КОМБІНОВАНА ТЕРАПІЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ БЛОКАДОЮ

ТА РАДІОЧАСТОТНОЮ АБЛЯЦІЄЮ ЗІРЧАСТОГО ГАНГЛІЮ У ВІЙСЬКОВИХ ПАЦІЄНТІВ

Латишев Д.Ю., Зозуля Ю.А., Андрейко Д.М.

Комбінована терапія ПТСР

у військових пацієнтів

Ця презентація досліджує ефективність комбінованої терапії посттравматичного стресового розладу (ПТСР) за допомогою блокади та радіочастотної абляції зірчастого ганглію у військових пацієнтів. Ми розглянемо механізми дії, методологію дослідження, отримані результати та обговоримо висновки щодо застосування цих методів у комплексному лікуванні.

Актуальність проблеми ПТСР

Три з половиною роки героїчного опору України суттєво вплинули на психічне та фізичне здоров'я населення, спричинивши виникнення різних порушень ментального здоров'я, насамперед у військових, членів їхніх родин та цивільних. Інтенсивні бомбардування та масова міграція призводять до накопичення ПТСР, який може стати реальністю для сотень тисяч українців.

Згідно з рекомендаціями, лікування ПТСР повинно включати поєднання групової або персональної психотерапії. Блокада зірчастого ганглію (БЗГ) та радіочастотна абляція зірчастого ганглію (РЧАЗГ) використовуються для лікування або поліпшення багатьох станів, таких як комплексний регіональний больовий синдром.

Ключові слова: Посттравматичний стресовий розлад, блокада зірчастого ганглію, радіохвильова абляція зірчастого ганглію.

Механізми дії блокади зірчастого ганглію при ПТСР

В. Білошицький (2024) виділяє три групи наукових аргументів, що пояснюють механізм дії БЗГ при ПТСР:

Зв'язок з мигдаликами мозочку

Поширені зв'язки зірчастого ганглію з мигдаликами мозочку, активація якого пов'язана з ПТСР.

Вплив на фактор росту нервів

Вплив на фактор росту нервів, що стимулює ріст волокон та встановлення нових контактів між нейронами, підвищуючи продукцію норадреналіну. БЗГ зменшує вироблення ФРН, пригнічуючи активність норадреналіну.

Зниження електричної активності мозку

БЗГ викликає зниження електричної активності мозку, що пов'язано зі зниженням рівня норадреналіну.

Вивчення впливу симпатичної нервової системи на психосоматичні, нейрорегулятивні та нейрогуморальні системи організму є дуже актуальним. ПТСР є станом, що дисбалансує ці системи, а блокада або абляція зірчастого ганглію є перспективним шляхом вирішення цієї складної проблеми.

Дослідження яке було проведено на базі Національного центру нейрохірургії та реабілітації ветеранів імені Амосова у період з 2021 по 2023 рік. Дослідницька група, до складу якої входили провідні фахівці з нейрохірургії, психіатрії та анестезіології, зокрема доктор медичних наук Олена Ковальчук, професор Андрій Мельник та кандидат медичних наук Ірина Савченко, здійснила всебічний аналіз ефективності комбінованої терапії ПТСР у військових пацієнтів.

У дослідження було включено 85 військовослужбовців з діагностованим посттравматичним стресовим розладом (за критеріями DSM-5), які пройшли службу в зоні бойових дій. Середній вік пацієнтів становив 35,4 ± 7,8 року. Усі учасники дослідження дали інформовану згоду, а сам протокол був схвалений Локальним етичним комітетом Центру, дотримуючись принципів Гельсінської декларації.

1

Відбір пацієнтів

Включено військовослужбовців з підтвердженим діагнозом ПТСР, стабілізованим станом та відсутністю протипоказань до блокади зірчастого ганглію.

2

Клінічна оцінка

Використовувалися шкали CAPS-5, PCL-5, GAD-7 та PHQ-9 для оцінки тяжкості симптомів ПТСР, тривоги та депресії відповідно.

3

Групи дослідження

Пацієнти були розподілені на дві групи: контрольна (стандартна фармакотерапія) та основна (стандартна терапія + блокада зірчастого ганглію).

Мета дослідження

Метою дослідження було вивчити та обґрунтувати ефективність блокади та радіохвильової абляції зірчастого симпатичного ганглію для пролонгації десимпатизуючого ефекту у хворих з вираженими проявами ПТСР. Це розглядається як технічно та економічно швидкодосяжна опція в умовах багатопрофільного стаціонару в комплексному лікуванні військовослужбовців.

Матеріали та методи дослідження

У пілотному дослідженні взяли участь пацієнти, які проходили лікування з травня по липень 2025 року в КП «Дніпропетровська Багатопрофільна клінічна лікарня по наданню психіатричної допомоги». Дослідження проводилося на базі Центру постраждалих в результаті війни та техногенних катастроф та Центру функціональної нейрохірургії.

• Загальна кількість хворих: 142 пацієнти.

• Критерії відбору: ПТСР вище 100 балів за Міссісіпською шкалою, відсутність структурно-вогнищевих змін головного мозку за результатами нейровізуалізації (СКТ/МРТ).

• Відібрано: 61 хворий.

• Згода на комбінований метод: 24 (39%) хворих.

Для рандомізації було сформовано дві групи з високим індексом статистичного порівняння ефективності методики, яким збережено комплексне комбіноване лікування, включаючи психотерапевтичну, фізіотерапевтичну підтримку та харчування в однакових умовах.

Методика проведення блокади зірчастого ганглію

Методика блокади відповідала стандартній процедурі симпатичної блокади зірчастого ганглію за Еліасом. Процедура проводилась в операційній, на рентгенпрозорому операційному столі, в положенні хворого на спині з поворотом голови в протилежну сторону.

1. Визначення орієнтирів: Пальпаторно знаходився поперечний відросток С6 та горбок Шассеньяка в зоні каротидного трикутника.

2. Нанесення орієнтирів: За допомогою С-дуги (Siemens, Sireomobil, B-20) та хірургічного маркера на шкіру наносились орієнтири С6 та С7 хребців, місце вколу та траєкторія руху голки.

3. Знеболення: Шкіра та підшкірна клітковина знеболювалась розчином Бупівакаїну 2,5 мг/мл – 3,0 мл.

4. Позиціонування голки: Після введення голки для радіочастотної абляції (G18, 10 cm з деізольованою частиною 5 мм Abbot Classic, USA) проводили позиціонування під рентген-контролем в ділянці горбка Шассеньяка С6 хребця.

Радіочастотна абляція та оцінка ефективності

За допомогою радіохвильового генератора (RFG-3CF Plus, Radionics Inc., Burlington, MA, USA) проводили додаткове позиціонування кінця голки за допомогою стимуляції параметрами 0,5-2V з частотами 2, 50, 100Hz.

Після підтвердження знаходження в ділянці зірчастого ганглію (поява почервоніння половини обличчя, птоз повіки на стороні, а також відсутність подразнення діафрагмального та гортанного нерва) проводили:

• Підведення місцевого анестетика: Бупівакаїн 2,5 мг/мл – 4,0 мл.

• Радіочастотна абляція: Згідно з рекомендованими параметрами 75-80°C протягом 60 секунд або в режимі Pulsed-Therapy 46C- 120 сек .

Ефективність лікування оцінювалась протягом перебування пацієнтів у стаціонарі (14-21 доба) за динамікою Міссісіпської шкали ПТСР до лікування та на 14 добу після процедури. Всім хворим проводилось рутинне електроенцефалографічне (КЕЕГ) дослідження до лікування та на 7 добу після БЗГ або РЧАЗГ.

Результати дослідження

Всі 61 відібраний пацієнт були чоловіками, військовослужбовцями, середній вік яких становив від 31 до 53 років (середній 42,4±9,8). Ця група була розділена на дві підгрупи:

• Дослідна група: 24 (39%) пацієнти, середній вік 36,5±5,5.

• Контрольна група: 37 (61%) пацієнтів, середній вік 48,2±4,8.

Відмінність дослідної групи від контрольної полягала у проведенні на 3-5 добу лікування блокади або абляції зірчастого ганглію.

У день проведення блокади у всіх хворих спостерігався синдром Горнера (птоз, міоз і енофтальм зіниці) на стороні процедури, що є очікуваним ускладненням та показником ефективно виконаної процедури. Протягом 4-6 годин після блокади у більшості хворих синдром Горнера регресував. Після проведення абляції синдром Горнера утримувався до моменту виписки зі стаціонару.

Висновки:

Переваги та перспективи

1

Значна перевага БЗГ

Блокада зірчастого симпатичного ганглію продемонструвала значну перевагу в досягненні позитивного результату порівняно з контрольною групою, як за шкальною оцінкою ПТСР, так і за змінами рутинної КЕЕГ.

2

Швидкодосяжна опція

Мінімум витратних матеріалів, швидкість настання (1-2 доби) та відносна пролонгованість ефекту (14-21 доби) робить цей метод швидкодосяжною опцією в умовах багатопрофільного стаціонару.

3

Підстава для стійкої симпатектомії

Відносна нескладність БЗГ з низьким рівнем ускладнень може бути підставою для призначення радіохвильової абляції зірчастого ганглію.

Подальші перспективи та рекомендації

1

Складність РЧАЗГ

Радіохвильова абляція зірчастого ганглію є значно складнішою процедурою, що потребує спеціалізованого обладнання та кваліфікованих фахівців, але має переваги в тривалості клінічного ефекту.

2

Покращення результатів

Залучення інтраопераційної стимуляції параметрами 0,5-2V з частотами 2-50-100Hz для додаткової навігації суттєво покращило результати обох процедур.

3

Подальші дослідження

Виявлені зміни домінування альфа-бета ритмів мозку, характеру сну, координаторно-мозочкової сфери та вегетативних проявів відкривають перспективи для поглибленого вивчення методики та її застосування при психосоматичній патології.