ДЖЕЙМС ДЖОЙС
1882-1941
Геній не робить помилок.
Його промахи – навмисні.
Ірландський англомовний письменник, один із засновників європейського модернізму, митець-новатор, який докорінно змінив обличчя художньої прози. Його творчість позначена масштабними експериментами з міфом, різними шарами реальності, історією, часом, засобами зображення внутрішнього світу людини, мовою та стилем. Однією з найяскравіших новацій письменника є «потік свідомості».
2. 02. 1882 р. - народився в Дубліні у родині податкового службовця. Від батька успадкував зацікавленість проблемами політичного життя Ірландії, від матері - католицький устрій думок. Освіту здобував у єзуїтському пансіоні, школі Християнських братів, престижному Бельведер-коледжі. Студіював англійську та італійську літератури в Дублінському католицькому університеті. У студентські роки зблизився з видатними представниками дублінської творчої інтелігенції, захопленої ідеями національного відродження.
1900 р. - виступив зі статтею «Нова драма Ібсена» в лондонському журналі «Двотижневий огляд». Публікація привернула увагу читачів і самого Г. Ібсена. 1904 р. - оселився в Трієсті, де заробляв на життя приватними уроками англійської мови.
1914 р.- вийшла друком збірка новел «Дублінці», завершено твір «Джакомо Джойс». 1915-1920 рр. - жив у Цюриху. 1916 р. - написав роман «Портрет митця замолоду». 1920-1939 рр. - жив у Парижі.
1922 р. - був опублікований роман «Улісс», що зажив світової слави.
1939 р. - завершив працю над романом «Поминки за Фіннеганом».
На початку Другої світової війни переїхав до Швейцарії.
13. 01. 1941 р. - помер у Цюриху.
Біографія
Я загадав стільки загадок і головоломок, що ученим буде потрібно століття, щоб розгадати, що ж я мав на увазі, і це єдиний шлях забезпечити безсмертя
1.«Дублінці» (15 новел) - написані в реалістичній манері, збагаченій елементами імпресіонізму й символізму
2. Психологічне есе «Джакомо Джойс»
3. Автобіографічний роман «Портрет митця замолоду» - інтенсивний модерністський пошук письменника.
4. Роман «Улісс» - синтез попередніх здобутків, один із найвищих досягнень світової модерністської прози.
5. Роман «Поминки за Фіннеганом» - грандіозна мовна революція (застосував для своєї «словотворчості» лексику близько 70 мов).
6. У кожному із цих творів поетика митця зазнавала радикального оновлення.
Візитна картка літературного твору�Автор – Джеймс Джойс�Назва – «Джакомо Джойс»�Жанр – есе, лірична мініатюра.�Сюжет есе. У творі немає чітко окресленого сюжету зі звичним початком і�закінченням.�Проблематика – історія душі, історія кохання, прагнення до самопізнання, до�пізнання життя, до творчості.�Тема– почуття, миті любовних взаємин, про час, який зупинився, про сенс�буття.�Головні герої новели: Вона – кохана, він – ліричний герої.�Філософський характер твору та проблеми, яких торкається автор:�Світ – особистість – душа – мистецтво; почуття, прагнення зрозуміти власне Я, знайти себе і своє місце в світі;
Джакомо Джойс» - психолого-автобіографічне есе, що написане в 1914 році і складається з 16-ти сторінок у довільній формі; твір вважається одним із найкращих зразків малої модерністської прози. Опублікований посмертно у 1968 році. Джеймс Джойс створив своєрідний жанр психологічного есе, у якому увага зосереджується на внутрішньому житті особистості. Автор сам стає героєм літературного твору. Про це свідчать факти біографії письменника.
�
"Джакомо"
Есе – невеликий за обсягом прозовий твір вільної композиції, у якому яскраво виражені�індивідуальні думки і враження автора.�Характерні ознаки есе:�— вільний виклад;�— суворість художньої форми;�— наявність нового, суб'єктивного слова про що-небудь, має філософський, історико-біографічний, літературно-критичний,публіцистичний, науково-популярний характер;�— образність, афористичність, наявність нових метафор,поетичних образів.
«Потік свідомості» - засіб зображення психіки людини безпосередньо «зсередини», як
складного та плинного процесу, для чого автор використовує численні спогади, внутрішні монологи, різноманітні асоціації, ліричні відступи тощо.� «Потік свідомості» у мініатюрі Д. Джойса «Джакомо» сповнений метафор, порівнянь, недомовок і символів.
Розвиток історії кохання Джакомо
І. Він і вона: Історія кохання
ІІ. Внутрішній стан героя: історія душі:
а) прагнення до самопізнання;
б) пізнання життя і духу епохи
ІІІ. Осмислення духовної атмосфери епохи і місця в ній митця та особистості взагалі
ІУ. «Людська свідомість» :
- «Я» плотське;
- «Я» духовне.
людина—історія—життя—культура—душа—епоха
Твір «Джакомо Джойс» вважається одним із найкращих зразків малої модерністської прози. Написаний у вигляді низки фрагментів, він є своєрідним художньо-щоденниковим літописом історії одного кохання.
Реальною основою сюжету була пережита письменником закоханість в Амалію Поппер, його ученицю. Напружений, динамічний, багатий розмаїтими відтінками плин почуттів ліричного героя, який сприймає любовну ситуацію в усій її неймовірній суперечливості й ускладненості численними табу, адже він — зрілий чоловік, до того ж одружений, а вона — молода дівчина; він — учитель, вона — учениця; його ставлення до своїх почуттів — лірично-іронічне, її — трохи кокетливе,— усе це становить зміст твору. Фрагменти, з яких складається есе, фіксують окремі миті любовних взаємин, віддзеркалюють спалахи почуттів героя та відтворюють різні ракурси образу коханої. Оскільки художні прийоми модернізму багатозначні, то окремі епізоди можна розуміти як такі, що відбуваються лише в розпаленій уяві ліричного героя. У поетиці твору широко використовуються імпресіоністичні засоби (враження, «зупинена мить» тощо), елементи «потоку свідомості» (художнього засобу зображення внутрішнього світу людини, що полягає у безпосередньому відтворенні "зсередини" плину її роздумів, переживань, настроїв).
У творі втілена важлива для автора концепція неперевершеності людської особистості, її спроможність створювати чудовий індивідуальний світ, світ кращий, ніж духовно обмежена реальність
.
“Джакомо Джойс”
Специфічне місце у літературній спадщині письменника посідає мініатюра “Джакомо Джойс”, в якій була апробована модерністська поететика..
Створюючи “Джакомо Джойса”, письменник не думав про публікацію (твір побачив світ вже після смерті автора). Ця мініатюра була по суті художньо-щоденниковим літописом історії одного кохання,пережитого Джойсом у Тріесті.Прототипом зображенної у творі героїні була учениця Джойса,юна Амалія Поппер. (Коли Джойс викладав англійську мову в Парижі, він закохався в Амалію Поппер, одну із своїх учениць, дочка багатого єврейського бізнесмена. Ця любов без взаємності згасла, коли в справу втрутився батько учениці, попросивши Джойса не�користуватися своїм становищем і залишити його дочку в спокої)�У творі немає чіткого окресленого сюжету зі звичним початкои та кінцем. Текст побудований як мозаїка переважно дрібних, зовні не пов язаних один з одним фрагментів. Ці фрагменти фіксують окремі миті любовних взаємин, віддзеркалюють спалахи почуттів героя та описують різні ракурси образу його коханої. Вона постає у його свідомості то витонченою красунею,то кокеткою з фальшивою усмішкою, то зворушливо безпорадливою “пташиною”, яка поволі одужує після хвороби. Однак оповідач жодного разу не робить спроби зазирнути у�внутрішній світ. Духовна сутність дівчини залишається для нього�невловимою. Натомість глибоко розкривається багатий розмаїттями відтінків плин почуттів самого героя. Для нього кохання - це і “хресна путь”, і свято відродження юних почуттів, і гіркота усвідомлення того, що молодість уже промайнула.
У цьому творі Джойсом були апробовані також елементи техніки “потоку свідомоті”.
�
Внесок Джойса у розвиток світової літератури дуже значний.Митець-новатор докорінним чином змінив художню прозу й вплинув на розвиток інших видів мистецтв. Сьогодні без творів ірландського письменника-модерніста немож-ливо уявити розвиток літератури XX ст.
Джойс в значній мірі вплинув на світову культуру. Він і у наш час залишається одним з найбільш популярних англо-мовних прозаїків.