Новела «Марія» В. Стефаника – трагічна сторінка �української історії�

• Мета: ознайомити учнів із новелою «Марія» В. Стефаника, розкрити її ідейно-художній зміст; формувати вмiння аналiзувати експресiонiстський твiр, характеризувати його пiдтекст, дослiджувати символiчнiсть образiв; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, навички аналізу й синтезу прочитаного, тлумачення образів та символів; виховувати вміння співпереживати чужому горю, вчитися на чужих помилках, повагу до творчості В. Стефаника; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

​

Історична основа твору

Смерть Івана Франка, який був мистецьким взiрцем i близьким другом письменника, – страшна втрата, яку могла втамувати лише цiлоденна лiтературна праця в iм’я пам’ятi про цю славетну людину. Саме Франковi, про якого колись писав, що його «може єдиного з українських великих письменникiв найбiльше любив», присвятив В. Стефаник пiсля довгих рокiв мовчання новелу «Марiя».

Марія – словесний пам’ятник українській матері-патріотці, який підноситься до символу самої України.

Ознаки експресіонізму в новелі: використання образів-символів; широко використовувану експресіоністами «нервову» емоційність ілюструє епізод, коли жінка, душу якої події абсурдної братовбивчої війни наповнили болем і розпачем, ладна була вкоротити собі віку без синів, та потім усвідомила: біль утрати не повинен відділити її від їхнього патріотичного вибору.

​

Сюжет новели не класичний, бо тут традицiйнi елементи, як-от:

• експозицiя – Марiя на призьбi;
• зав’язка – прихiд козакiв;
• розвиток дiї – розмова з «гостями»;
• кульмiнацiя – виступ сивого козака;
• розв’язка – козацька пiсня, – переплетенi з позасюжетними вкрапленнями (рефлексiйними звертаннями до минулого головної героїнi та iнших персонажiв, лiричним вiдступом-описом внутрiшнього стану Марiї пiд час пiснi, змалюванням жахливих картин вiйни).

​

У новелі «Марія» В. Стефаник порушує проблеми:

​

• війна і люди;
• боротьба за «мужицьке право»;
• віковічне прагнення штучно розмежованих українців до возз’єднання;
• патріотизм;
• добро і зло;
• любов і моральність;
• пошуки людиною смислу існування;

​

​

• віри і зневіри;
• милосердя;
• особистого і суспільного;
• самозречення в ім’я України;
• національної гідності;
• роль революційних ідей Т. Шевченка у національно-світоглядному формуванні приниженого і безправного суспільства.

​

Образ Марії є наскрiзним у творi й багатогранним за своїм прихованим змiстом.