Відділ Папоротеподібні
Папороті з’явились близько 400 млн років тому в девонський період палеозойської ери
Крону формували великі, спірально розташовані
перисті листки
Археоптериси –дерева палеозойської ери до 20 м заввишки
і стовбуром діаметром до 1 м
Найдавніші скам’янілості датуються віком 385 млн років
Папоротеподібні - найбільш пристосований відділ спорових рослин
Папороті нараховують близько 11 тисяч видів,
(в Україні 57 видів)
Сучасні деревовидні папороті
Ціатея серцевидна заввишки до 18 м, листки (вайї) до 6 м довжиною та завширшки 2 м, стовбур вкритий рубцями від скинутого листя
Диксонія має висоту 4-7 м, вирощується в оранжереях
Серед епіфітів відома папороть пташине гніздо,
що оселяється на стовбурах дерев
Надзвичайно дивною є папороть оленячий ріг,
листки якої мають довжину до 1,8 м
Маратія – житель тропічного
вологого лісу
Спільні особливості папоротей:
наявність листкоподібних утворень, які виконують функції фотосинтезу та спороутворення – вони називаються вайї;
стебло розвинуте слабко;
у життєвому циклі переважає спорофіт;
спори зібрані у соруси, що розміщені переважно на нижньому боці листків
Будова папоротей
Спорофіт папороті
(нестатеве покоління )
кореневище
додаткові
корені
листкоподібні пагони –
вайї
Будова папоротей
Спорофіт папороті
кореневище
додаткові
корені
листкоподібні пагони –
вайї
Будова папоротей
Спорофіт папороті
кореневище
додаткові
корені
лископодібні пагони –
вайї
Спори утворюються в спорангіях, що розміщені на нижньому боці листків.
Скупчення спорангіїв називаються сорусами.
Зовні сорус вкритий покривальцем
соруси
Сорус
Спори в спорангіях
У папороті страусове перо є два типи листків: великі, до 1,5 м – виконують функцію фотосинтезу, а невеликі буруваті утворюють спори
Розмноження папоротей
соруси
спорангій
спори
проростання спор
заросток
Заросток (гаметофіт) може бути одностатевим або двостатевим, прикріплюється до ґрунту ризоїдами, має розміри 1 – 6 см
антеридій зі сперматозоїдами
архегоній з яйцеклітинами
зигота
Розмноження папоротей
соруси
спорангій
спори
проростання спор
заросток
зигота
молодий спорофіт
спорофіт
На гаметофіті починається розвиток нового спорофіту. Із розвитком вегетативних органів він стає самостійною рослиною.
Різноманітність папоротей
Орляк має з повзуче тонке кореневище і два ряди листків, з яких щороку розвивається тільки один ряд.
Листки на зиму відмирають.Зимує кореневище.
Листки мають довгі черешки і велику,
до 150 см пластинку.
Різноманітність папоротей
Щитник чоловічий (чоловіча папороть) - багаторічна трав'яниста рослина до 100 см заввишк з горизонтальним кореневищем,
на якому щільно розміщені залишки черешків. Надземного стебла немає.
Листки (вайї)
великі (50-100 см),
зібрані біля
кореневища
у вигляді пучка.
Різноманітність папоротей
Нефролепіс
Адіантум (Венерин волос)
Аспленіум
Деякі папороті вирощують як кімнатні рослини
Різноманітність папоротей
Сальвінія плаваюча - це однорічна рослина, що має горизонтальне стебло завдовжки від 3 до 8 см. У кожному вузлі стебла сальвінії несуть по три вайї, з яких дві — цілокраї плавучі, третя — розсічена і занурена у воду, виконує функцію кореня і, водночас, містить фотосинтезуючі тканини
Різноманітність папоротей
Вужачка звичайна - це невелика рослина (5-20 см заввишки) з коротким кореневищем і товстими мичкуватими коренями.
Має 1-2 листки.
Стерильна частина листка цілісна, гола, довгаста або ланцетна. Спороносна частина довша за стерильну, подібна до стробіла, несе від 12 до 40 пар спорангіїв.
Різноманітність папоротей
Гронянка півмісяцева - це багаторічна трав'яна рослина із коротким кореневищем та одним листком, розділеним на дві частини, довжина до 20 см.
Уся рослина, за винятком листової пластинки, блідо-зелена. Стерильна частина шкіряста, видовжена. Спороносна частина схожа на гроно , звідси і назва рослини.
Червона книга України
Гронянка півмісяцева
Вудсія альпійська
Аспленій чорний
Адіантум
Птерис критський
Марсилія чотирилиста
Сальвінія плаваюча
Значення папоротей
Молоді листки орляка, зібрані до розпрямлення, можуть використовуватись в їжу
Папороті дуже декоративні, тому деякі використовуються як кімнатні рослини
З кореневищ папороті чоловічої отримують глистогінний препарат для боротьби з гельмінтами
Підведемо підсумки!
Папороті мають великі листкоподібні утворення,які виконують дві функції: фотосинтез та спороутворення – вони називаються вайї. Стебло розвинуте слабко.
У життєвому циклі переважає спорофіт.
Спори зібрані у соруси, що розміщені переважно на нижньому боці листків.
Використовуються як лікарські та декоративні рослини.
Поширені папороті: папороть чоловіча, орляк.
До Червоної книги України занесені: гронянка півмісяцева, вудсія альпійська, аспленій чорний, адіантум Венерин волос, птерис критський, марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча.