Україна� та її сучасні герої
Підготував Терещенко Богдан
учень 6-Б класу
Опорного закладу
Гребінківська ЗОШ I – IIIст. №4
Україна
Моя країно, рідна земле,
Тебе прекрасніше немає:
Твої міста, ліси і поле,
Нехай повсюди сміх лунає.
Щоб завжди ми жили у мирі,
Війна закінчилась і ми
Були усі, усі щасливі
І люди залишалися людьми.
Щоб Україна-ненька процвітала,
Не гинули від куль захисники
І рідна пісня звідусіль лунала,
Добро в серцях зосталось на віки.
Україна – країна героїв
Україна – моя рідна земля. Все миле, дороге серцю: моя сім`я, рідний дім, школа, друзі, чарівна природа. Дитинство – це чудова пора. Але, хоч я ще дитина, розумію, що в моїй країні не все добре – йде війна, гинуть люди.
Щоб я міг спокійно спати, ходити до школи, відпочивати, десь там, на Сході України, охороняють нас герої. У них немає м`якого ліжка, в якому солодко спиться, вони не можуть бачитися з рідними щодня, жертвуючи собою, захищають нас. Їм не потрібні нагороди, похвала, вони не піаряться на війні, як це роблять політики. Мужні чоловіки і жінки просто захищають свою землю, не чекаючи за це нічого взамін. Вони люблять Україну, свій народ, і їм не байдуже що буде з нами.
Я гордий, що є такі відважні люди. З ними наша країна переможе. Україна – країна героїв!
Бережіть себе, наші захисники!
Герой України
Серед моїх земляків також є герої. Дуже шкода, що один з них уже не з нами, він на небі. Андрій Миколайович Черненко – один з Героїв Небесної Сотні, загинув у столиці від снайперської кулі. Йому було лише 35 років. Без батька залишилася маленька донька. Це несправедливо. Діти повинні бути щасливими. Він завжди хотів, щоб в Україні було краще жити. За Батьківщину і загинув.
Посмертно був удостоєний звання Герой України та нагороджений орденом «Золота Зірка» - за громадську мужність, патріотизм, виявлені під час Революції гідності.
Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях!
Меморіальна дошка Андрію Черненку на будинку, де він жив у Києві, вул. Велика Васильківська, 114
Наші паралімпійці
Ми часто нарікаємо на життя. Щось нам не подобається, чогось бракує, але навіть не замислюємось, що відчувають люди з інвалідністю і як їм непросто.
Незважаючи ні на що, вони живуть. І не просто живуть, а стають героями України. Наші паралімпійці своїм прикладом доводять, яка ж ми мужня і нескорена нація. Вони, не нарікаючи на долю, крок за кроком, тяжкою працею досягають успіху, прославляють нашу державу на ввесь світ.
Максим Крипак – український параплавець, один із найтитулованіших паралімпійців у світі. На паралімпіаді -2020 у Токіо він виборов 7 медалей. У 2021 році отримав звання Герой України. Навіть наші олімпійці не можуть похизуватися такими здобутками. Браво, герою! Ми тобою пишаємося!
Україна завжди повинна пам`ятати своїх героїв і не лише пам`ятати, а й підтримувати, щоб вони відчували себе потрібними рідній країні. Бережи вас, Боже, наші герої!
Мама – мій герой!
Про героїв можна багато говорити. Вони завжди були, є і будуть серед нас. Але для мене справжній герой – моя мама. Найкраща в світі.
У мене є старший брат Максим. Він інвалід з дитинства. У нього генетична хвороба. Максим нас не розуміє і не говорить. Я усвідомлюю, як мамі було тяжко, коли хвора дитина на руках. Але вона не здалася. Якби мама не наважилася народити ще одну дитину, то мене могло б і не бути. Дякую їй за подароване життя, за її сміливість і любов. Вона моя гордість!
Мама – мій герой! Я зроблю все, щоб вона мною пишалася, стану для неї опорою та гідним громадянином України.
Не потрібно героїзму для слави, просто будьмо людьми, допомагаймо один одному, цінуймо своє життя та життя ближнього, і тоді ми житимемо в щасливий і прекрасній країні!
Список використаних джерел
1. http://www.grebenka.com (фото).
2. https://uk.wikipedia.org (фото).
3.Інтернет ресурси (музика, фон).