ЛІВОБЕРЕЖНА ТА СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА. ЛІКВІДАЦІЯ ГЕТЬМАНЩИНИ.

Відновлення гетьманства в 1750 р.

Після смерті гетьмана Д.Апостола в 1734 р. було заборонено вибори нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана правлінню гетьманського уряду, який всіляко обмежував і притісняв права козаків. Серед населення Гетьманщини зріло невдоволення.

Сподівання на покращення становища були пов’язані зі сходженням на імператорський престол доньки Петра 1 Єлизавети Петрівни. Такі сподівання базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало українців, а Олексій Розумовський був її фаворитом.

Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина звернулась до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. Імператриця не заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. А в березні 1750 р. в Глухові розширена старшинська рада обрала гетьманом 22-річногоКирила Розумовського (1728—1803).

Олексій Розумовський

(1709 – 1771)

походив з родини козака Григорія Розума з Чернігівщини;

в 22 роки їде до Петербургу співати в хорі імператриці Анни;

допомагає Єлизаветі зійти на престол;

отримує посади та титули: генерал­поручика, обер-єгермейстера Імператорського двору, управитель усіх

імператорських маєтностей, російський генерал-фельдмаршал, князь Священної Римського імперії, граф Російської імперії.

​

Гетьманство Кирила Розумовського.

український військовий, політичний і державний діяч;

останній гетьман Війська Запорозького;

Гетьман Глухівського періоду в історії України;

представник козацького роду Розумовських;

граф Російської імперії,

генерал-фельдмаршал;

Кирило Розумовський

(1728 - 1803)

навчався за кордоном (Німеччина, Франція, Італія);

був призначений президентом Російської Академії Наук (1746);

одружився з родичкою імператриці Єлизавети I, Катериною Наришкіною

Ставши гетьманом, К. Розумовський домігся підпорядкування собі Запорожжя, а згодом Києва. Отримав право самостійно призначати полковників та роздавати землі. Відновив традицію скликання старшинських рад (з’їздів), які набирали значення станово­представницького органу. Почалося відновлення Батурина, який знову став гетьманською резиденцією.

Палац-резиденція

Гетьмана Кирила Розумовського в Батурині

Реформи К. Розумовського

СУДОВА

ОСВІТНЯ

АРМІЙСЬКА

Судова реформа К.Розумовського

Освітня реформа

В усіх полках відкривалися школи для навчання козацьких дітей. Гетьман також мав намір відкрити університети в Києві та Батурині. Перший — це оновлена Києво-Могилянська академія.

За армійською реформою

Усі козаки відтепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу — синій мундир із червоним коміром, білі штани й різнокольорові шапки. Запроваджувалася муштра. Упорядковувалася і вдосконалювалася артилерія.

Остаточна ліквідація гетьманства

У 1761 р. померла імператриця Єлизавета Петрівна. На престол зійшов Петро ІІІ. Після усунення з престолу Петра ІІІ. Імператрицею стає його дружина Катерина ІІ.

10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні, К. Розумовський добровільно зрікається гетьманської булави.

Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П.Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин.

Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом 1765—1768 рр. колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини. У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел - герб Російської імперії.

Будівля Другої

Малоросійської

колегії в Глухові.

​

Петро Рум’янцев-Задунайський

• Провів генеральний опис Лівобережної України, перепис населення, земель, майна;

​

• Обмеження переходу українських селян;

​

• Створив в Україні поштову службу;

​

• Підготував нове податкове законодавство, замінив натуральні податки на грошові, увів подушне оподаткування;

​

​

• Скасував деякі права козаків (перехід до іншого стану, виборність нижчої козацької старшини, ліквідував козацький суд);

​

​

• Ліквідував органи гетьманського правління – Генеральну військову канцелярію та Генеральний військовий суд

Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини

1785 р.

• «Грамота про вольності дворянства», українська шляхта урівнювалася в правах з російським дворянством

Висновки

— На гетьманування К. Розумовського (1750—1764 рр.) припадає останній період існування Гетьманщини у складі Російської імперії.

— У 1764 р. імператриця Катерина ІІ скасовує гетьманство, а протягом наступних 20 років, щоб не викликати заворушень, вона ліквідувала автономію Гетьманщини, Слобідської України, а також знищила Запорозьку Січ.

​