Презентація

Лісостепова зона

України

Географічне положення

Лісостепова зона займає центральну частину України. Вона простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід від зони широколистяних лісів і кордонів з Молдовою до східних кордонів нашої держави. Далі на схід продовжується на території Росії. 

Північна межа лісостепу проходить по лінії, де закінчуються мішанолісові ландшафти. А південна зі степовою зоною

доходить до умовної лінії, що пролягає через такі населені пункти: 

Котовськ – Первомайськ – Кіровоград –Красноград – Вовчанськ.

 Лісостепова зона займає близько 31 % площі України.

​

Межі лісостепової зони

Клімат

Клімат Лісостепу помірно теплий, із достатнім і постійним зволоженням на заході й нестійким — на сході. Січневі

температури із заходу на схід змінюються від –5 до –8 °С, липневі від +18 до +22 °С. Річна кількість опадів зменшується із заходу на схід з 500—750 до 450 мм. Найбільше опадів (65—75 %) буває

влітку. Коефіцієнт зволоження

змінюється від 2,8 (Львів), 2,0

(Хмельницький) до 1,4—1,2 на півдні.

Співвідношення тепла і вологи в

лісостеповій зоні сприятливе для

вирощування різноманітних

сільськогосподарських культур.

​

Грунти

У грунтовому покриві лісостепу переважають різні види чорноземів (типові та опідзолені) та сірі лісові грунти, що сформувалися на лісах або лісоподібних суглинках. У зниженнях поширені лучні і лучно-чорноземні грунти, подекуди — торфові. Рівень родючості грунтів найвищий у середній та східній

частинах зони. Південна

межа лісостепу майже

збігається переходом

типових чорноземів у

чорноземи звичайні.

​

Рослинний світ

Рослинність представлена лісовими і степовими видами.

 Лісистість території більша у західній частині, там вона досягає 15 % . Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах , що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісоутворювальними породами

зони є дуб, граб, бук, клен, липа.

У заплавах річок ростуть берест, 

вільха, верба. На піщаних берегах

Дніпра, Південного Бугу та

 Сіверського Дінця, острівцями

ростуть соснові ліси. У широких

балках поширені байракові ліси,

в яких ростуть дуб, граб, клен,

липа, ліщина, брусниця.

До лісових масивів безпосередньо прилягає степ. Майже всі ділянки

розорані й зайняті різноманітними сільсько-господарськими культурами (пшениця, ячмінь, овес, гречка, 

цукрові буряки, картопля, овочевіт культури та інші). Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки лежать на вододілах річок і їхніх схилах. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина,

тонконіг, стоколос, ковила, гадючник,

звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. На заплавних

луках ростуть осока, рогіз, стрілолист, 

калюжниця, цикута. На водоймах ростуть глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.

Рельєф

Лісостепова зона займає територію, на якій переважають

височини: із заходу на схід змінюють одна одну Розточчя,

 Подільська, Волинська, Придніпровська та Середньоруська височини.  Платоподібні поверхні височин чергуються з 

горбогір'ями, окраїни височин сильно почленовані ярами і 

балками. Низовини займають невеликі території на Лівобережжі (Придніпровська низовина). Висоти поверхні коливаються від 100 м до 471 м (гора Камула). Характерною

ознакою краєвиду є високі праві береги річок, сильно

розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами. 

Тваринний світ

Тваринний світ зони представлений лісовими та степовими видами. Тут живуть дикі кабани, козулі, олені, зайці, білки, куниці, тхори, полівки, лисиці, вужі, багато птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди, журавель, зяблик,

 горлиця та ін.

​

Взаємозв’язки між компонентами природного комплексу

Дякую за увагу!