«Чорна рада» – перший україномовний історичний роман- хроніка. Походження назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю, динамічний інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв.�Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості,�лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку.�Символи роману. Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького. Фольклорно-етнографічний матеріал у творі.�Оцінка роману Т. Шевченком�
«Чорна рада. Хроніка 1663 року» – перший історичний роман українською мовою, уперше виданий у 1857 році.
Куліш писав роман майже 14 років. Перша згадка про твір (ще тільки задум)датована 1843 роком, а вийшов він у світ
1857 року.
Сторінка копії роману «Чорна рада» з дописками й виправленнями Пантелеймона Куліша. 1846‒1849 роки.
Роман існує у двох різномовних версіях ‒ українській і російській. Це два самодостатні твори, які вийшли в один і той самий рік, але в різних містах: український ‒ у Петербурзі, російський ‒ у Москві. І водночас ці тексти є вільними авторськими перекладами один одного.
Сторінка Кулішевого автографа «Чорної ради». 1846 рік.
Спершу Куліш написав роман російською мовою. Пізніше створив українську версію й написав її дуже швидко, «на одному диханні» ‒ від березня до кінця літа 1846 року. Місцями він перекладав текст, а місцями писав новий, кардинально відходячи від російського протооригіналу.
«Чорну раду» письменник планував випустити з ілюстраціями. Сам зробив ескізи, а також залучив до створення малюнків Сергія де Бальмена (художника-аматора, рідного брата Шевченкового друга Якова де Бальмена). Пропонував також зробити малюнки й Шевченкові, однак той відмовився. Декілька Кулішевих ескізів до роману збереглися донині.
Ескіз ілюстрації, намальований Пантелеймоном Кулішем, до його ж роману «Чорна рада». 1855‒1856 роки.
Працюючи над твором 14 років, письменник створив багато варіантів. Деякі розділи й сцени, які містилися в ранніх редакціях, не увійшли до фінального тексту.
За час написання української версії автор створив шість рукописів, п’ять із яких переписав власноруч. Кожний рукопис спершу був остаточним варіантом, але в перебігу редагування ставав чернеткою, так що автор був змушений його переписувати знову й знову.
Дві версії походження назви «Чорна рада»
Із назвою Куліш вагався. Назва «Чорна рада» уже фігурувала від середини 1840-х років, а клопоту завдавала підназва. До останнього вона мала відрізнятися в російському та українському текстах. Наприклад, первісний український варіант: «Чорная рада, або Історія нещасливого 1663 року. Із старосвітських рукописів, із древніх козацьких архивів повиймав, зложив і написанію предав
П. Куліш», або один із варіантів російського тексту: «Черная рада, или Малороссия в 1663 году».
РОМАН – чималий прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко змальовуються картини суспільного й приватного життя, розкривається історія формування характерів героїв. Йому властиві такі ознаки: наявність декількох сюжетних ліній, зображення персонажів у складних життєвих ситуаціях, розповідь та витворений нею художній світ у просторі й часі, що формують сюжет; пряма мова персонажів (діалоги, монологи), описи, авторські відступи.
ІСТОРИЧНИЙ РОМАН – жанровий різновид роману, у якому змальовуються події минулих епох, певний період історії, у ньому органічно поєднуються історичні факти й події з художнім домислом, історичні особи з вигаданими героями, які живуть і діють у межах зображуваної доби.
РОМАН-ХРОНІКА – твір, у якому події відтворюються в часовій послідовності.
Джерела роману
История Малороссии» М. Маркевича;
«История Малой России» Д. Бантиш-Каменського;
друковані і літописні козацькі літописи (зокрема Самовидця та Граб'янки);
старовинні документи, що автор знаходив в архівах монастирів і різних установ;
фольклор (думи, історичні пісні, перекази, легенди, казки про козаччину).
Історична основа роману
події, що відбулися після Переяславської угоди 1654 р. - боротьба за гетьманування на Лівобережній Україні після смерті Б. Хмельницького між Павлом Тетерею, Якимом Сомком, Іваном Брюховецьким;
на Чорній раді (17 червня 1663 р.) гетьманом було обрано Брюховецького, який підступно завоював прихильність низів, хоч насправді зневажав їх;
на тлі реальних історичних подій та ситуацій, у яких беруть участь історичні особи, автор змальовує події, обставини, ситуації, дійових осіб, створених його поетичною уявою;
опис мандрівки полковника Шрама, його гостювання на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з коханою, картина двобою, переживання Лесі за коханого.
Відхилення від історичних фактів
Проблематика твору
проблема незалежності України (образи Шрама, Сомка);
патріотизму й зради (образи Сомка, Шрама, Брюховецького, Вуяхевича);
ролі державного діяча (образи Сомка, Брюховецького);
ставлення влади до народу (образи кобзаря, Сомка, Шрама, Пугача);
боротьби добра й зла (образи Сомка й Брюховецького, Шрама, Череваня й Гвинтовки);
батьків і дітей (образи Шрама й Шраменка, Кирила Тура та його рідних);
кохання й подружнього щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка);
людини й народної моралі.
ТЕМА: зображення подій Чорної ради на широкому історичному тлі доби Руїни.
ІДЕЯ: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що провідною силою в організації суспільства має бути національна еліта.
КОМПОЗИЦІЯ | ІСТОРИЧНА | ЛЮБОВНА |
ЕКСПОЗИЦІЯ | зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману; | приїзд Петра з батьком на хутір до Череваня; |
ЗАВ’ЯЗКА | прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва; | знайомство Петра з Лесею; відверта розмова Петра з матір’ю; віщий сон Череванихи; залицяння Кирила Тура до Лесі; |
КОМПОЗИЦІЯ | ІСТОРИЧНА | ЛЮБОВНА |
КУЛЬМІНАЦІЯ | проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень; | Петро отримує тяжку рану; між Лесею та Петром кохання, але щастя неможливе; залицяння Кирила Тура до Лесі; небезпечне втручання Гвинтовки; |
РОЗВ’ЯЗКА | смерть Я. Сомка, І. Шрама; | одруження Петра з Лесею. |
Дві сюжетні лінії твору
історична
автор подає розгорнуту передісторію цієї події, розповідає про підготовку до неї; проведення «чорної ради» зображено стисло, у конкретних бурхливих масових сценах сутичок різних груп; у прикінцевих розділах ідеться про долі головних героїв після «чорної ради».
переплітаються стосунки Лесі, Петра, Сомка й Кирила Тура.
любовна
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«Темний він був на очі, а ходив без проводиря, у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупив невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болісті і замовляти усякі рани. Може він помагав своїми молитвами над недужими, а може, і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається».
Старий кобзар, «божий чоловік»
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, протоптані, і пучки не видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа.»
І. Брюховецький
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«Жартів не любив. Щирий і незлобливий був лицар, да все ж як і допечуть йому, то стережись тоді кожен».
Я. Сомко
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«Був він син паволоцького пана, по прізвищу Чепурного, учився в Київський братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік….».
І. Шрам
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«Був щирий козак, краще йому з нудьги загинути, ніж панотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю закаляти….».
П. Шраменко
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із
козацтва, що збагатились за десятилітню війну з ляхами… доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва….».
М.Черевань
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває».
Кирило Тур
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«…не любив ніяких сварок; … бо був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить».
М.Черевань
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться.
«……був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан звисали; очі такі грають, а чорні, густі брови аж геть піднялис над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх».
Кирило Тур
Персонажі твору
Історичні особи | Персонажі, створені уявою |
| |
Персонажі твору
Історичні особи | Персонажі, створені уявою |
|
|
Символічні образи в романі. Потрактуйте їхнє значення
Символічні образи | Трактування |
Іван Шрам | символ цілої верстви свідомих, активних патріотів; його прізвище символічно концентрує в собі загальний стан тогочасної України; |
Яким Сомко | уособлення ідеального правителя; |
Кирило Тур | символічне втілення українського національного характеру; прізвище підкреслює його богатирську силу; |
Петро Шраменко | символізує тип позитивного городового козака, його ідеалом є сімейне щастя козацьких родин; |
Символічні образи в романі. Потрактуйте їхнє значення
Символічні образи | Трактування |
Петро і Леся | символ незнищенності нашого народу, звільнення й розквіт України в майбутньому; |
«січовий дід» Пугач | свідомий носій запорозьких звичаїв і завзятий борець за дотримання січових традицій; |
Божий чоловік | символ ідеальної людини. Будучи сліпим і вбогим, самовіддано служить людям, викуповуючи їх із неволі, лікуючи тілесні та душевні ради; |
Михайло Черевань | ідеал Кулішевого безтурботного хуторянина, має символічне прізвище; |
Символічні образи в романі. Потрактуйте їхнє значення
Символічні образи | Трактування |
Іван Брюховецький | уособлення демонічного спокусництва, його згубна агітація ніби схожа на чаклунство; |
Матвій Гвинтовка | утілення агресивності, політичної мінливості; має символічне прізвище; |
Хутір | символ ідеального мікросвіту, бажаного суспільного устрою, способу життя; |
Співи кобзаря | пісні схожі на чари; |
Краєвиди | ніч, від якої «думка його розжевріє, як од Божого слова». |
Образ дороги
не тільки композиційний стрижень твору, а й засіб творення характерів;
підкреслює в героях роману козацьку витривалість та відвагу, що виявляється в далеких і виснажливих походах, тяжких боях;
у дорогу вирушає священник Шрам із сином Петром, прямуючи з Правобережної України на Лівобережну до гетьмана Сомка. Дорогою зустрічають різних за походженням і політичними поглядами людей;
символізує майбутнє, вибір шляху для розтерзаної України.
Сомко Яким Семенович (наказний гетьман України-Руси 1660-1663) – прилуцький полковник, брат першої жінки Б.Хмельницького. Очолював козацьке військо в битвах проти Кримського ханства та Московії. Після Чорної Ради під Ніжином, де гетьманську булаву перебрав І.Брюховецький, за наказом останнього був страчений разом зі своїми прибічниками (18.09.1663).
Образ Сомка та Брюховецького в романі і в історії
ЛІТЕРАТУРНИЙ ОБРАЗ | ІСТОРИЧНИЙ ОБРАЗ |
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК; БОРЕЦЬ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ; ПОРЯДНИЙ; АВТОР ІДЕАЛІЗУЄ ГЕТЬМАНА. | ЛІТНІЙ ЧОЛОВІК; ПРИХИЛЬНИК СОЮЗУ З РОСІЄЮ; НЕБЕЗГРІШНИЙ У ПОЛІТИЦІ. |
:
ОБРАЗ БРЮХОВЕЦЬКОГО ЯК ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ, ЛЮДИНИ ПІДСТУПНОЇ Й НЕПОРЯДНОЇ, У РОМАНІ ВІДТВОРЕНО ПРАВДИВО.
Іван Брюховецький
(гетьман Лівобережної України 1663–1668).
Більшість істориків схильні бачити в І. М. Брюховецькому владолюбну людину, яка зневажала інтереси народу, дозволивши поглибити підлеглість Москві навіть у внутрішніх, повсякденних питаннях. Його час пов’язують також з початком явища занепаду українського життя в другій половині ХVII ст. внаслідок широкої громадянської війни (Руїна).
Порівняльна характеристика Якима Сомка та Івана Брюховецького
Яким Сомко | Спільні риси | Іван Брюховецький |
| . |
|
Порівняльна характеристика Якима Сомка та Івана Брюховецького
Яким Сомко | Спільні риси | Іван Брюховецький |
чесний, порядний, освічений, дотримується козацьких традицій і звичаїв; мріяв Україну зробити незалежною; зневажливо ставився до козацьких старійшин, черні. | козацька старшина - гетьмани; розумні, енергійні, боролися за булаву. | хитрий, облесливий, нечесний, жорстокий; влади добився обманом, підкупом; безкомпромісний; мріяв про славу та збагачення. |
Із ким, на вашу думку, Леся була б найщасливішою? Відповідь обґрунтуйте.
ГЕТЬМАН СОМКО
ПЕТРО ШРАМЕНКО
КИРИЛО ТУР
Фольклорно-етнографічний матеріал у творі
| |
ПОБУТ | хутір череваня змальовано на тлі чудової природи; зовнішньому опису житла відповідає опис внутрішнього вигляду української оселі; |
ОДЯГ | традиційний одяг міщан, що був елементом їхньої культури, виражав їхній спосіб життя, внутрішню сутність; опис козаків, селян; вишивана сорочка гетьмана Сомка |
ОБРЯДИ | заручини в Череваня; Петро Шраменко не може підійти до Лесі, бо вона вже заручена; |
ПІСНІ | Черевань про доньку говорить словами пісні; Кирило Тур, ідучи на покарання, прощається з матір’ю та сестрою теж піснею; |
Фольклорно-етнографічний матеріал у творі
| |
ТРАДИЦІЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ | Детально описано побут козаків, побратимство, звичаї (покарання реєстрових козаків киями за стосунки з жінками, прощання козака зі світом) |
Тарас Шевченко писав: «Спасибі тобі, Богу милий, друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливе спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого. Як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучче».