Освітній вектор 2026/2027 н.р.:

ідеї, взаємодія, розвиток

ПРОСТІР ДЛЯ ДІАЛОГУ ТА РОЗВИТКУ

​

3 вересня 2026 р.

розширене засідання професійних спільнот учителів мовно-літературної, іноземної, громадянської та історичної освітніх галузей

Старт новго 2026/2027 навчального року

Наказ МОН № 1/16209-26 від 28 липня 2026 р.

«Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти»

​

​

Оновлення держстандартів загальної середньої освіти: ключові акценти

Закріплено українознавчий компонент для дітей за кордоном і на ТОТ

Учні завершать навчання за тим стандартом, за яким розпочали

Збільшено кількість годин на історію та громадянську освіту

Оновлено норми щодо інклюзивності та безбар’єрності

Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює спільні навчальні плани для різних типів закладів освіти

​

​

Звертаємо увагу, що були внесені зміни до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти наказом Міністерства освіти і науки України від 17.08.2026 №1430

​

Ключові зміни до типової освітньої програми 5-9 класів

Підтримка дітей під час війни (прописано механізми навчання та визнання результатів для учнів, які перебували за кордоном, на ТОТ)

Подолання освітніх втрат (перерозподіл годин на вибірковий освітній компонент тепер прямо рекомендовано спрямовувати на індивідуальні консультації та групові заняття для надолуження пропущеного матеріалу).

​

Збільшено кількість годин на перерозподіл (якщо у 2021 році на додаткові заняття виділялося від 0,5 до 2 годин на тиждень, то в новій редакції цей обсяг зріс до 5 – 9,5 годин)

Галузеві зміни до типової освітньої програми 5-9 класів

Збільшено кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти у 7–9 класах. Упродовж цього циклу навчання сумарну кількість годин на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані збільшено на дві години.

запит на посилення національно-патріотичного виховання

​

Відповідно до статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту»), звертаємо увагу:

​

педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх усередині циклу, зокрема, при переході від 5-го до 6-го класу

​

Водночас, для класів, які розпочнуть навчання на тому самому циклі повної загальної середньої освіти (зокрема, одному з циклів базової середньої освіти) у наступних роках можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторських колективів.

​

Різні класи однієї паралелі можуть навчатися за різними модельними навчальними програмами.

• довільна форма (друковані чи електроні);

​

• може бути об’єднане з навчальною програмою в один документ;

​

• формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальними рішеннями вчителя/вчительки;

​

• гнучкість і можливість корегування термінів опрацювання програмових тем відповідно до результатів засвоєння учнівством навчального матеріалу.

​

Головним завданням для вчителя/вчительки є забезпечення досягнення учнівством обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом для певного циклу навчання.

​

Оцінювання в НУШ 5-9 кл.:

оновлені нормативні документи

Оцінювання в НУШ: ключові новації

«Під час планування й проведення певного виду оцінювання вчитель самостійно обирає спосіб фіксування результатів.

Оцінювання за групами результатів та їх унесення до класного журналу не є обов’язковими»

​

Наказ МОН від 17 серпня 2026 р. № 1/17756-26

«Про інструктивно-методичні рекомендації щодо

викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів

у закладах загальної середньої освіти у 2026/ 2027 н.р.»

​

Наказ МОН № 1427 від 14.08.2026 року «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

​

Щодо груп результатів:

• Групи результатів біля кожної оцінки більше не обов’язкові.

Водночас самі групи результатів не скасовуються. Учитель може й надалі використовувати відповідне індексування як додатковий робочий інструмент, якщо вважає його зручним.

​

• Оцінку за підсумкову роботу – теж можна фіксувати в журналі без уточнення груп результатів.

​

• Семестрова оцінка з навчального курсу чи інтегрованого курсу – також може бути одна, не за групами результатів.

• До 1 жовтня 2026 року буде розроблено примірну форму свідоцтва досягнень для учнів 5-9 класів.

​

• Річну оцінку можна визначати як середнє арифметичне семестрових оцінок або за іншими підходами, закріпленими у шкільних правилах.

​

• Окрему річну підсумкову роботу проводити не передбачено, крім окремих випадків для учнів на індивідуальних формах навчання.

Оцінювання в НУШ 5-9: рекомендовані методичні матеріали з інструментами компетентнісного оцінювання

Путівники з кожної освітньої галузі «Як оцінювати в НУШ» (29 вересня 2025 р.)

(посилання)

Містять практичні інструменти, переліки видів навчальної діяльності, які безпосередньо спрямовані на формування та оцінювання результатів навчання, зразки підсумкових робіт з детальними схемами та критеріями оцінювання

Наказ МОН № 1427 від 14.08.2026 року «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

​

Щодо оцінювання у процесі навчання:

У процесі навчання застосовують формувальне й поточне оцінювання.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Скріншот зі сторінки МОН https://mon.gov.ua/news/mon-sprostylo-protsedury-otsiniuvannia-v-bazovii-shkoli

Наказ МОН № 1427 від 14.08.2026 року «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

​

Щодо формувального оцінювання:

​

• Результати формувального оцінювання педагог може фіксувати у зручний для себе спосіб — у робочих нотатках, контрольних переліках, матрицях або щоденниках спостережень, які є внутрішнім інструментом і не потребують оформлення як окрема звітність.

​

• Вносити результати формувального оцінювання до класного журналу не обов’язково.

​

• Так само оцінки, отримані під час формувального оцінювання, не враховують у підсумковій оцінці. За потреби в журналі можна зробити запис «Формувальна» у стовпці з датою.

Наказ МОН № 1427 від 14.08.2026 року «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

​

Щодо дистанційного оцінювання:

​

• Під час дистанційного та змішаного навчання застосовують загальні вимоги щодо відповідності методів результатам навчання, критеріальності, достатності інформації та академічної доброчесності.

​

• Технічні чи організаційні обставини, які не характеризують рівень знань учня, не можуть бути самостійною підставою для зниження оцінки.

​

• Якщо через такі обставини інформації недостатньо для обґрунтованого висновку, учневі доцільно надати доступний спосіб і, за потреби, інший строк для демонстрування результатів навчання.

Оцінювання в НУШ: новації

Наказ МОН «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» від 04.05.2026 №722

(посилання)

​

• когнітивних процесах (як учень/учениця мислить?) ,
• навчальній діяльності (що і як робить учень/учениця?)
• рівні самостійності (на скільки потрібна допомога, супровід?)
• комунікації та взаємодії (чк учень використовує знання й уміння в спілкуванні та спільній діяльності?)
• частоті прояву відповідних умінь (наскільки стабільно учень це демонструє результат?).

​

​

​

Уперше на загальнодержавному рівні визначено єдині загальні критерії оцінювання для кожного бала від 1 до 12. Вони ґрунтуються не лише на обсязі знань, а й на 5 інтегрованих показниках:

​

Оцінювання в НУШ: новації

Наказ МОН «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» від 04.05.2026 №722

(посилання)

Оцінювання в НУШ: новації

Щодо розробки в закладі критеріїв оцінювання

(допоміжні матеріали):

• Путівники з кожної освітньої галузі «Як оцінювати в НУШ» (29 вересня 2025 р.) посилання
• Орієнтовні зразки критеріїв оцінювання (з урахуванням п’яти наскрізних показників оцінювання, автор Марія Барна, кандидатка педагогічних наук, доцент КЗ ЛОР «Львівський ОІППО») посилання
• Критерії оцінювання та орієнтовні кількості різних видів робіт для вчителів УМЛ та зарубіжної літератури (методичні рекомендації Закарпатського ОІППО:

Дорожня карта вчителя мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання (для 5–9 (НУШ) та 10–11 класів закладів загальної середньої освіти https://drive.google.com/file/d/1qPKBlSCz8nJHF4yKWU4roIALWbfKO4re/view

​

​

Розроблення критеріїв оцінювання

Оцінювання 10-11 класах

Наказ № 329 від 13 квітня 2011 року «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти”

(посилання)

Ці критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) у 10 та 11 класах та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень

Наказ МОН No 1222 від 21.08.13 року «Про затвердження

орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної

середньої освіти» (посилання)

Докладні критерії оцінювання для кожного виду навчальної діяльності

Інструктивно-методичні рекомендації

НАКАЗ МОН № 1/17756-26 ВІД 17.08.2026 Р.

​

Рефлексія — обов’язкова частина уроку

Матеріали методичного посібника «Мовно-літературна освітня галузь: як оцінювати в НУШ»

Матеріали методичного посібника «Мовно-літературна освітня галузь: як оцінювати в НУШ»

Матеріали методичного посібника «Мовно-літературна освітня галузь: як оцінювати в НУШ»

«Дорожня карта вчителя мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання (для 5–9 (НУШ) та 10–11 класів закладів загальної середньої освіти»

посилання

Мовна грамотність — наскрізно (вивчення синтаксису не означає відмову від повторення попереднього матеріалу. Орфоепія та правопис. Лексикологія та словотвір. Морфологія. Синтаксис і пунктуація)

Мовна компетентність → практична дія → професійна ситуація. Мовні знання варто переносити в реальні та професійно орієнтовані ситуації.

Учні можуть працювати в ролі: медіааналітиків; авторів цифрового контенту; фахівців із кризових комунікацій; авторів промов; дизайнерів цифрового контенту.

​

​

Від:

пасивного читання → переказу → відтворення фактів

.

​

До:

аналізу → дослідження → інтерпретації → критичного осмислення → творчої трансформації

​

Література і сучасні професії

прочитати твір → написати рецензію → створити анонс → адаптувати сюжет → представити його цифровій аудиторії.

Художній текст — простір осмислення себе, своєї культури та історії

Зарубіжна література: діалог культур

Інтеркультурний підхід

Досліджуємо: світогляди різних епох; культури різних народів; спільні цінності; зв’язки зі світовою культурою

Художній текст — майданчик для діалогу культур

Компаративний підхід

Порівнюємо: твори; образи; ідеї; культурні контексти; художні традиції.

​

Література і сучасні професії

ознайомлення підлітків із міжнародним ринком праці та креативними індустріями. На уроках учні можуть спробувати себе в ролі культурних оглядачів, літературних скаутів чи перекладачів-аналітиків

Специфіка навчального процесу в 9 класі вимагає збалансованого поєднання розвитку мовленнєвих навичок (аудіювання, читання, говоріння, письмо) із тестовими форматами завдань для перевірки іншомовної компетентності.

​

Орієнтир:

​

​

Завдання вчителя - підсвітити прив’язку іноземної мови до реальних професій та допомогти учневі зрозуміти, чи буде іноземна мова його профільним інструментом (філологія, міжнародні відносини), чи прикладним (IT, маркетинг, інженерія).

​

Визначення кількості годин: рекомендовано орієнтуватися на максимальний показник для галузі (3 год/тиждень) для посилення історії, громадянської освіти або правознавства.

Трансформація підходів

Важливі акценти

Пріоритетна тематика:

​

• права людини й механізми їх захисту,

​

• місцеве самоврядування,

• правовий режим воєнного стану,

​

• цифрове громадянство.

​

• національно-патріотичний акцент

З нагоди 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина

(19.10.1926–2016)

​

Урок «Богдан Гаврилишин: урок відповідального лідерства для світу»

​

Пріоритетна тематика:

• основи теорії держави і права,
• конституційне законодавство,
• прикладні аспекти цивільного, трудового й адміністративного права,
• нульова толерантність до корупції, колабораціонізму, державної зради;
• алгоритми захисту прав людини в особливий період, зокрема правам внутрішньо переміщених осіб

Травмочутливість — обов’язкова умова

​

Не використовуємо:

• надмірно деталізовані описи трагедій;
• детальні описи руйнувань;
• тексти з надмірною деталізацією воєнних дій.

​

Натомість добираємо тексти про:

• стійкість •відновлення • взаємодопомогу
• солідарність.

На які нові документи варто звернути увагу?

​

Вступив у дію 31 липня 2026 року і є першим окремим законом, що комплексно регулює питання академічної доброчесності в закладах освіти.

Система забезпечення академічної доброчесності в ЗЗСО:

• внутрішня політика щодо формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;
• вимоги до створення, оприлюднення, виконання та оцінювання академічних творів, навчальних робіт;
• заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;
• порядок формування, повноваження та відповідальність уповноважених органів;
• процедура розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, заходи реагування, порядок оскарження тощо.

Усі ці документи мають бути затверджені вищим колегіальним органом закладу — педагогічною радою.

На які нові документи варто звернути увагу?

​

1.Заборонено відмовляти в створенні інклюзивного класу.

​

2.Створення інклюзивного класу не залежить від кількості дітей.

​

3.Індивідуальна програма розвитку є обов’язковою. Її розробляє команда психолого-педагогічного супроводу, беручи до уваги рекомендації інклюзивно-ресурсного центру, і переглядає програму щонайменше двічі на рік або за потреби.

​

Оновлене положення дає більше часу для якісної підготовки цього документа. Якщо раніше команда супроводу мала розробити індивідуальну програму розвитку протягом двох тижнів від початку навчання дитини, то тепер це можна робити протягом місяця.

​

​

​

Збільшено термін дії сертифіката за результатами її успішного проходження з трьох до пʼяти років

​

• узгоджено строки сертифікації та атестації з метою уникненняути дублювання процедур і зменшити навантаження на педагогічних працівників

​

• це також спростить планування професійного зростання команди та інші кадрові процеси

​

• Збільшення строку дії сертифіката розвантажить педагогів, оскільки збільшить інтервал між оцінюваннями та дасть більше часу для якісного професійного розвитку.

​

Конкурс “Учитель року-2027”

БІОЛОГІЯ

ІНФОРМАТИКА

Наказ МОН від 06.08.2026 №1322 “ Про провнедення всеукраїнського конкурсу “Учитель року 2027”

•Участь педагогічних працівників у конкурсі - добровільна

•Педагогічний стаж конкурсанта / конкурсантки має бути не менше 3-х років на дату реєстрації на конкурс.

•Зареєструватися для участі можна з 18 жовтня до 9 листопада 2026 року.

•Передбачено дватури:

І – грудень 2026 – лютий 2027 року;

ІІ– квітень – травень 2027 року