Петриківський
розпис
Перші достовірні відомості про селище зустрічаються в документах 1772 року. Вже в ці часи Петриківка була важливим торговельним центром, тричі на рік тут вирували ярмарки.
Народні митці використовували для декоративного оздоблення рослинно-квітковий орнамент, що відзначався легкістю та виразністю.
Семантика кольору.
Про справжній твір народного мистецтва говорять: «Зроблено з душею». Саме такими є твори майстрів Петриківки. Це велике, славне село на Дніпропетровщині зачаровує світ своїми мальвами і жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими, що на городі чи в саду, а мальованими. «Ці квіти дихають Україною» - говорять наші земляки, розкидані долею по далеких континентах. У давні часи в багатьох селах жінки розмальовували печі, виводили узори над вікнами і дверима, щоб хата була чепурною. Розписували й предмети домашнього вжитку: скрині, дерев’яний посуд.
Їх малювали
лубочними
пензлями,
«кошачками» - самі дрібні фрагменти, сірниками, обмотаними м’якою матерією, і просто пальцями.
З яких же мате-
ріалів получали
ці кольори?
ЇЇ ім'я носить художня школа в Петриківці
В.Карпець
В Глущенко «Півень у квітах»
Олена Скицюк
Пальцевий розпис
Начерк олівцем
Виконання малюнка Виконання малюнка фарбами
Можна виконувати композицію відразу фарбами. У цьому випадку починаємо малювати найбільші, центральні елементи, потім листки, стебла, інші дрібні елементи розпису