Микола Вороний. �Життя і творчість
актор
корифей театру
Театро
знавець
перекладач
Літера
турний критик
редактор
поет
публіцист
режисер
патріот
Громад
ський діяч
дослідник
Микола Кіндратович Вороний народився 6 грудня1871р. на Катеринославщині (нині Дніпропетровська область) у сім’ї ремісника.
1871-1938
Псевдоніми: Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші.
Батько поета Кіндрат Вороний був ремісником, дрібним торговцем, походив з кріпаків.
Мати О. Д. Колачинська походила з шляхетного роду Колачинських (її предок Прокіп Колачевський був ректором Києво - Могилянської академії в 1697 – 1702 р.р.
БАТЬКИ МИКОЛИ ВОРОНОГО
Коли Микола був ще немовлям, родина переїхала до передмістя Харкова, тут і минули дитячі роки майбутнього поета.
ХАРКІВ, НАПРИКІНЦІ ХІХ СТ.
Хлопцю розказували, що один з його предків воював у загоні Максима Залізняка.
Микола навчався спочатку в Харківському, а після переїзду батьків - у Ростовському реальному училищі. Віршувати почав ще в Харкові. І то не дивно: у родині Вороних шанували українські традиції, культуру, мову.
ХАРКІВ
Микола захоплювався пригодницькими романами
М. Ріда, Ф. Купера, Ж. Верна
ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ
Особливий вплив на формування його світогляду справила творчість Т.Г. Шевченка.
Майн Рід
Ж. Верн
Ф. Купер
Незабутнє враження залишили вистави трупи Марка Кропивницького, відтоді Микола Вороний на все життя полюбив театр, пов’язав із ним свою долю.
М. Кропивницький
Микола Вороний починає захоплюватися ідеями революційних народників, бере участь у різних таємних гуртках.
Через зв’язки із народницькими організаціями Миколу було відраховано із сьомого класу училища із забороною вступати до вищої школи.
Здобувати вищу освіту Микола Вороний міг тільки за кордоном
Здобувати вищу освіту Микола Вороний міг тільки за кордоном, тому 1895 р. вступає до Віденського університету, а потім продовжує навчання у Львівському університеті на філософському факультеті.
ВИЩА ОСВІТА
ВІДЕНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ
Співпрацює з Іваном Франком у журналах «Житє і слово», «Зоря», газетах «Радикал» і «Громадський голос».
Микола Вороний згадував про Івана Франка: «Це був велетень, таких людей у житті я більше не стрічав».
Іван Франко
У цей час Микола Вороний розгортає театральну діяльність. Він стає режисером галицького театру «Руська бесіда», а з 1897 р. – актором східноукраїнських труп М. Кропивницького,
П. Саксаганського.
ТЕАТРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ТЕАТР «РУСЬКА БЕСІДА»
ТЕАТРЛЬНА І ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
У 1901 р. він залишив сцену, служив дрібним чиновником на півдні України.
У 1910 р. переїхав до Києва, тут побачили світ його поетичні збірки. Працював у театрі М. Садовського.
Пробував себе як літературний та театральний критик, став талановитим перекладачем. Перекладав Данте, В. Шекспіра, О. Пушкіна,
М. Матерлінка, П. Верлена, М. Гумільова.
Перу М. Вороного належать блискучі переклади революційних пісень: «Інтернаціонал», «Марсельєза», «Варшав’янка»
https://www.youtube.com/watch?v=ZTh5PCgLVls&ab
«Марсельєза»
РЕВОЛЮЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Микола Вороний брав активну участь в Українській революції 1917 р., улаштовував народні віча, був одним з організаторів Центральної ради. Однак замість роботи в уряді�обрав театральну справу. �
1 січня 1919 року в Україні урочисто відзначали 25-літній ювілей творчої праці М. Вороного. Ювіляра вітав голова Директорії УНР В. Винниченко. Виступав на урочистостях і головний отаман українського війська С. Петлюра.
І ЗНОВУ ТЕАТРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Восени 1917 р. Миколу Вороного призначили директором, а за сумісництвом – головним режисером першого державного театру України – Українського національного театру, який об'єднав акторів мандрівних труп Івана Мар’яненка, Трохима Колісниченка, Івана Сагатовського і 17 вересня 1917 р. постановкою драми “Пригвождені” Володимира Винниченка відкрив перший сезон.
Український національний театр
ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ
Дипломатичний корпус УНР
Після більшовицької окупації України Микола Вороний мусив емігрувати за кордон. Спочатку працював радником уряду УНР у Варшаві. Згодом переїхав до Львова, де викладав у консерваторiї та в органiзованiй ним драматичнiй школi, видав театрознавчi книжки «Режисер», «Драматична примадонна», мистецтвознавчу — «Пензлем i пером».. �
ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ
1926 р. Микола Вороний, повіривши підступній пропаганді про «українізацію», повертається на підрадянську Україну. Працював викладачем Харківського музично - драматичного інституту. Офіційна критика й влада розглядали творчість митця підозріло й негативно, звинувачуючи його в «модернізмі», «буржуазності» та «націоналізмі».
«ВОРОГ НАРОДУ»
Миколу Вороного, як і багатьох тодішніх українських діячів - патріотів, чекала доля
«ворога народу». У
1934 р. він був засуджений на три роки таборів, але через хворобу
покарання замінили засланням до Казахстану.
МАРКО ВОРОНИЙ – СИН МИКОЛИ ВОРОНОГО
Марко Вороний – талановитий поет і публіцист. Жив і працював у Москві.
1904 - 1937
М. Вороний дуже любив свого сина
й переймався його безвинними стражданнями.
Микола Вороний із сином Марком
Дізнавшись про долю батька, син митця, Марко, залишив усе й приїхав�рятувати його: разом із ним голодував, оббивав пороги різних інстанцій у Харкові й Києві, вимагав перегляду справи й зняття обвинувачень. Клопотання не�допомогли. М. Вороний змушений був виїхати з Києва на заслання, а Марка заарештували, рік тримали в одиночній камері без суду й слідства, а потім винесли�вирок — сім років каторги в холодній Карелії.
Ідучи на смерть, батько, на його щастя, так і не довідався, що сина вже немає — його розстріляли в концтаборі ще 3 листопада 1937 р. �
7 червня 1938 р. о 24 годині (час указаний точно в акті про виконання вироку) за рішенням Особливої трійки при УНКВС по Одеській області був страчений шістдесятисемилітній Микола Вороний.
ТВОРЧИЙ ДОРОБОК
Збірки:
У 1898 р. М. Вороний надрукував перший вірш «Не журись, дівчино»
1899 року М. Вороний написав свій найвідоміший твір - поему «Євшан – зілля»
Мабуть, найпереконливішим твором поета, у якому громадянські мотиви
прозвучали як гімн покоління борців за українську незалежність, став вірш «За
Україну!» (1917)
Вірш, покладений на музику композитором Я. Ярославенком, став одним із найпопулярніших маршів українських патріотів у часи визвольних змагань. �
Пзмагань. �
(Микола Вороний: весна 1917 р., м.Київ)
«О УКРАЇНО!» – НАЙКРАЩА ПІСНЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
УШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ
ЛЬВІВ, ВУЛ. М. ВОРОНОГО
Моя девіза — йти за віком І бути цілим чоловіком. М. ВОРОНИЙ
Ім’я Миколи Ворогого було приречене на довгі роки забуття й тільки наприкінці 1980 - х років повернулося в українську літературу.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!