2 of 19

Романтична поезія «відволікала його від важких життєвих реалій, допомагала забутися в мріях. Романтики змальовували світ таким, яким його хотіли бачити, вони відмежовувалися від грубої життєвої правди… виявляли значний інтерес до минулого свого народу, захоплювались фольклором і намагались використати його скарби».

Григорій Клочек

3 of 19

БАЛАДА – невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного чи авторського походження на літературну чи історичну тему з драматично-напруженим сюжетом.

ОСОБЛИВОСТІ БАЛАДИ:

незначний обсяг;
емоційна розповідь про незвичайні події, переживання героїв;
напружений драматизм сюжету;
зв’язок із фольклором (мотиви, образи, художні засоби тощо);
поєднання епосу (зображення зовнішніх подій) і лірики (відображення почуттів героїв);
елемент фантастики;
віршована форма;
романтичний пейзаж і метаморфози.

4 of 19

РОМАНТИЧНИЙ ПЕЙЗАЖ слугує одним із

засобів створення незвичайного, іноді фантастичного світу, протиставленого реальній дійсності. Опис природи найчастіше зображується в момент бушування стихій: бурі, грози, повені, урагану тощо. Мова романтичного пейзажу яскрава, надзвичайно емоційна, піднесена, часом поетична, багата на тропи та стилістичні фігури.

5 of 19

Особливості пейзажу в баладі

мають форму народнопісенного паралелізму;
зорово-слухові образи дають змогу тонко й виразно передати природні голоси;
пейзаж налаштовує читача на відповідний настрій, є частиною композиції.

6 of 19

ЖАНР

ТЕМА БАЛАДИ

ІДЕЯ БАЛАДИ

Баладу було написано

7 of 19

ЖАНР:

романтична балада.

ТЕМА БАЛАДИ:

розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.

ІДЕЯ БАЛАДИ:

возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого та злого світу, де неможливо зберегти чисті, справжні почуття.

Баладу було написано в 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840).

8 of 19

Образи-символи твору:

голубка й голуб – козак і дівчина;
кування зозулі – уособлення суму, туги;
калина – символ дівоцтва;
щебетання соловейка – ознака кохання;
сичі – віщуни недоброго, смерті.

9 of 19

Реалістичне й фантастичне в баладі

РЕАЛІСТИЧНЕ	ФАНТАСТИЧНЕ

10 of 19

Реалістичне й фантастичне в баладі

РЕАЛІСТИЧНЕ	ФАНТАСТИЧНЕ
опис природи; повернення козака; вихід дівчат у поле жати; похорон дівчини й козака.	образи русалок.

Русалки в баладі – це утоплениці, скривджені «злими людьми», діти покриток, діти гріха, що спокутують вину матерів, їм немає місця в суспільстві. Русалки – це витвір фантазії, водночас поет говорить, що то загублені життя, сироти.

11 of 19

Охарактеризуйте образ причинної.

терпима до приниження

нещасна

сирота

здатна до щирого кохання

гарна

вірна у своїх почуттях

страждає

12 of 19

ЕПІТЕТИ

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

ЗВЕРТАННЯ ДО ЯВИЩ ПРИРОДИ

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ

ПЕСТЛИВІ СЛОВА

ПОРІВНЯННЯ

13 of 19

ЕПІТЕТИ: «коник вороненький», «синє море», «біле тіло», «козак молоденький», «дівчинонька чорнобрива», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін.

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

ЗВЕРТАННЯ ДО ЯВИЩ ПРИРОДИ:«Місяченьку!Наш голубоньку».

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ: «гай обізвався», «шепчуть густі лози».

ПЕСТЛИВІ СЛОВА: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька».

ПОРІВНЯННЯ: «неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав», «орда мов ріже. Мов скажені, летять до дуба».

14 of 19

Образ України

звернення до ворожки

гнітюча самотність, відчай дівчини, психічна травма козака

трагічна розв’язка

втрата надії на повернення коханого, туга за ним

кохання до козака

сирітство

дівчина, козак, Дніпро, русалоньки, явір, калина, соловейко, зозуля, гай

15 of 19

«Реве та стогне Дніпр широкий», що є інтродукцією до «Причинної», звучить на початку кінофільму «Поема про море» О.Довженка. Цей зачин композитор Данило Крижанівський поклав на музику. Пісня одразу стала народною.
«Причинна» була основою для створення ще одного пісенного шедевра – улюбленого в народі романсу Владислава Заремби «Така її доля».

16 of 19

Віршем «Думи мої, думи мої…» розпочинається збірка «Кобзар» 1840 року і є заспівом до неї й до всієї творчості поета.

17 of 19

ЖАНР

ТЕМА

ІДЕЯ

«Думи мої, думи мої…»

18 of 19

ЖАНР:

елегія (ліричний вірш тужливого, сумного характеру)

ТЕМА:

звернення Т. Шевченка до своїх дум зі сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

ІДЕЯ :

тільки впевненість у щасливому житті, наполегливість допоможуть змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

«Думи мої, думи мої…»

19 of 19

Шевченко називає свої твори думами, тому що поезія для нього – це перенесення на папір метань душі, глибоких роздумів про довколишній світ, людину, істину, причини зла, зміст буття. Думи ці дорогі поетові, бо звертається до них, як до коханих дітей, іменує квітами.