотек, ресурсних кімнат, комфортних туалетів для учнів, адаптації приміщень для осіб з ООП)
Співпраця керівництва ЗЗСО із засновниками щодо виділення коштів на розв’язання проблем з облаштуванням та обладнанням навчальних приміщень
Участь закладів освіти у різних проєктах