Подолання сучасних викликів у викладанні історії
Андрій Вівчар- консультант ТКМЦНОІМ
Нормативно-правові акти
Наказ МОН №1093 від 02.08.2024 року “Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання”
Рекомендації стосуються оцінювання учнів 5-9 класів.
Відповідно наказ МОН №289 від 1 квітня 2022 року “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти” втрачає чинність
Рекомендації щодо оцінювання
Також у рекомендаціях описані основні функції оцінювання:
Основні види оцінювання:
Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.
Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує
діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну,
розвивальну, прогностичну та виховну функції.
Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) є важливим
складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання
учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так
і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє
вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до
підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом
навчального року.
Формувальне оцінювання
Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів
збору інформації і повинне відповідати цілям і завданням, які встановлені
для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють
у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою
із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень
учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня і учениці тощо).
За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних
результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної
програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання. Результати
тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього
процесу.
ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими / очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно.
Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.
Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти рекомендується :
визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними навчальними програмами;
ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими буде встановлено результати навчання;
надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним; важливо не протиставляти учнів / учениць одне одному; доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності, інших умов;
створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія); під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям; важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;
коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема,
списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел
інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної
діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат
такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне
проходження оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та
його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати
навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів
оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових /
електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві
досягнень.
У додатках до рекомендацій окреслені загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів, та критерії оцінювання за освітніми галузями.
У документі сформульовані три групи критеріїв оцінювання для навчальних дисциплін громадянської та історичної освітньої галузі, а саме:
- реалізація здатності до співпраці, толерантність, чітка громадянська позиція.
Свідоцтво досягнень складається з двох частин
Наказ МОН №1120 від 09.08.2024 року “Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти”
У типовому навчальному плані визначено години навчального
навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, які можна:
перерозподіляти між різними освітніми галузями, ураховуючи
особливості організації освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні
освітні потреби здобувачів освіти;
використовувати для вибіркових освітніх компонентів (курсів за вибором
(факультативних курсів), міжгалузевих інтегрованих курсів), проектної
діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять.
Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих
курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також навчальні предмети /
інтегровані (зокрема міжгалузеві) курси вибіркового освітнього компонента
з урахуванням освітніх потреб учнівства, що відображається в навчальному
плані освітньої програми закладу освіти.
Заклад освіти може додавати в навчальний план вибіркові освітні
компоненти, що не вказані в Типовій освітній програмі. Для цих освітніх
компонентів заклад освіти використовує модельні навчальні програми, які
отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» /
«Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку,
або на основі модельних розробляє навчальні програми, які затверджує
педагогічна рада закладу освіти.
У закладах загальної середньої освіти можуть запроваджуватися як галузеві, так і міжгалузеві інтегровані курси, формування змісту яких може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей або окремих їх складників. Ці інтегровані курси вивчають за модельними навчальними програмами, які отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», або навчальними програмами, які отримали гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку, або за навчальними програмами, затвердженими педагогічною радою, що містять опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж передбачено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами.
Назва освітньої галузі | Кількість годин на тиждень | |||||||||||||||
Навчальне навантаження | 5 клас | 6 клас | 7 клас | 8 клас | 9 клас | |||||||||||
мін | макс | різниця по галузі | мін | макс | різниця по галузі | мін | макс | різниця по галузі | мін | макс | різниця по галузі | мін | макс | різниця по галузі | ||
Громадянська та історична | на тиждень | 1 | 2 | 1 | 1,5 | 3 | 1,5 | 1,5 | 3 | 1,5 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 |
на рік | 35 | 70 | 35 | 52,5 | 105 | 52,5 | 52,5 | 105 | 52,5 | 70 | 105 | 35 | 70 | 105 | 35 | |
Додаток 1
Назва освітньої галузі | Інтегровані курси | Кількість годин на тиждень з розрахунку мінімального навчального навантаження | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень з розрахунку мінімального навчального навантаження | ||||||||
5 клас | 6 клас | 7 клас | 8 клас | 9 клас | 5 клас | 6 клас | 7 клас | 8 клас | 9 клас | |||
Громадянська та історична | Інтегрований курс історії та громадянської освіти | 1 | 1,5 | 1,5 | 2 | 1,5 | Історія України | | 0,5 | 0,5 | 1 | 0,5 |
Всесвітня історія | | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |||||||
Громадянська освіта | | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |||||||
Інтегрований курс історії | | 1 | 1 | 1,5 | 1 | | | | | | | |
| | | | | | Правознавство | | | | | 0,5 | |
Додаток 3
У громадянській та історичній освітній галузі для 6-9 класів може бути обрано такі варіанти поєднання освітніх компонентів:
варіант 1 - інтегрований курс громадянської та історичної освітньої галузі;
варіант 2 - інтегрований курс історії та курс громадянської освіти;
варіант 3 - історія України, всесвітня історія, громадянська освіта.
Правознавство є обов’язковим освітнім компонентом галузі в 9 класі.
Інтегрований курс громадянської та історичної освітньої галузі вивчають за однією з модельних навчальних програм, що має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», і яка міститься в Переліку модельних навчальних програм цієї
Типової освітньої програми (додаток 5).
Під час визначення кількості годин для вивчення освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі рекомендовано дотримуватися максимального показника, визначеного для цієї освітньої галузі в додатку 1.
Відповідно до рекомендацій МОН у цьому ж наказі № 1120 (завершення додатка 3) "заклад освіти може планувати вивчення певного навчального предмета або інтегрованого курсу концентровано. Навчальні предмети та курси з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень рекомендовано вивчати протягом одного семестру".
Якщо у закладі освіти у 7 класі на громадянську освіту виділено 0,5 год, то вивчення громадянської освіти можна передбачити лише у другому семестрі навчального року в обсязі 1 год на тиждень упродовж семестру.
Наказ МОН №1072 від 30.07.2024 року “Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти”
ЗМІСТ
Вступ
А . Чим зумовлена потреба реформування історичної освіти в системі загальної
середньої освіти
Б. Шкільна історична освіта: сучасний стан і виклики
І. Мета і завдання історичної освіти в системі загальної середньої освіти
ІІ. Організація та структура курсу історії в системі загальної середньої освіти
А. Концентричний підхід до навчання/вивчення історії
Б. Загальноосвітній і профільні історичні курси
ІІІ. Зміст історичної освіти в закладах загальної середньої освіти
A . Змістові лінії я к основа для формування ключових компетентностей
Б. Змістове наповнення за освітніми циклами
B. Проблемно-тематичний підхід до організації навчального м атеріалу
Шкільна історична освіта: сучасний стан і виклики
1. Невідповідність між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності.
Аби компенсувати цю невідповідність, пропонується насамперед перейти до єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія: Україна і світ», а також – усунути дублі обов’язкових результатів навчально-пізнавальної діяльності в держстандартах базової та профільної середньої освіти.
2. Проблемні питання у змістовому наповненні навчальних текстів і підходи
до їх розв ’язання.
На сьогодні принципового значення набирає питання: «Ким ми є?» (через розуміння того, як українці формувалися в націю). Тому в центрі має бути розмова про ідентичності українців у різні періоди історії та про те, як множинність / мінливість уявлень про себе в минулому перетворювалася на «ми - народ поза кордонами Імперій» у час творення модерних націй.
3. Виклики інтеграції історичної та громадянської освіти.
Інтегрований підхід до історичної та громадянської освіти так
само потребує підкріплення ресурсом навчального часу, відповідної підготовки вчительства всіх циклів навчання, підготовки авторських колективів та експертного кола навчальної літератури, переосмислення змісту та форм його
представлення.
4. Потреба в осучасненні програм підготовки / перепідготовки вчительства.
Забезпечити зростання професійної компетентності педагогів варто через осучаснення змісту освітніх програм підготовки майбутніх вчителів, а також системи підвищення кваліфікації з урахуванням актуальних вимог до сучасної шкільної історичної освіти: знання сучасної методології історії, новітніх досягнень української та світової історіографії, уміння ефективно використовувути різноманітні педагогічні технології, у тому числі інформаційно-цифрові, здатність
забезпечувати учнівство взаємовпов’язаними І взаємопідсилювальними
знаннями та вміннями, соціальними навичками та системою ставлень і цінностей.
Мета і завдання історичної освіти�
Мета історичної освіти – формування засобами історії національної та культурної ідентичності, виховання патріотизму, громадянської відповідальності. Утвердження цінностей людського буття, зокрема цінності свободи / вільної особистості, демократії, суспільної злагоди, заснованої на повазі до різних поглядів, звичаїв і культур, релігій та потреби їх захищати. Формування готовності людини до змін, (пере)осмислення соціального досвіду і творення образів майбутнього.
Завдання:
- формування умінь мислити критично та системно, міркувати логічно, діяти творчо, знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей;
- прищеплення основ історичного світогляду, зокрема вміння бачити минуле під різним кутом зору, розрізняти історичний факт і судження;
- ознайомлення з основними політичними, економічними, соціальними та культурними тенденціями розвитку України та світу в минулому і тепер;
- представлення основних періодів історії України як суголосних із відповідними періодами європейської історії;
- відображення ключових подій, явищ та процесів історії України та світу крізь призму викликів і суспільних відповідей на них;
- накопичення соціального досвіду, увиразнення наскрізних ліній із минулого як інструмента для аналізу та пояснення сучасних подій і проектування майбутнього;
-установлення на основі різних джерел і видів Інформації достовірних фактів з метою прийняття відповідальних ефективних рішень;
- демонстрування можливостей (зокрема, значущості ціннісних ставлень) для самореалізацїї / самоствердження людини тепер І в майбутньому.
Організація та структура курсу історії�
1. Концентричний підхід до вивчення історії.
Навчання історії пропонується проводити у три етапи: на першому (пропедевтичному) переважатиме країнознавчий підхід вивчення елементів географії, історії, фольклору своєї країни / рідного краю. На другому – важливо зосередитися на формуванні відносно цілісного образу минулого, де національна історія представлена в контексті світової. А на третьому етапі раніше вже опановиний зміст пропонується у проблемному викладі.
Пропонується трансформувати освітній процес згідно з такими концентрами:
адаптаційно-ігровий (інформаційно-ознайомлювальний) для учнів 1–2 класів, який пропонує найзагальніші відомості про людину, сім’ю, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;
початковий (інформаційно-фрагментарний) для учнів 3–4 класів, який у белетризованому вигляді пропонує найяскравіші сюжети вітчизняної історії, про Україну в Європі і у світі;
- перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання). З історії - пропедевтичний сюжетний - 5-6 класи (по 2 год на тиждень для кожного класу), який спирається на історичні відомості, здобуті в початкових класах, готує до вивчення систематичного курсу історії та представляє значущі сюжети історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення;
- другий цикл базової середньої освіти — базове предметне навчання (7-
9 роки навчання). З історії - проблемно-тематичний (зі збереженням
хронологічно-подієвої логіки) - 7-9 класи (по 3 год. на тиждень у 7 і 8 класах і
по 4 год. - у 9 класі), який представляє основні події історії України і світу
відповідно до історично-культурних періодів;
-перший цикл профільної середньої освіти - профільно-адаптаційний
(10 рік навчання) і другий цикл профільної середньої освіти - профільний (11-
1 2 роки навчання). З історії- профільний проблемно-тематичний - 10, 11-
12 класи (3 год. на тиждень для профільно-адаптаційного 10 класу; по 3 год.
на тиждень для 11-12 класів неісторичних профілів; по 6 год. на тиждень для 11-
12 класів історичного профілю), який представляє історію України і світу через
основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення і реалізується через
взаємодію єдиного загальноосвітнього та спеціальних (відповідно до профілю)
курсів.
Організація та структура курсу історії�
2. Загальноосвітній і профільні історичні курси.
Запровадження єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія» (інші можливі назви: «Історія: Україна і світ», «Історія України і світу»)) зможе наблизити освіту до сучасних наукових інтерпретацій минулого та розширить саме поняття «історія України».
У його межах важливо показати, як події світової історії вплинули на Україну, та як Україна представлена у світі, яким є її внесок в загальний культурний / цивілізаційний поступ людства.
Організація та структура курсу історії
3. Головні змістові лінії.
Компетентнісний потенціал І базові знання, визначені в Державному стандарті базової середньої освіти, спираються на змістові лінії, які надають можливість представити минуле в межах будь-якого історичного часу та простору з акцентом на тому, як будувалися відносини людини і природи, людини і суспільства, людини і світу матеріальних речей, людини і влади та світу уявлень та ідей.
Найбільш актуальними на поточному етапі визначено наступні змістові лінії:
«Територіальні та демографічні зміни»,
«Історія українського націєтворення і державотворення»,
«Європейські / світові контексти (зв’язки) української історії»,
«Ідентичність на різних етапах історичного розвитку»,
«Соціальні катастрофи (війни, епідемії, голоди, геноциди, техногенні аварії)»,
«Національний рух опору»,
«Протистояння насильству та агресії (зокрема, у контексті російсько-українських відносин)»,
«Історія іноетнічних спільнот / інших народів на території сучасної України»,
«Історія повсякдення та мікроісторія»,
«Історія України й українства у світі, роль і культурні надбання української діаспори».
Лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2024 № 1/14910-24 «Про умови та порядок проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025»
Номінація «Історія»
Для участі в конкурсі педагогічним працівникам необхідно:
зареєструватися в період із 23 вересня до 14 жовтня 2024 року на
офіційній сторінці конкурсу в розділі «Реєстрація учасників 2025»
http://surl.li/jdjtdv (реєстраційна форма для ознайомлення – у додатку 1)
Дякую за увагу!