Формування ключових компетентностей учнів на уроках фізики та астрономії відповідно до вимог цифрового суспільства

Гайда В.Я., методист ТОКІППО

​

Підсумки року

• Педагогічні фестивалі:
• 28 січня 2021 року з метою популяризації природничо-наукових знань, формування в учнів інтересу та наукового підходу до вивчення астрономії і пов'язаних із нею наук; виявлення та розвиток в учнів творчих здібностей до науково-дослідницької діяльності, активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями відбувся астроквест «Різдвяні зорі – 2021».
•  
• 25 лютого 2021 року лютого з метою ознайомлення учасників заходу із основними аспектами щодо формування ключових компетентностей учнів та новими можливостями шкільного фізичного експерименту відповідно до оновленої програми відбувся фестивалю фізичних ідей «Fest-фізика».

Підсумки року

• Засідання творчих груп учителів:
• 21 квітня 2021 року з метою сформувати готовність та здатність учителів до реалізації процесу формування самоосвітньої компетентності учнів при вивченні фізики та астрономії відбулося засідання обласної творчої групи вчителів фізики з проблеми «Методичний супровід та діагностика якості сформованості самоосвітньої компетентності учнів закладів загальної середньої освіти».

Підсумки року

• Онлайн-семінари з питань удосконалення практичної складової вивчення навчальних предметів:
•  
• 11 лютого 2021 р. з метою ознайомлення вчителів фізики та астрономії із формами та методами формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках фізики та астрономії; опанування організація освітнього процесу на засадах сталого розвитку з метою розвитку в учнів творчих здібностей до науково-дослідницької діяльності відбувся майстер-клас «Форми і методи формування самоосвітньої компетентності учнів на засадах сталого розвитку»
• .
• 25 березня з метою розкриття універсальності навчального фізичного експерименту в процесі формування дослідницької компетентності учнів та розвитку навичок винахідництва; формувати готовність учителів до впровадження засобів реалізації віртуального фізичного експерименту та удосконалення методики їх застосування на уроках фізики та астрономії відбувся тренінг «Формування дослідницької компетентності учнів на основі віртуального фізичного експерименту».

Підсумки року

• Онлайн-семінари з питань удосконалення практичної складової вивчення навчальних предметів:
•  
• 16 квітня 2021 р. з метою розкриття універсальності навчального фізичного експерименту в процесі формування дослідницької компетентності учнів та розвитку навичок винахідництва; формувати готовність учителів до впровадження засобів реалізації віртуального фізичного експерименту та удосконалення методики їх застосування на уроках фізики та астрономії відбувся тренінг «Формування дослідницької компетентності учнів на основі віртуального фізичного експерименту».
• 30 квітня 2021 року з метою удосконалення фахових знань та вмінь учителів фізики, поглиблення досвіду практичної роботи на основі апаратно-обчислювальної платформи ARDUINO; створення сприятливих умов з опанування новітніх методик та технологій STEM-освіти для формування професійних компетентностей та неперервного розвитку творчого потенціалу кожного педагога, його загальнокультурного та інтелектуального рівня відбувся тренінгу для вчителів фізики «Формування та розвиток пізнавальних і творчих якостей учнів за допомогою апаратно-обчислювальної платформи ARDUINO»

​

Підсумки року

• Онлайн-семінари з питань удосконалення практичної складової вивчення навчальних предметів:
•  
• 13 травня 2021 р. з метою оволодіння учителями методикою навчання учнів питань сталого розвитку, формування у них готовності до роботи з учнівською молоддю для здійснення освіти та виховання на засадах сталого розвитку, сприяння формуванню в учителів ціннісного ставлення до людини і довкілля. Розвиток творчої особистості вчителя фізики та астрономії через оволодіння методичними знаннями та вміннями, передовим педагогічним досвідом і сучасними досягненнями методичної науки й практики щодо формування самоосвітньої компетентності учнів ЗЗСО відбувся тренінг для вчителів фізики «Формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи на засадах сталого розвитку»
•  
• 20 травня 2021 р. з метою ознайомлення вчителів фізики та астрономії із формами та методами формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках астрономії; опанування віртуальними середовищами програмного забезпечення орієнтованого на реалізацію практичної складової курсу астрономії у ЗЗСО відбувся майстер-клас «Реалізація практичної частини курсу астрономії на рівні стандарту у закладах загальної середньої освіти в 11 класі»

​

Підсумки року

• Онлайн-семінари з питань удосконалення практичної складової вивчення навчальних предметів:
•  
• 21 травня 2021 року з метою ознайомлення учасників заходу із основними аспектами щодо формування ключових компетентностей учнів на уроках астрономії та новими можливостями астрономічних спостережень відповідно до оновленої програми відбулося засідання клубу астролюбителів «Астропосиденьки».
•  
• 17 червня 2021 р. з метою ознайомлення вчителів фізики та астрономії із формами та методами формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках астрономії; розкрити універсальність навчального фізичного експерименту в процесі формування дослідницької компетентності учнів за допомогою смартфонів; формувати готовність учителів до впровадження засобів реалізації віртуального фізичного експерименту та удосконалення методики їх застосування на уроках фізики та астрономії; опанування віртуальними середовищами програмного забезпечення орієнтованого на реалізацію практичної складової курсу астрономії у ЗЗСО відбувся практикум «Реалізація віртуального фізичного експерименту за допомогою смартфонів».

​

Мультимедійний супровід реалізації практичної складової курсу фізики:�

• 7 клас (Режим доступу https://lr7kl.blogspot.com/)
• Лабораторна робота №1. Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу
• Лабораторна робота №2. Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин i сипких матеріалів
• Лабораторна робота №3. Вимірювання розмірів малих тіл різними способами.
• Лабораторна робота № 4. Визначення періоду обертання тіла.
• Лабораторна робота № 5. Дослідження коливань нитяного маятника.
• Лабораторна робота №6. Вимірювання маси тіл
• Лабораторна робота 7. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин)
• Лабораторна робота 8. Дослідження пружних властивостей тіл
• Лабораторна робота 9. Визначення коефіцієнта тертя ковзання
• Лабораторна робота 10. З'ясування умов плавання тіла
• Лабораторна робота 11. Вивчення умов рівноваги важеля
• Лабораторна робота 12. Визначення ККД простого механізму

​

Мультимедійний супровід реалізації практичної складової курсу фізики:�

• 8 клас (Режим доступу https://lr8kl.blogspot.com/)
• Лабораторна робота №1. Вивчення теплового балансу за умов змішування води різної температури.
• Лабораторна робота №2. Визначення питомої теплоємності речовини.
• Лабораторна робота №3. Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра й вольтметра.
• Лабораторна робота №4. Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників.
• Лабораторна робота №5. Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників.

​

Мультимедійний супровід реалізації практичної складової курсу фізики:�

• Лабораторна робота №1. Складання та випробування електромагніту.
• Лабораторна робота №2. Спостереження явища електромагнітної індукції.
• Лабораторна робота № 3. Дослідження відбивання сві...
• Лабораторна робота №4. Дослідження заломлення світла.
• Лабораторна робота №5. Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи.
• Лабораторна робота № 6 Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку за допомогою сучасних цифрових засобів (Смартфон)
• Лабораторна робота №7. Вивчення закону збереження механічної енергії.

​

Вага учителя у розбудові Нової української школи.

• Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.
• Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

​

Програми

• у 7-9 класах

Навчання здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України

(https://goo.gl/GDh9gC).

​

У 10 - 11 класах, відповідно до

Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України 20.04.2018 р. № 408 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 р. № 1493)

вивчається базовий предмет

«Фізика і астрономія».

​

​

Вивчення цього предмета може здійснюватися у двох варіантах:

1) як два окремі предмети�

• - «Фізика» (за програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.),
• «Астрономія» (за програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.);
• у такому разі у навчальному плані (класному журналі) зазначаються два предмети (окремо фізика і окремо астрономія);
• у додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляються оцінки з двох предметів;

​

2) як один предмет «Фізика і астрономія»

(за програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.);

• у такому разі можливе послідовне або паралельне вивчення фізичного і астрономічного складників, а розподіл годин між ними здійснюється відповідно до навчальної програми;
• у навчальному плані зазначається один предмет
• (фізика і астрономія);
• у додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляється одна оцінка;
• у класному журналі облік здійснюється окремо для фізичного і астрономічного складників, семестрова/річна оцінка виставляється на сторінці фізики з урахуванням тематичних оцінок з астрономії.

​

• Програми для 10-11 класів розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України

​

(https://bitly.su/YiZtp).

​

Особливості програм

• Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих розділів, тем, визначається учителем
• Учитель самостійно визначає порядок вивчення тем та місце проведення лабораторних робіт, лабораторних практикумів, тощо.
• Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо

​

Автономія вчителя має бути забезпечена �

• академічною свободою, включаючи свободу викладання,
• свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність,
• вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі,
• розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів.

Астрономія

• Програму навчання астрономії на рівні стандарту орієнтовано головно на світоглядне сприйняття і розуміння астрономічних об’єктів, основних закономірностей перебігу астрономічних явищ, загального уявлення про будову Всесвіту, методи його пізнання, а також на усвідомлення ролі астрономічного знання в житті людини й суспільному розвитку.

Практична частина

• Практична частина програм є обов’язковою їх складовою. Практичні роботи, включені у програми, мають для курсу астрономії таке ж важливе значення, як і лабораторні роботи в курсах інших природничих наук. У програмах вказано орієнтовний перелік практичних робіт. У програмі рівня стандарту з трьох варіантів запропонованих практичних робіт можна вибирати по одному з кожної теми.

• Уміння, сформовані під час виконання практичних робіт, дозволять учневі:
• • застосовувати на практиці різні астрономічні методи;
• • опановувати елементи проведення науково-дослідної роботи;
• • співвідносити результати практичної діяльності з теорією;
• • використовувати на практиці міжпредметні зв’язки.
• До програми включено перелік практичних робіт, який є орієнтовним. Із трьох варіантів запропонованих практичних робіт можна вибирати по одному з кожної теми. Особливо важливим для курсу астрономії є виконання спостережень

​

Передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.

Навчальний фізичний експеримент

• Навчальний фізичний експеримент є важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час вивчення фізики.
• учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їхнього попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів.
• Експеримент формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички.

Навчальний фізичний експеримент

Учитель може

замінювати окремі роботи рівноцінними,

використовувати різні варіанти проведення їх (у тому числі віртуальну демонстрацію фізичного досліду),

доповнювати цей перелік іншими дослідами або короткочасними експериментальними завданнями,

об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану вивчення певної теми.

• Окремі лабораторні роботи можуть виконуватись учнями або як домашні завдання або як учнівські навчальні проєкти,
• а також виконуватись з використанням цифрових лабораторій (цифрових вимірювальних комплексів), комп’ютерних моделей, віртуальних симуляцій і віртуальної фізичної лабораторії.
• Разом з тим, модельний віртуальний експеримент не може в повній мірі замінити лабораторні роботи, які виконуються з використанням реального обладнання.

​

Лабораторний практикум

на розсуд учителя, може проводитися

• наприкінці навчального року,
• наприкінці семестру
• або під час вивчення певного розділу.

У залежності від складності експериментального завдання на виконання роботи лабораторного практикуму може відводитися одна або дві години.

​

Важливо!

компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, на вироблення й розвиток умінь

• діяти,
• застосовувати досвід у проблемних умовах.

Навчальні проєкти

Ефективний засіб формування компетентностей

розвиваються пізнавальні навички учнів,

формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі,

висловлювати власні судження,

виявляти компетентність.

У проєктній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання.

​

• Упродовж року учень/учениця обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий).
• За бажанням учні/ учениці можуть брати участь і виконувати кілька проєктів.
• Захист навчальних проєктів, обговорення, узагальнення та оцінювання отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях.

Розв’язування задач.

Задачі різних типів можна ефективно використовувати для

розвитку інтересу,

творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики,

під час постановки проблеми, що потребує розв’язання,

у процесі формування нових знань,

вироблення практичних умінь учнів,

з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу,

для контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо.

Екскурсії

• Кількість екскурсій та час проведення їх визначаються вчителем за погодженням з адміністрацією закладу освіти. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя

Самоосвітня компетентність учня закладів загальної середньої освіти

• являє собою інтегровану якість, що визначається певним чином організованими і систематизованими знаннями, самоосвітніми уміннями та навичками, чіткими мотивами діяльності, зацікавленості в якісній самостійній діяльності, прагненням до самовдосконалення, формуванням ціннісних орієнтацій, що дозволять успішно вирішувати питання самореалізації та саморозвитку, спрямованістю на здобуття освіти впродовж життя.

Мотиваційний етап.

Формування мотиваційно-ціннісного компонента полягає у : �

• 1) сприянні в розвитку мотивації учнів до саморозвитку, стимулювання їх внутрішніх пізнавальних мотивів, формування потреби у самоосвітній діяльності та спрямованості самоосвітнього розвитку відповідно до ідей сталого розвитку;
• 2) формуванні стійкої зацікавленості до вивчення фізики;
• 3) розвитку креативності, критичного ставлення до громадської думки, прагнення до особистісних і соціальних орієнтацій самоосвіти.

​

Когнітивний етап.

Когнітивність походить від латинського «cognoscere» – пізнавати і характеризує здатність людини приймати, обробляти й використовувати інформацію про певні явища.

Усвідомлення власних мотивів і визначення цілей самоосвітньої діяльності призводить до розуміння необхідності поповнення власних теоретичних і практичних знань, що лежать в основі когнітивного підходу, який передбачає наявність знань та вмінь пізнавально-пошукової діяльності та є відображенням якості шляхів саморозвитку.

Наявність когнітивних вмінь дозволяє учням самостійно набувати знання та забезпечує формування самоосвітніх навичок.

Робота із друкованими джерелами

• Наукові чи побутові факти викладені в них?
• Який характер має інформація: ознайомлення з подією, фактом; пояснення причин явища, коментар до викладеного раніше?
• Чи наведені джерела, на які посилається автор?
• Чи чітко вимальовується думка автора відносно того, про що йде мова?
• Якою здається вам стаття - достовірною чи цікавою?
• Як висвітлюється це питання в інших джерелах інформації?

Якщо джерелом інформації виступає фотознімок або малюнок, визначте:�

• Що зображено на світлині;
• Яке відношення до теми, що вивчається, має зображення;
• Що ілюструє даний вид наочності: зовнішній вигляд приладу чи пристрою або їх будову;
• Яку частину тексту параграфа доповнює малюнок;
• Наскільки допомогла наочність для розуміння і усвідомлення змісту текстової інформації;
• Що варто змінити у тексті або зображенні, щоб покращити сприйняття інформації;
• Спробуй передати власними словами суть зображення світлини

Наприклад, вивчіть малюнок і поясніть за рахунок

чого багатоповерховому круїзному лайнеру вдається

втримуватися на поверхні океану з такими розмірами.

​

Вивчаючи інформацію наведену у вигляді схеми, потрібно з'ясувати:�

• яких елементів знань торкається інформація, яка подається запропонованим унаочненням;
• які об'єкти містяться на схемі, якими умовними позначеннями вони супроводжуються;
• на основі яких фізичних термінів та понять можна розкрити зміст інформації схеми.

​

Аналізуючи формули, які описують фізичні закони та взаємовідношення між фізичними величинами, потрібно з'ясувати:�

• які фізичні величини відпловідають літерам, які містяться у формулі;
• якого розділу фізики торкаються ці фізичні величини;
• які поняття, терміни чи закони містить цей розділ;
• які взаємозв'язки існують між цими фізичними величинами.

Під час аналізу інформації наведеної у графічній формі потрібно:�

• Встановити, які літери та одиниці вимірювання позначають осі координат;
• Пригадати, які фізичні величини відповідають цим позначенням;
• Встановити масштаб, в якому подані одиниці фізичних величин;
• Якщо на осях не вказано числові значення фізичних величин, то графік дає можливість встановити характер залежності між фізичними величинами;
• Згадати розділ фізики, в якому ці величини вивчаються і все, що в ньому про них наводиться.
• Узагальнити графічну інформацію і подати її в потрібній формі (опис, схема, формула тощо).

​

Робота з узагальнюючими планами

• Для пояснення фізичного явища необхідно усвідомити:
• зовнішні ознаки перебігу цього явища, умови, за яких воно відбувається;
• зв’язок цього явища з іншими;
• які фізичні величини його характеризують;
• можливості практичного використання явища, способи попередження шкідливих наслідків його прояву

Для різнобічного вивчення фізичного явища чи деякого об’єкта, варто скористатися наступними порадами:�

• З’ясувати сутність предмета вивчення та окреслити шляхи йoгo дoслідження;
• Порівняти думки і тлумачення різних джерел, прoаналізуйте причини відміннoстей;
• Узагальніть свoї міркування та зрoбіть виснoвoк;
• Обґрунтуйте свoю пoзицію на основі чітких аргументів.

​

Пoрівняння здійснюють на основі наступного алгoритму:�

• усвідомлення мети пoрівняння;
• виокремлення oзнак, за якими здійснюватиметься пoрівняння;
• розмежувати спільні та відмінні властивості пoрівнювальних oб'єктів;
• сформувати виснoвoк.

​

Послідовність дій під час формування уміння здійснювати рoзумoву операцію узагальнення може бути такою:�

• Усвідомити мету узагальнення;
• Виявити різні oзнаки oб'єкта, стосовно якого здійснюється узагальнення;
• Виокремити oзнаки oб'єктів, які є спільними;
• Оцінити величину істoтнoсті виокремлиних спільних ознак відпoвіднo дo мети узагалбнення;
• Сфoрмулювати виснoвoк щодо підстав включення данoгo oб'єкта в систему рoдинних.

​

Ефективними фoрмами удосконалення вміння здійснювати систематизацію є:�

• таблиці (пoрівняльні, узагальнюючі):
• схеми (структурні, лoгічнo-структурні);
• наoчні кoнспекти (oпoрні, структурні);
• класифікація;
• oпoрні кoнспекти;
• графи, діаграми

Формування уміння здійснювати класифікацію потребує реалізації наступних дій:�

• Усвідомити мету класифікації;
• Виокремити oзнаки oб'єктів, за якими здійснюватиметься класифікація;
• Пoрівняти між сoбoю oб'єкти за загальними і oсoбливими їх oзнаками відпoвіднo дo окресленої мети;
• Об’єднати oб'єкти за вибраними ознаками;
• Дати назву кoжній об’єднаній групі oб'єктів;
• Сфoрмулювати виснoвoк прo здійсненої класифікації відпoвіднo дo пoставленoї мети.

​

Правила організації процесу формування самоосвітніх навиків учнів:�

• чітке окреслення завдань як для окремих учнів, так і всьому класу;
• зрозуміле формулювання дослідницьких завдань спрямованих на формування самоосвітніх навиків;
• забезпечення учнів достатньою кількістю дидактичного матеріалу, навчальними посібниками;
• забезпечення якісних організаційно-методичних умов формування самоосвітньої компетентності учнів;
• врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, їх інтересів, здібностей, вподобань тощо;
• систематичний супровід, дійова допомога та контроль якості опанування самоосвітніми навичками.

​

Формування узагальненого експериментального уміння

• a) уміння планувати експеримент, тобто формулювати мету й гіпотезу дослідження, визначати експериментальний метод і давати йому обґрунтування, складати план досліду й визначати найкращі умови для його проведення, обирати оптимальні значення вимірюваних величин та умови спостережень, ураховуючи наявні експериментальні засоби;
• б) уміння підготувати експеримент, тобто обирати необхідне обладнання й вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розташовувати прилади, досягаючи безпечного проведення досліду;
• в) уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки;
• г) уміння вимірювати фізичні величини, користуючись різними вимірювальними приладами, у тому числі й цифровими пристроями та комплексами, визначати ціну поділки шкали приладу, знімати покази приладу, у тому числі зчитувати покази цифрових приладів;
• ґ) уміння обробляти результати експерименту, обчислювати значення величин (за необхідності абсолютну та відносну похибки вимірювань), складати таблиці одержаних даних, використовувати для цього комп’ютерне програмне забезпечення, готувати звіт про проведену роботу, записувати значення фізичних величин у стандартизованому вигляді тощо;
• д) уміння інтерпретувати результати експерименту, описувати спостережувані явища й процеси, застосовуючи фізичну термінологію, фіксувати результати спостережень й експериментів у різних формах, оцінювати їх вірогідність, встановлювати функціональні залежності, будувати графіки, робити висновки на підставі попередньо сформульованих гіпотез

Діяльнісний етап

• Формування самоосвітньої компетентності учнів передбачає вирішення двох взаємопов’язаних завданнь: розвиток самостійності учнів у пізнавальній діяльності з метою озброєння їх навиками самостійно набувати знання та сформувати вміння самостійно застосовувати знання у навчанні, практичній діяльності, вирішенні питань забезпечення життєдіяльності тощо

Самостійні роботи за видом і способом діяльності учнів:�

• 1) робота з друкованими;
• 2) експериментальні та дослідницькі роботи;
• 3) класифікація та систематизація понять та термінів;
• 4) аналітико-обчислювальні роботи;
• 5) графічні завдання;
• 6) проектно-конструкторська діяльність;
• 7) пояснення фізичних явищ і властивостей тіл на основі набутих знань.

​

Рефлексивний етап

• В освітньому процесі рефлексивні вміння (рефлексія з латинського «reflexio» – «звернення назад») дозволяють фіксувати результат стану саморозвитку, причин його позитивної або негативної динаміки. розглядаючи особливості процесу самоконтролю самоосвітньої діяльності виділяє наступні етапи самоконтролю, а саме: аналіз, синтез, планування, організація, оцінка, коригування і вдосконалення.

• Вимірюючи об’єм твердого тіла неправильної форми, учні здійснили певні вимірювання. Результати вимірювань учні записали до таблиці.

​

​

​

Забезпечення тісного зв’язку між мотиваційно-ціннісним та рефлексивно-аналітичним компонентами самоосвітньої компетентності

Вправа «Агітація»�

• Інструкція
• На етапі підготовки до заняття:
• • заготуйте дві картинки «згоден» і «заперечую» та закріпіть їх на стіні так, щоб було достатньо місця, аби учні змогли вишикувалися в один ряд;
• • розмістіть посеред класу на відстані 1 м один від одного два крісла, щоб можна було навколо них вільно рухатися.
• 2. Продемонструйте картинки«згоден» і «заперечую» на стіні. Зачитайте вголос твердження. Наприклад «Людина повинна відмовитись від використання двигунів внутрішнього згорання».
• 3 Якщо учні повністю згідні, то повинні зайняти місце біля відповідної картинки, аналогічно якщо заперечують дане твердження, то займають місце біля відповідної картинки; якщо учень достатньо не впевнений в тій чи іншій мірі, то повиннен зайняти місце між двома картинками.
• 4. Коли учні розташуються вздовж лінії, запропонуйте двом учням, які знаходяться в різних кінцях ряду, зайняти крісла посередині класу. Інші школярі повинні ставти за кріслом з однокласником, з думкою якого вони погоджуються або зайняти місце в центрі класу, якщо ще остаточно не визначилися.
• 5. Надайте обом учням на кріслах одну-дві хвилини для обґрунтування своєї думки. Решта учнів повинні мовчки слухати, не перебивати та не допомагати.
• 6. Після завершення промови всі учні повинні обрати групу, яку вони підтримують. Таким чином формуються дві групи. Одна об’єднує учнів, які цілком згідні із твердженням, яке зачитав учитель, інші – заперечують його.
• 7. Запропонуйте двом групам впродовж 5 хвилин підготувати аргументи, що підтверджують позицію групи та обрати, який презентуватиме ці аргументи.
• 8. Надайте можливість представникам груп за три хвилини для висвітлення аргументів. Запропонуйте учням класу вдруге зайняти місце біля того промовця, який навів переконливі та правдиві аргументи.
• Обговорення
• Виявіть, хто змінив свою думку в результаті дискусії? Обговоріть, які аргументи на це вплинули?
• Поцікавтесь, можливо на думку певних учнів чинився тиск з боку оточення, збуджений емоційний стан або відчуття ворожості?
• Виясніть, якими мають бути аргументи, щоб змусити змінити думку?
• Що відчували учні під час дискусії?
• Наскільки був схвильований промовець, який відображав думку своїх прихильників?
• Підсумки вправи
• Важливо підвести учнів до висновку про важливість демократичного шляху обговорення дискусійних питань, формування активної громадянської позиції, відповідальності при вирішенні проблем громади, суспільства тощо.

​

Вправа «Що, якщо…»�

Інструкція

1. Підкресліть роль фізики у розвитку суспільства та техніки. Пригадайте з учнями різні технічні винаходи і проаналізуйте, як вони вплинули на розвиток суспільства.

2. Об’єднайте учнів у невеликі групи та продемонструйте їм «каскад наслідків».

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

На прикладі «колеса» поясніть, яким чином працювати у групі, наголосіть на важливості спільної роботи групи.

3. Роздайте групам аркуші із заготовкою «каскаду наслідків» та запропонуйте із стосу вибрати картку з назвою винаходу, вплив якого на розвиток людства необхідно проаналізувати.

4. Після завершення часу роботи запросіть одного із учасників групи презентувати результати обговорення.

Обговорення

У доповіді повинні прозвучати наступні тези:

Яким чином застосування цього технічного винаходу вплинуло на розвиток суспільства?

Чи змінювалися можливості людини?

Як це пов’язано з правами людини?

Яка відповідальність, на вашу думку, покладена на людей, які використовують різноманітну техніку?

Підсумки

Варто підвести учнів до висновку про відповідальністькожної людини за безпеку близьких, суспільства, збереження довкілля й взаємозв’язок між правом та відповідальністю.

​

​

Вправа «Суть в картинках»�

• Інструкція
• Підготуйте світлини із зображенням, наприклад, різних джерел струму, елементи електричного кола та технічні засоби, які живляться електричним струмом, ситуації впливу електричних явищ на живі організми.
• 2. Запропонуйте учням обрати одну світлину для роботи в парі.
• 3. Забезпечте учнів роздатковим матеріалом «Глобальні цілі сталого розвитку».
• 4. Запропонуйте учням обговорити в парі та доповісти, яким чином співвідносяться
• зображення на світлинах з певними цілями сталого розвитку?
• 5. Запросіть учням презентувати результати обговорення.
• «Глобальні цілі сталого розвитку».
• Обговорення
• Чи важко було проаналізувати зображення та поєднати їх із цілями сталого розвитку?
• У чому, на вашу думку, проявляється взаємозв‘язок зображення на світлині та цілями сталого розвитку?
• Що варто робити для того, щоб сформувати навички сталого способу життя?
• Підсумки
• Варто підвести думку про те, що права кожної людини є найвищим пріоритетом, основним стандартом, без дотримання яких люди не можуть гідно жити. Відповідальність кожного члена суспільства повинні формуватися згідно ідей сталого розвитку.

​

Вправа «заморочки із діжки»

• Інструкція
• Підготуйте картки з тезами щодо актуальних питань сталого розвитку, наприклад, що стосуються переваг та недоліків атомної енергетики або парникового ефекту. Складіть їх у діжку.
• Картки «ПОЗИТИВ У ВИКОРИСТАННІ АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ»
• 2. Запропонуйте учням в порядку черги виймати картки з діжки та коментувати зміст картинки.
• Обговорення
• Наскільки важко було лаконічно висвітлити власну думку з теми обговорення?
• Які аргументи ваших однокласників були найбільш переконливими для вас?
• Яким чином предмет обговорення пов‘язаний із сталим розвитком?
• Поміркуйте, як, наприклад, розвиток атомної енергетики використати в інтересах сталого розвитку, без загроз для людини та довкілля?
• Підсумки
• Підведення учнів до висновку щодо важливіостіїх активної участі у вирішенні питань довкілля, громади та відповідальності при вирішенні суспільних проблем.

​

Вправа «Права та відповідальність»

• Інструкція
• 1.Залучіть учнів до ознайомлення з інформацією, наприклад, «Правда про Батарейку».
• 2. Допоможіть з’ясувати проблему, яка піднімається у запропонованому тексті.
• 3. Запропонуйте учням у парах окреслити рівні відповідальності суспільства у вирішенні з’ясованої проблеми, за схемою:

​

​

​

​

​

​

• 4. Фіксуйте пропозиції учнів на дошці, фліпчарті або засобами мультимедіа.
• Обговорення
• Що, на вашу думку, для вирішення піднятої проблеми може зробити кожен із нас?
• Що для цього може зробити влада громади та держави? •
• Яким чином громадяни країни можуть впливати на дії влади громади чи країни?
• Якими навичками щодо ідей сталого розвитку ви озброїлися, що нового дізналися?
• Підсумки
• Варто підвести думку учнів про те, що існує взаємозв’язок між дією громадян та їх відповідальністю за вчинені дії, особиста відповідальність кожногоз нас за дотримання довкілля згідно ідей сталого розвитку.

​

​

​