�ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ�
Викладач ДЕНИСЕНКО ОЛЕНА ГРИГОРІВНА
Тема уроку №7 Основні фактори суспільного виробництва, їх взаємодія
ПВПУ
ПЛАН
1 Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація.
2 Безмежність потреб.
3 Сутність суспільного виробництва.
4 Основні фактори суспільного виробництва, їх взаємодія.
5 Обмеженість ресурсів.
6 Крива виробничих можливостей.
7 Потреби і виробництво.
8 Закон зростання потреб та механізм його дії.
10 Вирішення проблеми безмежних потреб та обмежених економічних ресурсів.
9 Ефективність суспільного виробництва.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!�
ЗАВОДИМО ЗОШИТ–КОНСПЕКТ (48 листків), ЗАПИСУЄМО ТЕМИ, ВИКОНУЄМО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА НАПРВЛЯЄМО ВИКЛАДАЧУ
ДЕНИСЕНКО ОЛЕНІ ГРИГОРІВНІ
тел. 0502009223
НАПРАВИТИ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: 12111964elenadenisenko@gmail.com
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!�
Варіант Б (підвищений рівень): Напишіть есе на тему: "Який фактор виробництва найважливіший у сучасній економіці?" (обсяг 1-1,5 сторінки). Обґрунтуйте свою думку прикладами.
Будь-яке суспільство (незалежно від рівня його розвитку і суспільного устрою – чи то індустріальна нація, чи окремий Робінзон) так чи інакше повинно розв’язати три основні взаємозалежні економічні проблеми:
що повинно вироблятися (тобто, які з товарів і послуг потрібно зробити і в якій кількості)?
як вироблятимуться блага, ким, за допомогою яких ресурсів і технологій?
для кого призначені вироблені товари (тобто, хто повинен володіти ними та одержувати від них користь)?
Ці питання – основні і загальні для всіх господарюючих суб’єктів. На це націлений і процес виробництва, що, з одного боку, нерозривно пов’язаний зі споживанням благ, а з – іншого, з використанням ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства, для виробництва цих благ.
Потреби існують у всіх людей, груп людей, соціальних прошарків, класів, держави. Головна особливість цих потреб полягає в їх безмежності. Оскільки людство розвивається, прогресують і його потреби. Підвищується культурний рівень людей, зростають і розширюються духовні потреби людини. Будь-який новий винахід стає потребою і породжує цілий ланцюг нових потреб. Засоби масової інформації дуже оперативно роблять нову потребу надбанням усіх людей, байдуже, до якого класу вони належать або в якій країні мешкають: потреби ростуть кількісно ще й через збільшення самого народонаселення Землі.
Таким чином, висновок однозначний та аксіоматичний: в економічному сенсі людина має необмежені потреби в економічних благах і послугах. У цьому суть економічного закону зростання потреб.
ПОТРЕБИ
Потреба – це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей
Потреби – це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об’єктивною основою «ідеальних спонукань» — інтересів, бажань, цілей і т. д.
Потреби – це об‘єктивні умови існування людини. Розвиваючись, людина створює свої потреби і здібності, продукти і послуги, відносини і суспільні інститути
Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття.
Отже, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер
Класифікація (види) потреб
У системі економічних потреб виділяють виробничі, суспільні та особисті. Особисті поділяються на фізичні, інтелектуальні, соціальні
За ступенем реалізації розрізняють абсолютні, дійсні та платоспроможні потреби
За суб’єктами потреби поділяються на а) індивідуальні, колективні та суспільні; б) потреби домогосподарств, підприємств та держави як окремих суб’єктів економіки
Потреби також поділяються на економічні і позаекономічні. У свою чергу, економічні потреби містять матеріальні потреби і потреби в цілеспрямованій трудовій діяльності
За характером задоволення потреби поділяються на особисті, що задовольняються за рахунок предметів особистого споживання і послуг споживчого призначення, і колективні, які складають єдину систему суспільних потреб – сукупність різноманітних видів потреб, зв’язок між ними і механізм їх задоволення
За об’єктами потреби класифікують на:
а) породжені існуванням людини як біологічної істоти (фізіологічні потреби в їжі, одязі, житлі), та породжені існуванням людини як соціальної (суспільної) істоти (соціальні потреби – в спілкуванні, в суспільному визнанні та статусі, освіті та ін.)
б) матеріальні – потреби в матеріальних благах та послугах і духовні – потреби у творчості, самовираженні, самовдосконаленні
в) першочергові – потреби, що задовольняються предметами першої необхідності та непершочергові – потреби, що задовольняються предметами розкоші
- базові – повітря, їжа, вода;
- породжені розвитком цивілізації – наприклад, розваги;
- першочергові – їжа, одяг, житло;
- другорядні – дорогоцінні прикраси;
- матеріальні – засоби виробництва, товари широкого вжитку;
- нематеріальні – послуги освіти, мистецтва і культури;
- суспільні – громадський порядок, безпека, охорона навколишнього середовища;
- колективні – транспорт, відпочинок;
- фізіологічні – продукти харчування, забезпечення житлом;
- духовні – розвиток науки і просвітництва, культурний відпочинок;
- соціальні – умови праці, задоволеність працею, охорона здоров’я, обслуговування
Загальна класифікація потреб характеризує їх як:
Класифікація потреб Маслоу
Вона будується за критерієм значимості і містить:
1 фізіологічні потреби;
2 потреби в гарантіях;
3 потреби в спілкуванні;
4 потреби у визнанні;
5 потреби в самореалізації тощо.
Засоби, за допомогою яких задовольняються потреби, називаються благами.
Одні блага перебувають у розпорядженні суспільства в необмеженій кількості (наприклад, повітря), інші – обмежені.
Останні називають економічними благами, оскільки ці блага кількісно обмежені і на їх виготовлення потрібні ресурси.
Безмежність потреб має різні форми прояву
По-перше, вони відтворюються (не можна, один раз поївши, задовольнити цю потребу назавжди)
По-третє, не має меж процес удосконалення структури потреб, їх облагороджування, як і не має меж удосконалення людської особистості
По-друге, розвиток суспільства і виробництва породжує все нові й нові потреби
Безмежність потреб обумовлена як розвитком виробництва, яке в умовах конкуренції постійно вдосконалюється, створює нові споживчі блага, а отже й нові потреби, так і фантазією. Зростанню і поширенню потреб сприяють сучасні комунікації, розвинена реклама, яка намагається переконати споживача в тому, що ми потребуємо ті чи інші речі, яких без реклами не купували б.
www.themegallery.com
У людській діяльності споконвічно використовувалися природні матеріальні блага і сили природи – сонце, вітер, вода, вогонь
Вивчаючи властивості природних благ, люди своєю працею змінювали їх форми і таким чином пристосовували для задоволення потреб. У цьому пристосуванні природних благ для задоволення людських потреб, власне, полягає суспільне виробництво
Це процес створення різноманітних матеріальних благ та послуг, необхідних для задоволення людських потреб
Суспільне виробництво
Люди створюють матеріальні блага у взаємодії з природою. Без цієї взаємодії виробництво неможливе
Структура суспільного виробництва
Процес виробництва – взаємодія виробничих факторів
www.themegallery.com
1
Економічні ресурси – всі речові чинники виробництва, які використовують для виготовлення товарів і послуг
2
Дві великі групи ресурсів:
- матеріальні ресурси – земля й капітал;
- людські ресурси – праця і підприємницький хист
www.themegallery.com
Земля – це насамперед просторово-географічний фактор. На землі живуть люди, на ній розташовані держави – великі й малі. Однак території цих держав, хоч якими би значними вони були, все ж обмежені. Земля до того ж і сама є ресурсом: на ній вирощують сільськогосподарські культури. Крім цього, в землі зосереджені великі багатства – корисні копалини, вода.
Земля як економічний ресурс – це ті дарові блага природи, які застосовують у виробництві, а саме: орні землі, пасовища, ліси, поклади корисних копалин, водні ресурси тощо. Природа постачає людині усі ті матеріали, з яких та виробляє життєві блага, і ті сили, які людина використовує у процесі виробництва (сила вітру, води, атома тощо). Земля – вихідний фактор виробництва, без якого неможлива господарська діяльність
Капітал, або капітальні блага, охоплює усі виготовлені виробничі знаряддя, тобто машини, інструменти, устаткування, будівлі, споруди, транспортні засоби, збутову мережу тощо. Капітал, по-перше, завжди є результатом попередньої праці людей і вже тому він обмежений; по-друге, він призначений не для безпосереднього споживання (як споживчі блага), а для подальшої участі у процесі виробництва. Економісти нерідко називають капітал фізичним капіталом, або засобами виробництва. Гроші не належать до фізичного капіталу. Оскільки гроші нічого не виробляють, а є тільки представником капіталу, що може перетворюватися на капітал (коли за них купують засоби виробництва), то їх не розглядають як економічний ресурс. Гроші – це фінансовий капітал
www.themegallery.com
Праця людини охоплює сукупність усіх її фізичний і розумових здібностей, які застосовують у виробництві життєвих благ. Значення нього ресурсу полягає в тому, що праця є джерелом усіх дій, спрямованих на перетворення природи для задоволення потреб людини. Праця є джерелом усіх економічних цінностей.
Тільки завдяки праці людське суспільство досягло того високого ступеня матеріальної та духовної культури, який ми маємо зараз і який слугує основою нашої цивілізації.
Особливим видом людських ресурсів є підприємницький хист, що виявляється у здібності певного відсотка людей поєднувати й організовувати використання трьох інших економічних ресурсів у процесі виробництва, займатися бізнесом, тобто найефективніше використовували всі інші ресурси
Спільною рисою усіх економічних ресурсів є те, що вони рідкісні, тобто їхня кількість обмежена. Обмеженість ресурсів породжує багато техніко-економічних проблем: обмеженість обсягу виробництва, необхідність усебічної економії виробничих ресурсів та виробу, пошуків альтернативних варіантів використання ресурсів тощо
До відтворюваних виробничих ресурсів належать ті, що створюються і відновлюються природою (ґрунт, вода, повітря, ліс) і суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством належать трудові ресурси: людина з'являється на світ як біологічна істота і набуває у суспільстві знань та навичок, необхідних для виробничої діяльності.
До невідтворюваних виробничих ресурсів належать корисні копалини, що споживаються як сировина. Крім того, час відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних. Йдеться, зокрема, про знищені чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми.
Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між: відносно необмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, що забезпечують задоволення цих потреб
Якщо ми не можемо мати все, що бажаємо, нам доведеться вибрати те, чого потребуємо найбільше. Отже, і окрема особа, і суспільство загалом мають безперервно здійснювати вибір стосовно того, як використовувати доступні для них обмежені ресурси
Жодне суспільство не володіє достатніми ресурсами для виробництва такого обсягу товарів і послуг, якого бажають його члени. Обмеженість зумовлює вибір
Обмеженість виробничих ресурсів зумовлює появу цілої низки складних економічних процесів і ситуацій
По-друге, виникає потреба в прискоренні технічного прогресу, який допомагає вводити в обіг усе нові й нові ресурси
По-четверте, актуальною стає проблема вибору виробничих ресурсів і пошуку альтернативних варіантів їх використання
По-перше, в кожний даний момент при досягнутому рівні науково-технічного прогресу наявні виробничі ресурси обмежують виробничу діяльність
По-третє, виникає необхідність всебічної економії виробничих ресурсів, ефективного і раціонального їх використання
Цілі вибору альтернативних варіантів використання ресурсів:
задоволення потреб людей у тих чи інших споживчих благах, оптимізація процесу споживання
зростання віддачі ресурсів
збереження й охорона навколишнього середовища
економія ресурсів
здешевлення продукції та послуг
удосконалення виробництва
забезпечення перспектив розвитку виробництва і суспільного споживання
Крива виробничих можливостей
Це залежність, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двох продуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів
Виробництво і потреби
Взаємозв'язок потреб і виробництва характеризується насамперед впливом виробництва на потреби, який полягає в тому, що,
по-перше, виробництво разом з фантазією створює нові потреби, перетворює їх з одиничних (властивих окремим людям) на масові, тобто забезпечує розширене відтворення потреб;
по-друге, виробництво створює споживчі блага, отже, забезпечує задоволення потреб
Вплив потреб на виробництво полягає в тому, що,
по-перше, задоволення потреб характеризує природну спрямованість виробництва в будь-якому суспільстві;
по-друге, потреби стимулюють розвиток виробництва
Це закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їх задоволення
Закон зростання потреб
1
2
Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб
Рівень реалізації закону зростання потреб
де С – споживання домогосподарствами матеріальних благ і послуг;
Пт – традиційні (звичайні) потреби;
Пн – нові потреби.
Результати функціонування економіки визначають двома способами: економічним зростанням і ефективністю суспільного виробництва
Економічне зростання вимірюється абсолютним приростом валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу за певний період
Ефективність виробництва відображає не тільки приріст обсягів виробництва, а й те, якою ціною, тобто якими затратами досягають цього приросту
Ефект та ефективність
Ефект у широкому розумінні цього слова – це результат будь-якого заходу. Економічний ефект – це грошове вираження економічного результату. Він може бути позитивним та негативним.
Під економічною ефективністю розуміють максимально можливий приріст продукції на кожну одиницю витрат в найбільш стислі строки.
Ефективність виробництва характеризується системою економічних показників, що відображають пов'язані із виробництвом витрати й результати, що дозволяє робити висновок про економічну привабливість виробництва для його учасників, про економічні переваги одних виробництв над іншими.
Ресурси
Персонал
(трудові ресурси)
Засоби праці
Предмети праці
Взаємодія та витрати
Результат (ефект)
Ефективність діяльності (виробництва)
Виробництво
Сутнісна характеристика ефективності виробництва (діяльності підприємства) знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:
Види ефективності виробництва
1
2
1
2
За методом розрахунку
За наслідками
Розрізняють соціальну та економічну ефективність виробництва. Соціальна ефективність виражається в тому, наскільки повно задовольняються особисті потреби людей.
Вона показує, якою мірою господарська діяльність спрямована на задоволення потреб людини, наскільки відповідає її потребам та інтересам.
Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий життєвий рівень, то таке суспільне виробництво є ефективним
Основними показниками соціальної ефективності є:
- розміри ВВП в розрахунку на душу населення;
- розміри національного доходу (НД) в розрахунку на душу населення;
- частка фонду споживання в національному доході;
- рівень життя населення
Економічна ефективність виражає результативність суспільного виробництва
де П – вартість продукту,
В – витрати праці
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!�
Варіант Б (підвищений рівень): Напишіть есе на тему: "Який фактор виробництва найважливіший у сучасній економіці?" (обсяг 1-1,5 сторінки). Обґрунтуйте свою думку прикладами.