1 of 23

Всесвітня історія

8 клас

2 of 23

Особливості розвитку Московського царства.

Форми феодального землеволодіння – вотчинне (повна і спадкова власність) і помісне (тимчасове за службу).

Об'єднання Московського царства завершилося за Василія ІІІ (1505 – 1533 рр.).

Багатонаціональна, централізована держава.

Укріплюються феодальні порядки.

3 of 23

1533 – 1547 рр. – влада в державі фактично належала конкуруючим боярським угрупованням.

Після смерті Василія ІІІ московський престол перейшов до його трирічного сина Івана ІV (1533 – 1584 рр.).

Олена Глинська. 1508 1538 рр.

4 of 23

1547 р. – Іван ІV вінчався на царство.

  • Перше десятиліття правління йому допомагала «Вибрана рада», до якої увійшли люди талановиті, але не знатні – ніхто не боявся, що вони можуть захопити владу.
  • Саме на цей час припадають найбільш продумані й прогресивні реформи царя.

5 of 23

1549 р. – скликано перший в історії Московської держави Земський собор – станово-представницький орган влади; не обмежував царську владу, а був лише консультативним органом.

1550 р. – ухвалено новий Судебник.

Найважливіші судові справи розглядалися царем і Боярською думою.

​

6 of 23

Перехід селян від одного власника до іншого дозволений тільки у Юріїв день.

Ліквідовано систему «кормлінь», коли намісники замість платні «кормилися» з підлеглих територій.

7 of 23

Військова реформа.

Замість дворянського ополчення сформоване постійне стрілецьке військо, оснащене як холодною, так і вогнепальною зброєю.

«Вибрана тисяча» - особиста гвардія царя зі столичного дворянства для виконання особливо важливих завдань.

Встановлено єдиний порядок військової служби для бояр і дворян: з кожних 150 десятин землі – по одному озброєному вершнику.

8 of 23

1551 р. – Стоглавий церковний собор уніфікував церковні обряди, затвердив пантеон святих, розглянув проблему моральності церковнослужителів.

9 of 23

Опричнина (1565 – 1572 рр.). Причини:

Боротьба князів і бояр з нижчим дворянством, яку взяв під контроль цар.

Ліквідація залишків роздробленості, удільної системи.

Психічний розлад Івана Грозного.

Витискання з країни коштів для продовження Лівонської війни.

10 of 23

Зміст опричнини:

Країну поділено на дві частини – опричнину і земщину. На опричних землях поселені дворяни-опричники, які утримувалися населенням земщини.

В опричнині створено спеціальний управлінський апарат; військо опричників було абсолютно слухняним цареві.

Розпочато терор проти боярської опозиції шляхом знищення, заслання, конфіскації земельних володінь.

11 of 23

Результати і наслідки опричнини:

  • Ліквідовано станову монархію: з 43 членів боярської думи 19 страчено, 3 примусово стали ченцями; убито московського Філіпа; посилено самодержавну владу царя.
  • Занепад сільського господарства: площі рільних земель у центральних районах скоротилися більш ніж утричі.
  • Значні жертви репресій: вважається, що кількість загиблих не менш ніж 23 тис. чоловік.
  • Суттєво послабились південні кордони, внаслідок чого кримський хан Давлет-Гірей 1571 р. спалив Москву.
  • Встановлено відносини підданства, все населення, незалежно від соціального стану, вважалося рабами царя.

12 of 23

Це цікаво!

​

1576 р. Іван IV запропонував Єлизаветі І вийти за нього заміж й просив переїхати до неї в Англію. Єлизавета на шлюб відповіла відмовою. Обурений, що королева знехтувала потомком римських імператорів, Іван IV, не церемонячись, у листі назвав Єлизавету «безсоромною дівицею, що засиділася в дівках».

13 of 23

14 of 23

Смутні часи кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. – �період кризи державності в Московському царстві, що супроводжувався народними бунтами, появою царів-самозванців, польською та шведською інтервенцією, розоренням країни.�Причини:

Господарське розорення країни внаслідок опричнини, Лівонської війни, татарських нападів.

Відсутність гідних наступників Івана Грозного (старший син Федір недоумкуватий, молодшому Дмитрію 2 роки, а сина Івана цар власноруч убив).

15 of 23

І період (1598 – 1605 рр.).

1598 р.

    • Після смерті Федора, царем було проголошено Бориса Годунова. Його правління викликало невдоволення, оскільки декілька років у країні відбувалися стихійні лиха, голод, епідемії, винуватцем яких вважали царя.

1603 р.

    • Поява самозванця Лжедмитрія І, який начебто врятувався і претендує на батьківський престол. Він заручився підтримкою Польщі та з військом козаків рушив на Москву.

1605 р.

    • Помер Борис Годунов (ймовірно отруєний).

16 of 23

ІІ період (1605 – 1610 рр.).

1605 р.

    • Лжедмитрій І захопив Москву. Його намагання здійснити проєвропейські реформи зустріло опір боярства.

1606 р.

    • Лжедмитрія І вбито під час повстання, організованого боярами. Новим царем став Василь Шуйський.

17 of 23

1606 – 1607 рр.

    • Повстання під проводом Івана Болотникова проти політики В. Шуйського, яке перетворилося на справжню селянську війну, завершилося поразкою.

18 of 23

1607 р.

    • Поява Лжедмитрія ІІ, якого підтримали війська Речі Посполитої.

1608 р.

    • Зі своїм військом Лжедмитрій ІІ підійшов до Москви, але взяти її не зміг і отаборився у Тушині.

Марина Мнішек, дружина Лжедмитрія ІІ.

19 of 23

1609 р.

    • В. Шуйський звернувся по військову допомогу до Швеції.

1610 р.

    • Московсько-шведське військо розбив польський гетьман С. Жолкевський. В. Шуйського позбавляють престолу, влада перейшла до боярського уряду з семи чоловік («Семибоярщина»), очолюваного Федором Мстиславським.

Поляків впустили до Москви, польському королю запропоновано московський престол для його сина Владислава. Але між союзниками самозванця починаються конфлікти і Лжедмитрія ІІ убили.

20 of 23

1611 р.

    • Формування Першого народного ополчення, що розпалося через провал Московського походу.
    • З ініціативи земського старости Новгорода К. Мініна та князя Д. Пожарського сформовано Друге народне ополчення.

1612 р.

    • Звільнення Москви від інтервентів силами Другого ополчення.

21 of 23

1613 р. – обрання московським царем 16-річного Михайла Романова (1596 – 1647 рр).

  • Утверджується станово-представницька монархія.
  • Зростає значення земських соборів, до складу яких входили вище духовенство, Боярська дума, представники дворянства, козацтва, купецтва, посадських людей (ремісники, торговці)
  • Собори мали дорадчі повноваження.

22 of 23

Цар Олексій Михайлович Романов (1629 – 1676 рр.).

  • Формується абсолютистська держава.
  • Зменшується значення Боярської думи та земських соборів.
  • Церква підпорядковується царській владі.
  • Державні справи вершаться від царського імені.
  • Виступ проти царя карається смертною карою.
  • Укладено договір з Гетьманською Україною про її входження до Московської держави (1654 р.).

23 of 23

«Бунташне» ХVІІ ст.

1648 р.

«Соляний бунт».

1662 р.

«Мідний бунт».

1670 – 1671 рр.

    • Селянська війна під проводом Степана Разіна.