���������������������������������Стан протікання адаптації учнів першого і п‘ятого класу до навчання в школі�2021-2022 н.р.�� Підготувала �соціальний педагог�Туровська А.О. � �

Виступ на педагогічну раду школи

• Адаптація дитини до школи – процес пристосування, зміни психіки дитини в умовах переходу до систематичного організованого шкільного навчання. Тому вивчаючи процес адаптації учнів до навчання в школі, моєю метою було: дослідити та знайти шляхи подолання труднощів в адаптаційному періоді учнів.

​

АДАПТАЦІЯ

Соціальна

Психологічна

Біологічна

Соціальна адаптація –це процес входження до учнівського колективу.

Психологічна адаптація – це входження до нової системи вимог, пов′язаних з виконанням навчальної діяльності.

Біологічна адаптація – це пристосування до нового режиму навчання й життя.

Використовувалися такі методи роботи це :�1) Тест «Тривожність» (Р.Темл,М.Доркі, в. Амен).�2) Анкета Н.Лусканової на визначення шкільної мотивації й адаптації.�3)Анкетування класовода першого класу.

4)Анкетування батьків учнів 1-го класу.�5) Спостереження за дітьми.

​

І етапом моєї роботи було виявлення рівня адаптації учнів першого класу до навчання в школі

За результатами тесту «Тривожність» (Р.Темл,М.Доркі, в. Амен)�

• З даного тесту ми бачимо, що 80% дітей, які брали участь у тестуванні мають певну тривожність, яка відповідає нормі.
• 20% учнів класу мають слабкий рівень тривожності,що вказує на стресостійкість здобувачів освіти.

​

�Дослідження шкільної мотивації й адаптації Н.Г.Лусканової

Анкетування класовода�

Анкетування батьків�

Висновок за результатами діагностик

• Враховуючи вище зазначені дослідження, бесіди з класоводом та спостереженя за дітьми можна сказати, що наданий час у учнів першого класу високий рівень адаптації до школи мають 5 ( 24%) учнів, ці  першокласники позитивно ставляться до школи, правила і вимоги сприймають адекватно; навчальний матеріал засвоюють легко, глибоко і повно оволодівають програмними знаннями розв'язують ускладнені задачі; чемні, уважно вислуховують пояснення та вказівки вчителя; охоче й сумлінно виконують доручення без зовнішнього контролю; виявляють високу зацікавленість до самостійної роботи, готуються до всіх уроків; в класі мають позитивну оцінку та високий статус.
• Також 13(62%) дітей виявлено середній рівень мотивації та адаптації до навчання в школі, що характеризує їх, як першокласників які позитивно ставляться до школи, відвідування уроків не викликає у них негативних переживань; навчальний матеріал розуміють, коли вчитель пояснює його детально і наочно; засвоюють основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язують типові задачі; під час виконання завдань та вказівок вчителя учні зосереджені і уважні, хоча водночас потребують контролю з боку дорослого; зосередженими бувають тільки тоді, коли роблять щось цікаве для себе; доручення вчителя виконують сумлінно; дружать з багатьма однокласниками.

​

​

• Низький рівень адаптації спостерігається у 3(14%) учнів класу, ці діти негативно або байдуже ставляться до школи; часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у них переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоюється фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання  самостійних завдань учень не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знають імена й прізвища лише частини однокласників .

​

Рекомендації класоводу першокласників

1. Ураховувати вікові та індивідуальні психологічні особливості дітей.
2. Демонструвати віру в успіх учнів.
3. Порівнювати якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.
4. Зауважуючи помилку, вказувати шлях до успіху.
5. Створювати ситуації успіху під час уроків та психологічний комфорт.
6. Надавати емоційну підтримку словами, поглядом, дотиком.
7. Не порівнювати дитину з оточуючими дітьми.
8. Сприяти підвищенню самооцінки дитини, частіше хвалити її, але так, щоб вона знала, за що.
9. Демонструвати зразки впевненої поведінки, бути в усьому прикладом для дитини.

�

ІІ етапом моєї роботи було дослідження учнів п‘ятого класу до навчання в школі

Використовувалися такі методи роботи:

​

- Методика оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації Н.Лусканової;

​

- Тест шкільної тривожності Філіпса;

​

- Методика дослідження міжособистісних стосунків в колективі («Соціометрія» Дж. Морено);

​

-Спостереження за учнями.

Методика оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації Н.Лусканової

Результати психодіагностики рівня шкільної тривожності учнів 5 класу (Тест шкільної тривожності Філліпса)

Загальна тривожність у школі – загальний емоційний стан дитини, пов’язаний з різними формами його залучення до життя школи.

Переживання соціального стресу

Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти, передусім з однолітками

​

Низький фізіологічний супротив стресу

Низький фізіологічний супротив стресу –особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру. Це підвищує ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.

​

Шкільні страхи

• Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.
• Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.
• Страх не відповідати очікуванням оточуючих - орієнтація на значущість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок.
• Проблеми і страхи у стосунках з учителями - загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими у школі, що знижує успішність дитини.

​

​

Шкільні страхи

Міжособистісні стосунки в колективі�

Висновок за результатами діагностик у �5 класі

Узагальнюючи результати досліджень видно, що шкільна мотивація й адаптація в 23% учнів класу є середньою. Ці учні позитивно ставляться до школи, навчальний матеріал засвоюють добре.

Проте існують учні, які мають позитивне ставлення до школи, але школа їх приваблює більше поза навчальною діяльністю (33%).

Насторожує і те, що є діти, які мають низький рівень мотивації (30%), й негативне ставлення до школи (14%).

Аналізуючи дані діагностики шкільних страхів ми бачимо, що учні відчувають певну тривожність у ситуації перевірки знань (68%), страх у самовираженні (56%), не відповідати очікуванням оточуючих (56%), стосунках з учителями (47%).

Це свідчить про негативні емоції переживання ситуацій, пов‘язаних з необхідністю саморозкриття, пред‘явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей,тривога та негативне ставлення в ситуаціях перевірки знань.

Також слід відмітити, що за даними міжособистісних стосунків в колективі видно, що 19% учнів класу займають статус «ізольованих», а 28% досліджених «відторгнені» від учнівського колективу, загальний рівень групової згуртованості є низьким.

Тому , враховуючи усе вище сказане , рекомендую:

Класному керівнику 5 класу:

1)Працювати над формуванням колективу через різноманітні доручення, вправи, змінюючи групи.

2)Розвивати почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

3)Пріорітет віддавати індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

4) Уникайте гострих кутів , проявляйте стриманість, терплячість.

5) Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

6) Не забувайте про формування класного , батьківського колективу не менш важливе , ніж дитячого.

7) Не наполягайте на публічних виступах і відповідях перед усім класом тривожних, невпевнених дітей. Певний час їх можна включати у групи з 2—3 учнів, які разом розповідатимуть вірша, співатимуть пісню тощо — це допоможе відчути підтримку.

​

​

Рекомендації вчителям-предметникам �у роботі з п’ятикласниками

1. Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п’ятикласників у виборі термінології, доборі методичних прийомів.
2. Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.
3. Стежте за темпом уроку – високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.
4. Налагоджуйте емоційний контакт з класом .
5. Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.
6. Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.
7. Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порівнюйте Катерину і Миколу, а порівнюйте Миколу сьогодні і вчора).
8. Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.

​

ДЯКУЮ

ЗА

УВАГУ!!!