Загадки
Загадка – це стислий поетичний твір,часто ритмізований вислів,що треба відгадати. У ньому в завуальованій (прихованій) формі зашифровано якийсь предмет.
Загадки про тварин
Я пасуся на лужку
В хутряному кожушку.
Гострі ріжки бе-бе-бе ,
Налякаю я тебе.
(Коза)
По лужку та полонині
Все мандрує в кожушині.
Навіть влітку одежинку
Не лиша вона на ганку.
(вівця)
Зубасте,сірувате,
По полю гасає,
Телят і овець шукає.
( вовк)
В темнім лісі проживає,
довгий хвіст пухнастий має,
їй на місці не сидиться,
а зовуть іі… (лисиця)
В нас гуляє біля тину,
Має носик-намистину,
Сам він схож на будячок
Це колючий…(їжачок)
Не служили в моряках, а в моряцьких тільниках.
(зебра)
Дуже товсті ноги маю,
Тихо їх переставляю.
Височенний я на зріст,
Біля рота маю хвіст.
(слон)
Я страшенний боягуз.
Всіх на світі я боюсь.
В полі,в лісі, навкруги –
Скрізь у мене вороги.
(заєць)
Що за дивна непосида ?
На стежинку шишки кида?
З гілки скік та скік на гілку.
Упізнали,друзі…(білка)
Будить будильник нас кожного ранку.
Він кукурікає гучно на ґанку.
Всі прокидаються,сонце встає-
На кожнім подвір’ї будильник цей є.
(півень)
Дуже довга в нього шия
І плямиста,як у змія.
Через це через паркан
Заглядає,ніби кран.
(жираф)
Я шукаю мед,малину,
Рибку сам собі ловлю,
Влітку й миті не спочину,
А зайде зима,то сплю.
(ведмідь)
Ходить дивно по рівнині,
Дві гори несе на спині.
(верблюд)
Дерева
Стрімко вибігли на гору
Дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски.
Звуть подружок цих…
(берізки)
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
(калина)
Товстий стовбур,пишні віти,
Наче свічки білі віти.
А плоди,як їжачки,
Носять з голок піджачки.
(каштан)
З жолудя він проростає,
В кроні сил чимало має.
Кабани плоди смакують,
Люди міць його цінують.
(дуб)
Зріст у неї, як в ліщини,
А плоди,немов в калини,
Взимку пташечок годує,
Ягідками їх частує.
(горобина)
Рясно в липні зацвітає,
Дуже гарний запах має.
Цвітом від хвороб лікує,
Щедро медом нас частує.
(липа)
Довгі,тонкі віти має,
Золотом кору вкриває.
З гілок кошики плетуть.
В церкву раз на рік несуть.
(верба)
В неї гарні,пишні віти
І колючок не злічити.
Небайдужа до прикрас,
На свята спішить до нас.
(ялинка)
У зеленім кожушку,
Кістяній сорочечці
Я росту собі в ліску -
Усім зірвати хочеться.
(горіх)
Серед літа, мов пір’їнки,�Стиха падають сніжинки,�Вздовж дороги біля поля�Цвітом крилася…� (Тополя)
Стовбур рівний, як колона,�А листочки, як корона.�Влітку листячко зелене,�А як осінь – стає жовте.� (Клен)
На зеленії листочки
одягли біли віночки.
Усміхаючись весні,
зацвітають…(яблуні)
Запалили в чистім полі
Квіти гарні ,всі червоні.
То палає влітку так
Польовий червоний…(мак)
Поміж квітами весни
Найяскравіші вони.
Дуже ніжний запах мають,
В назві колір свій ховають.
(фіалка)
Квіти
Що за квіточка пахуча,
Дуже гарна та колюча,
Рвать себе не дозволяє,
Колючками всіх лякає.
(троянда)
Вона цвіте в травневі дні.
Поміж великим листом
Повисли квіти запашні,
Немов дрібне намисто.
(конвалія)
Я на сонце дуже схожа –
Золотиста,ніжна,гожа.
Я щоранку розквітаю.
Промінцями всіх вітаю.
Відгадати вам не важко.
Що за квітка я?
(ромашка)
Цвіте синьо,лист зелений,
Квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив –
Його не чіпає.
(барвінок)
Зірка із небес злетіла –
І з’явилась квітка біла.
Ніжний запах чути скрізь,
Зветься квіточка…(нарцис)
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось,розцвіло,
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло.
(кульбаба)
Сині зірочки пухнасті
Виглядають з жита,
Мов веселі оченята.
Як їх не любити!
(волошки)
Прийшла дівчина до хати,�Узялась хазяйнувати:�Вправно скриню відімкнула,�В жовту свитку ліс вдягнула.� (Осінь)
Жовте листячко летить,�Під ногами шелестить.�Сонце вже не припікає.�Коли, діти, це буває?� (Восени)
Тане сніжок.�Оживає лужок.�День довшим стає.�Коли це буває?� (Весною)
У лісах струмки пустила,�Землю травами встелила.�Перші квіти принесла.�Чарівниця..� (Весна)
Червень, липень, серпень.�Спека стоїть нестерпна…�Зерно комбайн збирає!�А це коли буває?� (Літом)
Зрілі вишні у садку,�І сунички у ліску,�Теплі дні, барвисті квіти�Нам дарує щедре …� (Літо)
Мухи білі прилітають,�На головоньки сідають,�Замітають всі доріжки�І дарують діткам сніжки.�Хто ж дарує жартома�Білі мухи? Це …� (Зима)
Біле-біле покривало�По землі порозстеляла,�Все укрила ним сама.�Відгадайте: це …� (Зима)
Пори року
З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають.
В пирогах мене печуть
І в салат мене січуть.
(капуста)
Не уміє вона сміятися,
І не любить роздягатися.
Хто одежину з неї знімає,
Часто сльози проливає.
(цибуля)
Маленька, червоненька,
Із хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
(редиска)
Є солодкий, є гіркий,
Різні форми має.
Є худий, а є товстий,
Кожен його знає!
(перець)
Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
(помідор)
Помаранчева і гарна,
У землі сиджу не марно:
Соковита, солоденька,
Вже я стала чималенька.
Собою пригощу дитину.
Хай корисну з’їсть…
(морквину).
На городі в нас грядки,
На грядках – рясні листки
:Там зростають малюки,
Зелененькі…(огірки)
У землі вона зростаєІ брунатний колір має.
Її смажуть і печуть,Її варять і товчуть.
Овоч цей всі люблять дуже,
Як же він зоветься, друже?
(картопля)
Овочі
Живе вона в лісочку,
Має червону сорочку.
Хто йде ,той поклониться.
(суниця)
На гілках вони висіли,
Як дозріли - посиніли.
Дивляться зверху вниз лякливо
Чекають, коли зірвуть їх... (сливи)
У червоних платтячках сестрички�Причепилися за кіски.�Влітку в сад зайдіть тутешній —�Дозрівають там …� ( Черешні)
Білим цвіте,�Зеленим висить,�Червоним падає.� (Яблуко)
Лампочка вгорі висіла,�Стала смачна, пожовтіла.�Діти лампочку зірвали,�З апетитом скуштували.� (Груша)
Мовби на одній нозі.�Він зростає на лозі.�Подивись скоріш в віконце —�Грона сповнені всі сонця! �Кожен скуштувати рад�Соковитий...� (Виноград)
У малини є сестричка,
що засмаглі має щічки.
На кущах біля стежини
зріють ягідки … (ожини)
Намистини зелененькі —
дрібні ягідки смачненькі.
Протягни за ними ручки —
покусаються колючки.
(Аґрус)
Запах, колір – все відмінне,
Посміхнешся неодмінно.
Як серединку кусати,
Скривить так, що й не впізнати.
(Лимон)
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина)
Фрукти
На хвилинку в землю вріс�Різнобарвний диво-міст.�Диво-майстер змайстрував�Міст високий без поручнів.� (Веселка)
З неба падає сльозами,�По землі біжить струмками.� (Дощ)
Пухнастий килим —�Не руками тканий,�Не шовками шитий,�При сонці, при місяці�Сріблом блистить.� (Сніг)
На дворі переполох:
З неба сиплеться горох.
З’їла шість горошин Іра –
І тепер в неї ангіна.
(град)
Молоко над річкою пливло –
Нічого не видно було.
А як сонце зійшло –
Молоко кудись втекло.
(туман)
Хоч без крил, але літаю,
Вербі коси розплітаю.
Погойдаю в лісі гілку,
Заколишу в квітці бджілку.
Якщо добре розлютити,
Можу шкоди наробити.
(вітер)
Летіла птиця по синьому небу,
Розпустила крилаІ сонце закрила.
(хмара)
Вітер хмари всі збере
І на землю щось впаде.
Мокрі квіти та трава.
Не гуляє дітвора.
(дощ)
Явища природи
Особливістю живого розуму є те, що йому потрібно лише трохи побачити і почути для того, щоб він міг потім довго роздумувати і багато чого зрозуміти.�Д. Бруно