БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МЕТАЛІЧНИХ �І НЕМЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

КАЛЬЦІЙ

• КАЛЬЦІЙ - ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ.
• УМІСТ ЙОГО В ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ ТАКИЙ: МАСОВА ЧАСТКА В ТІЛІ ЛЮДИНИ – БЛИЗЬКО 1,4%, УМІСТ У КРОВІ - 90 МГ/Л; У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 17%, У М’ЯЗОВІЙ - 0,14-0,07%. КАЛЬЦІЙ Є ОСНОВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ (Са5(ОН)(РО4)3, СаСО3) ТА ЗУБІВ (Ca5F(PО4)3), ПІДСИЛЮЄ ЇХНЮ МІЦНІСТЬ. ВІН СПРИЯЄ ВІДНОВЛЕННЮ КЛІТИН УСЬОГО ОРГАНІЗМУ, ТОМУ ЩО Є СКЛАДНИКОМ ЇХНІХ ЯДЕР, КЛІТИННИХ І ТКАНИННИХ РІДИН, ЗАБЕЗПЕЧУЄ «ЗЛИПАННЯ» КЛІТИН ПІД ЧАС УТВОРЕННЯ ТКАНИН. ЦЕЙ ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПРОНИКНІСТЬ БАЗАЛЬНИХ МЕМБРАН ЕПІТЕЛІЮ, ПОТРІБЕН ДЛЯ РОБОТИ М’ЯЗІВ І КРОВОТВОРЕННЯ, БЕРЕ УЧАСТЬ У РЕГУЛЮВАННІ Й ПОРУШЕННІ РОБОТИ СЕРЦЯ, ПЕРЕДАВАННІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ТА М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕННЯХ. БЕЗ КАЛЬЦІЮ НЕМОЖЛИВЕ НОРМАЛЬНЕ ЗСІДАННЯ КРОВІ. ВІН ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПРАВИЛЬНУ РОБОТУ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ, ПІДВИЩУЄ СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО ІНФЕКЦІЙ, НЕЙТРАЛІЗУЄ ШКІДЛИВІ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ КИСЛОТИ, ВПЛИВАЄ НА ЗАСВОЄННЯ ОРГАНІЗМОМ ЇЖІ. ОБМІН КАЛЬЦІЮ ТІСНО ПОВ’ЯЗАНИЙ З ОБМІНОМ ФОСФОРУ, СТРОНЦІЮ, МАГНІЮ.
• ДЖЕРЕЛА КАЛЬЦІЮ: МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ (ОСОБЛИВО СИРИ), ГОРІХИ, САРДИНИ, ЛОСОСЬ, БУРЯК, КВАСОЛЯ, ЦИБУЛЯ, ШПИНАТ ТА ІНШІ ЛИСТКОВІ ОВОЧІ, БРУСНИЦЯ, АҐРУС, ЯЙЦЯ, ГРЕЧАНА ТА ВІВСЯНА КРУПИ, НАСІННЯ СОНЯШНИКУ, РОДЗИНКИ, АБРИКОСИ, КУНЖУТ, САВОЙСЬКА КАПУСТА ТА БРОКОЛІ. ВАЖЛИВО, ЩО КАЛЬЦІЙ МАЙЖЕ НЕ ВТРАЧАЄТЬСЯ ПІД ЧАС КУЛІНАРНОГО ОБРОБЛЕННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, ОДНАК ЗДАТНИЙ «ВИМИВАТИСЯ» З КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ (ДО 700мг НА ДОБУ).
• ДОБОВА ПОТРЕБА В КАЛЬЦІЇ СТАНОВИТЬ ВІД 800мг ДО 1г У ДІТЕЙ ВІКОМ ДО 7 РОКІВ, 1,4г - В ОСІБ ДО 18 РОКІВ, 1,5-2г – У ВАГІТНИХ І ПІД ЧАС ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ. ПОТРЕБА В КАЛЬЦІЇ ЗРОСТАЄ ЗА ПІДВИЩЕНОГО ПОТОВИДІЛЕННЯ, ПІД ЧАС ТРИВАЛОГО ВЖИВАННЯ ГОРМОНАЛЬНИХ ЗАСОБІВ, У РАЗІ ЗАХВОРЮВАНЬ КРОВІ, КИШЕЧНИКА, НИРОК, ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ, ЗА АЛЕРГІЧНИХ СТАНІВ.
• НЕСТАЧА КАЛЬЦІЮ МОЖЕ БУТИ ПРИЧИНОЮ ВАЖКИХ НЕРВОВИХ РОЗЛАДІВ, СУДОМ, ПІДВИЩЕНОЇ ЗБУДЛИВОСТІ; РОЗМ’ЯКШЕННЯ КІСТОК (РАХІТ), ОСТЕОПОРОЗУ; ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРАЩИТОПОДІБНОЇ, ЩИТОПОДІБНОЇ ТА НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ.
• НАДЛИШОК МОЖЕ ЗУМОВЛЮВАТИ СЕЧОКАМ’ЯНУ ХВОРОБУ, ГІПЕРКАЛЬЦІЄМІЮ, ЩО СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ БЕЗПРИЧИННОЮ НУДОТОЮ, СПРАГОЮ, ВТРАТОЮ АПЕТИТУ, ЧАСТИМ СЕЧОВИПУСКАННЯМ Й СУДОМАМИ. МОЖЛИВЕ УТВОРЕННЯ СЕЧОВИХ І ЖОВЧНИХ КАМЕНІВ, ПУХЛИН ЛЕГЕНЬ І МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ.
• ЦЕЙ ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ НЕТОКСИЧНИЙ, ЙОГО ЗАСВОЄННЮ СПРИЯЮТЬ ВІТАМІН D ТА ПРОДУКТИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ КИСЛЕ СЕРЕДОВИЩЕ В КИШЕЧНИКУ. ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ЗАСВОЄННЮ КАЛЬЦІЮ НАДЛИШОК ФОСФОРУ, МАГНІЮ, ФЕРУМУ, ПРОДУКТИ З ВИСОКИМ УМІСТОМ ЖИРІВ, СМАЖЕНЕ М’ЯСО, ЗЛАКИ, ЩАВЕЛЬ, ШПИНАТ, КАКАО, ВИСІВКИ ТОЩО. ��

ПРОДУКТИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ КАЛЬЦІЄМ �

КОРАЛОВІ ПОЛІПИ СКЛАДАЮТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО З КАЛЬЦІЙ КАРБОНАТУ �

КАЛІЙ

• КАЛІЙ, ТАК САМО ЯК І КАЛЬЦІЙ, Є ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ ХІМІЧНИМ ЕЛЕМЕНТОМ.
• ЙОГО ВМІСТ У ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 140г, УМІСТ У КРОВІ - 1620мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 0,21%; У М’ЯЗОВІЙ - 1,6%. КАТІОНИ КАЛІЮ МІСТЯТЬСЯ В УСІХ КЛІТИНАХ І ФІЗІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ ОРГАНІЗМУ В СКЛАДІ СОЛЕЙ ТА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК СКЛАДНОЇ БУДОВИ. ВОНИ РЕГУЛЮЮТЬ КИСЛОТНО-ЛУЖНУ РІВНОВАГУ КРОВІ, ВОДНО-СОЛЬОВИЙ БАЛАНС ОРГАНІЗМУ, БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВУГЛЕВОДНОМУ ОБМІНІ ТА СИНТЕЗІ БІЛКІВ. КАЛІЙ ПОТРІБЕН ДЛЯ НОРМАЛЬНОЇ РОБОТИ М’ЯЗОВИХ КЛІТИН, НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ВІН БЕРЕ УЧАСТЬ У ПЕРЕДАВАННІ НЕРВОВОГО ТА М’ЯЗОВОГО ІМПУЛЬСУ, У ПІДТРИМАННІ НОРМАЛЬНОГО РИТМУ СКОРОЧЕНЬ СЕРЦЯ, ТОНУСУ МУСКУЛАТУРИ, У РЕГУЛЮВАННІ КРОВ’ЯНОГО ТИСКУ, СТУПЕНЯ КИСЛОТНОСТІ ШЛУНКОВОГО СОКУ ТОЩО. КАЛІЙ АКТИВІЗУЄ РОБОТУ НИЗКИ ФЕРМЕНТІВ, МАЄ СЕЧОГІННУ ДІЮ ТА ПРОТИДІЄ НАДЛИШКУ НАТРІЮ.
• ДЖЕРЕЛАМИ КАЛІЮ Є ГОРІХИ, МОРСЬКА КАПУСТА, МЕД, ЛИСТКОВІ ОВОЧІ, ЯБЛУКА, СУХОФРУКТИ, ГОРОХ, ОЛИВИ, ФІНІКИ, ПЕЧЕНА КАРТОПЛЯ, БАНАНИ, АПЕЛЬСИНОВИЙ І ТОМАТНИЙ СОКИ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В КАЛІЇ СТАНОВИТЬ 2-2,7г Й ЗА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ЗРОСТАЄ ДО 5г.
• НЕСТАЧА КАЛІЮ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (АРИТМІЇ), ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ХОЛЕСТЕРИНУ, ВИНИКНЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЛАБКОСТІ Й НЕРВОЗНОСТІ, ВИСОКОЇ УТОМЛЮВАНОСТІ ТА БЕЗСОННЯ, М’ЯЗОВОЇ СЛАБКОСТІ, СУДОМ, СПРАГИ Й НЕПЕРЕНОСИМОСТІ ЦУКРУ, СУХОСТІ ШКІРИ, ВУГРОВОГО СИПУ, ЗАКРЕПІВ.
• НАДЛИШОК ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТА МОЖЕ ЗУМОВИТИ ПОРУШЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; М’ЯЗОВУ СЛАБКІСТЬ, «КАЛІЄВЕ ГАЛЬМУВАННЯ», СПЛУТАНЕ МИСЛЕННЯ, ТРУДНОЩІ З ВИМОВЛЯННЯМ.
• ТОКСИЧНА ДОЗА СТАНОВИТЬ 6г; ЛЕТАЛЬНА - 14г. ����

ПРОДУКТИ, ЩО ПОПОВНЮЮТЬ УМІСТ КАЛІЮ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ �

НАТРІЙ �

• НАТРІЙ - ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ БІЛЬШОСТІ ФОРМ ЖИТТЯ ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ.
• ВМІСТ ЙОГО В ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 100г, УМІСТ У КРОВІ - 1970мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ — 1%; У М’ЯЗОВІЙ - 0,26- 0,78%. КАТІОНИ НАТРІЮ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПІДТРИМАННІ ОСМОТИЧНОГО ТИСКУ КРОВІ, РЕГУЛЯЦІЇ КРОВ’ЯНОГО ТИСКУ, ДІЯЛЬНОСТІ НЕРВОВОЇ ТА М’ЯЗОВОЇ ТКАНИН (ПЕРЕДАВАННЯ ІМПУЛЬСУ), АКТИВНОМУ ТРАНСПОРТІ МЕМБРАН (K/Na-насос). СОЛІ НАТРІЮ (NaH2PО4, NaHPО4, NaHCО3) ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ БУФЕРНИХ СИСТЕМ КРОВІ ТА СПРИЯЮТЬ ПІДТРИМАННЮ СТАЛОСТІ ВМІСТУ КАТІОНІВ ГІДРОГЕНУ (pH). ЙОНИ НАТРІЮ АКТИВІЗУЮТЬ ТРАВНІ ФЕРМЕНТИ, ЗАТРИМУЮТЬ ВОДУ В ОРГАНІЗМІ, БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ТРАНСПОРТУВАННІ АМІНОКИСЛОТ І ЦУКРІВ. ВОНИ НІВЕЛЮЮТЬ ДІЮ КАТІОНІВ КАЛІЮ.
• ДЖЕРЕЛАМИ КАТІОНІВ НАТРІЮ Є КУХОННА СІЛЬ, ВОДА, М’ЯСНІ, РИБНІ, ОВОЧЕВІ КОНСЕРВИ, СОЄВИЙ СОУС, ЖИТНІЙ ХЛІБ ТОЩО.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В ЦЬОМУ ХІМІЧНОМУ ЕЛЕМЕНТІ - БЛИЗЬКО 1,0-1,5г - ЗРОСТАЄ ВДВІЧІ ЗА СИЛЬНОГО ПОТОВИДІЛЕННЯ.
• НЕСТАЧА НАТРІЮ В ОРГАНІЗМІ МОЖЕ ПРИЗВОДИТИ ДО ВТРАТИ АПЕТИТУ ТА СМАКУ, ХРОНІЧНОГО ПРОНОСУ, СУДОМ, СПАЗМІВ, НЕРВОВИХ РОЗЛАДІВ, ШКІРНИХ ВИСИПОК, М’ЯЗОВОЇ СЛАБКОСТІ, ПОГІРШЕННЯ ПАМ’ЯТІ, ЧАСТИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.
• НАТРІЙ НЕТОКСИЧНИЙ.
• ОДНАК ЙОГО НАДЛИШОК СПРИЧИНЯЄ СПРАГУ, СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ, ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СКЛЕРОТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ, ВИНИКНЕННЮ ХВОРОБ НИРОК (НАБРЯКИ, КАМЕНІ) ТОЩО. �

ОВОЧІ ТА ФРУКТИ, БАГАТІ НА НАТРІЙ�

• 1 - ЯБЛУКА ; 2 - АВОКАДО; 3 - МАНГО; 4 - ПАПАЙЯ; 5 - АНАНАС; 6 - БАНАН И ; 7 - МОРКВА ; 8 - РЕДЬКА; 9 - БОЛГАРСЬКИЙ ПЕРЕЦЬ; 10 - ТОМАТИ ; 11 - КАПУСТА ; 12 - ОГІРКИ �

ПРОДУКТИ З ПІДСИЛЮВАЧАМИ СМАКУ, ПІДСОЛОДЖУВАЧАМИ ТА КОНСЕРВАНТАМИ ЗА НАДМІРНОГО ВЖИВАННЯ МОЖУТЬ ПОРУШИТИ БАЛАНС НАТРІЮ В ОРГАНІЗМІ �

КАЛІЙ - НAТРІЄВИЙ НАСОС

Відео за посиланням https://www.facebook.com/watch/?v=1028204011001134

МАГНІЙ

• МАГНІЙ - ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ, ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ДЕЯКИХ ФОРМ ЖИТТЯ.
• УМІСТ У ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 19-25 Г, УМІСТ У КРОВІ - 37,8 МГ/Л. МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - (7-18) • %, У М’ЯЗОВІЙ - 9 • %. МАГНІЙ МІСТИТЬСЯ У КРОВІ ТА ТКАНИНАХ, ПЕРЕВАЖНО У ВНУТРІШНЬОКЛІТИННІЙ РЕЧОВИНІ. ВІН Є СКЛАДНИКОМ НИЗКИ ФЕРМЕНТІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВУГЛЕВОДНОМУ ТА ФОСФОРНОМУ ОБМІНІ, У ПІДТРИМАННІ СТАЛОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА, В УТВОРЕННІ БІЛКІВ. ЦЕЙ ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ ПІДТРИМУЄ ЗДОРОВУ МІНЕРАЛЬНУ СТРУКТУРУ КІСТОК, БЕРЕ УЧАСТЬ У ПРОВЕДЕННІ ІМПУЛЬСУ ВІД НЕРВІВ ДО М’ЯЗІВ, АКТИВУЄ ДНК-ПОЛІМЕРАЗУ, ПІДВИЩУЄ ОПІРНІСТЬ ІНФЕКЦІЯМ, БЕРУЧИ УЧАСТЬ У ВИРОБЛЕННІ ІНТЕГРИНІВ («КЛЕЙКИХ» МОЛЕКУЛ), ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ІМУННИМ КЛІТИНАМ «ПРИКЛЕЇТИСЯ» САМЕ ТАМ, ДЕ ЦЕ ПОТРІБНО. ВІН СТИМУЛЮЄ ПЕРИСТАЛЬТИКУ КИШЕЧНИКУ, СПРИЯЄ ВИВЕДЕННЮ ЖОВЧІ ТА ХОЛЕСТЕРИНУ З НЬОГО. МАГНІЙ ЧАСТКОВО Є АНТАГОНІСТОМ КАЛЬЦІЮ, ПРИГНІЧУЄ ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЗНИЖУЄ ЇЇ ЗБУДЛИВІСТЬ, ПОСИЛЮЄ ПРОЦЕСИ ГАЛЬМУВАННЯ. ВІН МАЄ АНТИСЕПТИЧНУ ТА СУДИНОРОЗШИРЮВАЛЬНУ ДІЮ, ЗНИЖУЄ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК, ЗНІМАЄ М’ЯЗОВІ СПАЗМИ. МАГНІЙ СПРИЯЄ ВИРОБЛЕННЮ ДОПАМІНУ ТА Є АНТИСТРЕСОВИМ МІКРОЕЛЕМЕНТОМ.
• ДЖЕРЕЛАМИ МАГНІЮ Є ГРЕЧАНИЙ МЕД, ЦИТРУСОВІ, ЗЛАКИ ТА КРУПИ, ФІНІКИ, ІНЖИР ТА ІНШІ СУХОФРУКТИ, ОВОЧІ, ОСОБЛИВО ЛИСТКОВІ, ГОРОХ, КОЗЯЧЕ МОЛОКО, ЯЄЧНИЙ ЖОВТОК, НАСІННЯ. МАЙЖЕ НЕ ПІДДАЄТЬСЯ ЗМІНАМ ПІД ЧАС КУЛІНАРНОГО ОБРОБЛЕННЯ; В ОВОЧАХ ВЕЛИКА ЧАСТИНА МАГНІЮ МІСТИТЬСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПІД ШКІРКОЮ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В МАГНІЇ СТАНОВИТЬ 250-500мг ТА ПІДВИЩУЄТЬСЯ ПІД ЧАС СТРЕСІВ, У РАЗІ АТЕРОСКЛЕРОЗУ, ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ, ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ТА ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБ.
• НЕСТАЧА МАГНІЮ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЗАХВОРЮВАНЬ КИШЕЧНИКА; ВИНИКНЕННЯ ДРАТІВЛИВОСТІ Й ПОРУШЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ; ПОСМИКУВАННЯ М’ЯЗІВ, ТРЕМТІННЯ РУК; М’ЯЗОВИХ СУДОМ, СЕРЦЕВОЇ АРИТМІЇ, ЗНИЖЕННЯ ОПІРНОСТІ ОРГАНІЗМУ; ПОРУШЕННЯ СТРУКТУРИ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ТОЩО.
• НАДЛИШОК МАГНІЮ НІЯК НЕ ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА ЗДОРОВОМУ ОРГАНІЗМІ, ОДНАК ЗА ХВОРОЇ ПЕЧІНКИ МОЖЕ СПРИЧИНИТИ СОНЛИВІСТЬ, ЗАГАЛЬМОВАНІСТЬ, УПОВІЛЬНЕННЯ ПУЛЬСУ, ГІПОТОНІЮ; ПАРАЛІЧ І АСФІКСІЮ.
• МАГНІЙ НЕТОКСИЧНИЙ, ЙОГО ЗАСВОЄННЮ ПЕРЕШКОДЖАЄ НАДЛИШОК КАЛЬЦІЮ. �����

ПРОДУКТИ, ЩО ПОПОВНЮЮТЬ ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ МАГНІЄМ �

ФЕРУМ

• ФЕРУМ Є ІСТОТНО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ МЕТАЛІЧНИМ ЕЛЕМЕНТОМ.
• ЙОГО ЗАГАЛЬНА МАСА В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ СТАНОВИТЬ 4,2г, УМІСТ У КРОВІ - 447мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - (0,03-3,8) • %, У М’ЯЗОВІЙ - 1,8 • %. БЛИЗЬКО 20% ФЕРУМУ В ОРГАНІЗМІ ДЕПОНОВАНО В ПЕЧІНЦІ, СЕЛЕЗІНЦІ, КІСТКОВОМУ МОЗКУ, ЦЕ ЙОГО «ФІЗІОЛОГІЧНИЙ РЕЗЕРВ». ФЕРУМ Є СКЛАДНИКОМ ГЕМОГЛОБІНУ КРОВІ, ВІН ПОТРІБЕН ДЛЯ «ЗЧЕПЛЕННЯ» ЙОГО З КИСНЕМ. ТАКОЖ ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ Є КОМПОНЕНТОМ М’ЯЗОВОГО МІОГЛОБІНУ, СТИМУЛЮЄ КЛІТИННЕ ДИХАННЯ ТОЩО. У СКЛАДІ ОКИСНИХ ФЕРМЕНТІВ ВІН БЕРЕ УЧАСТЬ У ТРАНСПОРТУВАННІ ЕЛЕКТРОНІВ; ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ АКТИВНОГО ЦЕНТРУ НИЗКИ ІНШИХ ФЕРМЕНТІВ. ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ СТИМУЛЮЄ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННІ ПРОЦЕСИ ОБМІНУ, Є СКЛАДНИКОМ ПРОТОПЛАЗМИ І КЛІТИННИХ ЯДЕР. БЕЗ ФЕРУМУ НЕМОЖЛИВЕ НОРМАЛЬНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМУННОЇ СИСТЕМИ, АДЖЕ БІЛОК ТРАНСФЕРИН ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ ЛІМФОЦИТІВ. ФЕРУМ ПІДВИЩУЄ ЗАГАЛЬНИЙ ТОНУС ОРГАНІЗМУ.
• ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ ФЕРУМУ В ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ - СУШЕНІ ГРИБИ, ЧЕРВОНЕ М’ЯСО (ОСОБЛИВО КРОЛЯЧЕ), ТЕМНЕ М’ЯСО ПТИЦІ (ОСОБЛИВО ІНДИЧЕ), ПЕЧІНКА (ОСОБЛИВО СВИНЯЧА), НИРКИ, ПШЕНИЧНА КРУПА, ГРЕЧКА, БОБОВІ (ОСОБЛИВО КВАСОЛЯ), ОВОЧІ (ОСОБЛИВО ЦВІТНА КАПУСТА), ФРУКТИ (ОСОБЛИВО ДИНЯ ТА ЧОРНОСЛИВ), КАКАО, ЧОРНИЦІ. ОДНАК ВАРТО ВЗЯТИ ДО УВАГИ, ЩО ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ ПОГАНО ЗАСВОЮЄТЬСЯ З ТВАРИННОЇ ЇЖІ, А ЩЕ ГІРШЕ - З РОСЛИННОЇ. СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ФЕРУМУ ЦИБУЛЯ-ПОРЕЙ, ГОРІХИ, ГОРОХ, ЯБЛУКА, ТУШКОВАНІ ОВОЧІ, ВІТАМІНИ В2, В6, ФОЛІЄВА КИСЛОТА, КУПРУМ. ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТА СОЛОДКИЙ ЧАЙ, КАВА, ПШЕНИЦЯ, ОСОБЛИВО ЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ ТОНКОЇ ОБРОБКИ (БУЛКИ, БАТОНИ ТОЩО), ПРОДУКТИ З ПІДВИЩЕНИМ УМІСТОМ КАЛЬЦІЮ, ФОСФОРУ, ЦИНКУ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА В ЦЬОМУ ЕЛЕМЕНТІ СТАНОВИТЬ ВІД 6мг ДО 40мг: 14мг ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ, 18мг ДЛЯ ЖІНОК, 38мг ДЛЯ ВАГІТНИХ І 33мг ДЛЯ ЖІНОК ПІД ЧАС ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ. МАЙЖЕ 10% ФЕРУМУ ЛЮДИНА ЩОДНЯ ВТРАЧАЄ З ЕПІТЕЛІЄМ ТА ЖОВЧЮ.
• ЗА НЕСТАЧІ ФЕРУМУ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ АНЕМІЯ, НАБРЯКИ, ОСЛАБЛЕННЯ ІМУННОЇ СИСТЕМИ, ПОЧАСТІШАТИ ЗАСТУДНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ПЕРЕВТОМА, ДРАТІВЛИВІСТЬ, БЕЗСОННЯ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, «МУШКИ» ПЕРЕД ОЧИМА, ОНІМІННЯ КІНЦІВОК; СУХІСТЬ ШКІРИ, ЛАМКІСТЬ НІГТІВ З ПОПЕРЕЧНОЮ СМУГАСТІСТЮ ТАКОЖ МОЖУТЬ СИГНАЛІЗУВАТИ ПРО ТЕ, ЩО В ОРГАНІЗМІ ЗАМАЛО ФЕРУМУ. ��� �

ПРОДУКТИ — ДЖЕРЕЛА ФЕРУМУ ДЛЯ ЛЮДИНИ �

ВПЛИВ НЕСТАЧІ ТА НАДЛИШКУ КАЛЬЦІЮ, КАЛІЮ, НАТРІЮ, МАГНІЮ, ФЕРУМУ НА РОСЛИНИ �

• ЗА НЕСТАЧІ КАЛЬЦІЮ НИЖНІ ЛИСТКИ ВИКРИВЛЮЮТЬСЯ Й СКРУЧУЮТЬСЯ; ЛИСТКОВУ ПЛАСТИНКУ ТА ЇЇ КРАЇ ХАОТИЧНО ВКРИВАЮТЬ ЖОВТО-БУРІ ПЛЯМИ; УПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ РОЗВИТОК КВІТОК; ВІДМИРАЮТЬ КІНЧИКИ КОРЕНІВ. РОСЛИНА ЧАХНЕ, УРОЖАЙНІСТЬ ЗМЕНШУЄТЬСЯ.
• ПРО НАДЛИШОК КАЛЬЦІЮ СВІДЧАТЬ ПРИВ’ЯЛІ ЛИСТКИ, УПОВІЛЬНЕННЯ РОСТУ, УТРУДНЕННЯ ВСМОКТУВАННЯ КАЛІЮ, ФЕРУМУ, МАГНІЮ, МАНГАНУ.
• ЯКЩО БРАКУЄ КАЛІЮ, СТЕБЛА РОСЛИН СЛАБШАЮТЬ, СТАЮТЬ ТОНКИМИ ТА КРИХКИМИ. НИЖНІ ЛИСТКИ ТЬМЯНІЮТЬ, НА НИХ ВИНИКАЮТЬ ХЛОРОТИЧНІ ПЛЯМИ, АКТИВНО НАРОСТАЮТЬ ПАСИНКИ. ВЕРХІВКИ ТА КРАЇ ЛИСТКІВ НАБУВАЮТЬ ІРЖАВОГО ВІДТІНКУ, ВИГОРАЮТЬ. НОВІ ЛИСТКИ ДРІБНІШАЮТЬ, МАЮТЬ ТЕМНІШИЙ ВІДТІНОК. ЦВІТІННЯ УПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ АБО ЗОВСІМ ПРИПИНЯЄТЬСЯ.
• НАДЛИШОК КАЛІЮ ПРИЗВОДИТЬ ДО ВІДМИРАННЯ КІНЧИКІВ КОРЕНІВ. НИЖНІ ЛИСТКИ СКРУЧУЮТЬСЯ, СТАЮТЬ ЗМОРШКУВАТИМИ, НА НИХ ВИНИКАЮТЬ БУРІ ПЛЯМИ. МІЖВУЗЛЯ КОРОТШАЮТЬ, ВЕРХІВКИ ТА КРАЇ ЛИСТКІВ БУРІЮТЬ І ВІДМИРАЮТЬ. НОВІ ЛИСТКИ РОСТУТЬ ТОНКИМИ, З ОЗНАКАМИ ХЛОРОЗУ. � �

У рослин з дефіцитом Кальцію нові паростки спотворені й можуть жовтіти і гинути, а плоди потерпають від «цвітіння» �

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Наслідки дефіциту Калію в рослини �

• НАТРІЙ НАЛЕЖИТЬ ДО ЕЛЕМЕНТІВ, ЯКІ УМОВНО ПОТРІБНІ РОСЛИНАМ. У ХІМІЧНОМУ Й ФІЗІОЛОГІЧНОМУ ВІДНОШЕННІ ВІН БЛИЗЬКИЙ ДО КАЛІЮ. КАЛІЙ МОЖЕ ЗАМІНИТИ НАТРІЙ, ОДНАК НЕ НАВПАКИ. У РОСЛИНАХ Є НИЗКА ФЕРМЕНТІВ, ЯКІ АКТИВУЄ НАТРІЙ, АЛЕ ЗНАЧНО МЕНШОЮ МІРОЮ, НІЖ КАЛІЙ. ОДНІ РОСЛИНИ МОЖУТЬ ЗАСВОЮВАТИ ЗНАЧНІ КІЛЬКОСТІ НАТРІЮ, ІНШІ МАЮТЬ ДУЖЕ МАЛУ ЗДАТНІСТЬ ДО ЙОГО ПОГЛИНАННЯ. КРІМ ТОГО, У НАТРІЄФОБНИХ РОСЛИН НАДХОДЖЕННЯ НАТРІЮ З КОРЕНЯ ДО НАДЗЕМНИХ ОРГАНІВ ОБМЕЖЕНЕ (НАПРИКЛАД, У БОБІВ). ШПИНАТ І ПОМІДОРИ Є НАТРІЄФІЛАМИ.
• У РОСЛИННОМУ ОРГАНІЗМІ МАГНІЙ ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО ПІГМЕНТУ ХЛОРОФІЛУ, БЕРЕ УЧАСТЬ В АКУМУЛЯЦІЇ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ У ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ, У ТРАНСПОРТУВАННІ ФОСФОРУ ТА У ВУГЛЕВОДНОМУ ОБМІНІ, ВПЛИВАЄ НА АКТИВНІСТЬ ОКИСНО-ВІДНОВНИХ ПРОЦЕСІВ. ФОТОСИНТЕЗ, БІОСИНТЕЗ БІЛКА, ПІДТРИМУВАННЯ СТРУКТУРИ БІЛКОВИХ МОЛЕКУЛ, А ОТЖЕ, Й САМЕ ІСНУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН НЕМОЖЛИВІ БЕЗ МАГНІЮ. МАСОВА ЧАСТКА МАГНІЮ В РОСЛИНАХ СТАНОВИТЬ У СЕРЕДНЬОМУ 0,07%.
• ЗА НЕСТАЧІ МАГНІЮ ЗНИЖУЄТЬСЯ ВМІСТ ХЛОРОФІЛУ В ЗЕЛЕНИХ ЧАСТИНАХ РОСЛИН І РОЗВИВАЄТЬСЯ ХЛОРОЗ МІЖ ЖИЛКАМИ ЛИСТКА (САМІ ЖИЛКИ ПРИ ЦЬОМУ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ЗЕЛЕНИМИ). ГОСТРИЙ ДЕФІЦИТ МАГНІЮ СПРИЧИНЯЄ «МАРМУРОВІСТЬ» ЛИСТКІВ, ТКАНИНИ МІЖ ЖИЛКАМИ МОЖУТЬ НАБУВАТИ РІЗНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ - ЖОВТОГО, ПОМАРАНЧЕВОГО, ЧЕРВОНОГО, ФІОЛЕТОВОГО, ПОТІМ ВІДМИРАЮТЬ: ЛИСТКИ СКРУЧУЮТЬСЯ ТА ПОСТУПОВО ОПАДАЮТЬ. У СОСНИ СПОСТЕРІГАЮТЬ ПОЖОВТІННЯ КІНЧИКІВ ХВОЇНОК. �

Якщо в рослини дефіцит Магнію, її листки жовтіють�між жилками �

• ЗА НЕСТАЧІ ФЕРУМУ В РОСЛИН РОЗВИВАЄТЬСЯ НЕКРОЗ ЛИСТКІВ, ВОНИ ОПАДАЮТЬ. ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ ДЕФІЦИТУ ФЕРУМУ НА ВЕЛИКИХ ЛИСТКАХ ВИНИКАЮТЬ ОЗНАКИ ХЛОРОЗУ МІЖ ПРОЖИЛКАМИ. МОЛОДІ ЛИСТКИ Й ПАГОНИ ВІД ОСНОВИ ВКРИВАЮТЬСЯ ПЛЯМАМИ ХЛОРОЗУ. РІСТ УПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ, УРОЖАЙНІСТЬ ЗМЕНШУЄТЬСЯ.
• НАДЛИШОК ФЕРУМУ УПОВІЛЬНЮЄ ВСМОКТУВАННЯ ФОСФОРУ, ЛИСТКИ НАБУВАЮТЬ БРОНЗОВОГО ВІДТІНКУ, З БУРО-КОРИЧНЕВИМИ ПЛЯМАМИ. ��

​

У рослин з дефіцитом заліза нові листки бліді між жилками до світло-зеленого, жовтого або білого �

БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НЕМЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ �

ОКСИГЕН �

• ОКСИГЕН - НЕМЕТАЛІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ, ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ.
• ЙОГО МАСОВА ЧАСТКА В ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ СТАНОВИТЬ 62%, У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 28,5%; У М’ЯЗОВІЙ - 16%. ОКСИГЕН Є СКЛАДНИКОМ ВОДИ, БІЛКІВ (17,9%), ЖИРІВ (22,4%), ВУГЛЕВОДІВ (49,38%), НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ ТОЩО.
• ОКСИГЕН БЕРЕ УЧАСТЬ У ТКАНИННОМУ Й КЛІТИННОМУ ДИХАННІ: ОКИСНЮЄ ЖИРИ, БІЛКИ ТА ВУГЛЕВОДИ, ЩО НАДХОДЯТЬ З ЇЖЕЮ.
• ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ ОКСИГЕНУ В ОРГАНІЗМ: ПОВІТРЯ, ЇЖА, ВОДА.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В КИСНІ - 300-400л (280 мл/хв).
• ЗА НЕСТАЧІ КИСНЮ ВИНИКАЄ АСФІКСІЯ, ГІПОКСІЯ, СМЕРТЬ ВІД ЗАДУХИ.
• НАДЛИШОК КИСНЮ ЗУМОВЛЮЄ БРАДИКАРДІЮ, СУДИНОЗВУЖУВАЛЬНИЙ ЕФЕКТ, ЗБІЛЬШЕННЯ ОПОРУ ПЕРИФЕРИЧНИХ СУДИН, УПОВІЛЬНЕННЯ КРОВОТОКУ, ПОСИЛЕННЯ ЗГОРТАННЯ КРОВІ. ЯКЩО ВМІСТ КИСНЮ В ПОВІТРІ СЯГАЄ 30-40%, ВІДБУВАЄТЬСЯ КИСНЕВА ІНТОКСИКАЦІЯ, ЩО СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ГОСТРИМ ОКСИДОЗОМ, УРАЖЕННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ОПІКОМ ЛЕГЕНЬ, КИСНЕВОЮ ПНЕВМОНІЄЮ. �

ДЖЕРЕЛА КИСНЮ

НІТРОГЕН �

• НІТРОГЕН, ТАК САМО ЯК ОКСИГЕН, - ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ НЕМЕТАЛІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ.
• МАСОВА ЧАСТКА НІТРОГЕНУ В ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 3%; УМІСТ У КРОВІ - 3,1 мг/мл. УМІСТ У М’ЯЗОВІЙ ТКАНИНІ - 7,2%; У КІСТКОВІЙ - 4,3%.
• НІТРОГЕН Є СКЛАДНИКОМ БІЛКІВ, АМІНОКИСЛОТ, НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ, АДЕНОЗИНТРИФОСФАТНОЇ КИСЛОТИ (АТФ) ТА ІНШИХ ВАЖЛИВИХ РЕЧОВИН. ВІН МІСТИТЬСЯ У ПРОДУКТАХ ОБМІНУ. АМОНІАК НЕЙТРАЛІЗУЄ НАДЛИШКОВІ КИСЛОТИ В ОРГАНІЗМІ. НІТРОГЕН(ІІ) ОКСИД - ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ІМУНОТРОПНИХ МЕДІАТОРІВ, СТИМУЛЮЄ ФАГОЦИТОЗ І ЗНИЩЕННЯ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННИХ ПАРАЗИТІВ, БЕРЕ УЧАСТЬ У ПІДТРИМАННІ СИСТЕМНОЇ ТА ЛОКАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ.�ВІН ВИКОНУЄ РОЛЬ НЕЙРОТРАНСМІТЕРА У ШЛУНКОВО-КИШКОВОМУ ТРАКТІ, СЕЧОВИВІДНІЙ ТА СТАТЕВІЙ СИСТЕМАХ. НІТРОГЕН(ІІ) ОКСИД БЕРЕ УЧАСТЬ У ВИДАЛЕННІ МОЛЕКУЛ, ЩО «СТАРІЮТЬ», ЦИТОХРОМІВ, КАТАЛАЗИ, ГЕМОГЛОБІНУ ТОЩО.
• ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ НІТРОГЕНУ В ОРГАНІЗМ - ПРОДУКТИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ, БОБОВІ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА В НІТРОГЕНІ СТАНОВИТЬ 8-16г.
• ЗА НЕСТАЧІ БІЛКА ЗАГАЛЬНИЙ РІСТ ОРГАНІЗМУ УПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ. НАДЛИШОК АЗОТУ В ПОВІТРІ ПРИЗВОДИТЬ ДО КЕСОННОЇ ХВОРОБИ, ЗА ПІДВИЩЕНОГО ТИСКУ РОЗВИВАЄТЬСЯ ЗАДУХА. УСІ ОКСИДИ НІТРОГЕНУ Й АМОНІАК ТОКСИЧНІ. �

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, БАГАТІ НА НІТРОГЕН �

КАРБОН �

• КАРБОН - НЕМЕТАЛІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ, ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ.
• ЙОГО МАСОВА ЧАСТКА В ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ - 21%, У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 36%; У М’ЯЗОВІЙ - 67%.
• КАРБОН ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ БІЛКІВ, ЖИРІВ, ВУГЛЕВОДІВ, НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ, ГОРМОНІВ, ФЕРМЕНТІВ, ВІТАМІНІВ ТОЩО.
• КАРБОН(ІУ) ОКСИД У КРОВІ ЗБУДЖУЄ ДИХАЛЬНИЙ ЦЕНТР, РОЗШИРЮЄ МОЗКОВІ СУДИНИ, ПІДВИЩУЄ ЗБУДЛИВІСТЬ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА. ГІДРОГЕНКАРБОНАТИ КАЛІЮ ТА НАТРІЮ Є СКЛАДНИКАМИ БУФЕРНИХ СИСТЕМ КРОВІ ТА ТКАНИН, ЩО ПІДТРИМУЮТЬ КИСЛОТНО-ЛУЖНИЙ БАЛАНС ОРГАНІЗМУ. ЕТАНОВА КИСЛОТА БЕРЕ УЧАСТЬ У СИНТЕЗІ ХОЛЕСТЕРОЛУ.
• ДЖЕРЕЛА ПОСТАЧАННЯ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ КАРБОНОМ - ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ПОВІТРЯ, МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В КАРБОНІ - 300г У СКЛАДІ ЇЖІ.
• ЗА НЕСТАЧІ КАРБОНУ В ЇЖІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАГАЛЬНЕ ВИСНАЖЕННЯ ОРГАНІЗМУ, ЗНИЖЕННЯ МОЗКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
• ПІДВИЩЕННЯ ВМІСТУ КАРБОН(ІV) ОКСИДУ ПРИЗВОДИТЬ ДО КИСНЕВОГО ГОЛОДУВАННЯ.
• ТОКСИЧНИМИ ДЛЯ ЛЮДИНИ Є СПОЛУКИ КАРБОНУ - КАРБОН(ІІ) ОКСИД, КАРБОН(ІV) ОКСИД, ГІДРОГЕН ЦІАНІД HCN, СІРКОВУГЛЕЦЬ CS2, ФОСГЕН СОСl2 ТОЩО. ��

УСІ ЦІ ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ МІСТЯТЬ КАРБОН �

ФОСФОР �

• ФОСФОР - ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ НЕМЕТАЛІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ.
• ЙОГО МАСА В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 780г, УМІСТ У КРОВІ - 345мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 6,7-7,1%, У М’ЯЗОВІЙ - 0,3-0,85%.
• ФОСФОР ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ БІЛКІВ, ВІТАМІНІВ, НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ, ФЕРМЕНТІВ, ФОСФОЛІПІДІВ ТОЩО. ВІН БЕРЕ УЧАСТЬ В УТВОРЕННІ АТФ, У ФОРМУВАННІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ Й ЗУБІВ, В ОБМІНІ БІЛКІВ, ЖИРІВ, ВУГЛЕВОДІВ, ВИКОНУЄ ПРОВІДНУ РОЛЬ В ОБМІННИХ ПРОЦЕСАХ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ В М’ЯЗАХ.
• ФОСФОР ПОТРІБЕН ДЛЯ НОРМАЛЬНОЇ РОБОТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ЦЕЙ ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ СТИМУЛЮЄ ПРОЦЕСИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ.
• ДЖЕРЕЛАМИ ФОСФОРУ Є ЯЙЦЯ, ЖИРНИЙ СИР, РИБА, ЖИТНІЙ ХЛІБ, ГОРІХИ, КВАСОЛЯ, ГОРОХ, СОЯ, КУКУРУДЗА, ЛИСТКОВІ ОВОЧІ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ У ФОСФОРІ СТАНОВИТЬ 1,2г, НОВОНАРОДЖЕНИХ - 0,12г, ДІТЕЙ ДО РОКУ - 0,8г, ДО 10 РОКІВ - 1,65г, ДО 15 РОКІВ - 1,7-1,8г, ВАГІТНИХ І ЖІНОК - 1,5г.
• ЗАСВОЄННЮ ФОСФОРУ СПРИЯЮТЬ ПРОДУКТИ, БАГАТІ НА КАЛЬЦІЙ, А ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ - ПШЕНИЧНИЙ ХЛІБ І КРУПИ З ХЛІБНИХ ЗЛАКІВ, АЛКОГОЛЬ; НАДЛИШОК КАЛЬЦІЮ ТА МАНГАНУ.
• НЕСТАЧА ФОСФОРУ В ОРГАНІЗМІ ПРИЗВОДИТЬ ДО ГАЛЬМУВАННЯМ УТВОРЕННЯ РНК, ДНК, АТФ, ЗАТРИМАННЯ МІНЕРАЛІЗУВАННЯ КІСТОК (РАХІТ, ОСТЕОПОРОЗ, КАРІЄС ЗУБІВ), ЗНИЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; ВТРАТИ АПЕТИТУ.
• НАДЛИШОК ФОСФОРУ В ОРГАНІЗМІ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ВІДКЛАДАННЯ КАЛЬЦІЙ ОРТОФОСФАТУ В М’ЯКИХ ТКАНИНАХ І СУГЛОБАХ, ДЕФОРМАЦІЇ КІСТОК ЧЕРЕЗ НЕРІВНОМІРНЕ ВІДКЛАДЕННЯ СОЛЕЙ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ, ДО СЕЧОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ.
• ФОСФАТИ НЕТОКСИЧНІ; БІЛИЙ ФОСФОР ВИСОКОТОКСИЧНИЙ; РАДІОАКТИВНИЙ ФОСФОР-32 ЗДАТНИЙ КОНЦЕНТРУВАТИСЯ В ЛАНЦЮГАХ ЖИВЛЕННЯ (БІОЛОГІЧНЕ НАКОПИЧЕННЯ). � ��

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, БАГАТІ НА ФОСФОР ��

ФЛУОР �

• ФЛУОР Є ХІМІЧНИМ ЕЛЕМЕНТОМ, ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ.
• ЙОГО ВМІСТ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ СТАНОВИТЬ 2,6г, УМІСТ У КРОВІ - 0,5мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 0,2-1,2%, У М’ЯЗОВІЙ - 0,05 • %. ВІН БЕРЕ УЧАСТЬ В УТВОРЕННІ КІСТОК, ЗУБІВ, ВОЛОССЯ, НІГТІВ, ЕПІДЕРМІСУ. ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ УПЛИВАЄ НА ФЕРМЕНТАТИВНІ ПРОЦЕСИ: ЗНИЖУЄ ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ, ЖИРІВ, НОРМАЛІЗУЄ ФОСФОРНО-КАЛЬЦІЄВИЙ ОБМІН.
• ФЛУОР УПЛИВАЄ НА ІМУНОБІОЛОГІЧНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ, РІВЕНЬ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН У НЬОМУ, ГАЛЬМУЄ БІОСИНТЕЗ САХАРИДІВ, ПОТРІБНИХ ДЛЯ БАКТЕРІЙ, ЯКІ СПРИЧИНЯЮТЬ РОЗВИТОК�КАРІЄСУ. ВІН ПРИГНІЧУЄ ТКАНИННЕ ДИХАННЯ ТА ФУНКЦІЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ. ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ ПІДСИЛЮЄ АДАПТАЦІЮ ДО ХОЛОДУ, ПЕРЕШКОДЖАЄ НАКОПИЧЕННЮ В ОРГАНІЗМІ СТРОНЦІЮ.
• ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ ФЛУОРУ ДО ОРГАНІЗМУ - ПИТНА ВОДА, МОРЕПРОДУКТИ, МОРСЬКА РИБА, ГОРІХИ, ПЕЧІНКА, ВІВСЯНА КРУПА, БАРАНИНА, ЯЛОВИЧИНА, ЗУБНА ПАСТА.
• ДОБОВА ПОТРЕБА В НЬОМУ СТАНОВИТЬ 3мг (1мг З ЇЖЕЮ, 2 мг З ВОДОЮ). ЙОГО ЗАСВОЄННЮ ПЕРЕШКОДЖАЄ ВІТАМІН С.
• НЕСТАЧА ФЛУОРУ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО КАРІЄСУ ЗУБІВ, НЕРІВНОМІРНОГО РОСТУ КІСТОК, ЗНИЖЕННЮ ІМУНІТЕТУ.
• НАДЛИШОК ЦЬОГО ГАЛОГЕНУ В ОРГАНІЗМІ ПРИЗВОДИТЬ ДО КРАПЧАСТОСТІ ЗУБНОЇ ЕМАЛІ, ЛАМКОСТІ КІСТОК І ЗУБІВ, ОСТЕОПОРОЗУ, ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ГЕМОГЛОБІНУ КРОВІ; ПРИГНІЧЕННЯ УТВОРЕННЯ КОЛАГЕНУ ТОЩО.
• ФТОР, ГІДРОГЕН ФЛУОРИД, НАТРІЙ ФЛУОРИД - ВИСОКОТОКСИЧНІ РЕЧОВИНИ. �

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, БАГАТІ НА ФЛУОР �

ХЛОР �

• ХЛОР - ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ВСІХ ФОРМ ЖИТТЯ ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ.
• ЙОГО ВМІСТ У ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 95г, УМІСТ У КРОВІ - 2890мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 0,09%; У М’ЯЗОВІЙ - 0,2-0,52%.
• ХЛОР АКТИВІЗУЄ ДЕЯКІ ФЕРМЕНТИ, ВПЛИВАЄ НА ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ КЛІТИННИХ МЕМБРАН, БЕРЕ УЧАСТЬ У РЕГУЛЯЦІЇ ОСМОТИЧНОГО ТИСКУ КРОВІ Й НОРМАЛІЗУВАННІ ВОДНОГО ОБМІНУ, ПІДТРИМУЄ КИСЛОТНО-ЛУЖНУ РІВНОВАГУ. ВІН Є ДЖЕРЕЛОМ ДЛЯ УТВОРЕННЯ ХЛОРИДНОЇ КИСЛОТИ В ШЛУНКУ, БЕРЕ УЧАСТЬ У ПЕРЕДАВАННІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ, СПРИЯЄ ВІДКЛАДЕННЮ ГЛІКОГЕНУ, ВПЛИВАЄ НА РІСТ ВОЛОССЯ ТА НІГТІВ. ЦЕЙ ГАЛОГЕН ЗДАТНИЙ ПОРУШУВАТИ СТРУКТУРУ ПОДВІЙНОЇ СПІРАЛІ ДНК Й СПРИЧИНЯТИ ЇЇ ДЕНАТУРАЦІЮ.
• ДЖЕРЕЛАМИ НАДХОДЖЕННЯ ДО ОРГАНІЗМУ ХЛОРУ Є КУХОННА СІЛЬ, КАПУСТА, ПЕЧІНКА ТРІСКИ, ЯЄЧНИЙ ЖОВТОК, СИР, ШПИНАТ, ПОМІДОРИ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В НЬОМУ СТАНОВИТЬ 3,0-6,6мг. ЗАСВОЄННЮ ХЛОРУ ЗАВАЖАЄ ЛІКУВАННЯ СЕЧОГІННИМИ ЗАСОБАМИ, ХВОРОБИ НИРОК.
• ЗА НЕСТАЧІ ХЛОРУ В ОРГАНІЗМІ ПОРУШУЄТЬСЯ ФУНКЦІЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ВНАСЛІДОК ЗНИЖЕНОЇ АКТИВНОСТІ ШЛУНКОВОГО СОКУ ТА СЛИНИ, ПІДВИЩУЄТЬСЯ СТОМЛЮВАНІСТЬ.
• ЙОГО НАДЛИШОК МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ПІДВИЩЕННЯ КИСЛОТНОСТІ ШЛУНКОВОГО СОКУ, РОЗЛАДУ ТРАВЛЕННЯ, ПІДВИЩЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КИСЛОТНОСТІ ОРГАНІЗМУ, ЗНИЖЕННЯ АПЕТИТУ, ПЕРЕЗБУДЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ��

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ХЛОР

ЙОД �

• ЙОД - НЕМЕТАЛІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ, ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ БАГАТЬОХ ФОРМ ЖИТТЯ.
• УМІСТ ЙОДУ В ЛЮДСЬКОМУ ОРГАНІЗМІ СТАНОВИТЬ 20-50мг, УМІСТ У КРОВІ - 0,057мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 0,27 • %, У М’ЯЗОВІЙ - (0,05-0,5) • %. ЙОД ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ ГОРМОНІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, РІСТ І ЗАГАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ. ВІН РЕГУЛЮЄ РІВЕНЬ ОСНОВНОГО ОБМІНУ, ПІДВИЩУЄ СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ХОЛОДУ ТОЩО.
• ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ ЙОДУ В ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ: ЙОДОВАНА СІЛЬ, МОРСЬКА КАПУСТА, МОРЕПРОДУКТИ, ПЕЧІНКА ТРІСКИ, РИБ’ЯЧИЙ ЖИР, ГРИБИ, ОВОЧІ, ЧАСНИК, ВОДА, ПОВІТРЯ. ВІД 20 ДО 60% ЙОДУ ВТРАЧАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКТІВ АБО ТЕПЛОВОГО ОБРОБЛЕННЯ ЇЖІ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В ЦЬОМУ ЕЛЕМЕНТІ - 0,15-0,2мг, ВОНА РІЗКО ЗРОСТАЄ ДО 200мкг ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА ГОДУВАННЯ ГРУДДЮ. ДЛЯ НЕМОВЛЯТ ДОБОВА ПОТРЕБА В ЙОДІ - 50мкг, ДЛЯ ДІТЕЙ ВІД 1 РОКУ ДО 7 РОКІВ - 90мкг, ДЛЯ ДІТЕЙ ВІД 7 ДО 12 РОКІВ - 120мкг.
• НЕСТАЧА ЙОДУ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, ЛУЩЕННЯ Й СУХОСТІ ШКІРИ, МОЖЕ БУТИ ПРИЧИНОЮ РАННЬОГО ТОКСИКОЗУ ВАГІТНИХ, ЗАГРОЗИ ВИКИДНЯ ТА ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ, ПОРУШЕННЯ ІНТЕЛЕКТУ.
• НАДЛИШОК ЙОДУ В ОРГАНІЗМІ ТАКОЖ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, ЗНИЖЕННЯ СИНТЕЗУ СПОЛУК ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТА. �

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ - ДЖЕРЕЛА ЙОДУ �

БРОМ �

• БРОМ ТАКОЖ МАЄ НЕАБИЯКЕ ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ.
• ЙОГО ВМІСТ СТАНОВИТЬ 260мг, УМІСТ У КРОВІ - 4,7мг/л, МАСОВА ЧАСТКА В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ - 6,7 • %; У М’ЯЗОВІЙ - 7,7 • %.
• БРОМ Є СКЛАДНИКОМ РІЗНИХ ТКАНИН ОРГАНІЗМУ (НАЙБІЛЬШЕ ЙОГО В ГІПОФІЗІ ТА СПИННОМУ МОЗКУ). ВІН ПІДСИЛЮЄ ПРОЦЕС ГАЛЬМУВАННЯ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ НЕРВОВІЙ СИСТЕМІ, ДІЄ�ЗАСПОКІЙЛИВО, АКТИВІЗУЄ ЛІПАЗУ, ПЕПСИН. ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ ПІДСИЛЮЄ ГОРМОНАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ КОРИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ, ПРИГНІЧУЄ ФУНКЦІЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, БЕРЕ УЧАСТЬ У РЕГУЛЯЦІЇ РІВНЯ ЦУКРУ В КРОВІ.
• ДЖЕРЕЛАМИ БРОМУ Є КУХОННА СІЛЬ, МОРЕПРОДУКТИ, ДИНЯ.
• ДОБОВА ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В НЬОМУ - 0,8-24мг.
• ЗА НЕСТАЧІ БРОМУ ЛЮДИНА ВІДЧУВАЄ ПІДВИЩЕНУ СТОМЛЮВАНІСТЬ, АПАТІЮ; ПОРУШУЄТЬСЯ ОБМІН РЕЧОВИН, ОСОБЛИВО ЖИРОВИЙ.
• НАДЛИШОК ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТА ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗНИЖЕННЯ ГОСТРОТИ СЛУХУ, ЗОРУ, ЧУТЛИВОСТІ.��

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ - ДЖЕРЕЛА БРОМУ �

ВПЛИВ ОКСИГЕНУ, НІТРОГЕНУ, КАРБОНУ, ФОСФОРУ, ГАЛОГЕНІВ НА РОСЛИНИ�

• ПРО ЦЕ ВАМ БАГАТО ВІДОМО З КУРСІВ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ, ЗОКРЕМА ЗНАЧЕННЯ КИСНЮ ДЛЯ ДИХАННЯ РОСЛИН, АЗОТУ, ЯКИЙ ФІКСУЮТЬ БУЛЬБОЧКОВІ БАКТЕРІЇ, АЗОТНИХ І ФОСФОРНИХ ДОБРИВ - ДЛЯ ЇХНЬОГО ЖИВЛЕННЯ, КАРБОН(ІV) ОКСИДУ ТА ВОДИ - ДЛЯ ФОТОСИНТЕЗУ ТОЩО.
• НАСЛІДКИ НЕСТАЧІ НІТРОГЕНУ(1) Й ФОСФОРУ(2) В ЖИВЛЕННІ РОСЛИН ВИ МОЖЕТЕ СХАРАКТЕРИЗУВАТИ САМОСТІЙНО ЗА РИСУНКОМ.
• ФЛУОР НЕ Є ВАЖЛИВИМ ДЛЯ РОСЛИН ЕЛЕМЕНТОМ. РОСЛИННІ КЛІТИНИ РЕАГУЮТЬ НА НЬОГО ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ЙОГО ПРОНИКНЕННЯ ВСЕРЕДИНУ ТКАНИНИ. ТОМУ ПРОМИСЛОВІ ПІДПРИЄМСТВА, ЩО ЗАБРУДНЮЮТЬ ДОВКІЛЛЯ СПОЛУКАМИ ФЛУОРУ, МОЖУТЬ БУТИ ПРИЧИНОЮ МАСОВОЇ ЗАГИБЕЛІ РОСЛИННОСТІ. �

• У РОСЛИННОМУ ОРГАНІЗМІ АНІОНИ ХЛОРУ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ОБМІНІ, ПОЗИТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОГЛИНАННЯ КОРЕНЯМИ КИСНЮ, КОНТРОЛЮЮТЬ ВОДНИЙ БАЛАНС, БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ФОТОСИНТЕЗІ, ОКИСНО -ВІДНОВНИХ РЕАКЦІЯХ РОСЛИН.
• НАУКОВЦІ ПРИПУСКАЮТЬ, ЩО ХЛОР ЗАПОБІГАЄ ЗАЙВОМУ ВСМОКТУВАННЮ НІТРАТІВ, ВИСОКИЙ УМІСТ ЯКИХ У РОСЛИНІ ПРИЗВОДИТЬ ДО РІЗНИХ ГРИБКОВИХ, БАКТЕРІАЛЬНИХ І ВІРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. СИМПТОМИ НЕСТАЧІ ХЛОРУ - В’ЯНЕННЯ, МАЛЕНЬКА Й СИЛЬНО РОЗГАЛУЖЕНА КОРЕНЕВА СИСТЕМА, ЧАСТО З КОРОТКИМИ КІНЧИКАМИ. НА ЛИСТКАХ СПОСТЕРІГАЮТЬ КРАПЧАСТІСТЬ І ХЛОРОЗ КРАЇВ. ДЕФІЦИТ ХЛОРУ В КАПУСТИ ЗУМОВЛЮЄ ЗНИКНЕННЯ В НЕЇ ЗАПАХУ. НАДЛИШОК ХЛОРУ ПРИЗВОДИТЬ ДО УТВОРЕННЯ ПАЛЕНИХ КРАЇВ НА МОЛОДОМУ ЛИСТІ. ЯКЩО РІВЕНЬ ХЛОРУ ЗАВИСОКИЙ, САДЖАНЦІ СЛАБО ВКОРІНЮЮТЬСЯ, А НАСІННЯ МОЖЕ ВЗАГАЛІ НЕ ПРОРОСТИ.
• РОЛЬ СПОЛУК БРОМУ В РОСЛИНАХ ОСТАТОЧНО НЕ ВСТАНОВЛЕНО. Є ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЙОГО РЕГУЛЮВАЛЬНИЙ ВПЛИВ У МАЛИХ ДОЗАХ НА РОЗВИТОК КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ. У РОСЛИННИХ ОРГАНІЗМАХ БРОМ МОЖЕ ЗАМІЩАТИ ХЛОР І ЗАМІСТЬ НЬОГО БРАТИ УЧАСТЬ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ОБМІНІ. УНАСЛІДОК ЦЬОГО СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ�ПОГЛИНАННЯ КОРІННЯМ КИСНЮ, ПОРУШУЄТЬСЯ ПРАВИЛЬНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОДИХІВ У РОСЛИН, ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ПІДТРИМАННЮ НОРМАЛЬНОГО ВОДНОГО БАЛАНСУ Й ТРАНСПОРТУВАННЮ ЙОНІВ У РОСЛИНІ. ТОМУ ЗА НАДМІРНОГО ВМІСТУ БРОМУ РОСЛИНИ РАНО В’ЯНУТЬ, НА ЛИСТКАХ ВИНИКАЄ КРАПЧАСТІСТЬ І ХЛОРОЗ КРАЇВ.
• У РОСЛИННОМУ ОРГАНІЗМІ ЙОД ВІДІГРАЄ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У СИНТЕЗІ ПЕВНИХ АМІНОКИСЛОТ І БІЛКІВ, ВІН Є ПРИРОДНИМ АНТИСЕПТИКОМ, МАЄ СИЛЬНУ АНТИБАКТЕРІАЛЬНУ, ПРОТИВІРУСНУ, ФУНГІЦИДНУ ДІЮ Й ВІДПОВІДАЄ ЗА ІМУНІТЕТ РОСЛИН. У ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН І ВОДОРОСТЕЙ ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ Є СКЛАДНИКОМ ЙОДОВМІСНИХ ПОХІДНИХ ТИРОЗИНУ. � �

ВИЗНАЧНИК НЕСТАЧІ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У РОСЛИН

УЗАГАЛЬНЕННЯ

• 1. ЧОМУ, НА ВАШУ ДУМКУ, СИЛІЦІЙ ПОСІДАЄ ДРУГЕ МІСЦЕ ЗА ПОШИРЕНІСТЮ�В ЛІТОСФЕРІ, А В РОСЛИНАХ, ОРГАНІЗМАХ ТВАРИН І ЛЮДИНИ ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТА ДУЖЕ МАЛО?
• 2. ЯКІ ХІМІЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ НІТРОГЕНОВМІСНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ВІДБУВАЮТЬСЯ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ?
• 3. ЗА МАТЕРІАЛАМИ З ІНТЕРНЕТУ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ПІДГОТУЙТЕ ПОВІДОМЛЕННЯ:�А) ПРО ВПЛИВ НЕСТАЧІ НІТРОГЕНУ В ҐРУНТІ НА РОЗВИТОК ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР;�Б) ПРО ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ — ДАРАХ МОРІВ І ОКЕАНІВ.
• 4. ВИКОРИСТОВУЮЧИ НАВЕДЕНІ В ТАБЛИЦІ ВІДОМОСТІ З ПОШИРЕНОСТІ КАРБОНУ І ГІДРОГЕНУ В РОСЛИНАХ, ВИЗНАЧТЕ, АТОМІВ ЯКОГО ЕЛЕМЕНТА В РОСЛИНАХ БІЛЬШЕ Й У СКІЛЬКИ РАЗІВ.
• 5. 3А МАСОВИМИ ЧАСТКАМИ КАЛІЮ І НАТРІЮ В ОРГАНІЗМАХ ТВАРИН ВИЗНАЧТЕ, СКІЛЬКИ ЙОНІВ К+ ПРИПАДАЄ В НИХ НА КОЖНІ 10 ЙОНІВ Na+.
• 6. МАСОВА ЧАСТКА КАЛЬЦІЮ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ СТАНОВИТЬ 1,5 %. ЯКІ МАСА І КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТА МІСТЯТЬСЯ У ВАШОМУ ОРГАНІЗМІ? �

• 7. ЗА ТАБЛИЦЕЮ 13 ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ ВМІСТОМ ФЕРУМУ В РІЗНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ. З ’ЯСУЙТЕ, ЯКІ ТА СКІЛЬКИ ПРОДУКТІВ З ВИСОКИМ ВМІСТОМ ФЕРУМУ ПОТРІБНО СПОЖИВАТИ ВАМ, ЩОБ ХАРЧУВАННЯ БУЛО ЗБАЛАНСОВАНИМ.��

• 8. ДОПОВНІТЬ СХЕМИ РЕАКЦІЙ, ЗАПИШІТЬ НАЗВИ ПРОДУКТІВ РЕАКЦІЇ, ДОБЕРІТЬ КОЕФІЦІЄНТИ:

​

​

​

​

​

• 9. СКЛАДІТЬ РІВНЯННЯ РЕАКЦІЙ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ПЕРЕТВОРЕННЯ: ��

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• ОПРАЦЮВАТИ ПАРАГРАФ
• ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ HTTPS://LEARNINGAPPS.ORG/DISPLAY?V=PIV1MVJ6J23

​

• ВІДЕО ДО УРОКУ ЗА ПОСИЛАННЯМ HTTPS://WWW.YOUTUBE.COM/WATCH?V=UXQFTTJLHHO