Тема "Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом України. Земельна та інфраструктурна

реформи. Цифровізація України"

​

 Чому вибори Президента України у 2014 році відбувалися достроково?

​

​

 Яку роль у правовому житті України протягом 1991-2019 років відігравали олігархи?

​

​

 Чому у незалежній Україні довгий час не було сформовано ринку землі?

21 квітня 2019 року у другому турі виборів Президента України перемогу над діючим главою держави Петром Порошенком здобув популярний український актор і підприємець Володимир Зеленський. 20 травня 2019 пройшла інавгурація шостого Президента України.

На початку Зеленський мав високий кредит довіри суспільства, в результаті чого отримав широкі повноваження до реалізації зобов'язань. Протягом 2019 року монополізував контроль над законодавчою та виконавчою владами, що не призвело до ефективного керівництва державою та оцінюється як малоуспішне.

Вже під час інавгурації 20 травня 2019 року В. Зеленський оголосив, що розпускає парламент, а нові вибори мають пройти через два місяці після цього, тобто наприкінці липня. Як зазначив Зеленський, юридичною підставою для розпуску була фактична відсутність коаліції з 2016 року.

21 липня відбулись позачергові парламентські вибори. Пропрезидентська партія «Слуга народу» на виборах набрала 43,16 % і отримала 124 місця, а мажоритарні кандидати від партії перемогли на 130 округах, тому партія отримала більшість в парламенті. Експерти відзначають, що парламентська більшість пропрезиденської партії «Слуга народу» де-факто перетворила Україну в президентську республіку.

4 березня 2020 року за наказом Зеленського спікер Верховної Ради Д. Разумков скликав позачергове засідання Ради, де прийняли відставку прем'єр-міністра О. Гончарука та його уряду. Того ж дня ВРУ призначила Дениса Шмигаля прем'єр-міністром України, сформувавши частково новий склад уряду.

11 липня 2019 року Зеленський провів свою першу офіційну 20-хвилинну телефонну розмову з президентом РФ путіним. Ключовим питанням було звільнення полонених військових моряків. Також йшлося про повернення інших українських громадян, які утримуються на території РФ. Обговорили продовження переговорів у „нормандському форматі”.

9 грудня 2019-го в рамках Нормандського формату відбулись неформальні переговори між Зеленським та путіним, під час яких протягом 30-90 хвилин обговорили російсько-українську війну та газові контракти між двома державами. Направлена раніше пропозиція Газпрому вимагала від Нафтогазу відмовитись від позовів на 21 млрд $ та підписати угоду на один рік, натомість Нафтогаз пропонував проводити транзит на умовах Європи.

6 жовтня 2020 року Зеленський заявив, що Україна ніколи не зупинить війну, якщо не буде «говорити з Росією».

Однак, усе змінилось, коли 22 лютого 2022 року Путін визнав «ЛДНР» в межах областей. 22 лютого Рада Федерації дозволила Путіну вводити війська в іноземні держави. 24 лютого президент Росії рано вранці оголосив війну Україні.

Станом на кінець 2020 рік у політико-правовій сфері Зеленський несистемно пропонував зміни до Конституції України, піддавав ревізії попередні реформи підтримані розвинутими державами світу. За перші два роки президентства Зеленського також спостерігалися антидемократичні тенденції, ознаки ручного «управління» силовими структурами.

За час шостого президента питання війни з Росією і деокупація територій принципово не змінилося на користь України, а певні ініціативи призводили до ослаблення міжнародної позиції. Впродовж 2019-2021 років Зеленський не спромігся вирішити проблему реформування національної безпеки. Збройні сили та оборонний сектор мали на той час лише окрему реалізацію реформування галузей, замість комплексного. Декларованим залишалася і зміна підходу в управлінні внутрішньої безпеки (СБУ та МВС).

У перші роки президенства В. Зеленського інтеграція з ЄС та НАТО залишалася незмінною та було ухвалено низку євроінтеграційних законів, поглиблювалася співпраця з НАТО. Водночас на початку 2020 року український «курс на Захід» відійшов на другий план, а пандемія COVID-19 не прискорила інтеграційні процеси.

14 квітня 2021 президент Зеленський вніс в Раду законопроєкт про ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва, який часто ухвалював рішення, що шкодили іміджу України. Замість ліквідованої установи було утворено Київський міський окружний адміністративний суд.

У передвиборчій програмі глава держави обіцяв запровадити довгострокове недороге кредитування. Невдовзі Кабмін запустив програму «Доступні кредити 5-7-9%» для підтримки інвестиційних проєктів мікро- і малих підприємств. За програмою діють чотири компенсаційні процентні ставки річних – 3%, 5%, 7% або 9%. А у вересні Зеленський підписав закон про державні портфельні гарантії. Інструментом можуть скористатися суб'єкти мікро-, малого та середнього підприємництва, термін ведення господарської діяльності яких перевищує 1 рік і які не є банкрутами. І запрацювала державна програма «Доступна іпотека 7%».

2 червня 2021 року В. Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Метою закону, за словами Президента, є боротьба з особами, що мають значні статки та значний вплив у суспільстві та політиці (олігархами). Особу ідентифікують олігархом, якщо вона відповідає 3 із 4 вказаних критеріїв, а після цього її повинні внести до спеціального реєстру. Статус олігарха має визначати РНБО. Закон був прийнятий 23 вересня 2021 року, набрав чинності 7 листопада.

11 липня 2022 року бізнесмен Рінат Ахметов заявив, що його компанія «Медіа Група Україна» відмовиться на користь держави від усіх медіа-ліцензій, що їй належали, щоб він не підпав під дію антиолігархічного закону. Наступного дня його холдингова компанія SCM, до якої входила Медіа Група Україна, повідомила, що розпочала процес анулювання ліцензій усіх своїх телеканалів: «Україна», «Україна 24», «НЛО.TV», «Донбас», «Індиго tv», і тематичних каналів «Футбол 1/2/3». Також було повідомлено про припинення випуску друкованих ЗМІ медіахолдингу та мультимедійної платформи «Сьогодні».

Закон про скасування депутатської недоторканності

11 вересня 2019 року президент підписав Закон України Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України. Згідно із законом, стаття 80 Конституція України викладається у новій редакції, яка не містить положень про те, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Закон набув чинності з 1 січня 2020 року.

​

Виборча реформа

19 грудня 2019 року Верховна Рада утвердила Виборчий кодекс загалом з урахуванням пропозицій президента Зеленського, які передбачають відкриті регіональні списки кандидатів у народні депутати. Закон передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Згідно з документом виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

​

​

Закон про імпічмент

23 вересня 2019 р. президент України В. Зеленський підписав закон про імпічмент. Згідно з документом, процедура імпічменту має ініціюватися більшістю народних депутатів України від конституційного складу ВРУ. Для цього парламент має створити спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої повинні входити народні депутати України, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Рішення про усунення президента України з посади в порядку імпічменту вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосує не менше ніж три чверті народних депутатів України від конституційного складу ВР.

​

Закон про легалізацію грального бізнесу

14 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу в Україні. Він дозволяє організацію та проведення азартних ігор в казино, у залах гральних автоматів, в мережі Інтернет, букмекерську діяльність.

2 лютого 2021 року В. Зеленський ввів санкції проти проросійських телеканалів нардепа Тараса Козака та кума Путіна Віктора Медведчука: «112 Україна», «NewsOne», «ZIK». Також, були введені санкції проти Козака терміном на 5 років:

- блокування активів;

- запобігання виведенню капіталів за межі України;

- зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;

- анулювання ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;

- заборона користування радіочастотним ресурсом України;

- припинення надання послуг з ретрансляції, або розповсюдження телепрограм/надання телекомунікацій послуг і використання телекомунікаційних мереж.

22 лютого РНБО застосувала санкції проти голови ради партії «ОПЗЖ» Медведчука та його дружини Оксани Марченко, які є кумами російського лідера путіна і його агентами впливу в Україні. До санкційного списку увійшли ще 6 фізичних осіб і 19 юридичних. Санкції пов'язано з розслідуванням СБУ за ст. «фінансування тероризму». Обмеження, зокрема, передбачають блокування активів та анулювання ліцензій на користування надрами.

11 травня того ж року вручили підозри народним депутатам Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку, яких підозрюють у вчиненні держзради та розграбування національних ресурсів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.

12 лютого 2022 року президент Зеленський ввів санкції проти телеканалу «Наш» Євгена Мураєва.

У березні 2020 року Президент України Володимир Зеленський ініціював програму “Велике будівництво”, її реалізацією почало займатися Міністерство розвитку громад та територій. У межах програми — відновлення та будування шкіл, дитсадків, спортивної інфраструктури. Завдяки цій програмі за два роки в Україні вдалося оновити й побудувати понад 14 тис. км автомобільних доріг. На це було витрачено понад 90 млрд грн - рекордну суму для дорожньої галузі України. У 2020 році відновлено 158 мостів. Наймасштабнішим із об'єктів, на яких стартували роботи, був комплекс мостів через річку Дніпро у Запоріжжі. Роботи на цьому об’єкті тривали до 2022 року, однак наприкінці 2020-го будівельники спромоглися відкрити рух балочним мостом через один з рукавів ріки, Старий Дніпро.

21 липня 2021 року президент України В. Зеленський підписав ініційований ним Закон «Про корінні народи України», який Верховна Рада ухвалила 1 липня того ж року. Документ спрямований на максимальний захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів работи з Українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів. Закон визнає, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострова, є кримські татари, країми, кримчаки.

Корінні народи мають право на самовизначення у складі України та політичний статус у межах Конституції та законів України. Вони мають колективне та індивідуальне право на повне володіння всіма правами людини та основоположними свободами. Законом забороняється заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів.

41 мільйон гектарів сільськогосподарських угідь охоплює 70% території країни. На Україну припадає третина всіх чорноземів у світі. В той же час, Україна разом із Білорусією залишаються єдиними європейськими країнами, де сільськогосподарські угіддя не можуть бути куплені та продані. Закон про продаж сільськогосподарських земель (мораторій) був прийнятий в 2001 році як тимчасовий захід, але за цим слідувало його восьмикратне продовження включно до сьогоднішнього дня. Близько 40 млн. га або 93% сільськогосподарських угідь не можуть торгуватися та бути використані в якості застави (у тому числі 10,5 млн га державних та комунальних земель).

Майже 7 млн. власників сільськогосподарських земель (або 16% населення України) не можуть вільно використовувати свою власність. Більшість цих власників живуть у сільській місцевості та старіють. Мораторій завдає серйозної шкоди, бо скорочує можливості фермерів залучати капітал, оскільки земля не може бути використана як застава. Це негативно позначається на продуктивності галузі. Крім того, сільськогосподарські землі у державній та комунальній власності [чверть загальної площі сільськогосподарських угідь] погано управляються та використовуються не належним чином, створюючи фіскальні збитки.

Хоча з 2014 року були досягнуті певні передумови для відкриття ринку, питання скасування мораторію залишається занадто політизованим та непопулярним. Це є неприйнятним, адже успішна реформа ринку землі здатна покращити майнові права землевласників, підвищити переваги від використання державних та комунальних земель та сприятиме необхідним інвестиціям у продуктивність та соціально-економічну інфраструктуру сільських районів. Крім того, реформа здатна збільшити потоки капіталу та податкових надходжень, що зміцнить макроекономічну позицію України. Скасування мораторію може підвищити ВВП до 2-3% на рік в наступні 3-5 років за умови ліберального дизайну ринку. У разі обмеженого ринкового дизайну (обмеження торгівлі землею для іноземців, юридичних осіб та обмеження максимальної земельної ділянки, яку можна придбати), зростання складе мізерні 0,2-0,3%.

Під час ви­бор­чої кам­па­нії Во­ло­ди­мир Зе­ленсь­кий ка­зав, що ві­рить у ство­рен­ня «дер­жа­ви в смар­тфо­ні», яка по­лег­шить жит­тя ук­ра­їн­ців. За пів ро­ку піс­ля стар­ту про­єк­ту пре­зи­дент ра­зом із ко­м ан­дою Мі­ніс­терс­тва циф­ро­вої тран­сфор­ма­ції пре­зен­ту­вав мо­біль­ний до­да­ток «Дія» (скорочення від «Держава і я»). Дію було офіційно запущено у 2020 році.

Застосунок дає змогу зберігати водійське посвідчення, внутрішній і закордонний паспорти й інші документи в смартфоні, а також передавати їхні копії при отриманні банківських чи поштових послуг, заселенні в готель і в інших життєвих ситуаціях. Також через Дію (застосунок і/або портал) можна отримати такі державні послуги як єМалятко (комплексна послуга при народженні дитини), зареєструвати бізнес і ФОП онлайн, сплачувати податки й подавати декларації, підписувати будь-які документи, змінювати місце реєстрації тощо. До 2024 року планується перевести 100 % державних послуг у Дію.

Станом на травень 2022 року додатком і порталом користується вже понад 17 млн людей. На порталі доступно вже 72 послуги, а у застосунку — 9 послуг та 15 цифрових документів.

Перевірте себе

Вкажіть головні успіхи та невдачі перших трьох років правління Володимира Зеленського. Результати подайте у вигляді таблицю.

1. Опрацювати статтю у Вікіпедії “Президентство Володимира Зеленського”;

​

2. Поміркуйте, які фактори сприяли тому, що В. Зеленський, який не мав політичного досвіду спромігся здобути перемогу на виборах Президента України?

​

3. Яку із реформ діючої влади останніх років ви вважаєте найуспішнішою? Яка є найпровальнішою?

​

​

Домашнє завдання