Урок 63. Дата:06-10.05

Відносини Риму з варварами. Падіння Стародавнього Риму внаслідок варварських завоювань.

Основні поняття:

Найважливіші дати:

IV-VII ст. – Велике переселення народів;

395 р. – поділ Римської імперії на Західну і Східну;

410 р. – захоплення Риму вестготами на чолі з Аларіхом;

451 р. - Битва на Каталаунських полях проти гунів;

455 р. - захоплення Риму вандалами;

476 р. – падіння Західної Римської імперії.

​

​

​

​

Варвари;

Велике переселення народів;

готи, гуни;

вандали, вандалізм

​

​

​

Історичні постаті:

Феодосій;

Аларіх;

Аттіла;

Гейзеріх;

Одоакр;

Ромул Августул.

​

​

​

Бесіда

​

• Пригадайте, яке становище склалося в Римській імперії у IІ-ІІІ ст. н. е.
• Назвіть основні прояви кризи в Римській імперії.
• Кого і чому римляни називали варварами? Який зміст ми вкладаємо у це поняття тепер?
• Які відносини склалися між Римом та варварськими племенами?

У чому проявлялася криза Римської імперії?

Імператора починає обирати армія

Сенат усунув від влади імператорів

Було звільнено усіх рабів, не стало кому працювати

Раби працювали неякісно, а селяни свою землю кидали, тому господарства занепадали

Провінції на окраїнах імперії почали відділятися

Варварські племена вимагали від імперії викуп, тому господарство розорювалось

На окраїни імперії все частіше нападали варвари, а римська армія не могла дати гідну відсіч

Як у період республіки, так і за часів імперії, Рим мав багато ворогів. Та йому завжди вдавалося їх перемагати або стримувати. Але в умовах ослаблення імперії стримування просування у її межі сусідніх народів («варварів») стало серйозною проблемою.

​

Вам уже відомо, що «варварами» римляни називали своїх сусідів-неримлян, яких вони вважали відсталими та некультурними.

Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н. е.,

коли зіткнулися на північних кордонах імперії з тевтонами й кімрами.

Варварами римляни називали різні за походженням народи, зокрема кочовиків — гунів, слов’янські племена, а також германців (готів, франків, вандаліви, бургундів та ін).

Варвари прагнуть переселитися на землі Римської імперії. Розпочинаються війни

Імператори ослабленої імперії потребують зупинення війни, тому вдаються до заходів

Прийняття на службу до армії вождів варварів та їх дружини

Дозвіл поселення на окраїнах імперії. Племена готів поселилися на території сучасної України

Текст «Римляни та варвари» - уривок з історії Давнього Риму, складеного в наш час

• Римляни поступово припинили протиставляти себе варварам, як це було за часів Цезаря та Тацита. Багато варварських народів увійшли до складу населення імперії, навіть отримали римське громадянство, але не ставали «справжніми римлянами». Вони зберігали власну мову, традиції, релігію та вбрання. Рим наповнили германці, яких можна було упізнати за білявим волоссям, високим зростом та міцною статурою. Варвари складали основу римської армії на Заході та Сході. У IV столітті слова «варвар» і «воїн» часто вживалися як синоніми. Змінилося й ставлення до германців: тих, кого протягом багатьох століть називали варварами, стали наслідувати. Навіть справжні римляни намагалися вбиратися та поводитися наче германці.

​

1. Навіщо римляни почали надавати варварам римське громадянство?

2. Чому у римському війську стали переважати германці?

3. Чому римляни стали наслідувати варварів?

​

У 70-х роках ІV ст. на північних берегах Чорного моря з’явилися кочові племена гунів, які прийшли у Європу з Центральної Азії. Рухалися вони на захід величезною ордою верхи на конях та повозках. По дорозі підкорювали інші племена, утворюючи потужне об’єднання кочових племен.

У ІV ст. глобальна зміна клімату призвела до масових переселень: клімат став холоднішим і сухішим. Врожаї на Півночі зменшилися і германські племена готів рушила на південь, в той же час трава в степах почала висихати і кочівні племена з Азії – гуни – рушили зі своїми стадами на захід Європи в пошуках пасовищ. Під тиском гунів готи змушені були тікати. Остготи попросили порятунку у Східній Римській імперії, а вестготи рушили далі

Гуни – давні тюркомовні кочові племена, які в III ст. до н. е. утворили велике об’єднання на території північного Китаю.

Готи – племена східних германців епохи Великого переселення народів. У кінці IV століття (під час Великого переселення народів) розділилися на вестготів (західних готів) і остготів (східних). Межею між ними в IV ст. був Дніпро; остготи жили в степах між Дніпром і Доном.

Розселення

вестготів та остготів

Імперія гунів

Погіршення кліматичних умов

Пошук нових земель

Натиск жорстоких войовничих гунів

ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ IV – VII ст. н.е.

Назвіть території і племена, охоплені великим переселенням народів.

Наслідки вторгнення гунів у Римську імперію

У 451 р. величезна армія гунів рушила на Галлію, проти неї виступило об’єднане військо римлян. Провівши битву на Каталаунських полях, Аттіла напав на Північну Італію і підійшов до Риму. Папа Римський вийшов просити помилувати місто, заплативши величезний викуп. Аттіла повернувся до своєї столиці (за висновками вчених – сучасне місто Відень) .

Невдовзі Аттіла раптово помер (є версії, що в результаті отруєння), а його різноплемінна держава розпалася.

У 395 р. перед своєю смертю імператор Феодосій розділив Імперію між двома синами.

Західна Римська імперія

зі столицею в Римі

Східна Римська імперія

(Візантія) зі столицею

Константинополь

Гонорій

Аркадій

Чварами між імператорами та ослабленням імперії скористалися вестготи.

У 401 р. Західна Римська імперія вже не змогла дати відсіч вестготам на чолі з їхнім вождем Аларіхом і змушена була відкуплятися від варварів.

А коли в 410 р. Рим відмовився платити, Аларіх 24 серпня з допомогою рабів, що відчинили вночі міську браму, захопив «вічне місто», яке вважалося неприступним і було надійно захищене міцними фортечними мурами, та піддав його нищівному пограбуванню. Вестготи три доби грабували Рим, але не залишилися в ньому, а пішли в римські провінції.

Через 40 років після нашестя племен вестготів на територію Західної Римської імперії вторглися племена гунів. Ще у 377 р. ці кочові племена отаборилися в провінції Паннонія. Римська імперія певний час тримала гунів у покорі, сплачуючи їхньому вождю чималу данину (близько 120 кг золота щороку) та утримуючи заручників.

​

• У 435 р. державу гунів очолив вождь Аттіла Він був заручником у римлян і добре вивчив життя Риму. Хоробрий і талановитий полководець, гунський володар мріяв про завоювання світу. Він прославився грабунками та насиллям, тому християни прозвали його «бичем божим». Аттіла об’єднав під своєю владою племена гунів і напав спочатку на Східну Римську імперію. У 447 р. його війська підійшли до Константинополя і змусили імператора заплатити величезний викуп (400 кг золота). Західна імперія після розмови Папи Римського Лева І з Аттілою погодилась на викуп у 1 400 кг золота.

​

У 451 р. величезна армія гунів рушила через Рейн у Галлію. Ворожі армії зустрілися на Каталаунських полях. У битві, яка одержала назву битви народів, військо гунів зазнало поразки і відступило.

Після цього Аттіла напав на Північну Італію, міста якої гуни немилосердно спустошували та руйнували. Вождь гунів похвалявся, що трава ніколи не ростиме там, де пройшов його кінь. У 453 р. Аттіла раптово помер, а його різноплемінна держава розпалася.

Перемога над гунами не змогла врятувати Західну Римську імперію. У 455 р. племена вандалів на чолі з вождем Гейзеріхом з Африки дісталися Італії та легко оволоділи Римом, який вже нікому було захищати. Два тижні вони грабували палаци та храми, майстерні ремісників та домівки простих жителів. Величезну кількість пам’яток мистецтва та прекрасних архітектурних споруд було знищено. Відтоді «вандалізмом» називають безглузде нищення культурних пам’яток та культурних цінностей.

У місто Рим прийшов занепад. В 476 р. один із варварських вождів , германець Одоакр, скинув останнього римського імператора – 15-річного Ромула Августула. Знаки імператорської влади – пурпуровий плащ та діадему (корону) він вивіз до Константинополя. Позбавлення влади Ромула Августула вважають кінцем Західної Римської імперії. Східна Римська імперія – Візантія – виявилася більш стійкою і спромоглася протистояти навалі варварів. Вона існувала до 1453 р.

​

Падіння Західної Римської імперії в 476 р. – це кінець історії стародавнього світу.

​

Золота римська монета із зображенням Ромула Августа

Причини падіння Західної Римської імперії

Соціально-економічна

криза

Внутрішні

Зовнішні

Велике переселення народів;

напади варварських племен

ЗАВДАННЯ:

Опрацюйте матеріал презентації.

​

Використані джерела:

1. Інтернет ресурси.
2. І.Щупак Всесвітня історія. Історія України. (інтегрований курс).