1 of 23

Одомашнення тварин. СЕЛЕКЦІЯ ТВАРИН

2 of 23

  • Одомашнення — це процес зміни стилю життя диких тварин, в ході якого вони тримаються ізольовано від дикої природи і піддаються штучному відбору. Але не всі тварини змогли ужитися з людиною і подолати свої страхи. Варто зазначити, що протягом тривалого часу людині вдалося приручити тільки 25 тварин.

3 of 23

Яку першу тварину приручила людина і чому?

  • Це собака
  • Близько 10-15 тис. років тому, коли на землі був кам’яний вік, першою одомашненою твариною був вовк. Саме він став головним і першим супутником людини в житті, саме він є предком теперішніх собак. Генетики встановили, що вперше вовка одомашнили в районах Південної Азії.

4 of 23

Кішка

  • Приблизно 10 тис років тому людина почала вести більш осілий спосіб життя. Люди зайнялися землеробством і почали зберігати запаси. Ось тут і гостро постало питання, хто буде оберігати запаси зерна від мишей і щурів. Так в житлі людини з’явилася кішка. Її вперше приручили в Близькому Сході в особі нубійської дикої кішки.

5 of 23

Кози і вівці

  • Предок домашньої кози — бородатий козел, який мешкав у Південній Європі і Азії.

6 of 23

Коні

  • Коні Вчені припускають, що кінь був одомашнений приблизно 7 тис. років тому. Предок сучасної коня — тарпан, жив в степовій і лісостеповій зонах Євразії. Спочатку коня приручали з метою отримання молока, м’яса і шкури. Осідлали його пізніше.

7 of 23

Свині

  • Свиню одомашнили більше 7 тис років тому в країнах Заходу, Східної Азії та Океанії. Вона була головним джерелом сала і м’яса.

8 of 23

Кури

  • Дослідники вважають, що перша курка була одомашнена близько 8000 тис. років тому в Китаї та Південно-Східної Азії.

9 of 23

Корова

  • Предок домашньої корови — дикий бик. Вперше корови були поширені на Балканському півострові і Південно-Західній Азії, звідки вони поширилися в Африку і Центральну Європу. Коров тримали для отримання м’яса і молока.

10 of 23

медоносні бджоли

  • Медоносні бджоли Бджолу вперше одомашнили близько 5 тис. років тому. Звичайно, приручити їх нереально, але людина навчилася використовувати їх для отримання меду, воску, прополісу та ін. продуктів бджільництва.

11 of 23

  • Нові породи тварин одержують на основі спадкової мінливості шляхом штучного добору.
  • Проте се­лекція тварин має і деякі особливості, які витікають з природи організму тваринного:
  • тварини, що мають господарське значення, розмножуються тільки статевим способом;
  • статева зрілість у них наступає відносно пізно;
  • самки приносять нечисленне потомство, що утруднює і уповільнює процес селекції.

12 of 23

Основні методи селекції тварин

  • 1. Добір: масовий – не використовується; індивідуальний – за нащадками визначають і здійснюють жорсткий відбір цінних ознак, особливо у самців.

  • 2. Гібридизація: неспоріднена – для отримання гетерозиготних груп; споріднена – для отримання гомозиготних ліній шляхом близькоспорідненого схрещування (брати і сестри, батьки і потомство); міжвидова – для виведення нових порід (наприклад, архаромеринос)

  • 3. Метод підбору плідників за потомством: для визначення спадкових якостей самців за ознаками, які безпосередньо в них не проявляються.

  • 4. Метод штучного запліднення, який за допомогою штучного осіменіння дозволяє отримати потрібну кількість потомків.

13 of 23

  • Екстер'єр — сукупність фенотипових ознак тварини.
  • Береться до уваги їх статура і співвідношення розмірів частин тіла, оскільки зовнішні форми тварини і його внутрішні якості взаємозв'язані. Різні породи тварин неоднаково реагують на зміни зовнішніх умов. Так, у м'ясних порід великої рогатої худоби поліпшення харчування перш за все позначається на збільшенні маси тіла, а у молочних — на підвищенні удою.

14 of 23

  • Історично першим етапом в селекції тварин слід вважати їх приручення, яке було в основному закінчене 5—6 тис. років тому.
  • Одомашнення різко підвищує мінливість організмів і створює сприятливі умови для штучного добору. Приручення тварин від­бувається і в даний час, наприклад, розведення хутрових звірів у неволі.

15 of 23

  • Перед початком селекційної роботи ставиться певна кінцева мета, виходячи з якої підбираються батьківські пари. У підборі виробників важливо ураховувати їх родоводи, в яких повинні бу­ти відзначені екстер'єрні особливості і продуктивність протягом низки поколінь. Схрещування є основним способом отримання різноманітності початкового матеріалу при роботі з тваринами.

16 of 23

  • Застосовують, як правило, два типи схрещування: неспоріднене (аутбридинг) і споріднене (інбридинг).

17 of 23

  • Аутбридинг (від англ. out — зовні і breeding — розведення) — схрещування або система схрещувань неспоріднених форм одного виду. «Неспорідненість» має на увазі відсутність загальних пред­ків у найближчих 4—6 поколіннях (схрещування двох осіб, які знаходяться в менш споріднених відносинах, ніж будь-яка випад­кова пара, вибрана з певної популяції). При строгому відборі аут­бридинг приводить до підтримки властивостей або поліпшення їх у низці поколінь гібридів.

18 of 23

  • Інбридинг (від англ. in і ...бридинг) — близькоспоріднене схрещування, схрещування організмів, що мають загальних предків. Застосовується у тому випадку, коли хочуть перевести більшість генів у гомозиготний стан. При цьому відбувається за­кріплення господарських цінних ознак. Проте при інбридингу часто спостерігається послаблення тварин, зменшення стійкості до дії зовнішніх чинників і захворювань. Щоб цього уникнути, проводять строгий добір особин, які мають потрібні господарські ознаки. При селекційній роботі близькоспоріднене схрещування звичайно є лише одним з етапів поліпшення породи. За ним слі­дує схрещування різних ліній, що переводить більшість генів у гетерозиготний стан, при якому виявляється гетерозис (гібридна сила). Гетерозис широко використовується в тваринництві і пта­хівництві. Прикладом ефективного застосування гетерозису є виведення бройлерних курчат.

19 of 23

  • Цінні породи домашніх тварин отримані академіком М. Ф. Івановим. Наприклад, біла українська свиня отримана в результаті схрещування маток місцевої породи з кабаном англій­ської білої і з подальшим жорстким відбором. Ним же створена порода овець асканійський рамбулье з дуже високим настригом першокласної шерсті.
  • Високою молочною продуктивністю харак­теризується костромська порода великої рогатої худоби: до 15— 16 тис. л молока на рік.

20 of 23

  • Останнє десятиріччя ХХ століття ознаменоване активною роботою по виведенню
  • нових порід, породних типів, ліній і значними успіхами у селекційно-племінній роботі. Відомі
  • вітчизняні вчені-селекціонери М. В. Зубець, В. П. Буркат, В. І. Ладика та ін. визнані авторами
  • породотворного процесу, одним із елементів якого є застосування інбридингу

21 of 23

22 of 23

  • Разом з внутрішньовидовою гібридизацією в тваринництві застосовується і віддалена гібридизація. Міжвидові гібриди тва­рин, як і рослин, в більшості випадків безплідні. З глибокої дав­нини людина використовує мула (гібрид кобили з ослом).
  • Мули дуже витривалі, мають велику фізичну силу, значну тривалість життя, тобто у них виявляється гетерозис. Проте мули безплідні.
  • У Казахстані в результаті гібридизації тонкорунних овець з ди­ким гірським бараном архаром виведена нова порода тонкорун­них овець — архаромеринос. Ведуться роботи з гібридизації яка з великою рогатою худобою. У цих гібридів самці безплідні, а сам­ки плодовиті. Це відкриває можливості схрещування їх з почат­ковими видами з метою отримання нової породи худоби.

23 of 23

Джерела інформації:

  • http://subject.com.ua/biology/shans/165.htm
  • lhttp://pidruchniki.com/77503/prirodoznavstvo/osnovni_metodi_selektsiyi_tvarin
  • http://dovidka.biz.ua/odomashnennya-tvarin-lyudinoyu/