���������Політичний устрій і суспільне життя Русі -України.�

Мета:

• ознайомити учнів з особливостями соціального та господарського устрою Київської Русі,
• визначити групи (верстви) населення: привілейовані та непривілейовані; повноваження державних органів;
• підвести учнів до розуміння форми правління Київської державу — феодальна демократія.
• Сформувати уявлення про господарське життя;
• формувати в учнів за­цікавленість у пізнанні нових явищ, подій та процесів;
• виховувати повагу до історії рідної країни.

​

План уроку

1. Політичний устрій.

2. Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення.

3. Розвиток господарства.

​

Гра “Історичний ланцюжок”�

• 1. Якого князя називали Окаянним?
• 2. Який собор збудував Ярослав?
• 3. Перший руський митрополит?
• 4.  Автор « Повісті минулих літ»
• 5. Дочка Ярослава Мудрого, яка стала дружиною французького короля Генріха І
• 6. Навчальний заклад, який відкрив Ярослав при  Києво-Печерській лаврі
• 7. Перша збірка законів
• 9. Місто, засноване Ярославом, неподалік Києва
• 10. З якими країнами найтісніше співпрацював Ярослав?
• 11. Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.
• 12. Автор твору “Слово про закон і благодать”?

​

​

Табличка для перевірки вивчених знань

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

«Сформуй поняття»

Правила: Вчитель називає опорні слова, а учні мають скласти визначення певного поняття.

1. Система, влада, порядок, суспільство, підтримувати, допомога, спеціальні, організації.

2. Великий, група, люди, мають, спільний, право, обов’язок.

3. Сукупність, усі, установи, здійснювати, управління, держава.

4. Сукупність, усі, стани, населення, держава,  відносини.

5. Суспільство, основні, стани, населення, феодали, залежати, селяни.

6. Власник, земельна, ділянка, жалувати, служба, військо.

​

Суспільство

• Усе населення Київської Русі поділялося на дві великі групи: - вільне населення

та

• залежне населення.

​

​

Суспільство

Привілейоване населення:

• Князі;
• Бояри;
• Дружинники;
• Духовенство.

Непривілейоване населення:

• Міщани;
• Селяни-смерди;
• Наймити;
• Ізгої.

Вільне населення поділялося на привілейоване та непривілейоване населення.

��Уривок з «Правди Руської»��

«А ще уб’ють огнищанина..., то убивця платить за нього 80 гривень..., а за князівського під’їздного... платить 80 гривень... А за убитого князівського тіуна — 80 гривень... А за убитого смерда або холопа — 5 гривень... А за рядовича — 5 гривень...

А челядин сховається... платить 3 гривні продажу...

Про закупа ж... Аже пан скривдить закупа..., за образу платить йому 60 кун».

​

Запитання до тексту

• 1. Уважно прочитайте уривок з «Правди Руської». Які верстви населення згадано в документі?
• 2. У чому полягає відмінність у їхньому становищі?

​

Робота з термінами

• Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна влада зосереджувалася в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру

Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. Вона поділялася на старших дружинників, які отримували від князя за свою службу землі, і молодших — які отримували платню або частину здобичі. При князі існувала князівська рада, до складу якої входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.

• Князівська рада — дорадчий орган при великому князі київському, що походить від східнослов’янських племінних рад старійшин.

Певне місце в системі державного правління посідало віче. Цей орган влади зберігався як залишок старих відносин і продовжував слов’янську традицію племінних зборів. Волевиявлення віча мало на меті довести думку народу до великого князя київського або його намісників. Проте роль віча за доби існування на Русі централізованої монархії була досить незначною.

• Віче — народні збори всього дорослого вільного населення, що приймало рішення з важливих громадських і державних справ.

​

Система державної влади в Київській Русі

Великий князь

​

​

Рада старійшин

( пізніше Княжа рада )

​

Удільні князі

​

Тисяцькі

​

Сотники, десятники, тіуни

​

​

​

Дружинники

Тільки член роду Рюриковичів

Досвідченні дружинники,бояри, єпископи

Підлеглі київського князя, представники князя у містах

Керували ополченням під час війни

Представники київського князя, виконували військово – адміністративні, судові функції і збір податків

Постійне військо князя, яке він утримував,забезпечував зброєю, кіньми, одягом

Влада князя

Великий князь Київської Русі

Керував

державою

Керував

військом

Призначав

чиновників

Брав активну

участь у

розробці

законів і судах

Представляв

державу на

міжнародній

арені

Спирався у своєму управлінні на раду старійшин ( Князівську раду )

Діяльність великого князя спрямовувалася на зміцнення єдиновладдя (одноосібної влади) та централізацію державию

“Руська правда”

​

​

Виданий Ярославом Мудрим збірник законів, названий «Руською Правдою», був першим літописним кодексом судових законів давньої Русі-України, об’єднуючим цивільне й кримінальне право і всі процеси судочинства того історичного часу, що охоплює все ХI століття.

​

“Руська Правда”

• Ст.1. Якщо людина вб”є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері. Якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то хай одержить 40 гривень за вбитого.
• Ст.11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.
• Ст.12. За огнищанина ( князівського управителя ) – 80 гривень.
• Ст.13. За простого служителя – 12 гривень.
• Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці – 12 гривень.
• Ст.15. За смерда і холопа – 5 гривень, за рабиню – 6 гривень.
• Ст.86. А збору замість випробування залізом платити 10 кун ….

• Про які зміни у давньоруському суспільстві свідчать наведені факти?
• Чому постала необхідність прийняття такого збірника законів?
• Як ви вважаєте, чи можна порівняти значення таких подій, як прийняття християнства і запровадження “Руської Правди” для Київської Русі?

Завдання на закріплення�

Заповніть пропуски в тексті (усно).

На чолі держави в Київській Русі стояв великий … київський. У його руках зосереджувалася вся влада, яка була … . У разі потреби він скликав збори городян — …, на якому розв’язувалися питання … .Крім князя, привілейованими верствами вважалися …. Найчисленнішою верствою суспільства були селяни. Їх переважну більшість, на відміну від Центральної та Західної Європи, становили вільні особи — … .

​

Домашнє завдання

• Прочитати § 10 за підручником

​

​

​

​

​

​

​

• Посилання https://naurok.com.ua/learn/formuvannya-ta-vidnovlennya-psihoemociynogo-klimatu-pid-chas-realizaci-osvitnogo-procesu-56