1 of 22

2 of 22

Історія

​

  • Міністерством освіти і науки України затверджено «Типову освітню програму для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235, https://drive.google.com/file/d/1b9Xkh0UQHaX52oxTz6ZzMgm9WUurHadb/view, що поетапно впроваджується, починаючи з 2022/2023 навчального року.
  • Для реалізації громадянської та історичної освітньої галузі Державного стандарту з переліку назв навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених Типовою освітньою програмою, різними авторськими колективами створено 12 модельних навчальних програм для 5-6 класів, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».
  • Модельні навчальні програми слугують основою для розроблення навчальних програм, навчальної та навчально-методичної літератури для5-9 класів і уможливлюють реалізацію закладами освіти академічної свободи.
  • модельні навчальні програми та навчально-методичне забезпечення до них розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/ navchalni programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayins koyi-shkoli zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku) й офіційному вебсайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/hromadians-ka-ta-istorychna osvitnia-haluz/). Оскільки всі модельні навчальні програми для 5 і 5-6 класів є авторськими, то їхні підходи втілюються в авторських підручниках та додаткових навчально методичних матеріалах. Вільний доступ до цих матеріалів відкрито на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» у рубриці «Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0MpJ Av/edit#gid=795922471). Тут уміщено календарно-тематичне планування, методичні рекомендації для вчительства та навчально-методичні комплекти для пілотування відповідних програм.

3 of 22

Історія

​

  • Розроблені на базі модельної програми, освітня програма закладу і навчальна програма з предмета – це обов’язковий для виконання документ для вчителя, тому необхідно ретельно опрацювати пояснювальні записки до кожної із програм. Адже саме у них сформульовані мета, завдання, змістові лінії, структура і найголовніше – структуровано викладений компетентнісний потенціал навчальної дисципліни в усій його ієрархії та розкриті ресурси і способи його формування.
  • Освітній заклад у рамках базової школи може обирати інший варіант модельної навчальної програми з освітнього предмета.

​

  • З текстами підручників для 5-6 класів НУШ можна ознайомитися на сайтах ІМЗО та видавництв, зокрема у «Навчально-методичній скарбниці НУШ. Громадянська та історична галузь». Окрім того у цій же скарбниці наведений перелік й інших складових НМК: календарно-тематичне планування, таблиці, електронні додатки, аудіо та відеофайли тощо. Не треба забувати, що невід’ємною складовою навчально-методичного комплексу є атласи і карти.

​

4 of 22

Історія

  • У 2023/2024 навчальному році у 6 класі, завершуючи адаптаційний цикл, слід продовжити працювати за обраними модельними навчальними програмами. Модельні навчальні програми з громадянської та історичної освіти пропонують три види інтегрованих курсів: - інтеграцію історії України та всесвітньої історії у програмах для 6 класу «Історія України. Всесвітня історія» двох авторських колективів; - інтеграцію трьох предметів: історія України, всесвітня історія та громадянська освіта у програмах інтегрованого курсу для цілісного адаптаційного циклу 5-6 класу, які об’єднані у два типи програм: «Досліджуємо історію і суспільство» (три авторських колективи) та «Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти» (три авторських колективи).
  • Важливого значення в умовах завершення адаптаційного циклу базової середньої освіти набуває щільність пропонованого авторами модельних навчальних програм змісту та його розподілення (баланс) між 5 та 6 класами. За умов мінімальної та рекомендованої кількості годин для 6 класу в орієнтовно 70 годин річного навантаження календарно-тематичне планування має передбачати не лише уроки опанування змісту, але й уроки формування наскрізних умінь, можливостей впроваджувати діяльнісний підхід до навчання, час для здійснення повторення, узагальнення, упровадження різних форм.

5 of 22

Історія

  • Для організації навчання історії в 6 класі принципове значення мають активні та інтерактивні методи і види навчальної діяльності, на яких акцентовано увагу в модельних навчальних програмах. Це зокрема:
  • - навчально-пізнавальна (здатність розуміти мету діяльності, сприймати та систематизувати інформацію);
  • - дослідницька (здатність аналізувати різні типи джерел);
  • - пошукова (здатність знаходити інформацію та вирізняти в ній факти від суджень);
  • - творча (здатність перетворювати інформацію з одного виду в інший, самостійно продукувати інформацію);
  • - проєктна (здатність планувати та здійснювати власні активності); - моделювання (здатність створювати імітаційні моделі життєвих ситуацій з метою їх подальшого аналізу);
  • - інтерактивна (здатність долучатися до різних форм колективної взаємодії задля досягнення спільної мети); - дискусійна (здатність здійснювати власну оцінку, сприймати оцінку інших та виробляти узагальнену позицію)

6 of 22

Історія

  • Діяльність з оцінювання учнів/учениць за обраною модельною програмою має здійснюватись шляхом поточного і підсумкового оцінювання. Основою оцінювання є передбачені відповідною модельною навчальною програмою очікувані результати навчальної діяльності школярів або складники ключових компетентностей і наскрізних умінь, що мають формуватись (розвиватись) під час навчання, а саме: мінімальний обсяг знань, обов’язковий для засвоєння учнем/ученицею у відповідності до його/її індивідуального розвитку та пізнавальних можливостей; основні уміння й навички, формування/розвиток яких передбачено програмою; формування ціннісного ставлення учня/учениці до історичних, суспільних, життєвих явищ і подій, що досліджуються. Такі результати подані до кожного з розділів програм і слугуватимуть орієнтирами для тематичного/підсумкового оцінювання школярів. Результати кожного уроку пропоновані авторами у календарно-тематичному плануванні є критеріями формувального оцінювання. Під час оцінювання важливо керуватися моніторингом особистісного поступу здобувачів освіти у виконанні навчальних завдань, дотримання ними принципів академічної доброчесності.

7 of 22

Історія

  • З історії не передбачено «обов’язковості» письмових узагальнювальних чи контрольних робіт. Формати (усні, письмові, комбіновані; «паперові», електронні) завдань для уроків узагальнення та/або тематичного контролю учитель/учителька обирають самостійно. Важливо враховувати мотиваційний характер формувального та тематичного оцінювання, баланс вимог поточного оцінювання щодо знань та вмінь учнів/учениць та компетентнісний, розвиваючий потенціал формувального оцінювання. На уроці тематичного контролю оцінюються результати виконання завдань усіх присутніх учнів. Виставлені бали за такі уроки допомагають визначити перебіг динаміки пізнавальної діяльності школярів/школярок і більш об’єктивно здійснювати тематичні, а згодом семестрові оцінювання. Згідно з «Інструкцією з ведення класного журналу…», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 р. № 496, «при виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми».

8 of 22

Історія

  • Учнівські зошити з друкованою основою з історії можуть переглядатися вчителями один раз на семестр, і оцінка за ведення зошита може виставлятися в журнал. У такому випадку вона прирівнюється до поточної. Так само вчителям слід діяти з виконаними в зошитах практичними чи творчими завданнями, завданнями на контурних мапах. В учнівських рукописних зошитах можуть міститися супровідні записи, таблиці, замальовки, опорні схеми, виконані «від руки», простими чи кольоровими олівцями, ручками. Підручники, посібники (у тому числі електронні), робочі зошити з друкованою основою, зошити для контролю та/або корекції пізнавальних досягнень, атласи, контурні, настінні мапи, що використовуються на уроках, повинні мати грифи Міністерства освіти і науки України.

9 of 22

У 2023/2024 навчальному році в 7-11 класах чинними є навчальні програми з історії, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698 із внесеними змінами та доповненнями:�– «Історія України. 7-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».�– «Історія України. 10-11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».�– «Всесвітня історія. 7-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».�– «Історія: Україна і світ (інтегрований курс). 10-11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».�Усі навчальні програми розміщено у відповідній рубриці офіційної Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».�– «Всесвітня історія. 10-11 класи. вебсторінки Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/ua) [5].�Ці ж програми рекомендовано використовувати для класів з поглибленим вивченням історії. Учитель/учителька розробляють календарне планування на основі рекомендованих програм. Кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми визначаються вчителем/вчителькою самостійно. При цьому рекомендовано більше годин відводити на практичні роботи.�

10 of 22

  • Пріоритетним напрямом змін у змісті програм з історії є подальша деколонізація, декомунізація і дерусифікація українського освітнього та інфомедійного простору загалом, акцентування уваги на регіоналістику, зокрема кримськотатарський фактор, та мотиви соборності України, формування в учнів мотивації та здатності захищати рідну землю, спираючись на знання історії.
  • Помітне місце у змісті програми, особливо історії ХХ – ХХІ ст. відведено і питанням виховання української національної пам’яті як основи української національної ідентичності (геноцидні практики тоталітарних властей, формування українського пантеону, використання українського національного історичного календаря тощо). Це і є реалізація політики декомунізації, прописаної у відповідних Законах про декомунізацію.Ці питання знаходяться в епіцентрі змін у змісті підручників з історії для Нової української школи.

11 of 22

Поради щодо наповнення�Науково-методичного кейсу вчителя історії

12 of 22

  • З методичної точки зору, головна зміна, для якої готується шкільна історична освіта – це перехід від лінійного принципу подачі матеріалу паралельних курсів вітчизняної та світової історії до вивчення єдиного інтегрованого курсу історії на основі прийнятого у демократичному світі концентричного підходу.
  • Одним із ключових напрямів діяльності вчителя історії у школі та поза її межами є і пошукова, історико-краєзнавча робота. Адже вона несе в собі величезний потенціал громадянського виховання та формування у школярів української національної ідентичності.
  • І її епіцентром у школі має бути сучасний кабінет історії. Нинішня ситуація створила унікальні умови для дослідження нами коріння своєї ідентичності, пізнання свого старого і творення і пошанування нового українського пантеону національних героїв. Змішаний формат навчання дозволяє нам ширше використовувати у роботі з учнями екскурсії як наживо, так і в онлайн-форматі, проводити пошукові дослідницькі експедиції, активно долучатися до проєктів по створенню шкільних музеїв, писати літопис допомоги фронту, допомагати волонтерам свого освітнього закладу і населеного пункту наближати перемогу.

​

13 of 22

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА

​

У 2023-2024 навчальному році чинними є навчальні програми: «Основи правознавства. 9 клас» та «Правознавство (профільний рівень). 10–11 класи». Програми розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.osnovy.pravoznavstva-9.pdf; https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv). У 2022 році було внесено низку змін до програми «Основи правознавства» для учнів 9 класів.

У зміст навчальної програми «Основи правознавства» (9 клас) відповідно до нової логіки його побудови та нових змістових акцентів внесено такі зміни: оновлено назву двох розділів: 1.«Основи теорії права і держави»; 5.«Правнича професія»; введено нові питання та теми практичних занять: а) ціннісно-смислові, а саме: «Цінність права», «Соціальне призначення держави» (практичне заняття), «Права людини. Покоління прав людини», «Демократія. Верховенство права»; «Зобов’язання держави у сфері прав людини: повага, захист, забезпечення» (практичне заняття), «Права дитини та їх захист»; б) пов’язані з викликами сьогодення як-от «Захист прав дитини від жорстокого поводження, експлуатації або інших форм насильства» (практичне заняття); в) такі, що стосуються неповнолітніх як учасників правових відносин, це: «Неповнолітні як учасники договірних правовідносин», «Спадкування і спадщина», «Неповнолітні як користувачі мережі Інтернет» (практичне заняття), «Здійснення права неповнолітніх на результати інтелектуальної власності» (практичне заняття), «Працевлаштування неповнолітніх. Складання резюме. Співбесіда» (практичне заняття); оновлено зміст розділу 5 «Правнича професія» для посилення профорієнтаційного компоненту за рахунок тем «Призначення правника у сучасному демократичному суспільстві» та «Професійна етика правника» (практичне заняття).

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

14 of 22

Основи правозавства

  • Однією із новел навчальної програми «Основи правознавства» (9 клас) є питання, присвячені надзвичайному та воєнному стану. В цьому контексті важливим є донесення до учнів змісту спеціально-правового характеру названих адміністративно-правових режимів, що полягає в особливій про цедурі їх введення, зміні функціонування органів публічної влади, обмеженні окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб. Особливо слід звернути увагу на повноваження військового командування та військових адміністрацій під час дії режиму воєнного стану, а також на правові основи національного спротиву (територіальна оборона, рух Опору та підготовка громадян України до національного спротиву) й забезпечення участі цивільних осіб у захисті України.
  • В умовах бойових дій на території України необхідно актуалізувати теми програмового матеріалу, присвячені правовому і соціальному захисту внутрішньо переміщених осіб, забезпеченню прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України, правовому статусу біженців та осіб, які потребують тимчасового захисту, а також осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

​

15 of 22

Основи правознавства

  • Окремим структурним складником навчальних програм із зазначених предметів є практичні заняття, спрямовані на формування/розвиток в учнівства уміння практичного застосування набутих правових знань та окремих положень законодавства. Кожне практичне заняття є тематичним і має певне змістове наповнення відповідно до контексту конкретної теми. Залежно від пізнавальних інтересів конкретного класного колективу та часового ресурсу вчитель може обирати із зазначених у програмі теми практичних занять або пропонувати свої. У 9 класі рекомендується проводити щонайменше одне практичне заняття із запропонованих навчальною програмою «Основи правознавства» до розділу чи теми. На практичних заняттях доцільно використовувати методи кооперативної роботи, дослідницькі методи, метод проблемного викладу. Відповідно до сучасних методичних підходів учитель не сам пропонує проблему, а визначає її спільно з учнями. Також спільно слід виробити критерії оцінювання роботи учнів. Основним завданням учителя на практичних заняттях є організація процесу та сприяння, допомога учням під час розв’язання проблем.

16 of 22

Основи правознавства

  • Оцінювання учнів є невід’ємною частиною освітнього процесу. Його метою є не лише перевірка і контроль знань і умінь учнів, а й забезпечення їхньої рефлексії та зворотного зв’язку вчителя. Тому на уроках слід застосовувати формувальне оцінювання, що спрямоване на відстеження особистісного поступу кожного учня, опанування ним навчальним досвідом як основи компетентності, забезпечення його індивідуальної траєкторії розвитку. Формувальне оцінювання здійснюється постійно й передбачає надання учням підтримки, коригування засобів, форм і методів, проєктування подальших цілей навчання. Для формувального оцінювання вчитель може організувати самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Крім формувального, вчитель застосовує підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне). Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів тематичного оцінювання. Невід’ємним складником роботи вчителя правознавства є постійний моніторинг нових сучасних концепцій у розвитку теорії права, стандартів захисту прав людини, відхід від прив’язки до законодавства та навчання учнів основним принципам, доктринам та інститутам, в основі яких покладені права та основоположні свободи людини. Оцінювання учнів є невід’ємною частиною освітнього процесу. Його метою є не лише перевірка і контроль знань і умінь учнів, а й забезпечення їхньої рефлексії та зворотного зв’язку вчителя. Тому на уроках слід застосовувати формувальне оцінювання, що спрямоване на відстеження особистісного поступу кожного учня, опанування ним навчальним досвідом як основи компетентності, забезпечення його індивідуальної траєкторії розвитку. Формувальне оцінювання здійснюється постійно й передбачає надання учням підтримки, коригування засобів, форм і методів, проєктування подальших цілей навчання. Для формувального оцінювання вчитель може організувати самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Крім формувального, вчитель застосовує підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне). Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів тематичного оцінювання.

17 of 22

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

У 2023/2024 навчальному році чинною є навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс). 10 клас» для закладів загальної середньої освіти. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства. Громадянську освіту в закладах загальної середньої освіти не варто обмежувати урочною діяльністю. Зміст такої освіти передбачає наскрізну реалізацію її завдань на всіх рівнях освітнього процесу: навчанні, позакласній роботі, виховному середовищі закладу освіти, соціальному партнерстві з місцевою громадою та батьками й оточенням учнівства. Всеукраїнською Асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» на основі багаторічного досвіду імплементації освіти для демократичного громадянства в Україні, створено онлайн-платформу підручника з громадянської освіти для 10-класу www.citizen.in.ua. Зокрема, на платформі www.citizen.in.ua працює онлайн курс з громадянської освіти для учнів 10 класу, що складається з 60 інтерактивних відеоуроків від кращих вчителів громадянської освіти України. Крім того Асоціація «Нова Доба» створила 10 порад щодо вивчення громадянської освіти у 2023-24 навчальному році.

18 of 22

Громадянська освіта

  • 1. Обговорення новин. На початку всіх уроків з громадянської освіти, незалежно від теми, варто обговорювати з дітьми щоденні новини, не приховувати від них правди, навіть якщо за нею криються важкі для суспільства факти й події. Діти та молодь, котрі вміють аналізувати медіапродукти, критично мислити, можуть також доносити своїм рідним об’єктивну інформацію про підступи російської пропагади в інформаційному просторі.
  • 2. Рефлексія про війну. На уроках громадянської освіти варто надавати дітям можливість ділитися своїми враженнями та переживаннями від сучасної воєнної дійсності в Україні. До таких форм роботи варто залучати також шкільних психологів.
  • 3. Досвід інших країн. У класи повернуться учні, котрі перебували в інших країнах Європи. Важливо на уроках громадянської освіти забезпечити їм позитивну ресоціалізацію у стіни рідного освітнього закладу. Варто залучати набутий ними досвід для обговорення з учнями класу на уроках громадянської освіти.
  • 4. У матеріалах курсу громадянської освіти, котрі присвячені питанням національної ідентичності, необхідно звертати увагу учнів/учениць на такі явища як солідарність, соборність і багатокультурність українського суспільства. Варто здійснювати разом із дітьми порівняльний аналіз домінуючих суспільних цінностей у тоталітарній країні-агресорці росії, з одного боку, та Україні й інших демократичних країнах Європи та світу, з іншого.
  • 5. В умовах воєнного стану пріоритетним є ознайомлення дітей із На допомогу освітянинові, № 9, 2023 До нового 2023/2024 н.р. основними засадами міжнародного гуманітарного права, зокрема питаннями, котрі стосуються захисту прав жертв війни та цивільних осіб в умовах збройного конфлікту.

​

19 of 22

Громадянська освіта

  • 6. У тематичному блоці «Демократичне суспільство» варто зосередити увагу на ролі громадських організацій, місцевої громади у ході згуртованого опору ворогу та на особливу роль волонтерства як важливої складової громадянської культури.
  • 7. В рамках вивчення розділу «Медіаосвіта» і курсу загалом варто артикулювали увагу учнів\учениць на агресивних проявах інформаційних війн в онлайн-просторі, інформаційних маніпуляціях, пропаганді, набуттю практичних навиків інформаційної безпеки.
  • 8. Важливими для учнів/учениць є знання щодо особливостей функціонування економіки в умовах війни та основи фінансової грамотності. У цьому вимірі варто акцентувати увагу на особливостях ведення домогосподарства в умовах воєнного стану, в зоні бойових дій, в окупації, під час евакуації та в тилу.
  • 9. У ході вивчення громадянської освіти важливо пропонувати учням використовувати відповідні освітні онлайн ресурси, зокрема матеріалами молодіжного сайту www.citizen.in.ua
  • 10. Підвищення кваліфікації вчителів громадянської освіти здійснюється у форматі активної співпраці педагогів із різних областей України «Команда UA» www.komanda.novadoba.org.ua, що пройшло успішну апробацію й продовжиться у 2023-2024 н.р.

20 of 22

Поради щодо наповнення�Науково-методичного кейсу вчителя ГО

  • На методичному ресурсі АУП https://toolbox.medialiteracy.org.ua/ у рубриці «Медіаграмотність в умовах війни» розміщені розробки занять https://toolbox.medialiteracy.org.ua/predmet/mediagramotnist-v-umovah-vijny/page/2/?post_types=toolbox. На базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти АУП є портал «Медіаосвіта та медіаграмотність» (http://www.medialiteracy.org.ua) як інтерактивна платформа для спілкування педагогів. Там розміщено відео, новини медіаосвіти, електронна бібліотека, календар подій, плани уроків, презентації тощо.
  • Під час вивчення курсу «Громадянська освіта» та інших предметів і курсів освітньої галузі допоміжним у навчанні учнів/учениць медіаграмотності та навичок критичного мислення стануть: посібник «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін»; електронний посібник для вчителя «Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства». Також корисними будуть практичні вправи для розвитку медіаграмотності та критичного сприйняття інформації, зібрані в посібнику: Інфомедійна грамотність онлайн: посібник для тренера / за заг. ред. Тараненко О. / Розроблено в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність». https://filter.mkip.gov.ua/wp-content/uploads/2022/04/l2d-e_online_curriculum_6s_8-1.pdf ; https://www.aup.com.ua/mm/
  • Для організації активного навчання учнів/учениць громадянської освіти помічними будуть «Методичні матеріали для інтегрованого курсу «Громадянська освіта» (10 клас): посібник / автор-укладач Т.Ремех. https://cutt.ly/PwqL05KB.

​

​

​

21 of 22

ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ 6-11 КЛАСІВ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА КРИТЕРІЯМИ ОЦІНЮВАННЯ ТА ОРІЄНТОВНИМИ ВИМОГАМИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ІЗ БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН У СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.

Наказ МОН № 289 від 01.04.2022 року “ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ, ЯКІ ЗДОБУВАЮТЬ ОСВІТУ ВІДПОВІДНО ДО НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»

​

22 of 22

ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 5-11 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ З НАВЧАННЯМ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ