УРОК 13

Об´єднання Німеччини. Об´єднання Італії.

Название презентации

План :

1. Об’єднання Німеччини
2. Об’єднання Італії

1. Об’єднання Німеччини

Німеччина напередодні об’єднання

(в 1850-60-х рр.):

• Бурхливий економічний розвиток
• Промисловий переворот (значні досягнення в машинобудуванні)
• Аграрна реформа
• Ліквідація феодальних порядків у сільському господарстві
• Зміни в структурі суспільства

​

​

Отто фон Бісмарк

• Роки життя : 1815—1898 рр.
• Походження: із заможного дворянського роду з Бранденбургу.
• Політичні погляди: консерватор, прибічник абсолютної влади прусських королів і лідерства Пруссії в Німеччині; прихильник насильницької політики.
• «залізний канцлер»
• об'єднав Німеччину та перетворив її на одну з наймогутніших держав Європи.
• з 24 вересня 1862 р. міністр-президент (голова уряду).

Перехід Пруссії до рішучих дій на шляху об’єднання Німеччини пов’язаний із діяльністю видатного німецького політика Отто фон Бісмарка

Із першої промови О.фон Бісмарка перед депутатами ландтагу (парламенту) Пруссії 30 вересня 1862 р.

• Прибічником якого шляху об'єднання Німеччини був О.фон Бісмарк?
• У чому він вбачав роль Пруссії в процесі об'єднання?

​

«Німеччина дивиться не на лібералізм Пруссії, а на її могутність; нехай Баварія, Вюртемберг, Баден ідуть на поступки лібералізму, ніхто не надасть їм ролі, яку відіграє Пруссія. Кордони Пруссії за Віденськими договорами-домовленостями не сприяють здоровому державному життю, не промовами й постановами більшості розв'язуються великі питання сучасності — це було головною помилкою 1848 і 1849 рр., а залізом і кров'ю...»

Робота з підручником

Внутрішня та зовнішня політика

уряду Отто фон Бісмарка

• На чолі союзу знаходився президент, на посаду якого завжди призначався прусський король (виконавча влада)
• Союзна рада складалася з міністрів і представників окремих держав. Головував у раді союзний канцлер (1866 -1890 р. – Бісмарк)
• Законодавчу гілку влади уособлював рейхстаг (обирався на підставі загального виборчого права)

Північнонімецький союз

Франко-прусська війна 1870-1871pp.

Внаслідок перемоги над Францією до Північнонімецького союзу було приєднано південні держави.

18 січня 1871 р. було проголошено створення Німецької імперії. Прусський король став Імператором, а Бісмарк - імперським канцлером

2. Об´єднання Італії.

Італія напередодні об’єднання

(в 1850-60-х рр.):

• Відбувалося відновлення феодально-абсолютистських порядків.
• Митні бар'єри між державами
• Млява економічна політика.
• Сільське господарство, підірване частими неврожаями.

​

​

У середині XIX ст. в боротьбі за об’єднання Італії існувало два напрямки:

радикально-демократичний напрямок

​

виступали за здобуття незалежності та об’єднання Італії «знизу» шляхом повстання, здійсненого народом, і запровадження в країні республіканської форми правління.

помірковано-ліберальний напрямок

​

відстоювали ідею здобуття національного звільнення «згори» завдяки боротьбі, якою керуватиме Сардинське королівство (П’ємонт), і бачили майбутню об’єднану Італію монархією.

Поразка революції 1848—1849 рр. викликала розчарування багатьох італійських патріотів в ідеалах радикальних демократів.

 Камілло Кавур

• Роки життя: 1810-1861рр.
• Походження: п'ємонтський аристократ
• Із 1847 р. він видавав газету «Рісорджименто», де закликав усіх італійських монархів об'єднатися для боротьби з Австрією.
• У 1849 р. став депутатом парламенту, наступного року - міністром сільського господарства і торгівлі, а згодом очолив уряд.
• вважав, що лише найсильніша держава Італії П'ємонт здатна очолити об'єднання країни.
• з 1852 р. - прем'єр-міністр П'ємонту
• здійснив  низку реформ щодо економічного піднесення П'ємонту
• вважав, що Італія може об’єднатися лише за допомогою однієї з великих держав, здатної розгромити Австрію.

​

Із 1852 р. прем’єр-міністром П’ємонту представник поміркованих лібералів граф Камілло Кавур

Внутрішня політика

• економічне піднесення Сардинського королівства
• посилення обороноздатності Сардинського королівства
• збільшено й переозброєно п’ємонтську армію

​

Зовнішня політика

• П’ємонт узяв участь у Кримській війні проти Росії
• сформувався союз Сардинського королівства та Франції
• 1859 р. – війна проти Австрії; франко-п’ємонтська армія розгромила австрійців і звільнила Ломбардію

Франко-сардинські війська заволоділи Ломбардією й продовжили рух по долині р. По.

4 червня 1859 р. австрійська армія була розбита біля Мадженто.

Посилення Сардинського королівства.

Італія в 1860-х рр.

Венеціанська область

(у складі Австрійської

імперії)

Папська область

(знаходились

французькі війська)

Королівство Сардинія

(П´ємонт)

Королівство Обох Сицилій

На початку 1860 р. за результатами проведених плебісцитів в Тоскані, Пармі й Модені уряди оголосили про приєднання до Сардинського королівства.

У квітні 1860 р. спалахнуло повстання в Палермо, на півдні Італії. Мадзіні послав повсталим підкріплення на чолі з Гарібальді.

7 вересня Гарібальді врочисто вступив у Неаполь, столицю Королівства Обох Сіцілій. Франциск ІІ утік.

15 жовтня 1860 р.

20 - тисячний загін Пьемонтскої армії вступив у Неаполітанське королівство.

​

Гарібальді не став чинити опір і віддав владу королеві Вікторові-Еммануїлові.

• На кінець 1860 р. майже вся Італія, крім Венеції та невеликої частини Папської області з Римом, увійшла до складу Сардинського королівства на чолі з королем Віктором Еммануїлом II.

​

​

Залишилися неприєднаними Римська й Венеціанська області.

​

Венецію контролювали австрійці, а Рим - французи.

У лютому 1861 р. в Туріні відбулось урочисте відкриття парламенту, який підтвердив створення Італійського королівства у складі П'ємонту і приєднаних до нього областей.

У 1866 р. уряд Віктора-Еммануїла ІІ уклав договір із Прусією й взяв участь у війні з Австрією.

Відповідно до Празького мирного договору, Венеціанська область була спочатку передана Наполеонові ІІІ,

а потім увійшла до складу Італійського королівства.

Рим удалося захопити лише восени 1870 р., у зв'язку з поразкою Франції у війні із Пруссією.

1870

• Приєднання 1866 р. до Італійського королівства Венеції.
• За мирним договором, підписаним у Відні, Венеціанська область назавжди залишалася за Італією.
• 1870 р. під час франко-прусської війни італійські війська вступили до Риму, відбулося приєднання Папської області.
• Об'єднання Італії завершилося.
• Рим визначили столицею Італійського королівства.

1. Опрацювати § 12 «Об'єднання Німеччини. Об'єднання Італії»
2. Складіть у зошиті порівняльну таблицю «Об'єднання Німеччини та Італії».

Домашнє завдання