Інформація для батьків

В сучасному житті ми все частіше чуємо термін «зворотний зв’язок». Кожен з нас щодня неодноразово отримує і сам надає зворотний зв’язок іншим – дитині, чоловіку чи дружині, батькам, сусідам, колегам.�Якщо зазирнути в словник, знайдемо наступне визначення: зворотний зв’язок (анг. feedback) – це відгук, реакція на будь-яку дію чи подію.

У дорослої людини навички хвалити іншого, навички повідомляти іншому про помилки і недоліки, а також навички реагування на критику тією чи іншою мірою сформовані. У дітей цих навичок ще немає. Навчають їх цьому батьки та інші дорослі, які з ними взаємодіють. Від того як саме батьки та інші дорослі будуть надавати дитині зворотний зв’язок залежить як в майбутньому дитина буде сприймати критику, помилки і невдачі. Крім того, ту модель, яку дитина буде бачити в родини і найближчому оточенні, вона, з великою ймовірністю, «візьме» в своє доросле життя.

Зворотний зв’язок, який ми надаємо дитині – це наша оцінка поведінки чи певної діяльності дитини, яку ми їй вголос повідомляємо, розраховуючи, що наша оцінка певним чином вплине на поведінку дитини в майбутньому. Наприклад, якщо ми похвалили дитину за те, що вона щось добре або якісно зробила – ми розраховуємо, що в майбутньому дитина буде продовжувати так само добре це робити. Якщо ми повідомили дитині про помилку або про те, що якість роботи «не дуже» – ми розраховуємо, що дитина виправить свої помилки і в майбутньому не буде їх повторювати.�Ефективний і етичний зворотний зв’язок сприяє розвитку умінь та навичок дитини, підвищує її особистісну впевненість і самооцінку, сприяє розбудові і плеканню доброго стосунку з дитиною. Ефективний і етичний – це є ключові моменти. Тому поговоримо про те які ж є правила зворотного зв’язку.

Зворотний зв’язок є двох видів: позитивний зворотний зв’язок і конструктивна критика.

ПОЗИТИВНИЙ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК – це є похвала, мета якої

відзначити і заохотити гарні результати, якісну роботу, нові навички.

ПРАВИЛА ПОХВАЛИ:

​

• Маємо бути чесними і оцінювати поведінку і дії дитини справедливо. Адже надлишкова і невідповідна результату похвала може стати перешкодою для розвитку – дитина не буде бачити свої помилки і не буде їх виправляти. А, отже, не буде покращувати свої вміння.
• Похвала має бути різноманітною. Не повинно бути тільки «Молодець» і «Дай п’ять!». Хвалимо в різний спосіб: «Чудово!», «Гарна робота!», «Вірно!», «Ти розумниця!», «Супер!»,«Ти мій герой!».
• Після похвали обов’язково маємо прокоментувати що саме було добре: «Ти так швидко зібрав іграшки!», «Дуже гарну вежу збудував!», «Ти допомогла мені з молодшим братиком!», “Ти дуже швидко виконала домашнє завдання”, тощо.
• Похвала і коментар повинні відрізнятися за інтонацією від розповідного речення і від інструкції. Не забувайте про посмішку і емоційне залучення, але стежте, щоб це було не штучно і ближче до того, як хвалять і взаємодіють з дітьми відповідного віку в природному середовищі.
• Хвалимо не тільки за кінцевий результат, а також за спроби і докладені дитиною зусилля!

КОНСТРУКТИВНА КРИТИКА – це оцінка результату, мета якої повідомити не про те ЩО погано, а про те ЩО і ЯК зробити краще. Це є принциповий момент і принципова відмінність від звинувачення! Мета конструктивної критики – навчати, а не звинувачувати.

ПРАВИЛА КОНСТРУКТИВНОЇ КРИТИКИ:�

• Слід пам’ятати, що очікуємо від дитини і оцінюємо лише те, що вона наразі в змозі зробити. Якщо дитина з огляду на свій вік і можливості щось не може зробити – надаємо допомогу і в окремо виділений час навчаємо і тренуємо навичку.
• Структура конструктивної критики.�
• Похвалити дитину за те, що вийшло гарно і прокоментувати, що саме було добре. Відзначити «сильні» моменти. Якщо у дитини нічого не вийшло – кажемо “Я бачу, що ти старався”, тощо.
• Надати загальну оцінку результату: наприклад, “В цілому непогано”, “Цього разу вже краще”, “Майже вийшло”.
• Пояснити в зрозумілий для дитини спосіб де саме були недоліки або помилки. Важливо, щоб це виглядало не як звинувачення і претензія, а як діалог.
• Пояснити дитині ЩО і ЯК треба зробити, щоб виправити ситуацію на краще.
• Уточнити у дитини чи для неї все зрозуміло, чи є питання. Можливо, показати як саме слід робити.
• Завершити позитивним посиланням: “В тебе все вийде”, “Ти ще навчаєшся”, “Ще трошки маєш повправлятись і буде гарно”, “Я тобі допоможу. Разом у нас вийде”.

Вміння бачити і використовувати можливості для позитивного зворотного зв’язку і вміння в здоровий спосіб реагувати на критику суттєвим чином впливає на якість життя як самої людини, так і її найближчого оточення; визначає якість міжособистісних стосунків, сприяє особистісному і професійному розвитку. Це є надзвичайно важлива життєва навичка, якій можна і потрібно навчитися.

Тому, навчаємось самі і навчаємо дитину.

Хвалимо і критикуємо дитину з любов’ю в серці і турботою про стосунок.

Автор тексту: Наталія Джулай