Чайна церемонія

Чайна церемонія ( з яп. “тя-но ю”) – ретуалізована форма спільного чаювання, що виникла у Середньовіччі у Японії

Започаткував ритуал чернець Дайо (1236-1308). Століттям пізніше мистецтву навчається Мурата, який дотримувався ідеї “вабі”(простоти) та об`єднав 4 основних принципи чайної церемонії: гармонію, шанобливість, чистоту, тишу

Різновиди церемонії

Нічна – проводиться при світлі місяца. Гості збираються перед північчю. Завершуеється не пізнише ніж о 04:00. Особливість : порошковий чай готується безпосередньо під час церемонії

На сході сонця. Починається о 03:00-04:00 ранку і триває до 06:00 ранку

Ранкова. Проводиться зазвичай у сезон спекотної погоди, починається о 06:00 ранку

Післяобідня. Починається о 13:00

Вечірня. Починається о 18:00

Дзео Такено (1502-1555) почав використовувати для церемонії спеціальну будівлю – чайний будиночок (“тясіцу”), якому було надано вигляд селянської хати

Зазвичай у чайний будиночок можна увійти через ворота, які відчиняють, щоб не турбувати господаря, зайнятого підготовкою.

Підготовка до церемонії

• Гості збираються разом у кімнаті,де їм подають гарячу воду, щоб створити загальний настрій

​

• Гості вирушають садом до будиночка по кам`яній доріжці – символ очищення від суєти

​

• У будиночка гостей зустрічає господарь, який веде їх до кам`яного колодязя, де здійснюється обряд омовіння – символ тілесної і духовної чистоти

​

• Вхід у будиночок низький і вузький – символ остаточного виходу за межі буденного світу. Людина, яка входить, повинна вклонитися, бо вхід незручний – символ рівноправності учасників церемонії

​

• Взуття гості залишають на порозі