ЛОГІЧНІ ПОМИЛКИ

ОСНОВНИМИ ПРИЧИНАМИ ВИНИКНЕННЯ ЛОГІЧНИХ ПОМИЛОК Є ТАКІ:

1. Елементарні граматичні чи стилістичні помилки як правило виявляються у порівняно короткому уривку тексту, в одному реченні, у двох чи трьох сусідніх. Але логічна помилка може бути розподілена й у різних частинах тексту.

2. Смислові зв’язки гірше піддаються доведеному до автоматизму сприйняттю, яке вироблене в досвідченого редактора стосовно граматичних помилок. Логічні помилки не так чітко себе проявляють, вони не лежать на поверхні тексту, а тому їх виявлення потребує більш тренованої уваги, більш глибокого проникнення в смислові зв’язки.

�Терміни «логічна помилка» і «смислова помилка» слід вживати як синоніми. Прикладом таких помилок можуть бути: аргументований доказ, інтелектуальний розум, полемічна суперечка тощо.

ТИПОВІ ЛОГІЧНІ ПОМИЛКИ.

Дуже серйозною проблемою, пов’язаною з опрацюванням змісту тексту, є вироблення в редактора навиків усунення логічних помилок. А для цього слід ознайомитися з переліком типових логічних помилок, які трапляються в журналістських текстах.

1. Підміна тези може здійснюватися як свідомо, так і несвідомо. При цьому замість тези обґрунтовують інше положення – ширше за обсягом, вужче, або й таке, що не має ніякого відношення до проголошеної тези (йдеться про «втрату тези», «перехід в іншу предметну сферу»).

Типовий прояв підміни тези – популізм.

2. Зсув плану розповіді з однієї сфери розповіді в іншу (переважно з політичної сфери в побутову).

Зсув плану викладу є поширеною логічною помилкою, суть її полягає в порушенні послідовності думок: необґрунтованому переходу до наступної тези або поверненню до того, що вже говорилося раніше.

При порушенні цього правила «обґрунтовують обґрунтоване».�

3. Наступна група логічних помилок пов’язана з порушенням другого закону логіки – закону несуперечності (протиріччя), відповідно до якого не можуть бути одночасно істинними протилежні думки про той самий предмет, узятий у той самий час і в тому самому відношенні. В. І. Свинцов розрізняє контактні й дистантні, виразні й імпліцитні (приховані, неявні) суперечності:

1) Контактно-виразні суперечності. 

• «Лікар і медсестра виходили мовчки, про щось перемовляючись між собою».

2) Контактно-імпліцитні суперечності 

• «Перший приз здобув студент 3-го курсу, який набрав 15 очок, отримавши 12 перемог і звівши одну партію в шахи внічию».

3) Дистантно-виразні суперечності

• «Мистецтво не знає обмежень». А через кілька абзаців: «Мистецтво має різні обмеження, зумовлені християнською етикою, законами жанру тощо».

4) Дистантно-імпліцитні суперечності 

• «Ціни на продукти харчування в області з початку року зросли більше ніж на 8 %. … Згідно зі статистикою найбільше подорожчали яйця – аж на 6 %».

​

4. Порушення причиново-наслідкового зв’язку в уривку тексту чи в тексті загалом. Суть цієї помилки полягає в тому, що при обґрунтуванні тези використовуються аргументи, які не можуть бути достатньою підставою для доведення істинності тези.

• «…А всі наші стоки виводяться на спеціальні поля, а не в річку. Так що нашої вини в забрудненні немає».
• 5.Сплутування причини й умови.

6. Сплутування причини й наслідку.

7. Недостатня обґрунтованість тези належною кількістю аргументів.

8. Пропущення потрібної ланки в ланцюзі логічних розмірковувань: 

• «Люди мусять знати, що і як робить влада. Саме за це власть імущі недолюблюють пресу».
• «Богдан фактично залишився без засобів до існування і мене дивує: є ж така організація, як Спілка журналістів України».

9. Подання як істинної тези, істинність якої ще треба підтвердити аргументами: 

• «Всім доводиться часто бувати пасажиром Львівської залізниці».

10.   Наведення аргументів, які не підтверджують, а, по суті, спростовують тезу:

• «Акція потрібна, хоча вже й трішки пізно...», «Каррерас співав непогано, але й не старався на всі сто…»

11. Поєднання як однорівневих, однопланових, однорідних тих понять, які такими не є: 

• «Місячне затемнення найбільше впливає на особисте життя, сферу кохання, дітей».

12. Поєднання як однорівневих, однопланових, однорідних тих понять, зміст яких частково перетинається, обсяги значення яких частково збігаються: 

• «…На фоні зменшення кількості навмисних вбивств та розбоїв в області зросла загальна кількість злочинів».

​

​

ЗАВДАННЯ РЕДАКТОРА:

1. Осмислити кожний випадок логічного зв’язку між поняттями і судженнями у реченні, зафіксувати і виявити цей зв’язок.

2. Перевірити правильність виявлених і зафіксованих логічних зв’язків.

• Логічний аналіз тексту необхідний на всіх етапах роботи над текстом. Розбирати текст, побудований логічно правильно, легко. Якщо логічну чіткість тексту порушено, його форма незрозуміла, оцінити його дуже важко. Обмежитись тільки констатацією факту в такому випадку ми не можемо, оскільки від редактора вимагається точний і обґрунтований висновок.
• Логічний аналіз тексту ґрунтується на двох операціях:

1) уявному поділі тексту на частини;

2) дослідженні зв’язків між цими частинами, між змістовими одиницями тексту і позатекстовою дійсністю.

• Уже під час першого знайомства з текстом корисно звернути увагу на те, яким способом пов’язані між собою змістові елементи: сполучниками, розділовими знаками і якими саме.
• Неточне використання сполучників тому що, через те що, оскільки, хоча, однак, тощо – ознака нелогічності викладених автором думок. Кожний сполучник у тексті сигналізує про наявність певних логічних зв’язків, певних логічних відношень між поняттями, судженнями.

​

​